Проаналізовано анамнестичні дані, результати серологічного обстеження, особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також стану плода та новонародженого у жінок з невиношуванням вагітності за наявності генітального герпесу. Показано, що застосування специфічного імуноглобуліну проти вірусу герпеса II типу дозволило знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у даного контингенту хворих.

Досліджено вплив наявності кандидозної інфекції у вагітних на розвиток новонароджених. Наведено результати обстеження 59-ти новонароджених щодо наявності кандидозної інфекції в ротовій порожнині, на шкірі промежини, пупка, в калі та проаналізовано вплив біоценозу матері на біоценоз дитини.

Изучены течение беременности, родов, послеродового периода, состояние новорожденных у женщин с микоплазменной инфекцией. Проведено исследование состояния иммунитета, про- и антиоксидантных систем. Показано ухудшение прогноза у инфицированных женщин. Выявлены усиление перекисного окисления липидов, активация антиоксидантных систем, снижение активности иммунной системы, наличие аутоиммунного процесса. Рекомендовано использование в схеме терапии антибиотиков, антиоксидантов, иммуномодуляторов.

Проаналізовано перебіг папіломавірусної інфекції у 100 вагітних. Показано, що інфекційно-запальні процеси у статевих органах вагітних жінок не тільки значно ускладнюють перебіг вагітності і пологів, викликаючи велику кількість патологічних станів, але й можуть негативно позначитися на репродуктивному здоров'ї жінок фертильного віку.

На підставі клініко-лабораторних, ехографічних, ендокринологічних і морфологічних методів клінічно та науково обгрунтована необхідність корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних з рубцем на матці на підставі комплексної медикаментозної терапії. Крім того, встановлені фактори ризику розвитку фетоплацентарної недостатності при наявності рубця на матці. Все в сукупності дозволило знизити частоту перинатальних ускладнень при повторному абдомінальному розродженні.

Досліджено проблему перебігу вагітності та пологів у жінок із папіломавірусною інфекцією (ПВІ). Доведено, що у вагітних із ураженям ПВ (ПВУ) геніталій існує високий ризик щодо невиношування вагітності, передчасного злиття навколоплідних вод, та гнійно-запальних ускладнень у післяпологовому періоді. Розглянуто можливі шляхи передачі інфекції від вагітної матері до дитини. Доведено, що ризик активації ПВІ збільшує фізіологічна імуносупресія, яка виникає під час вагітності. Встановлено, що за вагітності наявність ПВІ викликає в макроорганізмі певні зміни імунної системи, особливо системи інтерферону як первинної ланки противірусного захисту. Виявлені порушення з боку деяких показників системного та місцевого імунітету, процесу інтерфероноутворення дозволяють обгрунтувати необхідність використання інтерферонів у комплексному лікуванні вагітних жінок. Запропоновано комплексний метод лікування ПВУ геніталій, який передбачає хімічну коагуляцію трихлороцтовою кислотою з місцевою інтерферонотерапією та застосування гліциризинової кислоти. Наведено алгоритм розродження вагітних з ПВУ геніталій, спрямований на зменшення частоти інфікування новонароджених.

Доведено вплив ендометріом на стан репродуктивної функції жінок, а також на розвиток подальших акушерських і перинатальних ускладнень. Встановлено основні особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у жінок з ендометріозом в анамнезі. Визначено роль порушень ендокринологічного статусу та гемодинаміки в ФПК в генезі плацентарної дисфункції у жінок з ендометріозом в анамнезі. Науково обгрунтовано необхідність вдосконалення діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з ендометріозом в анамнезі.

Результати досліджень свідчать, що розродження жінок, вагітність в яких настала після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), супроводжується високою частотою перинатальної патології внаслідок значних порушень у системі мати - плацента - плід, причому поєднаного генезу. Видалення маткових труб як джерела хронічної інфекції перед застосуванням ДРТ дозволяє суттєво покращити акушерські і перинатальні результати розродження. Це дає право рекомендувати такий підхід для вибіркового використання в практичній охороні здоров'я.

Результати досліджень свідчать, що функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з ендометріозом в анамнезі, яким проводили загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, характеризується високим рівнем порушень з боку функціонального стану плода, плаценти й об'єму навколоплідних вод на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень в основному субкомпенсованого характеру, але в деяких випадках і декомпенсованими змінами, що призводить до високої частоти оперативного розродження у цій групі. Використання пропонованої методики дозволяє чітко проводити корекцію плацентарної дисфункції, що розвивається, і запобігати розвитку серйозних акушерських та перинатальних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.215 + Р716.225

Рубрики:

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Пологи при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены результаты микробиологического исследования родовых путей для определения типа инфицирования новорожденного (эндогенное или экзогенное). Бактериологическое исследование родовых путей в рамках микробиологического мониторинга позволяет своевременно прогнозировать развитие эндогенных форм гнойно-септических инфекций среди родильниц и новорожденных с учетом их этиологии.

Представлено клінічний випадок перебігу вагітності та розродження в жінки з аномалією розвитку статевих органів (поперечна перетинка піхви), що спостережено в Українському науково-практичному медичному центрі акушерства, гінекології та репродуктології Харківського національного медичного університету. Жінку було розроджено шляхом операції кесарева розтину (вилучено живу доношену дівчинку масою 3210 г, довжиною 52 см, з оцінкою стану за шкалою Апгар вісім балів) і, враховуючи аномалії розвитку статевих органів, їй виконано пластичну операцію - розтин поперечної перетинки піхви.

Рассмотрен анализ течения беременности, родов, состояния новорожденных у пациенток с экстрагенитальной патологией, у которых при допплерометрическом исследовании были выявлены выраженные нарушения маточного и плодового кровотоков. Сделан вывод об информативности пренатальных методов оценки состояния плода. Показан оптимальный путь родоразрешения в данной группе беременных.

Проведен ретроспективный анализ особенностей акушерско-гинекологического и соматического анамнеза, осложнений беременности, родов и перинатальных результатов у 100 беременных с хроническим сальпингооофоритом. Результаты изучения анамнеза позволили выявить факторы, которые неблагоприятно влияют на формирование системы мать - плацента - плод, что впоследствии приводит к ряду тяжелых осложнений в процессе гестации и родов, негативно отражается на перинатальных показателях.

Проведено обстеження 50 жінок - 30 породіль основної групи зі слабкістю пологової діяльності та 20 породіль із нормальною пологовою діяльністю, що складали контрольну групу. У породіль основної групи виявлено одночасну наявність поруч із патогенними мікроорганізмами (піогенними стрептококами, диплококами, трихомонадами, хламідіями) представників умовно-патогенної флори. Серед умовно-патогенної флори найчастішими представниками були стафілококи та ентерококи, які не виявлялися в жінок контрольної групи, рідше виявлено коринобактерії, ешерихії, гарднерели та дріжджеподібні гриби роду Candida, частота виявлення яких вірогідно не відрізнялися під час порівняння з контрольною групою. Лактобактерій у жінок основної групи не виявлено.

Цель исследования - изучение исхода беременности у женщин с различными пороками матки (ПМ). Проведен ретроспективный анализ исхода беременности и родов 100 женщин с различными ПМ. Установлено у 50 % больных наличие седловидной матки, у 30 % - двурогой, у 14 % - наличие перегородки в матке, у 3 % - две матки. У 34 % больных произошли своевременные роды, у 41 % - преждевременные роды, у 25 % - спонтанные выкидыши. У больных с пороками развития матки роды велись преимущественно путем операции кесарева сечения.

Результати проведених досліджень свідчать, що жінки з аномаліями розвитку матки складають групу високого ризику щодо несприятливих акушерських і перинатальних результатів розродження. Основним ускладненням вагітності у цих пацієнток є невиношування, а в подальшому - плацентарна дисфункція із затримкою розвитку плода і різною перинатальною патологією. Одержані результати диктують необхідність подальшого вивчення даної проблеми, особливо в аспекті зниження частоти акушерської патології і поліпшення перинатальних результатів розродження.

Мета роботи - надати оцінку стану новонароджених та перебігу їх раннього неонатального періоду, матері яких пройшли етап санаторного оздоровлення у зв'язку з екстрагенітальною патологією. Обстежено 127 вагітних терміном гестації 12 - 35 тижнів, які перебували на санаторному оздоровленні (санаторій "Великий Луг" м. Запоріжжя). Основну групу становили 97 вагітних з екстрагенітальною патологією. Групу контролю склали 30 соматично здорових вагітних, які проходили оздоровлення за акушерськими показаннями. Встановлено, що екстрагенітальна патологія в більшості випадків мала поєднаний характер, а лідируюче місце посіла патологія серцево-судинної системи. Виявлено значний відсоток ускладнень гестації як в основній, так і в контрольній групах. Однак більшість ускладнень вагітності були до санаторного оздоровлення. Частота акушерських та перинатальних ускладнень була майже однаковою в групах дослідження. Однак в основній групі частота слабкості пологової діяльності та дистресу плода майже в 3 рази перевищувала відповідні показники групи контролю. Частота слабкості пологової діяльності та дистресу в групі контролю була однаковою. Не виявлено достовірної різниці (р>0,05) в основних показниках фізичного розвитку (маса, зріст) дітей, народжених матерями груп спостереження та контролю. Однак частота затримки росту плода, при розрахунку за масо-ростовими параметрами, в основній групі в 1,8 разу перевищувала відповідний показник групи контролю. Зростання відсотка перинатальних ускладнень у групі контролю супроводжувалось більш високою частотою неонатальної жовтяниці порівняно з основною групою. Асфіксія у пологах при розродженні жінок основної дещо перевищувала відповідний показник групи контролю. Висновки. не підтверджено факту більш високої частоти загального показника ускладнень у пологах у жінок з екстрагенітальною патологією порівняно з соматично здоровими жінками. не виявлено достовірної різниці (p >> 0,05) антропометричних показників (маса та зріст) у дітей, народжених матерями з наявністю та відсутністю екстрагенітальної патології.

Приведены результаты исследования влагалищного биотопа беременных с несостоятельностью обтурационной функции шейки матки (НОФШМ). Рост частоты этого осложнения при беременности у первородящих, отсутствие существенных различий в исходах беременности независимо от выбора метода коррекции, увеличение числа осложненных и патологических родов у таких женщин явилось основанием для анализа факторов, ухудшающих прогнозы для матери и плода. Одну из ведущих ролей в развитии недонашивания беременности у женщин с НОФШМ играет патология влагалищного микробиоценоза. Цель исследования - изучение особенностей влагалищного биотопа у беременных с НОФШМ для усовершенствования тактики их антенатального наблюдения и повышения эффективности нехирургических способов лечения этой патологии. Для достижения поставленной цели обследованы 63 беременные в сроке 22 - 32 нед, которые находились на лечении в отделении патологии беременности и родов ГУ "ИПАГ (Институт педиатрии, акушерства и гинекологии) НАМН Украины" с верифицированной НОФШМ (основная группа). В контрольную группу вошли 34 беременные с физиологическим состоянием запирательной функции шейки матки. Для беременных основной группы характерно преобладание влагалищного биотопа со щелочной или слабощелочной реакцией, выраженной лейкоцитарной реакцией, высоким содержанием слущенного эпителия и резким снижением численности Lactobacillus spp. на фоне преимущественно ассоциированной кокковой микрофлоры, грамотрицательных палочек и грибов рода Candida albicans. Для каждой третьей беременной основной группы характерны ассоциации анаэробных микроорганизмов с бактериально-вирусными и бактериально-хламидийными урогенитальными инфекциями. Сделаны выводы, что патогенетически обоснованная антибактериальная терапия с длительной коррекцией дисбиотических нарушений влагалищного микробиоценоза перед введением силиконового цервикального перфорированного пессария обеспечивает отсутствие дискомфорта, связанного с гиперпродукцией влагалищного секрета, позволяет стабилизировать лейкоцитарную реакцию микробиоценоза влагалища в пределах физиологической и снизить риск преждевременных родов у таких беременных.

Мета дослідження - підвищення частоти самостійного розродження та зниження рівня перинатальної патології у жінок із рубцем на матці, які багато народжували, на підставі вдосконалення та впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Проведено комплексне обстеження 150 пацієнток із рубцем на матці, які багато народжували. Їх розподілено на дві групи: до I увійшли 100 жінок із рубцем на матці, які багато народжували та яким було виконано повторний кесарів розтин; до II - увійшли 50 жінок з рубцем на матці, які багато народжували та розроджені через природні пологові шляхи. У комплекс проведених досліджень включали клінічні, лабораторні, інструментальні, психологічні та статистичні методи. Результати проведених досліджень свідчать, що використання вдосконаленого алгоритму у жінок з рубцем на матці, які багато народжували, надає можливість поліпшити клінічний перебіг вагітності, знизити частоту порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу, нормалізувати психоемоційний статус і сприяти розродженню через природні пологові шляхи без погіршення показників перинатальної патології та постнатальної адаптації новонароджених. Отримані результати надають право рекомендувати вдосконалений алгоритм тактики ведення вагітності у жінок, які багато народжували, для широкого використання у практичній охороні здоров'я.