Результати клініко-ендокринологічних досліджень, проведених у 30 жінок, які перенесли атонічні маткові кровотечі свідчать, що вони складають групу високого ризику щодо розвитку ранньої менопаузи, причому вже через 3 роки після операції. Це вказує на необхідність диспансерного спостереження у спеціалізованому кабінеті у лікаря гінеколога-ендокринолога та проведення у них спрямованої гормональної корекції.

Проведено комплексне, різнобічне вивчення клініко-морфологічних, гормональних та імунологічних, в тому числі імуноморфологічних, аспектів дисфункціональних маткових кровотеч (ДМК) у жінок репродуктивного віку. Це дозволило виявити особливості порушень гормонального та імунного гомеостазу при ДМК, а також розглянути деякі питання патогенезу захворювання. Запропоновано гіпотезу стрес-реакції розвитку даної патології та обгрунтовано принципи індивідуального, диференційного гормонального лікування. Визначено клінічну ефективність комплексного лікування ДМК у репродуктивному віці та деякі питання їх прогнозування.

Розглянуто особливості реагування симпатоадреналової системи і зв'язок між гормонами адаптаційно-метаболічної дії та статевими гормонами у дівчат з пубертатними кровотечами. Розроблено та запропоновано схему лікування пубертатних кровотеч, яка дозволяє нормалізувати функцію симпатоадреналової та діяльність гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної систем. Застосування даної схеми відновило регулярний менструальний цикл та сприяло проведенню профілактики репродуктивних порушень без використання гормональних препаратів.

На підставі клінічних, радіоімунологічних та функціональних методів дослідження науково обгрунтовано необхідність комплексної реабілітації жінок, які перенесли гіпо- й атонічні маткові кровотечі у ранньому післяпологовому періоді з використанням спрямованої гормональної корекції та танакану. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяпологового періоду та ефективністю проведеного відновного лікування. Визначено особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності та пологів у випадку розвитку маткових кровотеч після розродження. Це в сукупності дозволило знизити захворюваність у жінок даної групи.

У больных ПМК с целью гемостаза наряду с традиционной схемой негормонального лечения, включающей утеротонические, кровоостанавливающие, общеукрепляющие препараты, физиотерапию дополнительно назначались перитол и мефенаминова кислота по оригинальной методике. Эффективность негормонального лечения при этом возрастала с 35,7 % (при традиционной схеме лечения) до 75,8 % и была связана с возрастом больных, временем появления кровотечения, характером менструальной функции до возникновения кровотечения, течением самого заболевания, степенью полового созревания, уровнем эстрогенной насыщенности организма, данными УЗИ органов малого таза.

Застосування гомеопатичних препаратів "Ременс" фірми "Ріхард Біттнер" та крапель Береша під час комплексного лікування дівчаток-підлітків, хворих на ювенільні маткові кровотечі, показало, що ці препарати не дають швидкого ефекту у вигляді зупинки кровотечі. "Ременс" та краплі Береша доцільно застосовувати для "виховання" менструального циклу як засоби, що добре переносяться і не мають побічної дії. Доцільно проводити два курси лікування протягом трьох місяців з проміжком 2 - 3 місяці. Поєднане призначення препаратів підсилює ефект лікування.

Розроблено методи діагностики та критерії вибору лікування ювенільних маткових кровотеч (ЮМК). Обстежено 227 дівчат-підлітків віком від 10 до 18 років, хворих на ЮМК. Контрольну групу складали 88 здорових дівчат того ж віку. У хворих на ЮМК функціональний стан системи гіпофіз - яєчники характеризувався високим рівнем секреції естрогенів або тривалою дією незначних рівнів естрогенів (відносна гіперестрогенія), що супроводжується підвищеним вмістом ФСГ і монотонно низькими показниками секреції ЛГ. Наведено дані про розміри тіла матки й яєчників у здорових дівчат, пов'язані з віковим аспектом та у хворих на ЮМК за результатами УЗД. Фолікулярний апарат у хворих визначався наявністю у 39,7 % випадків великих персистуючих, 34,7 % - дрібних атретичних, 25,6 % - середніх атретичних фолікулів. Проведено кореляційних аналіз розміру фолікулів в яєчниках та рівня гормонів у крові. Відповідно до клінічного перебігу захворювання гормонального статусу та стану ендометрію і фолікулярного апарату за даними УЗД хворі одержували симптоматичну або гормональну терапію. Диференційований підхід до реабілітації репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків, хворих на ЮМК, дозволив підвищити ефективність лікування та зменшити кількість рецидивів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.032-3

Рубрики:

Маткові кровотечі

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 32 девочки-подростка с пубертатными маточными кровотечениями (ПМК), которые пролечены в отделении детской и подростковой гинекологии. Использовано ультразвуковое исследование, лабораторное исследование крови, определены показатели личностной тревожности (ЛТ) у пациенток с ПМК, у которых отмечены различные типы акцентуаций характера. Не обнаружено четкой зависимости между ЛТ и гормональной терапией. Гормональное лечение применено только у больных с ПМК, низким уровнем гемоглобина и эритроцитов в крови, а также гиперплазией эндометрия. Пациентки, у которых отмечены нормальные показатели крови и эндометрия, не получали гормональные препараты. Эти пациентки получали курс психотерапии, включающий ароматерапию, физиотерапию, психотерапию. Психотерапия способствовала успешному лечению пациенток этой группы.

На підставі проведеного комплексного морфологічного, імуноморфологічного дослідження патологічних процесів в ендометрії у жінок-робітниць промислових підприємств, які страждають від дисфункціональних маткових кровотеч (ДМК), виявлено основні ділянки гіперпластичних процесів в ендометрії, зумовлених несприятливими чинниками промислового походження. Установлено відмінності гіперпластичних процесів в ендометрії у робітниць машинобудівної та хімічної промисловості. Визначено вирішальну роль хімічних чинників промислового виробництва у розвитку гіперпластичних процесів в ендометрії зазначених жінок. Виявлено зміни в кількісному відношенні субпопуляцій лімфоцитів у лімфоїдній тканині ендометрія з різними видами гіперпластичних процесів робітниць машинобудівного та хімічного підприємств, хворих на ДМК. За результатами імуноморфологічного дослідження колагенів I, III, IV типів виявлено посилення процесів склерозу строми та стінок судин ендометрія у робітниць промислових підприємств.

На підставі вивчення показників імунної системи, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ), медіаторів запалення у до- та у ранньому післяопераційному періоді надано комплексну оцінку стану головних ланок гомеостазу у разі апоплексії яєчника та позаматкової вагітності. Визначено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету, зміни у показниках системи АОЗ та активацію процесів ПОЛ, ріст медіаторів запалення, дисбаланс в усіх ланках гомеостазу, які вивчалися, у випадку позаматкової вагітності та апоплексії яєчника, що залежить від ступеня геморагічного шоку. Встановлено негативний вплив антибіотиків на імунний та загальний стан хворих у ранньому післяопераційному періоді. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих схем лікування у разі патологічних станів, що вивчалися: реінфузію крові зі збагаченням її циклофероном або лафероном у випадку масивних внутрішньочеревних кровотеч, або внутрішньом'язово без реінфузії (протягом 5 діб). Показано, що запропонована імунокоригувальна терапія значно знижує ризик розвитку інфекційних ускладнень, післяопераційний ліжко-день та не є дорогою у порівнянні з антибіотикотерапією.

Обстежено 188 пацієнток з пубертатними матковими кровотечами, пролікованих протягом 2001 р. у відділенні дитячої та підліткової гінекології Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства. Проведено загальноклінічні й ультразвукові дослідження внутрішніх геніталій, вивчено ефективність застосування симптоматичної гемостатичної терапії та синтетичних комбінованих естроген-прогестинових препаратів. Відмічено збільшення числа пацієнток з пубертатними матковими кровотечами, яким призначався гемостаз синтетичними комбінованими естроген-прогестиновими препаратами.

Теоретично обгрунтовано новий метод профілактики та лікування гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) у випадку масивних акушерських кровотеч. Вперше проведено комплексне дослідження метаболічної функції легень у процесі регуляції активності ферментів протеолізу та їх інгібіторів у крові, проаналізовано стан сурфактантної системи й антипротеазного потенціалу бронхоальвеолярного вмісту під час геморагічного шоку. Обгрунтовано метод попередньої імунізації тварин протеолітичними ферментами для профілактики пошкодження легень у випадку гострої крововтрати. Експериментально встановлено показання щодо застосування інгібіторів протеаз для профілактики та лікування ГРДС у клінічній практиці. Підтверджено вплив деяких факторів на частоту та об'єм патологічної акушерської крововтрати. Вивчено частоту та характер розвитку гострого пошкодження легень у разі акушерського геморагічного шоку. Визначено перспективні напрямки патогенетичної профілактики і терапії ГРДС.

Розглядаються механізми ефективності адаптації до гіпоксії при застосуванні інтервального гіпоксичного тренування у разі ювенільних дисфункційних маткових кровотечах (ЮДМК).На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що залучення адаптації до гіпоксії за проведення комплексу терапевтичних заходів у випадку ЮДМК ефективне.

Рассматрено механизмы эффективности адаптации к гипоксии при использовании интервальной гипоксической тренировки при ювенильных дисфункциональных маточных кровотечениях. Результаты проведенных исследований позволяют сделать вывод, что включение адаптации к гипоксии в комплекс терапевтических мероприятий при ЮДМК эффективно.

In paper the mechanisms of efficiency of adapting to a hypoxia are considered at juvenile uterine dysfunctional bleedings (JUDB). The outcomes of conducted researches allow to make output that the inclusion adaptation to a hypoxia in the complex of therapeutic measures at JUDB is effective.

Вивчено особливості стану молочних залоз і щитовидної залози у 30-ти хворих 14 - 18 років з порушеннями менструального циклу за типом ювенільних маткових кровотеч та у 15-ти дівчат-підлітків з нормальним менструальним циклом. Установлено, що патологія щитовидної та молочних залоз спостерігається в 50 % хворих, причому структурні зміни в молочних залозах виявлено у 23,3 % хворих, дифузне збільшення щитовидної залози - у 10 % хворих, структурні зміни в молочних залозах у поєднанні з дифузним збільшенням щитовидної залози - у 16,7 % хворих. Отдержані дані дозволяють рекомендувати у хворих з порушеннями менструального циклу за типом ювенільних маткових кровотеч проведення клініко-ендокринологічного й ехографічного дослідження молочних залоз і щитовидної залози.

Ключ. слова: система гемостаза, профилактика, гипокоагуляционные маточные кровотечения
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.032-2

Рубрики:

Маткові кровотечі

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследована 271 девочка-подросток 11 - 18-ти лет с пубертатными маточными кровотечениями, из которых 142 поступили с первым эпизодом кровотечения, а 129 - с рецидивами менометрорагий. Выяснено, что у 50 % больных маточные кровотечения протекают на фоне нарушений суточного ритма секреции гонадотропинов, причем для впервые возникших кровотечений характерны изменения со стороны фоллитропина, а для рецидивирующих - как фолли-, так и лютропина. Установлено, что одним из патогенетических звеньев формирования пубертатных маточных кровотечений может быть нефизиологическое соотношение активных и неактивных фракций эстрогенов. Выявлены особенности гормонального статуса больных с впервые выявленными кровотечениями и рецидивирующим течением заболевания. Доказано, что для впервые выявленных кровотечений гормональные взаимоотношения носят "незрелый" характер и соответствуют ранней фазе пубертата. При рецидивах кровотечений на фоне более "зрелых" гонадотропных отношений увеличивается удельный вес больных с нефизиологическим соотношением как тропных, так и стероидных гормонов.

Отмечено, что ювенильные маточные кровотечения (ЮМК) - актуальная проблема репродуктивного здоровья женщины. Факторами риска ЮМК являются отягощенное течение антенатального, натального периодов, хронические воспалительные заболевания, экстрагенитальная патология. Ювенильные кровотечения развиваются на фоне нарушений полового и физического развития. В становлении репродуктивной функции можно выделить первую фазу с увеличением темпов физического и полового развития, вторую - с замедлением темпов физического и полового развития.

Проанализированы особенности анамнеза, клиники маточных кровотечений у 186-ти женщин в постменопаузе. Рассмотрена распространенная точка зрения, что главной причиной таких кровотечений в этом периоде возраста женщин являются злокачественные опухоли матки.

Наведено загальну характеристику маткових кровотеч (МК). Розглянуто фізіологію менструального циклу (МЦ), визначено клініко-ехографічні параметри нормального МЦ. Охарактеризовано принципи діагностики аномальних МК, описано патофізіологічні механізми й ехосеміотику дисфункціональних МК. Показано значення ехографії у виборі лікувальної тактики.

Приведена общая характеристика маточных кровотечений (МК). Рассмотрена физиология менструального цикла (МЦ), определены клинико-эхографические параметры нормального МЦ. Охарактеризованы принципы диагностики аномальных МК, описаны патофизиологические механизмы и эхосемиотика дисфункциональных МК. Показано значение эхографии в выборе лечебной тактики.