Розглянуто особливості навчання та сприйняття матеріалу студентами, які не чують. Надано схему навчання осіб з вадами слуху зі спеціальності "Лабораторна діагностика" у Львівському державному медичному коледжі ім. А. Крупинського. Проаналізована реалізація деяких загальнопедагогічних та специфічних принципів навчання осіб з порушеним слухом. Розглянуто важливість принципу у навчанні осіб, які не чують, зокрема у процесі викладання професійних дисциплін. Реалізацію цього дидактичного принципу розкрито з урахуванням різних груп засобів наочності: натуральні об'єкти, схематичні та зображувальні способи використання наочності - ілюстративний, демонстраційний, дієвий. Під час аналізу принципу доступності акцентовано увагу на важливості врахування стану залишкового слуху в студентів, а за реалізації принципу грунтовності - на своєрідності розвитку словесно-логічної пам'яті у вищезгаданих студентів. Відображено реалізацію принципів емоційності та зв'язку навчання з практичною діяльністю.

Проведено порівняльний аналіз амплітудних показників електроенцефалографії за прогресуючої та стабільної, помірно вираженої сенсоневральної приглухуватості (СНП) шумового та радіаційного генезу. Встановлено, що найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку в скроневому та потиличному відведенні спостерігається у разі прогресуючої СНП радіаційного генезу. Зазначено, що під час діагностики та лікування пацієнтів з СНП шумового та радіаційного генезу, а також вирішення питань трудової експертизи необхідно враховувати величину амплітуди альфа-ритму у скроневому та потиличному відведенні за даними електроенцефалографії.

Проведен сравнительный анализ амплитудных показателей електроэнцефалографии при прогрессирующей и стабильной, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухости (СНТ) шумового и радиационного генеза. Установлено, что наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в височном и затылочном отведении наблюдается при прогрессирующей СНТ радиационного генеза. При диагностике и лечении пациентов с СНТ шумового и радиационного генеза, а также при решении вопросов трудовой экспертизы целесообразно учитывать величину амплитуды альфа-ритма в височном и затылочном отведении по данным электроэнцефалографии.

Досліджено питання оцінки ефективності терапії хворих з сенсоневральною приглухуватістю. Зазначена відсутність єдиної методики, що ускладнює, а часто і не дає можливості порівнювати дані різних досліджень, одержано під час лікування таких пацієнтів. Наведено рекомендації з власної оцінки результатів лікування у хворих з сенсоневральною приглухуватістю.

Рассмотрен вопрос оценки эффективности терапии больных с сенсоневральной тугоухостью. Обращено внимание на отсутствие единой методики, что усложняет, а часто не дает возможности сравнивать данные разных авторов, полученные при лечении таких пациентов. Изложены рекомендации по собственной оценке результатов у больных с сенсоневральной тугоухостью.

Зазначено, що не зважаючи на відсутність прямих анатомічних співвідношень між структурами середнього вуха та лабіринту, за наявності гострого або тривалого хронічного отиту, в клінічній практиці нерідко доводиться констатувати ураження нейросенсорних елементів лабіринту у вигляді вестибулярної дисфункції або сенсоневральної приглухуватості периферичного типу навіть після успішної сануючої операції. Проведено спробу виявлення можливих морфологічних зв'язків між середнім вухом і лабіринтом. Зроблено висновок про те, що лабіринт, з закладеними в ньому рецепторними утвореннями, може підлягати дифузному та контактному впливу за наявності агресивних продуктів запалення системи середнього вуха; впливу позитивних і негативних складових тканинного метаболізму.

Отмечено, что несмотря на отсутствие прямых анатомических соотношений между структурами среднего уха и лабиринта, при наличии острого или длительного хронического отита, в клинической практике часто приходится констатировать поражение нейросенсорных элементов лабиринта в виде вестибулярной дисфукции или сенсоневральной тугоухости периферического типа, даже после успешной санирующей операции. Проведен поиск возможных морфологических связей между средним ухом и лабиринтом и сделан вывод о том, что лабиринт, с заложенными в нем рецепторными образованиями, может подвергаться диффузному и контактному влиянию положительных и отрицательных компонентов тканевого метаболизма.

Обстежено дві групи хворих, по 20 осіб у кожній, з прогресуючою, помірно вираженою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) шумового та радіаційного генезу, а також дві групи, по 20 осіб у кожній, з відносно аналогічним слухом за даними суб'єктивної аудіометрії та стабільним перебігом захворювання. Виявлено, що у пацієнтів з прогресуючою СНП у разі впливу шуму та радіації спостерігалось більш виражене порушення у корковому відділі слухового аналізатора, ніж у випадку стабільного перебігу захворювання. Найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку у потиличному відділі виявлено за прогресуючої СНП радіаційного генезу.

Обследованы две группы больных, по 20 лиц в каждой, с прогрессирующей, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухостью (СНТ) шумового и радиационного генеза, а также две группы, по 20 лиц в каждой, с относительно аналогичным слухом по данным субъективной аудиометрии и стабильным течением заболевания. Выявлено, что у пациентов с прогрессирующей СНТ как при действии шума, так и радиации наблюдалось более выраженное нарушение в корковом отделе слухового анализатора, чем при стабильном течении заболевания. Наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в затылочном отделении обнаружено при прогрессирующей СНТ радиационного генеза.

Досліджено мозковий кровообіг за даними реоенцефалографії. Встановлено, що у даної категорії хворих спостерігається підвищений тонус мозкових судин та ускладнений венозний відток як в каротидній, так і в вертебрально-базилярній системі.

Исследовано мозговое кровообращение по данным реоэнцефалографии. Установлено, что у данной категории больных наблюдается повышенный тонус мозговых сосудов и затрудненный венозный отток как в каротидной, так и в вертебрально-базилярной системе.

Встановлено, що у пацієнтів з сенсоневральною приглухуватістю (СНП), які хворіють на цукровий діабет (ЦД), спостерігаються відхилення від норми у функціональному стані головного мозку, що мають різний прояв та особливості залежно від типу ЦД (І чи ІІ). Більш суттєві порушення у структурах головного мозку встановлено у пацієнтів з СНП, які хворіють на цукровий діабет ІІ типу. Одержані дані свідчать про доцільність обліку показників стану біоелектричної активності головного мозку за результатами ЕЕГ у процесі лікування хворих, а також під час вирішення питань експертизи.

Установлено, что у пациентов с сенсоневральной тугоухостью (СНТ) и сахарным диабетом (СД) наблюдаются отклонения от нормы в функциональном состоянии головного мозга, выраженные в той или иной степени и имеющие некоторые особенности в зависимости от типа сахарного диабета (І или ІІ). При этом более значительные и глубокие нарушения в структурах головного мозга выявлены у больных с СНТ и СД ІІ типа. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности учета показателей состояния биоэлектрической активности головного мозга по результатам ЭЭГ при лечении лиц с СНТ, страдающих сахарным диабетом, а также при решении вопросов экспертизы.

Вивчено церебральну гемодинаміку у 114-ти хворих на цукровий діабет (ЦД) І та ІІ типу з сенсоневральною приглухуватістю та проведено порівняльний аналіз основних показників реоенцефалографії. Одержані дані свідчать про значні порушення церебральної гемодинаміки в каротидній і вертебробазилярній системі за І та ІІ типу ЦД, які більш виражені у хворих з ІІ типом ЦД. За даними літератури, за ЦД ІІ типу відзначено більш тяжкий перебіг захворювання з розвитком більш важких ускладнень.

Изучена церебральная гемодинамика у 114-ти больных сахарным диабетом (СД) І и ІІ типа с сенсоневральной тугоухостью и проведен сравнительный анализ основных показателей реоенцефалографии. Полученные данные свидетельствуют о значительных нарушениях церебральной гемодинамики в кароидной и вертебробазилярной системе при І и ІІ типе СД, которые наиболее выражены у больных со ІІ типом СД. По данным литературы, при СД ІІ типа отмечается более тяжелое течение заболевания с развитием более тяжелых осложнений.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що у хворих на гостру сенсоневральну приглухуватість застосування комбінації препаратів "Фезам" і "Неуробекс" покращує функцію слуху та рівноваги, знижує пороги сприйняття тонів на всій тон-шкалі та нормалізує показники вестибулярної функції. Одержаний в 86,8 % випадків позитивний результат дозволяє рекомендувати вказані препарати для застосування в комплексній терапії у хворих з гострою сенсоневральною приглухуватістю, яка ускладнила гострий гнійний середній отит, з урахуванням їх високої ефективності, зручності прийому, доброї переносимості пацієнтами різних вікових категорій.

В результате проведенного исследования установлено, что у больных острой сенсоневральной тугоухостью использование комбинации препаратов "Фезам" и "Неуробекс" улучшает функцию слуха и равновесия, снижая пороги восприятия тонов по всей тон-шкале и нормализуя показатели вестибулярной функции. Полученный в 86,8 % случаях положительный результат позволяет рекомендовать данные препараты для использования в комплексной терапии у больных с острой сенсоневральной тугоухостью, которая осложнила острый гнойный средний отит, учитывая их высокую эффективность, удобство приема, хорошую переносимость пациентами различных возрастных категорий.

Висвітлено особливості перебігу сенсоневральної приглуховатості різного генезу, сучасні погляди на її етіологію, патогенез, поширеність. Наведено інформацію про вплив шуму та радіації, обумовленої Чорнобильською катастрофою, на слуховий аналізатор, нервову та серцево-судинну системи людини. Проаналізовано дані електроенцефалографії у робітників "шумових" професій з урахуванням стану слухової функції та в динаміці робочої зміни. Розглянуто питання трудової експертизи у випадку сенсоневральної приглухуватості шумового генезу. Запропоновано комплексний підхід до її лікування та профілактики.

Освещены особенности протекания сенсоневральной тугоухости разного генезиса, современные взгляды на ее этиологию, патогенез, распространенность. Приведена информация о влиянии шума и радиации, обусловленной Чернобыльской катастрофой на слуховой анализатор, нервную и сердечно-сосудистую системы человека. Проанализированы данные электроэнцефалографии у работников "шумовых" профессий с учетом состояния слуховой функции и в динамике рабочей смены. Рассмотрены вопросы трудовой экспертизы в случае сенсоневральной тугоухости шумового генезиса. Предложен комплексный подход к ее лечению и профилактике.

Розглянуто етіологію та патогенез сенсоневральної приглуховатості, визначено частоту виникнення даної патології серед населення України. Наведено сучасні методи діагностики та лікування захворювання, запропоновано методики визначення їх ефективності. Встановлено критерії тяжкості перебігу та прогнозування порушень голосової та слухової функцій, виділено групу ризику щодо виникнення сенсоневральних порушень і порушень голосотвірної систем. Досліджено механізми взаємодії слухової та голосотвірних систем. Описано тактику слухопротезування, охарактеризовано слухові апарати й обгрунтовано показання щодо їх призначення. Висвітлено питання профілактики сенсоневральної приглуховатості та розроблено рекомендації щодо застосування фізичних методів у комплексному лікуванні захворювання.

Рассмотрены этиология и патогенез сенсоневральной приглуховатости, определена частота возникновения данной патологии среди населения Украины. Приведены современные методы диагностики и лечения заболевания, даны методики оценивания их эффективности. Установлены критерии тяжести течения и прогнозирования нарушений голосовой и слуховой функций, выделена группа риска относительно возникновения сенсоневральных нарушений и нарушений голосообразования. Исследованы механизмы взаимодействия слуховой и голосообразовательной систем. Описана тактика слухопротезирования, охарактеризованы слуховые аппараты и обоснованы показания к их назначению. Освещены вопросы профилактики сенсоневральной приглуховатости и разработаны рекомендации по применению физических методов в комплексном лечении заболевания.

Встановлено, що препарати нейрорубін та нейрорубін-форте Лактаб містять оптимально збалансовану для лікування сенсоневральної приглухуватості і вищу кількість тіаміну, піридоксину та ціанокобаламіну, ніж більшість використовуваних до останнього часу аналогів. Використання розчину для ін'єкцій нейрорубіну є більш комфортним для пацієнта, тому що замінює 3 окремі ін'єкції вітамінів В1, В6 та В12. Також зручним є прийом таблетованої форми нейрорубін-Форте Лактаб по 1 таблетці 1 - 2 рази на добу.

Установлено, что препараты нейрорубин и нейрорубин-форте Лактаб содержат оптимально сбалансированный для лечения сенсоневральной тугоухости и более высокий уровень тиамина, пиридоксина и цианокобаламина, чем большинство используемых до этого аналогов. Использование раствора для инъекций нейрорубина является более комфортным для пациента, потому что заменяет 3 отдельные инъекции витаминов В1, В6 и В12. Также удобным является прием таблетированной формы нейрорубин-Форте Лактаб по 1 таблетке 1 - 2 раза в сутки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024.2-54

Рубрики:

Глухота. глухонімота, тугоухість

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024.2-5

Рубрики:

Глухота. глухонімота, тугоухість

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Із метою диференціальної діагностики кохлеарних форм отосклерозу та сенсоневральної приглухуватості неотосклеротичного генезу обстежено 104-х хворих з двобічною сенсоневральною приглухуватістю різного ступеня тяжкості та 52-х хворих зі змішаною формою приглухуватості. Високорозрізнювальна комп'ютерна томографія дозволяє виявити серед осіб з сенсоневральною приглухуватістю невідомого генезу отосклеротичні осередки в кістковій капсулі внутрішнього вуха як етіологічний фактор порушення звукосприйняття.

Обследованы глухонемые пожилого возраста (40 супружеских пар) с пограничными психическими расстройствами и нарушениями социальной адаптации. Описаны психосоциальные проблемы, возникающие у них в связи с потерей близких или одиночеством по другим причинам. Проведение краткосрочной психотерапии (до 10 сеансов) оказалось наиболее оптимальной формой коррекции описанных состояний.

Рассмотрена проблема обработки речевых сигналов в цифровых слуховых аппаратах. Рассмотрены особенности восприятия речи больными нейросенсорной тугоухостью, а также существующие методы цифровой обработки сигналов, используемые в современных цифровых слуховых аппаратах для компенсации слуховых потерь. Предложен адаптивный метод цифровой обработки речевых сигналов, основанный на фильтрации сигнала, с выделением формантных областей и последующей транспозиции спектра сигнала в область остаточного слухового восприятия пациента, который позволяет достоверно повысить разборчивость речи у больных нейросенсорной тугоухостью.

Рассмотрена проблема проектирования цифровых слуховых аппаратов. Проанализированы существующие методы и алгоритмы цифровой обработки сигналов, используемые в современных цифровых слуховых аппаратах для компенсации слуховых потерь, а также особенности восприятия речи больными нейросенсорной тугоухостью. Предложена новая схема шумоподавления, которая является основой алгоритма повышения разборчивости речи для больных нейросенсорной тугоухостью.

За результатами обстежень 6 564-х осіб, з яких 6 412 - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА на ЧАЕС) вивчено клініко-електрофізіологічні закономірності формування, прогресування й особливості перебігу вестибулярної дисфункції (ВД) і сенсороневральної приглухуватості (СНП) за довгострокового моніторингу (1986 - 2006 рр.). Доведено виникнення детермінованих електрофізіологічних радіаційних ефектів за доз, більших за 0,20 Гр. Створено математичні моделі ризиків. Визначено спільність механізмів і послідовність розвитку ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду. На підставі результатів проведених клініко-епідеміологічних досліджень установлено, що СНП за типом передчасного вікового зниження гостроти слуху (presbyacuzis raecox), склеротичні зміни судин сітківки ока, атеросклероз аорти у молодших вікових категоріях за тривалого іонізуючого опромінення (ІО) в УЛНА на ЧАЕС можна розглядати як симптомокомплекс передчасного старіння організму. Досліджено вплив зниження генерації постійного потенціалу ока на параметри експериментального ністагму та взаємодію між зоровими та вестибулярним порушеннями, а також роль змін мікроциркуляторного русла та магістральних судин голови та шиї в розвитку ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС залежно від величини дози та тривалості дії ІО. Обгрунтовано та розвинуто тактику лікування ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС з використанням алопатичних, антигомотоксичних препаратів і медичних п'явок, а також корекцію ВД шляхом введення вправ лікувальної фізкультури за Г.С. Федоровою та соціально неадекватної СНП з застосуванням багатоканальних

цифрових слухових апаратів у бінауральній парі.

Розроблено комплексний підхід щодо розгляду функціонального стану периферійного та центрального відділів слухового аналізатора у взаємозв'язку з біоелектричною активністю головного мозку та даними психофізіологічних досліджень за дії екзогенних факторів (шуму та радіації), що сприяло розширенню діагностичних і лікувально-профілактичних можливостей під час вирішення проблеми сенсоневральної приглухуватості. За допомогою сучасних клініко-електрофізіологічних методів дослідження встановлено характерні закономірності та особливості за нормальної та порушеної функцій звукосприйняття шумового та радіаційного генезу. Уточнено уявлення про нейрофізіологічні механізми дії шуму та радіації на орган слуху. На підставі вивчення структурно-функціональної організації головного мозку та формування корково-підкоркових взаємозв'зків за дії шуму та радіації показано значення фонової та локальної його біоелектричної активності (ЕЕГ та СВП) щодо розкриття механізмів розвитку сенсоневральної приглухуватості за дії екзогенних факторів. Виявлено диференціально-діагностичні топічні ознаки порушень слуху на ранніх страдіях розвитку захворювання. Визначено кількісні характеристики найбільш інформативних електроакустичних показників електрофізіологічних досліджень, характерних для хворих з сенсоневральною приглухуватістю шумового та радіаційного генезу.