Вивчені особливості мозкової, периферичної та центральної гемодинаміки у дітей з вегетативною дисфункцією. Виявлено, що реоенцефалографія, бульбарна мікроскопія, дистантна термографія і реовазографія високочутливі для діагностики даної патології. Реовазографія і дистантна термографія з температурними пробами високоспецифічні, що свідчить про їх високу діагностичну інформативність. Практично у всіх хворих виявлені порушення мозкової гемодинаміки, переважно венозної ланки. Знайдено високу кореляцію показників центральної і мозкової гемодинаміки. Порушення гемодинаміки в кінцівках відображають патологічну реактивність артерій малого калібру, артеріол та венул. Використання даних методик дозволяє підвищити ефективність клініко-інструментального обстеження і проводити патогенетично обгрунтовану терапію вегетативних дисфункцій у дітей.

Вивчено особливості вегетативного гомеостазу та ендокринної системи у дітей з різними клінічними формами вегетативної дисфункції (ВД). Виявлено, що у дітей з ВД відмічаються значні зміни вегетативного гомеостазу, які залежать від рівня функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) і визначають особливості різних клінічних форм вегетативних порушень. Вперше у більшості дітей з ВД виявлено зміни латентного періоду, або амплітуди викликаних симпатичних шкірних потенціалів (ВСШП). Найбільш характерним є скорочення латентного періоду та збільшення амплітуди ВСШП, їх асиметрія. Вперше описано зміни ВСШП, характерні для різних клінічних форм ВД та установлено особливості вегетативного і гормонального гомеостазу у дітей з різними клінічними формами вегетативних порушень, а також у дітей з ВД, евакуйованих із зони аварії на ЧАЕС. Виявлено, що у хворих з ВД величина коефіцієнтів множинної кореляції, ступінь взаємозв'язків між параметрами нейроендокринної системи і характер ентропії залежать від клінічної форми захворювання.

З метою розробки оздоровчих заходів вивчався стан вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС (через 10-11 років), евакуйованих із зон радіоактивного забруднення. Під спостереженням знаходилося 80 дітей та підлітків у віці 12-18 років, що були розділені на 3 групи: перша (19 чол.) - евакуйовані з Житомирської області в 1990-1991 роках і довгостроково знаходилися під впливом малих доз радіації, друга (32 чол.) - евакуйовані з м. Прип'яті в перші три доби після аварії на ЧАЕС у 1986 році, третя (порівняння, 29 чол.) - школярі, що постійно проживають у м. Харкові. Виявлено, що через 10-11 років після аварії на ЧАЕС спостерігається виразна специфіка негативних впливів радіаційних чинників на вегетативну нервову систему. Отримані дані свідчать про те, що в евакуйованих із зон радіоактивного забруднення (переважно в групі дітей і підлітків, відселених із Житомирської області) виявлено тенденцію не тільки до зниження напруги регуляторних систем, але і їх виснаження, а також дисрегуляцію серцевого ритму, порушення гіпоталамічних механізмів, інтегративної діяльності мозку.

Досліджено доцільність залучення до традиційної схеми відновлювального лікування дітей з вегетативними дисфункціями електроакупунктури, електросонфорезу пікамілону та харчових волокон у дитячому санаторії "Зелена Гірка" м.Одеси. Вивчення стану здоров'я дітей з вегетативними дисфункціями показало, що у дітей з підвищеним вмістом солей важких металів у сироватці крові спостерігається порушення функціонального стану вегетативної нервової системи у вигляді переважання ваготоній (78 %), гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність, порушення ліпідів мозкової гемодинаміки і процесів перекисного окиснення - антиоксидантного захисту. Встановлено, що опрацьований комплекс лікувально-реабілітаційних заходів дозволяє досягти позитивних змін клінічної симптоматики, справляє нормалізуючу дію на функціональний стан вегетативної нервової системи, поліпшує мозкову гемодинаміку, спричиняє коригувальну дію на процеси перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, а також знижує підвищений вміст солей важких металів у сироватці крові.

Досліджено поширеність вегето-судинної дисфункції (ВСД) серед дітей та підлітків Донбасу, її динаміку за 10 років. Визначено роль психоемоційного стану та психологічних особливостей особи у виникненні ВСД, формуванні клінічної форми та прогресуванні даного патологічного процесу. Визначено та науково обгрунтовано психологічні фактори ризику ВСД. Запропоновано метод комплексної немедикаментозної корекції психоемоційного та вегетативного статусу дітей та підлітків шляхом одночасної дії гармонійно поєднаних мовних, музичних і фітоароматичних впливів. Доповнення традиційного комплексу лікування та реабілітації хворих на ВСД запропонованим методом вірогідно підвищує ефективність стаціонарного та поліклінічного етапу, а також первинної та вторинної профілактики ВСД. Розроблено організаційно-структурні основи створення кабінету психологічного розвантаження в системі дитячої охорони здоров'я, навчальних і виховних дитячих закладів.

За результатами комплексних клініко-фізіологічних і біохімічних досліджень виявлено, що у дітей періоду пре- та пубертата у разі головного болю мають місце гіпоксія, вегетативна дисфункція, цереброваскулярні порушення, в тому числі - венозні дисгемії, які мають зворотний характер. Доведено, що максимум цереброваскулярних захворювань відбувається під впливом декомпенсації структурних дефектів перинатального генезу, гормональної перебудови та соціального пресингу. У хворих з головним болем на тлі прийому антиоксиданта тіотриазоліна спостерігалися позитивні зміни, підтверджені ультразвуковою доплерографією, реоенцефалографією, станом перекисного окиснення ліпідів.

З метою оцінки морфофункціональних особливостей нервової системи у підлітків з вегетосудинною дистонією (ВСД), які проживають на радіоактивно забрудненій території, обстежено 183 підлітка віком від 12-ти до 14-ти років і 108 підлітків, які проживають у неконтрольованих районах. Для підлітків, які постійно проживають за умов "екологічного стресу", характерне переважання частоти гіпертонічного типу регуляції тонусу судин головного мозку та висока частота пароксизмальної активності іритативного характеру та кірково-підкіркових дисфункцій, які свідчать про залучення більш глибоких відділів головного мозку, можливо внаслідок його дифузного пошкодження.

Отримано нові дані про особливості клінічних проявів, психоемоційні розлади, стан вегетативного гомеостазу та ендокринної системи, особливості центральної, периферичної та мозкової гемодинаміки і мікроциркуляції у дітей з різними варіантами перебігу вегетативних дисфункцій. Вперше залежно від клінічних проявів, особливостей перебігу та провідних патогенетичних механізмів за допомогою комплексного клініко-інструментального та лабораторного дослідження виявлено чотири форми вегетативних дисфункцій у дітей: нейроциркуляторну (НЦД), вегетативно-судинну (ВСД), вегетативно-вісцеральну (ВВД) та пароксизмальну вегетативну недостатність (ПВН), для яких характерний різний ступінь ураження ВНС і стан вегетативного гомеостазу і для лікування яких необхідний індивідуальний підхід. Показано, що комплексна оцінка вегетативного гомеостазу за допомогою кардіоінтервалографії, кліноортостатичної проби та викликаних симпатичних шкірних потенціалів (ВСШП) дозволило виявити у дітей, хворих на вегетативну дисфункцію (ВД), характерні особливості стану ВНС. Встановлено, що параметри ВСШП залежать від клінічної форми захворювання, величини артеріального тиску, а своєрідність змін ВСШП у дітей, хворих на ВСД з гіпертензією підтверджує дані про ураження вегетативних нейронів.

Отмечено, что у подростков, постоянно проживающих в зоне действия малых доз ионизирующего излучения, основными нарушениями являются вегетативные дисфункции. Наиболее часто встречается вегетососудистая дисфункция (45,7 %), реже - нейроциркуляторная и вегетовисцеральная (26,3 и 19,7 %). У большинства подростков имеют место неврозоподобные состояния, из них превалируют астеничные и астенодепрессивные синдромы.

У 180-ти детей с вегетативно-сосудистой дисфункцией оценено функциональное состояние миокарда. Полученные данные свидетельствовали о дисбалансе вегетативной нервной системы. Не выявлены изменения сократительной способности миокарда. У больных с наличием хронических очагов инфекции отмечено нарушение толерантности к физической нагрузке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063-37

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів комплексного дослідження дітей з використанням електрокардіографії, кардіоінтервалографії, ехокардіографії та доплер-ехокардіографії, велоергометрії вивчено вплив диференційованої бальнеотерапії та ароматерапії на показники вегетативного регулювання, центральної гемодинаміки та рівня фізичної працездатності. Виявлено значні зміни вегетативного гомеостазу, компенсаційно-адаптивних механізмів та їх залежність від типу вегето-судинних дисфункцій. Обгрунтовано диференційований підхід до застосування бальнеотерапії та ароматерапії у комплексному санаторно-курортному лікуванні дітей з вегето-судинною дисфункцією залежно від функціонального стану вегетативної нервової системи. Встановлено, що розроблений комплекс лікувально-реабілітаційних заходів дозволяє досягти позитивних змін клінічної симптоматики, має нормалізуючу дію на функціональний стан вегетативної нервової системи, поліпшує стан центральної гемодинаміки та показники фізичної працездатності.

Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), з урахуванням вегетативних дисфункцій із застосуванням фізичних факторів. На підставі результатів комплексного обстеження 183-х дітей, хворих на БА, поряд з порушеннями церебральної гемодинаміки, бронхіальної прохідності, інтенсифікацією процесів пероксидації та зниженням антиоксидантного захисту, встановлено зміни функціонального стану вегетативної нервової системи, характер яких залежить від ступеня тяжкості захворювання та віку дітей. Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей, хворих на БА, з комплексним послідовним застосуванням на санаторно-курортному етапі ендоназального електрофорезу пікамілону й електропунктури. Доведено, що застосування розробленої програми сприяє стабілізації вегетативного гомеостазу, зменшенню частоти симптомів бронхообструкції, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження та покращанню якості життя дітей, хворих на БА.

На підставі вперше проведеного комплексного порівняльного клініко-функціонального аналізу серцево-судинної системи у дітей шкільного віку з вегетитивними дисфункціями, хронічними вогнищами інфекції та у разі їх сполучення зроблено висновок, що вираженість метаболічних порушень у міокарді (МПМ) залежить від їх генезу. Доведено, що показники кардіоінтервалограми у дітей мають прямий кореляційний зв'язок з віком та статтю. Створені центильні таблиці показників вегетативного гомеостазу дозволили визначити спрямованість функціонуваня відділів вегетативної нервової системи і вираженість їх порушень, а також індивідуалізувати оцінку нейровегетативної регуляції у здорових і хворих дітей. Встановлено ознаки доклінічної стадії міокардіальної недостатності у обстежених хворих дітей з найбільшою їх частотою у пацієнтів з хронічними вогнищами інфекції на фоні вегетативних дисфункцій. Виявлено різнонаправленість нейровегетативної регуляції серцевої діяльності у дітей з метаболічними порушеннями у міокарді: для вегетативних дисфункцій характерне надлишкове підключення симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а у дітей з хронічними вогнищами інфекції та МПМ змішаного генезу - надлишкове включення симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У дітей з хронічними вогнищами інфекції має місце функціональне напруження вегетативної нервової системи (гіперкомпенсація) та перенапруження серцево-судинної системи, а комбіновану патологію характеризує перенапруження функціонування вегетативної та серцево-судинної систем.

На підставі дослідження центральної та церебральної гемодинаміки у дітей визначено особливості патогенезу вегето-судинної дисфункції (ВСД) з артеріальною гіпертензією. Доведено, що у дітей з ВСД та артеріальною гіпертензією характер клінічних проявів і перебіг вегетативної дисфункції залежать від сукупності чинників, які сприяли розвитку захворювання. Встановлено, що у хворих з даною патологією можливі різні зміни стану судин головного мозку: ангіоспазм або ангіодилятація, порушення венозного відтікання. Вперше виявлено зв'язок між перебігом вегетативної дисфункції та ступенем вираженості змін мозкового кровообігу. Показано, що у дітей з ВСД та гіпотензією переважають гіпокінетичний та еукінетичний тип центральної гемодинаміки. Вперше розроблено терапевтичний комплекс для диференційованого лікування дітей з ВСД і гіпотензією залежно від змін мозкового кровообігу з включенням препаратів природного походження, ескузану та тонгіналу. За результатами клініко-інструментальних досліджень у дітей з ВСД і гіпотензією оцінено ефективність лікування хворих тонгіналом.

Досліджено проблему підвищення ефективності виходжування недоношених новонароджених завдяки створенню комплексу лікувальних заходів, спрямованих на нормалізацію вегетативного дисбалансу, розроблених на основі патогенетичних механізмів розвитку порушень вегетативної регуляції та з урахуванням особливостей клінічного перебігу патологічних станів на фоні зміненої вегетативної рівноваги. Виділено ряд екзогенних та ендогенних чинників, які впливають на формування порушень вегетативної регуляції, розроблено та патогенетично обгрунтовано модель розвитку вегетативних дисфункцій у немовлят. На підставі отриманих даних розроблено метод лікування порушень вегетативної регуляції недоношених дітей, який сприяє зменшенню частоти патологічних станів, пов'язаних з вегетативним дисбалансом.

With an aid of an ultrasound investigation of the heart, aspects of central hemodynamics in 408 juveniles ranging in age between 11 to 14 years have been studied. Of these, 339 were diagnosed as having hypotensive type vegetovascular dysfunction, the other 69 essentially healthy juveniles formed a control group signs of systolic and diastolic dysfunction of the myocardium of the left ventricle revealed in the patients with hypotensive type vegetovascular dysfunction. Systolic dysfunction was compensated by increase in the rate of the heart's beat. Compensation of diastolic dysfunction was achieved by increase in contractility of the muscle of the left ventricle.

Викладено результати досліджень вегетативних порушень у разі невротичних розладів у дітей. Встановлено зв'язок між клінічними та вегетологічними ознаками невротичних порушень.

У 130-ти дітей шкільного віку з вегетативною дисфункцією (ВД) визначено стан перекисного окиснення ліпідів, показники антиоксидантного захисту та системного імунітету. Встановлено, що у дітей з ВД відбувається надмірна активація процесів ПОЛ, виснаження антиоксидантної системи, спостерігається дизімуноглобулінемія (зниження рівня сироваткових IgG і IgA та підвищення IgE), зниження числа Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій. Доведено клінічну ефективність комплексного застосування АТФ-лонгу, седасену-форте та ехінацеї-ратіофарм у разі вегетативних дисфункцій у дітей.

Наведено дані про ціннісні орієнтації підлітків з вегетативною дисфункцією, головною особливістю яких є спрямованість на загальнолюдські цінності особистого щастя.