Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-43 + Р733.410.130.11-43

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Міокардити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены нарушения внутрисердечной клапанной гемодинамики у 92 больных в возрасте 1 - 17 лет с острым инфекционным миокардитом с помощью метода доплерэхокардиографии. Течение миокардита инфекционного генеза у детей в 65,2 % случаев сопровождалось развитием клапанной дисфункции с трансклапанной регургитацией крови. В большинстве случаев зарегистрирована регургитация на митральном клапане.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.130.11

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.130.11-2

Рубрики:

Міокардити у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты обследования 86-ти детей в возрасте 1-го - 15-ти лет с неревматическим миокардитом в остром периоде заболевания. Показатели систолической и диастолической функций сердца определяли с помощью метода доплерэхокардиографии. При легких формах заболевания изменения систолической функции сердца характеризовались недостоверным увеличением конечно-систолического объема левого желудочка (ЛЖ). По мере прогрессирования тяжести миокардита к таким изменениям присоединялись снижение ударного объема, фракции изгнания и фракции укорочения диаметра ЛЖ. Изменения диастолической функции ЛЖ чаще выявлялись у больных с легкой формой заболевания в виде снижения скорости кровотока в фазу быстрого наполнения и увеличения времени замедления скорости кровотока в фазу раннего наполнения ЛЖ. При среднетяжелых и тяжелых формах миокардита к этим изменениям присоединялись повышение максимальной скорости кровотока во время систолы предсердия и увеличение продолжительности периода изоволюмического расслабления. Выявленные особенности нарушения внутрисердечной гемодинамики отражали влияние тяжести течения заболевания на развитие и прогрессирование сердечной недостаточности (СН). Одним из первых проявлений миокардиальной недостаточности при неревматическом миокардите у детей была диастолическая дисфункция, которая при легкой форме заболевания предшествовала систолическим нарушениям и клиническим проявлениям СН. При тяжелом миокардите гемодинамические нарушения носили смешанный систоло-диастолический характер и являлись прогностически неблагоприятным признаком.

Цель работы - разработка количественных критериев диагностики ультразвуковой плотности (УЗП) оболочек сердца у детей для определения изменений и прогнозирования исходов при воспалительных заболеваниях органа. На основе разработанной оригинальной методики, по данным одно- и двухмерной эхокардиографии проведена диагностика УЗП оболочек сердца у 46-ти здоровых и 65-ти - с неревматическими миокардитами детей в возрасте от года до 16 лет. Разработаны нормативные показатели УЗП эндо-, мио- и перикарда у здоровых детей. Измерение УЗП в стандартных зонах оболочек сердца с помощью компьютерной обработки эхокардиограмм позволило диагностировать отклонения, связанные с воспалением при неревматических миокардитах. Определена частота и степень вовлечения оболочек сердца в патологический процесс при миокардите, которые зависели от тяжести течения заболевания. Применение методики количественной диагностики УЗП оболочек сердца и его структур позволяет повысить объективность конечного диагностического результата в определении распространенности и степени вовлечения эндо-, мио- и перикарда в воспалительный процесс у детей с миокардитами. Для неревматических миокардитов характерно повышение УЗП структур миокарда и эндокарда межжелудочковой перегородки и задней стенки левого желудочка (ЛЖ). При этом наиболее выраженные, значительные и резкие изменения наблюдаются со стороны миокарда ЛЖ. Патологические отклонения УЗП перикарда правого и левого желудочков у детей с неревматическими миокардитами регистрируются в единичных случаях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.130.11

Рубрики:

Міокардити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.109 + Р733.410.130.11

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Міокардити у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено клініко-ехокардіографічні критерії діагностики та проведено динамічне спостереження за дітьми, що хворіють на інфекційний міокардит з метою здійснення ефективного контролю за перебігом захворювання та профілактики ускладнень. На підставі даних катамнестичних спостережень визначено інформативні клінічні, електрокардіографічні та доплерехокардіографічні ознаки ураження серця у дітей з інфекційним міокардитом, ступінь їх інформативності за різних термінів захворювання. За результатами комп'ютерної обробки ехокадіограм з визначенням коефіцієнта ультразвукової щільності оболонок серця розроблено додаткові діагностичні критерії міокардиту. Визначено прогностичні критерії міокардиту у дітей залежно від тяжкості перебігу захворювання. Запропоновано заходи для здійснення ефективного контролю за перебігом інфекційного міокардиту на підставі клініко-ехокардіографічного моніторингу, зокрема, терміни та відповідний необхідний об'єм клініко-інструментального обстеження у процесі диспансерного спостереження.

Висвітлено питання удосконалення діагностики кардіоміопатії на підставі вивчення клініко-інструментальних особливостей її перебігу та розробки диференціально-діагностичних критеріїв кардіоміопатії у дітей. Проведено комплексне дослідження стану серцево-судинної системи дітей, хворих на кардіоміопатію, кардит і міокардіодистрофію, за допомогою неінвазивних методів. Визначено характерні електрокардіографічні зміни у дітей, хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію - порушення процесу реполяризації, внутрішньошлуночкові блокади, патологічні зміни зубця Q і шлуночкову екстрасистолію. Встановлено характер морфофункціональних змін міокарда у дітей, хворих на кардіоміопатію. Визначено тип центральної гемодинаміки та його залежність від морфологічного типу кардіоміопатії. Розроблено й апробовано за амбулаторних і стаціонарних умов клініко-математичну модель діагностики кардіоміопатії. Встановлено діагностичну цінність алгоритму та протоколів диференціальної діагностики кардіоміопатії, розроблених на базі запропонованої математичної моделі.

Викладено клінічні дані, імунологічні показники та результати дослідження системи ліпоперекисів-антиоксидантів у дітей, хворих на неревматичний кардит. Встановлено особливості порушення гомеостазу у дітей, які часто хворіють. Запропоновано лікувально-реалібітаційні заходи з використанням тіотриазоліну, позитивний вплив якого позначається на імунній системі, стані перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активності антиоксидантної системи. З'ясовано, що регресія ознак запалення міокарда відбувається на тлі порушень показників імунітету, стабілізації ПОЛ і антиоксидантного захисту.

Вивчено стан центральної гемодинаміки в дітей у разі дифтерії та дифтерійного міокардиту (ДМ), удосконалено діагностику та патогенетичну терапію даних захворювань. Встановлено, що стан центральної гемодинаміки визначається ступенем тяжкості дифтерійної інфекції та ДМ. У разі дифтерії найбільш сприятливим запропоновано вважати гіперкінетичний варіант гемодинаміки, оскільки у випадку даного варіанта не розвиваються ускладнення з боку серця. Визначено додаткові критерії тяжкості дифтерійного міокардиту в дітей. Аргументовано, що до комплексної терапії дітей, хворих на ДМ, доцільно включати "Мілдронат" - кардіометаболічний препарат з позитивною інотропною дією на міокард, а також стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби.

Вивчено клініко-параклінічні показники у дітей, хворих на гострий інфекційний міокардит. Виявлено, що використання багатофакторного кореляційного аналізу клініко-інструментальних даних гострого інфекційного міокардиту у дітей надає можливість прогнозувати тяжкість перебігу захворювання.

Цель работы - ретроспективный анализ результатов сонографических, вирусологических и морфологических исследований случав неиммунной водянки (НВ) плодов, умерших от тяжелой сердечно-сосудистой недостаточности (ССН) на фоне парвовирусной инфекции (ПВИ), для определения признаков неблагоприятного перинатального прогноза для плода. Инфицирование беременных диагностировали с помощью серологической диагностики специфических антител IgM и IgG к парвовирусу В19. Внутриутробное инфицирование плода подтверждено методом полимеразной цепной реакции (ПЦР). Ультрасонографически диагностирована водянка плода; оценку внутричерепной гемодинамики, гемодинамики миокарда плода и функции сердца проводили с помощью допплерометрии с расчетом индексов периферического сосудистого сопротивления. Миокард плодов человека исследовали гистологически с окраской гематоксилином и эозином. У 15/33 (45,5 %) инфицированных парвовирусом В19 диагностировали НВ плода во II - III триместрах беременности. Развитие вторичной ССН на фоне миокардита с/без фетальной анемии (ФА) установлено во всех случаях потерь плода - 6/15 (40 %) с НВ, у которых доказано наличие ДНК парвовируса в перикардиальном выпоте после аутопсии по результатам ПЦР. Выводы: миокардит в результате ПВИ способствует возникновению ССН с развитием гидроперикарда, имеет фатальный прогноз для плода, несмотря на попытки внутриматочной трансфузии крови в III триместре. Фетальный миокардит на фоне НВ плода препятствуют своевременной неинвазивной диагностике тяжелой ФА, является причиной ССН, что приводит к крайне неблагоприятным последствиям для плода.

Повідомлено про випадок синдрому шоку денге, ускладненого клінічно підозрюваним гострим міокардитом, у дитини, яка знаходилася в сільській лікарні з обмеженими ресурсами, та наведений огляд літератури. У 12-річного хлопчика, який переніс синдром шоку денге, на 7-й день хвороби розвинулася брадикардія. На електрокардіограмі під час брадикардії зареєстровано синусову брадикардію 50 уд/хв. Поряд із підтримуючим лікуванням вводили сульфат атропіну та добутамін. Пацієнт одужав через 4 дні. За допомогою пошуку в наукометричній базі PubMed виявлено загалом сім статей, у яких описано лихоманку денге із серцевими ускладненнями в дітей. Клінічні прояви ураження серця в дитини з лихоманкою денге варіювалися та були переважно тимчасовими, від тахі-брадіаритмії, дисфункції синусових вузлів, низького кров'яного тиску, зменшення фракції викиду, зниження серцевого викиду до підвищеного вмісту кардіоферментів. Транзиторні порушення серцевої діяльності можуть бути важливою ознакою, і лікар повинен мати високу настороженість щодо серцевих ускладнень у дітей із лихоманкою денге, щоб проводити відповідне лікування.