На підставі клініко-епідеміологічних та додаткових методів дослідження встановлені особливості акушерської та перинатальної патології при різних формах сифілісу у вагітних жінок. Крім того, розроблені практичні рекомендації по зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з сифілісом. Все це в сукупності дозволило поліпшити результати розродження жінок з сифілітичною інфекцією.

Робота присвячена питанням профілактики та терапії акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних, що мешкають в умовах постійного впливу малих доз іонізуючого опромінення. Встановлено залежність між частотою ускладнень вагітності і пологів та щільністю забруднення Cs зони проживання. Визначено особливості імунологічного статусу системи мати-плід-новонароджений, на основі яких виділена група ризику по розвитку аутоімунної патології серед дітей. Розроблено імунологічний паспорт новонародженого. Запропоновано метод профілактики і терапії, спрямований на корекцію виявлених порушень, який дозволяє знизити частоту ускладнень, показана його ефективність.

Досліджено механізми реалізації спадкової схильності, з'ясувано роль імунологічної реактивності та метаболічних змін в організмі матері у патогенезі резус-конфлікту. Виявлено маркери спадкової схильності до реалізації резус-конфлікту у матері. Резус-конфлікт супроводжується змінами популяційного і субпопуляційного складу, а також функціональної активності імунокомпетентних клітин, інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів та вільнорадикального окислення в усіх ланках системи мати - плацента - плід. Виразність змін імунологічних і метаболічних показників зумовлено ступенем тяжкості гемолітичної хвороби. Визначено діагностичні і прогностичні критерії розвитку важких форм гемолітичної хвороби. Обгрунтовано підходи та оптимальні програми лікувально-профілактичних заходів, що включають селективну імунну і метаболічну корекції змін гомеостазу материнського організму з метою поліпшення перинатальних результатів.

Викладено сучасні методи діагностики, лікування та профілактики перинатальної патології, внутрішньоутробних інфекцій, а також герпетичної, цитомегаловірусної інфекцій. Особливу увагу приділено антибактеріальній терапії, профілактиці нозокоміальної та внутрішньолікарняних інфекцій.

Вивчено особливості акушерської та перинатальної патоголії у 172 жінок із різними формами сифілісу. Отримані результати свідчать, що у випадку пролонгування вагітності після 20 тижнів у жінок із сифілітичною інфекцією необхідно проводити комплексну профілактику фетоплацентарної недостатності (антиоксиданти, антигіпоксанти, білоксинтезуючі засоби та вітаміни) під контролем ехо- та кардіотокографічних методів дослідження. Під час пологів необхідно проводити профілактику аномалій пологової діяльності та маткових кровотеч.

Выделены диагностические критерии изменений кровообращения в системе мать - плацента - плод различных вариантов гипоксических поражений центральной нервной системы (ЦНС) плода (функциональные, ишемические, геморрагические, сочетанные). По данным допплерометрии разработана оценка степени тяжести гипоксических поражений ЦНС. Показаны роль и значение допплерометрической оценки кровообращения в обосновании выбора тактики ведения беременности и родов при гипоксических поражениях ЦНС плода.

Проведено мікробіологічне дослідження вагінального біотопу, амніотичної рідини та поверхні плаценти у 87 жінок з хронічною екстрагенітальною та генітальною запальною патологією в термін гестації 21 - 40 тижнів і у 30 здорових жінок. У новонароджених цих жінок досліджено флору з зіву, вух, кишкового біотопу. У результаті дослідження мікробіоценозу біотопів в основній групі встановлено граничний стан біоценозу та дисбіоз у системі мати - плацента - плід. Виявлено монокультури та мікробні ассоціації. Хронічна запальна патологія з ендогенним етіологічним чинником, який впливає на мікроекологію в системі мати-плацента-плід, на розвиток дисбіозу під час вагітності, має негативний вплив на перебіг вагітності, спричиняє порушення постнатальної адаптації, захворюваність новонароджених.

Вивчено перебіг вагітності та пологів у ВІЛ-інфікованих жінок, стан фетоплацентарного комплексу у даних жінок, які вживають або не вживають наркотичні речовини. Доведено, що ВІЛ-інфіковані вагітні жінки належать до груп ризику ускладненого перебігу вагітності та пологів, групи ризику кровотеч за рахунок змін в системі гемостазу внаслідок дії вірусу ВІЛ та "накопичування" цих змін у часі за наявності інфекції. Встановлено, що використання наркотичних речовин на фоні ВІЛ-інфекції за умов вагітності призводить до "зриву" компенсаторно-пристосувальних реакцій в системі "мати - плацента - плід", що проявляється змінами гормональної функції плаценти, зниженням параметрів біофізичного профілю плода, морфологічними змінами в плаценті, формуванням синдрому ЗВУР, гіпотрофією плоду, ускладненням перебігу неонатального періоду. З'ясовано, що початкові стадії ВІЛ-інфекції (безсимптомне носійство та ПГЛ згідно з класифікацією ВООЗ, 1994 р.) не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності та пологів у жінок, які не користуються наркотичними речовинами, але гестаційний та пологовий стрес може призвести до прогресування інфекції.

Проаналізовано особливості клінічного перебігу вагітності та пологів, а також функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з сифілітичною інфекцією на підставі результатів клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження. Висвітлено роль різних форм сифілітичної інфекції в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні фактори ризику порушень в системі мати - плацента - плід у жінок з різними формами сифілітичної інфекції. Розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології.

На підставі клініко-біохімічних, радіоімунологічних, мікробіологічних, імунологічних, імуноферментних, імуноморфологічних, морфологічних методів зроблено комплексну оцінку головних ланцюгів патогенезу невиношування вагітності у 396-ти жінок. З них 127 пацієнток обстежено поза вагітністю із невиношуванням у анамнезі та 168 вагітних у різні терміни гестації, акушерський анамнез яких обтяжений звичним невиношуванням. Установлено патогенетичну роль гормональних, імунологічних, гемостазіологічних порушень, а також інфекційного фактора розвитку невиношування вагітності. Розроблено алгоритм обстеження жінок із невиношуванням вагітності для передгестаційної підготовки, що сприяє своєчасному проведенню патогенетичного лікування. Наведено схему лікування, що містить базисні види лікування; розглянуто корекцію виявлених порушень у головних ланках системи імуногенезу, гемостазу та гормонального статусу.

Рассмотрены особенности эпидемиологии и клиники перинатального сепсиса, охарактеризованы его возбудители - бактерии (грамнегативные, грампозитивные, специфические), грибы и вирусы. Определены клинические признаки септического шока. Проанализирована патофизиология данного заболевания, приведены схема медиаторного каскада и шкала риска развития сепсиса. Освещены особенности интенсивной и антибактериальной терапии. Описаны группы антибиотиков, которые применяются в лечении новорожденных с перинатальной патологией. Рассмотрено влияние фармакодинамики антибиотиков на дозирование препаратов, а также особенности фармакологии азолов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.27

Рубрики:

Зміни плоду при патології материнського організму

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено основні дані про епідеміологію передачі ВІЛ від матері дитині в нашій країні та світі, про досягнення останніх років у молекулярній біології, генетиці та імунології, що дозволили розробити нові підходи до запобігання передачі ВІЛ від матері дитині. Представлено сучасні медичні технології, що дозволяють знизити ризик перинатальної трансмісії ВІЛ у різних клінічних ситуаціях. Приділено увагу питанням спостереження за дітьми, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. Викладено результати впровадження системи профілактики перинатальної передачі ВІЛ в Україні.

Приведены основные сведения об эпидемиологии передачи ВИЧ от матери ребенку в нашей стране и мире, о достижениях последних лет в молекулярной биологии, генетике и иммунологии, которые позволили разработать новые подходы к предотвращению передачи ВИЧ от матери ребенку. Представлены современные медицинские технологии, которые позволяют снизить риск перинатальной трансмиссии ВИЧ в различных клинических ситуациях. Уделено внимание вопросам наблюдения за детьми, рожденными ВИЧ-инфицированными женщинами. Изложены результаты внедрения системы профилактики перинатальной передачи ВИЧ в Украине.

Вивчено морфологічні особливості тимуса плодів від матерів із цукровим діабетом (ЦД). Установлено, що особливості синтезу колагенів у тимусах плодів від матерів із ЦД можуть спричиняти порушення процесів міграції, проліферації, а також дозрівання T-лімфоцитів, що проявляється розширенням кіркової речовини часточок, а також переважною більшістю кількості незрілих клітин у лімфоїдній популяції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.27 + Р733.413.6-3

Рубрики:

Зміни плоду при патології материнського організму

Хвороби підшлункової залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що анемія вагітних є несприятливим фоном, на якому розвиваються різні ускладнення у матері та плода. Представлено аспекти морфологічної патології підшлункової залози плодів і новонароджених від матерів, які перенесли анемію в період вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.27

Рубрики:

Зміни плоду при патології материнського організму

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведений ретроспективний аналіз стану здоров'я 76-ти дітей віком від 1-го місяца до 2-х років, народжених від матерів з обтяженим інфекційним анамнезом і передчасними пологами, які отримували в ранньому неонатальному періоді імунопрепарати з попереджувальною метою, підтверджує безпеку та ефективність використання імунотерапії у новонароджених групи ризику розвитку гнійно-запальних захворювань в ранньому неонатальному періоді.

Ретроспективный анализ состояния здоровья детей в возрасте до 2-х лет от матерей с отягощенным инфекционным анамнезом и преждевременными родами, получавших в раннем неонатальном периоде иммунопрепараты с предупредительной целью, подтверждает безопасность и эффективность использования иммунотерапии у новорожденных группы риска развития гнойно-воспалительных заболеваний в раннем неонатальном периоде.

На підставі аналізу перебігу вагітності у жінок з резус-негативним типом крові за сучасних умов виявлено, що найпоширенішою патологією у випадку імунної несумісності є плацентарна недостатність (ПН). Встановлено наявність хибного кола в результаті впливу ПН, що створює умови для фетоматеринської трансфузії, яка посилює прояв ПН. Доведено вплив фетоматеринської трансфузії у жінок групи ризику з розвитку ізоімунізації та різних доз антирезус-імуноглобуліну на ефективність профілактики імунізації, перебіг вагітності та попередження розвитку гемолітичної хвороби новонароджених. Вперше встановлено залежність ефективності антенатальної специфічної профілактики гемолітичної хвороби плода та новонародженого від доз і терміну використання антирезус-імуноглобуліну. Визначено роль ендотеліну-1 (ЕТ-1), стабільних метаболітів оксиду азоту, фактора Віллєбрандта (ФВ) в розвитку ПН за ізоімунної несумісності крові матері та плода, проявом якої є домінування вазоконстрикторних субстанцій. Вперше науково обгрунтовано можливість застосування гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ККПТ) під час ізоімунізації, що підвищує ефективність лікування даної патології в результаті поступового зниження титру АТ і забезпечує сприятливий перебіг і результат вагітності. Показано комплексний вплив застосування препаратів-донаторів оксиду азоту на організм вагітної жінки. Встановлено антиоксидантні властивості зазначених лікувальних засобів та їх роль як модуляторів рівнів оксиду азоту та ЕТ-1 в сироватці крові.

Изучено влияние внутриутробного инфицирования на морфологические особенности плацентарного комплекса, показатели антенатальной гибели плода, младенческой смертности и возможности использования результатов исследования для ранней диагностики инфекций у новорожденных.