Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.2-52

Рубрики:

Патологічне акушерство

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.2-52 + Р716.218.12-52

Рубрики:

Патологічне акушерство

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.2-52

Рубрики:

Патологічне акушерство

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен анализ существующей научно-доказательной базы, касающейся применения сульфата магния для лечения пациентов с угрозой преждевременных родов и с целью антенатальной профилактики церебрального паралича у недоношенных детей.

Проведено порівняльну оцінку різних препаратів, які використовуються в ювенільному акушерстві для медикаментозного токолізу. Зроблено висновок, що гінепрал є препаратом вибору в юних вагітних, яким показано застосування медикаментозного токолізу.

Висвітлено патогенетичні основи застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП) у клінічній медицині. Наведено класифікацію і перелік зареєстрованих в Україні представників даної групи лікарських засобів. Надано сучасні уявлення щодо механізмів клінічної ефективності НСПЗП, побічних ефектів. Наведено інформацію щодо застосування НСПЗП під час вагітності, ризиків для плода, позитивних аспектів під час ведення жінок із загрозою передчасних пологів, у патологічний прелімінарний період, а також як базового компонента післяопераційного знеболювання після акушерських і гінекологічних операцій.

На современном этапе при лечении акушерско-гинекологических заболеваний (невынашивания беременности, дискоординации родовой деятельности, обезболивании родов, заболеваниях репродуктивной системы у женщин: воспалительных процессах, дисгормональных нарушениях и др.) используется широкий спектр лекарственных средств (ЛС). Среди традиционных ЛС наиболее широко применяются антибиотики, нестероидные противовоспалительные средства, анальгетики, спазмолитики, гормональные препараты. Данные ЛС наряду с достижением быстрых и выраженных терапевтических эффектов вызывают различные побочные эффекты и имеют ряд противопоказаний (заболевания желудочно-кишечного тракта, риск тромбообразования, развитие иммунодефицита и др.) [12]. В связи с этим особого внимания и осторожности требует использование ЛС у беременных и кормящих матерей. Также актуальным является повышение эффективности лечения многих гинекологических заболеваний. Все это побуждает искать новые, более эффективные и безопасные подходы лечения и ЛС, в том числе патогенетические [12, 22]. Приведена характеристика и обзор клинических исследований по применению патогенетического биорегуляционного подхода и комплексных биорегуляционных препаратов (КБП) вибуркол, лимфомиозот, лимфомиозот Н в акушерстве и гинекологии при различных заболеваниях и нарушениях репродуктивной системы у женщин [1-3]. Результаты исследований демонстрируют, что включение одного или нескольких КБП в традиционные схемы лечения способствует сокращению сроков терапии, уменьшению количества побочных эффектов, а в ряде случаев - и полному отказу от плохо переносимых пациентами ЛС. К тому же они не отягощают течение сопутствующих заболеваний, хорошо переносятся и обладают благоприятным профилем безопасности, могут применяться во время беременности и кормления грудью [4-22].

Улучшение информационного обеспечения по безопасному и рациональному использованию лекарств при беременности является приоритетной задачей всех систем здравоохранения в мире. Цель работы - проанализировать и провести системный анализ информационных источников, баз, регистров, действующих на международном, государственном, профессиональном уровнях по безопасному применению лекарственных средств (ЛС), в том числе во время беременности. Проведен обзор рекомендаций, директив Всемирной организации здравоохранения о безопасности фармакотерапии, особенно при беременности, показана необходимость усовершенствования информационного обеспечения назначения ЛС во время беременности, так как 50 % и больше беременных применяют более 4-х препаратов. Систематизированы основные источники информации, базы данных по вопросам безопасного приема лекарств при беременности, действующие в Европе и США на государственном и профессиональном уровнях, а также специально для пациентов. Показано направления сбора реальной информации от пациентов и создания регистров беременных женщин, принимающих ЛС, что позволяет осуществлять мониторинг побочных реакций при беременности. Представлены современные тенденции для совершенствования информационного обеспечения инструкций и маркировки лекарств, внедренные американским агентством Управления по контролю за продуктами и лекарствами (FDA), в зависимости от категории риска при беременности. Использование современных информационных источников, баз данных, реестров пациентов является актуальным для обеспечения рационального назначения лекарств, особенно для беременных женщин в Украине.

Незбалансоване споживання життєво важливих вітамінів і мікронутрієнтів є факторами негативного впливу на здоров'я, розвиток, формування і функціонування органів і систем у різні вікові періоди. Вагітність є критичним періодом, коли жінка потребує додаткової мікронутрієнтної підтримки, що необхідно для забезпечення неускладненого перебігу вагітності та народження здорових нащадків. Запропоновано аналіз світових підходів до використання вітамінно-мінеральних комплексів під час вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.2-52 + Р281.7/9

Рубрики:

Патологічне акушерство

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтувано методичні підходи до удосконалення фармацевтичної допомоги при захворюваннях у вагітних жінок на основі даних доказової медицини відповідно до вимог Належної аптечної практики. Узагальнено вимоги рекомендацій ВООЗ, протоколів профілактики і лікування захворювань при вагітності. Проведено порівняльний аналіз асортименту ЛЗ, включених у формуляри Великобританії та України, та виділено перелік препаратів, які доцільно впровадити у ринок для забезпечення доступу до доказово ефективних препаратів. Систематизовано дані про безпечне використання лікарських засобів, у тому числі рослинного походження, при вагітності. Обгрунтовано та розроблено методики фармакоекономічного аналізу "мінімізація вартості" лікарських засобів для лікування таких захворювань як прееклампсія, загроза передчасних пологів, нудота і блювота вагітних з урахуванням реальних даних призначень препаратів для оптимізації витрат у профільних стаціонарах при перегляді формулярних переліків та закупівлі ліків. Запропоновано напрями удосконалення інформаційного забезпечення та післядипломної освіти провізорів з раціонального використання ліків при вагітності. Опрацьовано структуру електронного освітнього ресурсу "Ліки та вагітність" на основі даних доказової медицини для оптимізації фармацевтичної допомоги вагітним жінкам.

Утеротоніки широко використовуються в акушерстві для преіндукції та індукції пологів, профілактики та лікування післяпологових кровотеч. Для профілактики післяпологових кровотеч як утеротонічні засоби використовують окситоцин, карбетоцин і мізопростол, а для лікування - окситоцин, ергометрин, синтометрин і мізопростол. При дотриманні принципу активного ведення третього періоду пологів профілактичне застосування утеротоніків на 60 % знижує ризик післяпологових гіпотонічних кровотеч. В огляді наведено сучасні дані щодо фармакокінетики, доз, режимів застосування та можливих ускладнень при використанні препаратів окситоцину, аналогів простагландинів Е1 і Е2, алкалоїдів ріжків в акушерській практиці. Представлені останні рекомендації Міжнародного консенсусу з використання утеротоніків під час кесаревого розтину 2019 року з урахуванням відмінностей між потребами в їх дозі при плановому й ургентному кесаревому розтині. Крім утеротонічної дії, окситоцин здійснює парасимпатичну нейромодуляцію, викликає вазодилатацію, негативні інотропний і хронотропний ефекти, знижує артеріальний тиск, у великих дозах і за швидкого введення може чинити негативний вплив на плід. Автор підкреслює, що коли введення окситоцину/карбетоцину не дає хорошого тонусу матки, утеротоніки другого ряду слід розглядати за можливості раніше, пам'ятаючи про те, що поєднане застосування окситоцину з ергометрином посилює ризики розвитку кардіальних ускладнень. Введення метилергометрину може призводити до підвищення центрального венозного і артеріального тиску, в деяких випадках може спровокувати ішемію та некроз серцевого м'яза. Мізопростол застосовується при преіндукції, індукції пологів і для профілактики та лікування післяпологових кровотеч поза офіційними показаннями. При застосуванні мізопростолу збільшується ризик гіперстимуляції матки і частота серцевих скорочень у плода, підвищується температура тіла матері. Тому запорукою ефективності та безпеки застосування утеротоніків є правильний спосіб, доза, шлях і швидкість введення, врахування показань і протипоказань, ретельний контроль за станом вагітної, плода, роділлі й породіллі, дотримання рекомендованих умов зберігання препаратів.

Вирішено важливу науково-практичну проблему щодо оптимізації результатів надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним, що можливе при використанні опрацьованої нової Програми менеджменту медикаментозної безпеки вагітних із відповідною вперше розробленою електронною документацією. За результатами проведеного дослідження встановлено, що більшість вагітних жінок, які вживали антигістамінні ЛЗ, були невиправдано безпечними до свого здоров’я та здоров’я своїх дітей: фармацевтична неосвіченість; самолікування; неознайомлення із необхідним обсягом добового застосування ЛЗ; недотримання способу застосування ЛЗ; приймання значної кількості різних антигістамінних засобів (у середньому кожна жінка приймала 2,53±0,78 антигістамінних ЛЗ); безвідповідальне приймання з іншими ліками (52,90±3,10% жінок); відсутність знань щодо виникнення ПЕ при вживанні антигістамінних ЛЗ (42,08±3,07% жінок). Представлено розробку індивідуального електронного антенатального медикаментозного паспорта, як нового перспективного способу прогнозування, попередження і зменшення ризиків виникнення алергічних реакцій як у вагітних, так і їх дітей. Сформовано Програму менеджменту медикаментозної безпеки вагітних. Її ключовими складовими стали: 1) оцінка раціональності призначень ФТ (ідентифікація та вчасне попередження DRPs); 2) клініко-фармацевтичний супровід вагітних (формування ключових елементів/меседжів ФО); 3) доказово-обґрунтований підхід до ФТ (використання сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки ЛЗ); 4) індивідуальний антенатальний медикаментозний паспорт вагітних; 5) налагодження та забезпечення позитивних взаємозв’язків між усіма дотичними до процесу ФТ та координація реалізації всіх складових Програми.