Викладено дані щодо етіології, патогенезу, клініки, лікування та профілактики гемолітичної хвороби новонароджених, антигенної структури клітин крові, номенклатури еритроцитарних антигенів крові людини. Розглянуто основні сучасні методи визначення групових факторів крові, терапевтичні підходи з урахуванням клінічної ситуації гемолітичної хвороби новонароджених. Охарактеризовано основні ускладнення у разі застосування замісного переливання крові, заходи з їх лікування.

Изложены данные по этиологии, патогенезу, клинике, лечению и профилактике гемолитической болезни новорождённых, антигенной структуре клеток крови, номенклатуре эритроцитарных антигенов крови человека. Рассмотрены основные современные методы определения групповых факторов крови, терапевтические подходы с учётом клинической ситуации гемолитической болезни новорождённых. Приведены характеристики основных осложнений во время замещающего переливания крови, меры по их лечению.

Приведены современные особенности течения желтухи новорожденных. Проанализированы истории болезни детей с неонатальными желтухами (НЖ), находившихся на лечении в отделении раннего возраста ГДКБ N 1 г. Донецка с 1994 по 2004 г. За последние 10 лет имеет место значительное нарастание числа конъюгационных желтух (КЖ) и тенденция к увеличению среднего уровня билирубина при данной патологии. Выявленные особенности анамнеза, современной клинико-лабораторной картины КЖ необходимо учитывать при ведении новорожденных с НЖ.

Вивчено особливості сучасного клінічного перебігу АВО- та Rh-ГХН з урахуванням перинатальних факторів ризику. Наведено відомості про порушення пігментного та білкового обмінів, функціональний стан гепатоцитів і синдром ендогенної інтоксикації у новонароджених із ГХН. Висвітлено чутливість, специфічність і прогностичну цінність біохімічних показників щодо прогнозу тяжкого перебігу АВО-ГХН та Rh-ГХН. Обгрунтовано клінічне та прогностичне значення середньомолекулярних пептидів, лактатдегідрогенази та лейкоцитарного індексу інтоксикації у дітей з ГХН. Наведено результати обстеження новонароджених з гемолітичною хворобою. Визначено діагностичне значення методу дистанційної реєстрації інтенсивності теплового потоку з поверхні тіла у новонароджених. Оцінено ефективність і безпечність використання ентеросгелю у комплексній терапії АВО-ГХН і Rh-ГХН.

Вивчено особливості фізичного, нервово-психічного розвитку і захворюваність дітей, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених з урахуванням перебігу перинатального періоду. Наведено дані про динаміку захворюваності, ранньої неонатальної смертності та летальності від гемолітичної хвороби новонароджених у Полтавській області за період із 1985 по 1997 рік. Виявлено, що діти, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених, мають у ранньому віці підвищену захворюваність на анемію, респіраторну і алергічну патологію та є групою ризику щодо формування контингенту частохворіючих. Установлено негативний вплив гемолітичної хвороби на фізичний розвиток дітей в анте- і постнатальному періоді. Виявлено вірогідний зв'язок між перенесеною гемолітичною хворобою новонароджених і дисгармонійністю нервово-психічного розвитку у дітей першого року життя. Розроблено комплекс заходів щодо реабілітації дітей після перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених. Обгрунтовано необхідність обов'язкового нейросонографічного обстеження в динаміці та первинної реабілітації у відділенні патології новонароджених усіх дітей, хворих на гемолітичну хворобу новонароджених, їх природного вигодовування тривалістю до 12 місяців і динамічного диспансерного нагляду за ними педіатра і невролога протягом перших трьох років життя.

Розглянуто гемолітико-уремічний синдром (ГУС, синдром Гассера) як одну з основних причин летальних випадків у дітей з діареєю. Статистичні дані щодо цієї нозологічної форми не відображають реального становища. Нерідко навіть за типової, класичної форми захворювання діагноз ГУС не формулюється лікарями як основний. Розглянуто визначення та класифікацію ГУС, його етіологію та патофізіологію, фактори ризику, клінічну картину, ускладнення та віддалені наслідки, критерії ранньої діагностики, лікування, особливості формулювання діагнозу даного синдрому і деонтологічні аспекти.

Предложен текст лекции о гемолитико-уремическом синдроме (ГУС, синдром Гассера), как одной из основных причин летальных исходов у детей с диареей. Существующие статистические данные об этой нозологической форме не отображают истинной картины. Нередко даже при типичной, классической форме заболевания диагноз ГУС не формулируется врачами-практиками как основной. Рассмотрены определения и классификация ГУС; этиология и патофизиология ГУС; факторы риска; клиническая картина ГУС; осложнения и отдаленные последствия ГУС; критерии ранней диагностики, лечение, особенности формулировки диагноза ГУС и деонтологические аспекты.