Викладено дані про вплив післяопераційного гіпотиреозу на стан матково-плацентарного і плодового кровотоку, а також на період ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів, оперованих на щитовидній залозі. Аналіз результатів показав, що після оперативних втручань на щитовидній залозі спостерігаються порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, а також особливості перебігу постнатальної адаптації. Частота і важкість порушень зумовлені змінами гормонального фону, застосуванням адекватної гормонозамісної терапії та терміном, за якого виявлені ознаки гіпоксії.

Изложены данные о влиянии послеоперационного гипотиреоза на состояние маточно-плацентарного и плодового кровотока, а также на период ранней неонатальной адаптации новорожденных от матерей, оперированных на щитовидной железе. Анализ результатов показал, что при состоянии после оперативных вмешательств на щитовидной железе наблюдаются нарушения гемодинамики в системе "мать - плацента - плод", а также особенности течения постнатальной адаптации. Частота и тяжесть нарушений обусловлены изменениями гормонального фона, применениями адекватной гормонзаместительной терапии и сроком, в котором обнаружены признаки гипоксии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-3

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние патологии околоплодной среды на течение беременности, родов и перинатальных исходов у беременных высокого риска. Исследование беременных с помощью метода магнитнорезонансной томографии позволяет наиболее точно определить как околоплодные воды (ООВ), так и состояние центральной нервной системы (ЦНС) плода. Патология ООВ сопровождается снижением уровня гемодинамики в системе мать - плацента - плод. Она может служить маркером наличия гипоксических поражений ЦНС плода.

Определены показатели кровотока, системы гемостаза, уровень основных гормонов (эстриола и плацентарного лактогена) у 70-ти беременных с риском возникновения плацентарной недостаточности, а также у беременных с клиническими проявлениями плацентарной недостаточности в срок 6 - 40 недель беременности. Отмечено ухудшение показателей в период плацентации: увеличение резистентности маточных артерий и артерий пуповины, ультразвуковые признаки, снижение гормональной активности плацентарного комплекса, изменение гемостазиограммы раньше первых клинических признаков плацентарной недостаточности. Раннее назначение комплексного лечения улучшает изучаемые показатели.

Проведено аналіз функціонального стану плода у 60 вагітних із герпесвірусною інфекцією. Встановлено, що у вагітних на фоні герпесвірусної інфекції внаслідок порушення матково-плацентарного кровообігу розвивається фетоплацентарна недостатність.

Результаты исследования выявили значительное повышение индексов периферического сосудистого сопротивления в маточной артерии беременных основной группы, что свидетельствует о нарушении кровообращения в маточно-плацентарной системе мать - плацента - плод (МПП). У беременных контрольной группы эти изменения усиливаются и выявляются уже во всех звеньях системы МПП. Ультразвуковая доплерометрия является ценным методом оценки состояния плода и позволяет уточнить сроки и методы родоразрешения. При выявлении критических состояний гемодинамики, а также нарушений кровотока во всех сосудах системы МПП пролонгирование беременности нецелесообразно, а методом выбора является абдоминальное родоразрешение.

У ході лікування 50-ти жінкам групи ризику з виникнення передчасного відшарування плаценти призначено 10-денне профілактичне лікування (курантіл - 0,25 г тричі на добу, теонікол - 0,1 г тричі на добу, аспекард - 100 мг, есенціале - 1 капсула тричі на добу, вобензім - 5 драже тричі на добу) в терміни вагітності 6 - 8 тижнів, 20 - 22 тижні, 28 - 32 тижні. Проведена профілактична терапія сприяла пролонгуванню вагітності, покращувала її перебіг.

Изучены особенности течения беременности у 50-ти женщин с первичными расстройствами гестационной трансформации преплацентарного кровотока. Показано, что основным морфологическим субстратом наличия высокорезистентного кровотока в бассейне маточной артерии является сохранение гладкомышечных елементов в маточно-плацентарных артериях. Несмотря на применение дезагрегантов, при недостаточности маточно-плацентарного кровообращения в 18 % случаев наблюдается задержка развития плода.

Снижение активности фактора фон Виллебранда (ФВ) в плазме крови (ПК) беременных в III триместре, которые поступали в акушерский стационар с кровотечением, ниже 60 % позволяло на ранних этапах диагностировать преждевременную отслойку плаценты. Снижение активности антитромбина III, плазминогена в ПК происходило только на следующий день после преждевременной отслойки плаценты. Эти показатели имели низкую чувствительность 10 - 20 %. Чувствительность ФВ - 100 %, диагностическая ценность - 80 - 100 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-3 + Р716.216.415.160.23-3

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Цукровий діабет у вагітних

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результате исследований определено клиническое значение комплексной оценки венозного и артериального кровотока плода при физиологической беременности и плацентарной недостаточности. Предложены конкретные критерии для практического здравоохранения по тактике ведения беременности и родов у женщин группы высокого перинатального риска с разными формами бесплодия. Использование предлагаемых практических рекомендаций позволит улучшить перинатальные исходы родоразрешения женщин высокого риска с разными формами бесплодия.

Приведены результаты изучения особенностей течения гестационного процесса с учетом данных доплерометрического исследования пре- и внутриплацентарного кровотока во II триместре беременности. Показана роль расстройств формирования маточно-плацентарно-плодовых гемодинамических отношений в развитии плацентарной дисфункции, фетального дистресса, задержки развития плода.

Для оцінки функціонального стану плацентарного комплексу досліджено вміст гормонів (плацентарного лактогену, естріолу, прогестерону) та альфа-фетопротеїну в крові жінок в динаміці вагітності. Встановлено, що цукровий діабет при вагітності призводить до хронічної плацентарної недостатності, яка проявляється зниженням плацентарних та плодових гормонів (до 25 перцентиля у 14 - 15 тижнів вагітності), а при мікросомії їх рівень найнижчий впродовж усього періоду гестації. Показано, що зниженням альфа-фетопротеїну у I триместрі вагітності на 30 % негативно позначається на стані плода, що виражається у формуванні макро-, а в тяжких випадках - мікросомії, навіть до антенатальної загибелі.

Надано опис особливостей ранньої діагностики внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених на підставі вивчення несприятливих факторів ризику, клінічних ознак дизадаптаційного синдрому в ранньому неонатальному періоді та морфометричної оцінки плаценти. Показано зв'язок морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу та клінічного перебігу внутрішньоутробного інфекційного процесу.

Наведено результати дослідження стану клітинної та гуморальної ланок імунітету в дітей віком від трьох місяців до року, інфікованих внутрішньоутробно або постнатально, залежно від абсолютної та відносної кількості імунокомпетентних клітин у крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-3 + Р716.216.514-52 + Р733.3

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Інфекційні хвороби у вагітних

Патологія новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результате клинико-лабораторного обследования 269 пар мать - новорожденный из группы риска по внутриутробной инфекции выявлены маркеры внутриутробной энтеровирусной инфекции (ЭВИ) у 49 (18,8 %) новорожденных и их матерей. Изучены особенности течения беременности, исход родов и состояние новорожденных при ЭВИ. Выделены основные серотипы энтеровирусов как этиологическая причина энтеровирусной инфекции у новорожденных.

Анализ литературы и результатов собственных исследований показал, что гипергомоцистеинемия ассоциируется с развитием акушерской патологии (нарушениями процессов имплантации, плацентации, фетоплацентарного кровообращения, гестозами), врожденной аномалией нервной трубки плода, расщеплением губы/неба, синдромом Дауна. Путями реализации патогенетического действия гомоцистеина являются нарушения биологических реакций метилирования, обмена эндогенных катехолов, гомоцистеинирование белков, индукция оксидативного стресса и ингибирование отдельных рецепторов. Определение повышенного уровня гомоцистеина при планировании беременности является поводом для проведения профилактических мероприятий.

Проведено комплексне дослідження стану детоксикаційної системи та генотоксичного ушкодження поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ) у плаценті людини у носіїв різних генотипів ферментів детоксикації CYPIAI, GSTPI та GSTMI за умов різного стану довкілля. Встановлено, що носійство 462Val форми CYPIAI супроводжується вищою глутатіонтрансферазною активністю та інтенсивністю перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що в клітинах хоріокарциноми людини бензо(а)пірен індукує експресію CYPIAI та GSTPI, ферментів двох послідовних стадій детоксикації. Розроблено положення про узгодженість роботи CYPIAI та GSTPI в плаценті. Показано зниження глутатіонтрансферазної активності у зразках плаценти в районах України, що найбільш забруднені радіаційно та хімічно. Виявлено закономірність: чим нижча глутатіонтрансферазна активність, тим вищий вміст ПАВ-ДНК аддуктів у плаценті, і тим нижчі коефіцієнти Апгара. Запропоновано використовувати показники глутатіонтрансферазної активності, ДНК-аддуктів та генотип ферментів детоксикації в плаценті як прогностичні фактори для новонародженого.

  Скачати повний текст