Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-5

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС45561 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-5

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС45561 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-5

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС45561 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-5

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС47208 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-52

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС47143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-5

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС47208 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-52

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС47143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-5

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС47208 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-52

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС47143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213-3

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: ДС49970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню судинного компоненту кровоплину у ниркових артеріях і в артерії пуповини у вагітних з хронічним пієлонефритом. Встановлено, що у цих вагітних відмічається погіршення ниркового та плацентарного кровоплину, яке визначається у 20-24 тиж. та свідчить про підвищення периферичної судинної резистентності й погіршення мікроциркуляції у нирках та плаценті. Найраннішими показниками порушення кровоплину є мінімальна швидкість діастолічного кровоплину та систоло-діастолічне співвідношення, які можуть бути використані у діагностиці ЕРН-гестозу та як критерій ефективності лікування. Визначені показники гормональної системи ФПК, протеолітичної системи. Показаний кореляційний зв'язок між показниками, що вивчалися. Патогенетично обгрунтована рання (у 20-24 тижнів) корекція ниркового та плацентарного кровоплину з використанням лазерного впливу на ділянку проекції нирок та плаценти з метою профілактики ЕРН-гестозу.

Робота присвячена застосуванню методу динамічної міжфазної тензіометрії в акушерстві. Вивчено стан динамічного поверхневого натягу сироватки крові, сечі та навколоплодових вод у здорових невагітних жінок, за різного терміну нормальної вагітності та при гестозі. Визначено білково-ліпідні та гормональні фактори, які впливають на стан динамічного поверхневого натягу вивчених біологічних рідин. Розроблені та науково обгрунтовані показники перебігу нормальної вагітності, пологів, стану новонародженого, виділені додаткові критерії діагностики гестозу та його тяжкості за даними динамічної міжфазної тензіометрії.

Дисертацію присвячено проблемі використання електромагнітних хвиль міліметрового діапазону малої потужності в комплексному лікуванні вагітних з пізніми гестозами легкого та середнього ступеня важкості з метою запобігання розвитку їх тяжких форм. Доведено відсутність ембріолетальної і тератогенної дії НВЧ-опромінення, негативного впливу на перебіг вагітності і постнатальний розвиток потомства незалежно від термінів його використання. Визначено, що НВЧ-терапія сприяє нормалізації показників біоелектричної активності головного мозку, церебральної гемодинаміки, імунокорекції, стимуляції компенсаторно-пристосовних реакцій в плаценті. Запропоновано комплексний, з НВЧ-терапією, метод лікування вагітних з пізніми гестозами, використання якого покращує перебіг ускладненої вагітності та прогноз для матері і плода.

У 609 здорових жінок та вагітних з пізнім гестозом і набутими вадами серця були одержані дані про діяльність нирок та рівень гормонів, які її регулюють, водно-сольовий обмін, центральну гемодинаміку в умовах довільного діурезу, стандартного водного навантаження, водної депривації та перерозподілу крові в організмі, що дозволило виявити стан та особливості регуляції об'ємно-осмотичного гомеостазу при даних патологіях. Зміни у функціонуванні осмо- і волюморегулюючих систем внаслідок зрушень центральної і периферичної гемодинаміки та продукції натрійуретичного фактору (НУФ) призводять до затримки нирками води і осмотично активних речовин з формуванням міжклітинної гіпергідратації. Застосування в комплексному лікуванні таких вагітних каптоприлу, верапамілу, серцевих глікозидів і терапії, спрямованої на стимуляцію вироблення НУФ, дозволило покращити показники об'ємно-осмотичного гомеостазу із позитивним впливом на стан жінки, плоду, новонародженого, на перебіг пологів і післяпологового періоду.

Представлен материал исследований автора по изучению перекисного окисления липидов, гомеостаза кальция при ОПГ-гестозах. Учитывая отсутствие в литературе сведений о состоянии транспорта кальция через плазматическую мембрану при ОПГ-гестозах, а также при физиологической беременности; разноречивые мнения об уровне свободного и связанного кальция; предполагаемой роли нарушений кальциевого обмена в развитии гипертензивных состояний у беременных с ОПГ-гестозами, были предприняты автором исследования указанных факторов. В течение 1989-1993 гг. проводились наблюдения над беременными женщинами с различными вариантами поздних ОПГ-гестозов на базе Белогорского родильного дома Республики Крым, родильного отделения 7-ой городской больницы г.Симферополя, роддома N3 г.Киева, в лаборатории ЦНИЛ Крымского мединститута, в Симферопольском университете, в лаборатории биохимии мышц Киевского института биохимии. Сделан вывод о том, что полученные данные позволяют рассматривать ОПГ-гестозы как глубокую патологию клеточной мембраны.

Наведено результати комплексного клініко-інструментального, імунологічного та біохімічного обстеження 153 вагітних із пізніми гестозами (ПГВ). Розроблено конкретні критерії щодо об'єднання жінок у групу ризику по виникненню пізніх гестозів для своєчасного проведення їм профілактичних заходів з урахуванням особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу та наявності супутньої соматичної патології. У вагітних з ПГВ виявлено патогенетичну роль синдрому ендогенної інтоксикації, активації пероксидації ліпідів та пригнічення активності ферментів системи антиоксидантного захисту в патогенезі гестозів. У більшості обстежених жінок встановлено наявність вторинних імунодефіцитних станів переважно за відносним гіпосупресорним варіантом, активацію аутоімунних і імунокомплексних реакцій, зниження показників фагоцитарної активності моноцитів. Патогенетично обгрунтовано доцільність включення комплексу антиоксидантів, ентеросорбентів та імунотропних препаратів до курсу лікування вагітних з ПГВ. Встановлено параметри імунологічних та біохімічних тестів щодо визначення ефективності лікування та прогнозування подальшого перебігу гестозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вивченню патогенетичної ролі сполучної тканини при пізніх гестозах різного ступеня тяжкості. Встановлено, що пізні гестози супроводжуються дезорганізацією основної речовини сполучної тканини. Характерним для пізніх гестозів є підсилення розпаду протеогліканів, а також підвищення загальної протеолітичної активності крові. Запропоновано визначення рівня екскреції із сечею гексуронових кислот для діагностики пізних гестозів та переходу прегестозу в гестоз. Доведено, що поєднане застосування препаратів (екстракт ехінацеї пурпурової, alpha-токоферола ацетату та вітаміну А) зменшує порушення сполучної тканини при пізніх гестозах.

Роботу присвячено питанням використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні пізніх гестозів. Вивчено показники гемостазу, імунної відповіді, гормонального біохімічного профілів, фетоплацентарного комплексу, стану плода за даними кардіотокографії до і після проведення курсів мембранного безперервного плазмаферезу. Розроблено і науково обгрунтовано схему використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні вагітних з пізнім гестозом, яка дозволяє знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень за даної патології та показано її ефективність.

Проведено комплексні дослідження вагітних жінок з різними ступенями тяжкості пізніх гестозів з метою вивчення гормонального статусу, соматотипологічних ознак, еритроцитарних антигенів крові і їх асоціацій, стану мікроциркуляторного русла, впливу ендо- і екзогамії. При цій патології, було встановлено значні зміни показників естріола, естрадіола, плацентарного лактогену, пролактину, кортизолу, гормонів щитовидної залози. Встановлено особливості соматотипу жінок досліджуваних груп, та вплив ендо- та екзогамії на виникнення пізніх гестозів. Було також встановлено зміни в мікроциркуляторному руслі вагітних. З урахуванням результатів гормональних, інструментальних та генетичних методів дослідження було розроблено індивідуальний метод моделювання і прогнозування пізніх гестозів, який дозволив з високим ступенем точності передбачати результат вагітності і родів. З метою лікування і профілактики пізнього гестозу запропоновано особистий метод з комплексним використанням системних ензимних препаратів (вобензим). Його застосування дозволило покращити клінічні і лабораторні показники стану матері і плода, зменшити кількість ускладнень.