Досліджено інституційну та ідеологічну організацію ленінських режимів, висвітлено стадії їх еволюції. Доведено, що найбільш адекватною концептуалізацією ленінських режимів є погляд на них як на унікальне поєднання харизматичних, безособових і традиційних елементів.

Определены причины подъема и упадка государственного социализма. На основе сравнительного анализа предложены принципиальные характеристики социалистического проекта и соответствующего движения ХХ в. Рассмотрены особенности и роль марксистско-ленинской идеологии как идеологии модернизации и политического господства. На примерах Советского Союза, Польши, Югославии, Китая, Кубы и других стран проанализированы достижения теоретических и практических моделей государственного социализма, повлиявшие в целом на развитие современной мировой системы и провалы, системные противоречия, накопление которых в конечном итоге привело к дезинтеграции системы и неизбежности реформ. Определены факторы конфликта интересов политического класса и восходящего "приобретающего" класса высокообразованной интеллигенции, а также экономического упадка социализма и разрушения социалистической идеологии.

Освещены вопросы реидеологизации постсоциалистических обществ. Раскрыто понятие макроидеологии. Рассмотрена проблема системообразующего начала формаций. Освещено понятие социально-товарного способа производства. Дана информация о классовой природе массовых демократических движений. Проанализированы массовые демократические движения II половины XX в.

Чи продовжує Китай будувати соціалізм? А чи вже побудував капіталізм? А, може, і те, й інше? Чи ні те й ні те, бо в процесі ринкових реформ, які істотно відходять від традиційного соціалізму, сформувалося щось геть відмінне від класичних політичних і соціально-економічних конструкцій, відомих із XX століття? Одні автори вважають, що в Китаї вже певний час капіталізм, інші впевнені, що в країні розвивається соціалізм, звісно, з китайською специфікою. Дефіцити успішно компенсовано, проте економічна система не є збалансованою і нині продукує надлишки. То це соціалізм, як стверджує китайська влада, чи капіталізм, як вважають багато економістів? Третього не дано? Зовсім ні, є й інші варіанти інтерпретації китайського політичного та соціально-економічного устрою, і найдивовижнішу з них пропонує сучасний Китай, який демонструє протягом останнього покоління унікальну внутрішню конвергенцію. Елементи соціалізму нерозривно пов'язуються з елементами капіталізму і навпаки, створюючи інакшу, нову якість. Tertium datur.