На підставі статистичних даних про захворювання на уролітіаз населення світу й України показано, що його локально-регіональне поширення спричинене соціально-економічними факторами забруднення довкілля; кліматичними чинниками, гідрохімічними особливостями питної води та геологічним фактором. Відзначено, що підвищення життєвого рівня до європейського не тільки супроводжується збільшенням кількості дорослих хворих, а й зрівноваженням частки обох статей з цією недугою. Відповідно зменшується кількість захворювань хлопчиків на уролітіаз нижніх сечових шляхів. З'ясовано, що з підвищенням життєвого рівня частка уратових каменів зменшується, а оксалатових і фосфатових - збільшується. Визначено, що серед уролітів переважають асоціації, зокрема, безперервні ряди: апатит - струвіт, ювеліт - апатит, уеделіт - апатит, уеделіт - ювеліт, а особливості індивідів й агрегатів каменетвірних мінералів збігаються з характеристиками утворень геологічних об'єктів. Обгрунтовано, що уроліти формуються внаслідок седиментації, власне кристалізації та життєдіяльності мікроорганізмів. У процесі седиментації формуються конкрецієподібні фосфатові, оксалатові, уратові та змішаного складу туроліти, а у разі безпосередньої кристалізації - сфероліти брушиту, струвіту, оксалатів, уратів, цистину. Виявлено, що продуктом життєдіяльності мікроорганізмів є глобулярні ювелітові утворення та частково - апатит. Зазначено, що аморфна органічна речовина відіграє в уролітах здебільшого цементувальну роль.