Вивчено матеріали кримінальних справ за фактами вбивств і спричинень тілесних ушкоджень, які супроводжувалися смертю потерпілих. Проаналізовано обставини та механізм спричинення ушкоджень, що були встановлені під час проведення відтворення обставин події з метою перевірки та уточнення показань звинувачених та свідків за участю судового медика і без нього. Підтверджено необхідність і ефективність участі судового медика в проведенні означеної слідчої дії, розроблено її методику у відтворенні обстановки та обставин події (в основному в рамках перевірки і уточнення показань на місці) у випадках ушкоджень тупими, твердими та гострими предметами, задушення петлею та руками, падіння з висоти і на площині, вогнепальних ушкоджень. Встановлено, що застосування цієї методики дозволяє виявити та зафіксувати в протоколах слідчої дії додаткові ознаки, що характеризують обставини та механізм спричинення ушкоджень. Інші ознаки встановлювались значно частіше, що сприяло підвищенню ефективності запровадження слідчої дії.

Досліджено зміни у провідній системі серця та прилеглого до неї скорочувального міокарда у патогенезі раптової серцевої смерті. Виявлено особливості ураження коронарних артерій, скорочувального міокарда, артерій провідної системи серця та самої провідної системи серця у випадках раптової серцевої смерті. Експериментально доведено можливість виникнення раптової серцевої смерті внаслідок гострої ішемії атріо-вентрикулярного вузла. Розроблено критерії, які дозволяють зробити висновок, що причиною раптової смерті може бути ураження провідної системи серця. Запропоновано метод макро- та мікроскопічного дослідження у випадках підозри, що раптова серцева смерть стала наслідком ушкодження провідної системи серця. Це дозволяє з урахуванням додаткових даних про анамнез життя померлого з більшою достовірністю визначити причину смерті.

Проведено судово-медичний моніторинг випадків гострої крововтрати за матеріалами відділу судово-медичної експертизи трупів бюро судово-медичної експертизи УОЗ Полтавської обласної держадміністрації. Вперше розроблено та апробовано методики визначення об'єму втраченої крові на одязі, з поверхонь ран, у крововиливах у м'язи та жирову клітковину. На підставі результатів математичного аналізу макро- та мікроскопічних ознак стану, кровопостачання внутрішніх органів відібрано імовірні критерії, розроблено діагностичні алгоритми та запропоновано тест-картки для обчислення об'єму крововтрати, тривалості вмирання та причини смерті, досліджено можливість використання показників гематокриту у разі судово-медичного дослідження трупа.

Викладено методику відтворення індексів голови й обличчя за факторними та метричними критеріями під'язикової кістки.

Досліджено нативні та кремовані кістки людини, на підставі чого визначено можливість діагностики краніотипу, статі та зросту загиблої особи.

Наведено макроскопічні ознаки змін папілярно-трабекулярного та клапанного апарата шлуночків серця померлих раптово у разі дисплазії сполучної тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.434

Рубрики:

Ексгумація

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати вивчення мікроскопічних патоморфологічних змін провідної системи шлуночків серця осіб юнацького та молодого віку, померлих раптово у разі дисплазії сполучної тканини.

Підкреслено, що дослідження рівня змісту середньомолекулярних сполук за різних патологічних станів може бути перспективним для визначення часу настання смерті.

Наведено мікроскопічну характеристику патоморфологічних змін папілярно-трабекулярного апарата шлуночків серця померлих раптово у разі дисплазії сполучної тканини, що має комплекс ознак, які дозволяють діагностувати цей вид патології.

Наведено результати досліджень автокореляційної структури когерентних зображень біотканин, які складають основу сухої маси тіла людини. Встановлено умови ранньої діагностики дегенеративно-дистрофічних змін морфологічної структури досліджуваних тканин, шляхом поєднання методів поляриметрії та корелометрії їх когерентних зображень. Показано можливості щодо їх використання в судовій медицині під час встановлення давності настання смерті в ранньому посмертному періоді.

Вивчено відмінності морфофункціональних змін у структурах епіфіза мозку, гіпофіза та надниркових залоз у післятравматичному періоді у загиблих від механічної травми. Виявлено варіанти гістологічної картини морфофункціональних змін у цих ендокринних залозах для встановлення тривалості післятравматичного періоду у загиблих від механічної травми. Наукове дослідження проведено з використанням комплексу сучасних морфологічних, морфометричних, гістохімічних методів та імуноферментного методу для визначення концентрації кортизолу в крові постраждалих від смертельної механічної травми з метою об'єктивізації та інтерпретації одержаних результатів. Показано, що включення до складу процедури медичної експертизи загиблих від механічної травми мікроскопічного вивчення епіфіза мозку, гіпофіза та надниркових залоз дозволяє встановити тривалість післятравматичного періоду у 4-х часових інтервалах (миттєва смерть постраждалого одразу після травми та тривалість післятравматичного періоду до 20 - 30 хв, до 1 - 2 год, у межах доби). Встановлено можливість визначення часу травмування шляхом узагальнення показників тривалості післятравматичного періоду та давності настання смерті. Обгрунтовано, що умовою застосування одержаних результатів у судово-медичній експертизі є нетривалий період (не більше доби) від моменту смерті до забору матеріалу для морфологічного дослідження (відсутність виражених явищ аутолізу). Показно допоміжну роль каріометрії, особливо у разі визначення смерті постраждалого, що настала практично відразу, оскільки вихідний стан ендокриноцитів в ендокринних залозах може бути різним.

У зв'язку з тим, що в сучасній судово-медичній практиці використовують методи визначення давності настання смерті, які багато в чому є суб'єктивними та залежать від багатьох чинників зовнішнього середовища, виникла необхідність розробки нових високоточних об'єктивних методів дослідження біотканин людини. Заропоновано використання методів лазерної поляриметрії. Показано експериментальні дослідження біологічних тканин за допомогою методу фазової картографії. Запропонований метод дозволяє виключно повно описати посмертну динаміку змін анізотропії тканин різних типів і дозволяє розширити часовий інтервал визначення давності настання смерті.

Зазначено, що загальноприйнятi судово-медичнi методи дiагностики давностi настання смертi (ДНС) є залежними вiд багатьох чинникiв. Одержанi результати дають повну iнформацiю з широкими часовими межами розвитку пiсля смертних змiн у бiотканинах рiзних типiв. Для вирiшення цих проблем доцiльно застосовувати методи лазерної поляриметрiї, якi шляхом монiторингу деградацiї оптичної анізотропії бiотканин рiзних типiв забезпечують бiльш об'єктивне та достовiрне визначення ДНС.

На основі методів лазерної фізики та поляризаційно-кореляційного картографування висвітлено взаємозв'язки між фізичними механізмами взаємодії лазерного випромінювання з зовнішньою та внутрішньою складовими біологічних тканин. Наведено методи та засоби оптичної діагностики фазово-неоднорідних шарів. Проаналізовано поляризаційну та сингулярну структуру лазерних полів, розсіяних біологічними шарами. Охарактеризовано сучасний стан судово-медичного визначення давності настання смерті. Увагу приділено лазерній нефелометрії тканин органів людини. Розглянуто питання лазерної поляриметрії онкологічних змін тканин простати.

На основе методов лазерной физики и поляризационно-корреляционного картографирования освещены взаимосвязи между физическими механизмами взаимодействия лазерного излучения с внешней и внутренней слагаемыми биологических тканей. Приведены методы и средства оптической диагностики фазово-неоднородных слоев. Проанализирована поляризационная и сингулярная структура лазерных полей, рассеянных в биологических слоях. Охарактеризовано современное состояние судебно-медицинского определения давности наступления смерти. Внимание уделено лазерной нефелометрии тканей организма человека. Рассмотрены вопросы лазерной поляриметрии онкологических изменений тканей простаты.

Досліджено біологічні тканини (БТ) від 60 осіб різної статі віком від 25 до 90 років, які померли від хронічної ішемічної хвороби серця. У різні строки після смерті визначено часову динаміку змін значень координатних розподілів четвертого параметра вектора Стокса за різних поляризаційних умов He-Ne-лазерного опромінення гістологічних зрізів БТ. Одержані дані дають можливість визначати давність настання смерті до 70 год.

Розглянуто процесуальні й організаційні засади та структуру судово-медичної експертизи в Україні. Увагу приділено проведенню судово-медичного дослідження трупа й оформленню документації, ймовірним і абсолютним ознакам смерті, питанням судово-медичної токсикології. Розкрито особливості судово-медичної експертизи у випадках раптової смерті та механічної асфіксії.

Рассмотрены процессуальные и организационные основы и структура судебно-медицинской экспертизы в Украине. Уделено внимание проведению судебно-медицинского исследования трупа и оформлению документации, вероятным и абсолютным признакам смерти, вопросам судебно-медицинской токсикологии. Раскрыты особенности судебно-медицинской экспертизы в случаях внезапной смерти и механической асфиксии.

Визначено взаємозв'язки між зажиттєвістю чи післясмертністю утворення саден і статистичними (середнє та дисперсія) та просторово частотними (дисперсія екстремумів Log-log залежностей спектрів потужності) параметрами, що характеризують координатні розподіли інтенсивності, азимутів, еліптичності, фазових зсувів між ортогональними компонентами лазерної хвилі в зображеннях шкіри біоманекенів. Виявлено статистичні критерії диференціації зажиттєвого або післясмертного походження ушкоджень шкіри тіла людини. Наведено, що інтенсивність зображення гістологічного зрізу неушкодженої шкіри людини координатно розподіляється між значененнями 320 - 270, гістологічного зрізу шкіри люлини із зажиттєвим садном між значеннями 80 - 45, гістолічного зрізу шкіри людини з післясмертним садном між значеннями 55 - 35. Досліджено, що під час порівняння середніх даних екстремумів спектрів потужності лазерних зображень гістологічних зрізів зажиттєвого садна з неушкодженою шкірою (контроль) різниця є статистично достовірною. Проаналізовано, що таку ж різницю виявлено і під час порівняння післясмертного садна з контролем, а між зажиттєвим і післясмертним садном різниця є недостовірною. Статистично усереднено значення розподілів екстремумів спектрів потужності інтенсивності лазерних зображень під час зіставлення показника достовірності між неушкодженою шкірою з зажиттєвим садном і післясмертним садном різниця недостовірна.

Розглянуто питання ідентифікації особи в судовій медицині на основі ПЛР-аналізу геномної ДНК кісткової тканини. Проведено порівняльний аналіз основних методів виділення ДНК зі кісткової тканини та її ампліфікації. Розроблено методологічні аспекти проведення судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження, об'єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу та ступеня збереження. Запропоновано модифікації основних етапів виділення геномної ДНК з тканини кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Розроблено принципи й умови ПЛР-типування виділеної ДНК кісткової тканини. Запропоновано методичні рекомендації з відбору, підготовки й умов зберігання кісткового біоматеріалу. Розроблено практичні рекомендації з проведення судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікаційної експертизи за кістковими залишками. Модифіковані протоколи виділення ДНК з кісткової тканини та її ПЛР-типування впроваджено у практику судово-медичної експертизи різних регіонів України.

Зазначено, що у сучасній судово-медичній практиці використовують методи визначення давності настання смерті, які багато в чому є суб'єктивними і залежать від багатьох чинників зовнішнього середовища та причини смерті. Виникла необхідність розробки нових високоточних об'єктивних методів дослідження біотканин людини. Показано результати експериментальних досліджень тканини міокарда за допомогою методів лазерної поляриметрії, що дозволяє описати післясмертну динаміку оптичних змін тканини міокарда і встановити диференційні критерії для визначення причини та давності настання смерті.