У випадку передчасного відшарування плаценти (ПВП) порушується динамічна рівновага між прокоагулянтною, антикоагулянтною та фібринолітичними ланками системи гемостазу. Слабкі кореляційні зв'язки між окремими показниками гемостазу у випадку ПВП свідчать про те, що вони відбивають різні ланки патогенезу. Тому для більш точної діагностики коагулопатії слід визначати декілька відносно незалежних показників (активність антитромбіну, плазміногену, фактора фон Віллебранда, величину протромбінового індексу, рівень фібриногену).

Описаны случаи пренатальной диагностики порока сердца плода - фиброэластоза эндокарда - и результаты патогистологического исследования, которые подтверждают инфекционный характер данной патологии. Подчеркнуто, что обследование беременных с таким пороком должно быть комплексным, включая исследование на возможные внутриутробные инфекции.

В результате проведенного доплерометрического исследования у 35-ти беременных с варикозной болезнью установлены гемодинамические нарушения маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения. Вышеуказанные изменения обусловлены снижением диастолического компонента кровотока и является следствием повышения сосудистого сопротивления в системе мать - плацента - плод.

Надано аналіз симптомів, що виявляються у ході ультразвукового (УЗ) пренатального дослідження плодів з екстрофією сечового міхура (ЕСМ). Виявлено, що найбільш інформативними УЗ-симптомами були відсутність сечового міхура та порушення розвитку зовнішніх статевих органів. Запропонований метод ранньої одномоментної фізіологічної корекції дає найкращі косметичні та функціональні результати лікування пацієнтів з ЕСМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-4

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексное обследование и лечение 67-ми больных в возрасте от 20 до 45-ти лет. У больных первой группы (19) не отмечалось нарушения репродуктивной функции. У пациенток второй группы (48) установлено нарушение репродуктивной функции (у 25-ти женщин первой подгруппы диагностировано бесплодие, у 23-х второй подгруппы - невынашивание беременности). Всем 67-ми больным проводилась гистероскопия, трансвагинальная и трансабдоминальная высокоразрешающая эхография и другие клинические информативные методы исследования. Анализ полученных данных свидетельствует, что применение трансвагинального УЗИ и гистероскопии позволяет с высокой степенью достоверности оценить клинико-морфологическую картину при внутриматочной патологии и тем самым обеспечить адекватную, коррегирующую терапию.

Ключ. слова: нейрогуморальний и гормональный статус, беременные, патологический прелиминарный период
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-45

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована информативность различных методов обследования беременных женщин для прогнозирования риска внутриутробного инфицирования плода. Как основные факторы риска, влияющие на частоту внутриутробного инфицирования, отмечены: отягощенный акушерско-гинекологический анамнез матери в виде хронических инфекционно-воспалительных заболеваний урогенитальной сферы, неблагоприятное течение беременности, патология плаценты, признаки внутриутробной инфекции плода, наличие маточно-плацентарной инфекции, ХФПН, многоводие при ультразвуковом исследовании. Установлено, что новорожденные с клиническими и лабораторными маркерами внутриутробного инфицирования требуют полноценного обследования на этапе родильного дома, что позволит своевременно назначить адекватную терапию.

Фактор Виллебранда является высоко чувствительным маркером повреждения сосудистого эндотелия при преждевременной отслойке плаценты (ОП). При активности фактора Виллебранда ниже 60 % в плазме крови беременных диагностируют преждевременную ОП, даже без клинической манифестации. Функциональная активность этого маркера показывает фактический потенциал системы гемостаза.

Наведено огляд наукових публікацій, присвячених можливостям використання ультразвукових доплерівських методик (артеріальної та венозної доплерометрії, доплероехокардіографії із кольоровим картируванням) під час діагностики патології фетоплацентарного комплексу. Наведено середні нормативні показники гемодинаміки у різні терміни гестації, загальноприйняті класифікації зазначених порушень та рекомендації щодо клінічної тактики з урахуванням ступеня тяжкості порушень гемодинаміки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-4

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі комплексного пренатального обстеження вагітних діагностовано 120 уроджених вад серця плода (УВС). Аберантний каріотип плода визначено у 21-му (43,8 %) випадку серед 48-ми вагітних після проведення інвазивних досліджень. Використання 3-етапного пренатального ультразвукового обстеження, особливістю якого є цільовий пошук УВС плода в 24 - 26 тижневій гестації та обов'язкове проведення цитогенетичного дослідження каріотипу плода з вадою серця, сприяє вчасній діагностиці хромосомної аномалії та коректному вибору тактики ведення вагітності та пологів.

Рассмотрены возможности использования ультразвуковых доплеровских методик для диагностики инфекционной патологии фетоплацентарного комплекса.

Наведено приклад допологової діагностики під час ультразвукового дослідження плода у II триместрі вагітності, який мав ознаки смертельної (IIA) форми недосконалого кісткоутворення. Під час огляду батьків помічено зовнішні ознаки дизембріогенезу у батька. Подальше вивчення дозволило зробити висновок про наявність родинної форми недосконалого кісткоутворення, коли батько мав легку (IV) форму захворювання, а у його дитини виявлено ознаки більш небезпечного типу цієї патології.

Наведено приклад ранньої діагностики та фетоскопічного підтвердження такого складного комплексу хворобливих змін як пентада Cantrell. Надано описання пентади та запропоновано приклад можливих пізніших пологових ускладнень у разі невчасної діагностики подібних змін. Звернено увагу на доцільність використання фетоскопії та ембріоскопії перед перериванням вагітності з метою оцінки зовнішнього вигляду плода/зародка для диференційної діагностики, бо черезшийкова фето/ембріоскопія є інформативним способом дослідження, який дозволяє із задовільною якістю оглянути плід/зародок, порожнину матки, пуповину, оболонки плодового міхура; також цей діагностичний підхід іноді є більш доказовим у порівнянні з ультразвуковим дослідженням. Порушення розвитку або аномалії розвитку плода та провізорних органів можуть спостерігатись як у випадках хромосомних анеуплоїдій, так і за наявності звичайного каріотипу. Поєднання способів ультразвукової діагностики, черезшийкової фето/ембріоскопії та цитогенетичних досліджень у I триместрі може бути корисним з точки зору точності діагностики для оцінки прогнозу потомства та планування подальшої тактики ведення пацієнток.

Наведено приклад ультразвукової діагностики (УЗД) та фетоскопічного підтвердження випадку синдрому русалки (sirenomelia, сиреномелія) перед перериванням на 12 тижні вагітності у пацієнтки з вилікуваною за допомогою допоміжних репродуктивних технологій через введення єдиного сперматозоїда безпосередньо до яйцеклітини первинною неплідністю. Синдром русалки є рідкісною летальною вадою розвитку, коли відбувається різного ступеню зрощення, викручування, атрофія чи гіпотрофія нижніх кінцівок, що поєднується з тяжкими урогенітальними аномаліями, які призводять до значного маловоддя у II триместрі. Наведений випадок є ще більш рідкісним і нетиповим з погляду на наявність у плода обох нирок з їх гідронефротичними змінами та значним збільшенням сечового міхура внаслідок атрезії сечовивідної протоки. Наразі другого такого випадку, описаного у доступній через Інтернет світовій медичній літературі, не знайдено. Головною метою поєднаних просівних досліджень I триместру, що виконуються від 11 тижнів 0 днів до 13 тижнів 6 днів, є оцінка особистих ризиків пацієнтки щодо хромосомних аномалій плода. Випадок доводить, що такі рідкісні смертельні вади розвитку зі значною точністю можуть бути визначені вже в I триместрі. Зазначено, що найкращим способом діагностики синдрому русалки є УЗД, здійснене саме в I триместрі вагітності під час поєднаного просівного дослідження.

Проанализирована информативность различных методов обследования беременных женщин для прогнозирования риска внутриутробного инфицирования плода. Как основные факторы риска, влияющие на частоту внутриутробного инфицирования, отмечены отягощенный акушерско-гинекологический анамнез матери в виде хронических инфекционно-воспалительных заболеваний урогенитальной сферы, неблагоприятное течение беременности, патология плаценты, признаки внутриутробного инфицирования плода, маточно-плацентарной инфекции, хроническая фетоплацентарная недостаточность, многоводие при ультразвуковом исследовании. Установлено, что новорожденные с клиническими и лабораторными маркерами внутриутробного инфицирования требуют своевременного и полноценного обследования на этапе родильного дома.

В результате исследований показано, что при наличии удовлетворительного состояния плода легкую окраску меконием околоплодных вод следует расценивать как проявление физиологической зрелости его желудочно-кишечного тракта. Наличие вязкой или густой консистенции амниотической жидкости вследствие мекониального пассажа обусловлено внутриутробным страданием плода. Регистрация пролонгированных или икотоподобных дыхательных движений плода при наличии густой консистенции околоплодных вод указывает на наличие высокой вероятности развития мекониальной аспирации у плода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-4

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено випадок пренатальної ультразвукової (УЗ) діагностики рідкісної вади розвитку плода, яка відноситься до розряду гетеротаксій (неправильне розміщення), подвійного стану внутрішніх органів. Цей комплекс вад називаеться лівою ізомерією (кардіоспленічним синдромом, синдромом поліспленії, синдромом Івемарка). Порушення процесів латералізації внутрішніх органів у зародка сприяє значним аномаліям розвитку, які виявляються у ході системного анатомічного УЗ обстеження.