Клініко-лабораторними дослідженнями підтверджено протизапальну ефективність ропи джерела N 6 курорту Моршин (Львівська обл.) під час її застосування в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Одержані результати лікування хворих на гінгівіти і пародонтити із застосуванням магнітотерапії (МТ) свідчать про стійку протизапальну і регенеративну дію магнітного поля. МТ покращує локальну трофіку, виявляє стимулюючу дію на місцевий імунітет порожнини рота. У результаті проведення комплексного лікування із застосуванням МТ терміни лікування хворих на гінгівіт і пародонтит скорочуються майже вдвічі.

Описано метод виготовлення еластичного знімного протеза, який забезпечує стабільність його утримання, нормалізує стан тканин пародонта, природно відтворює штучні ясна.

Встановлено наявність бактеріально-грибкових асоціацій в пародонтальних кишенях пацієнтів з генералізованим пародонтитом, зайнятих у цементному виробництві. Залежно від посилення деструктивно-запального процесу у мікрофлорі пародонтальних кишень збільшується частота висівання облігатних анаеробних бактерій та патогенних дріжджоподібних грибів.

Представлено віддалені результати лікування генералізованого пародонтиту у працівників цементного виробництва. Одержано позитивний лікувальний ефект, який підтверджувався кращим клінічним станом тканин пародонта та динамікою індексів ПІ та ГІ.

Представлено дані про молекулярні й клітинні основи ремоделювання кістки; модуляцію RANKL/RANK/OPG сигнального шляху і його роль в резорбції альвеолярної кістки. Розглянуто механізми впливу пародонтопатогенних бактерій і травматичної оклюзії на процес остеокластичної резорбції альвеолярної кістки. З'ясовано поняття імунологічної регуляції остеокластичної резорбції, остеоімунології в пародонтології та імплантології. Обгрунтовано шляхи терапевтичної корекції процесу ремоделювання альвеолярної кістки. Наведено патогенетично підтверджену концепцію міждисциплінарного підходу до комплексного лікування пародонтиту, яка полягає в послідовному, поетапному виконанні методів консервативного, хірургічного, ортодонтичного, ортопедичного лікування і підтримуючої терапії з постійною корекцією процесу ремоделювання альвеолярної кістки.

Представлено причини та аналіз незадовільних результатів лікування генералізованого пародонтиту. Показано важливість одержаних даних для стоматологічної практики. Проведено аналіз найтиповіших помилок лікаря-пародонтолога. Продемонстровано ефективність комплексного лікування генералізованого пародонтиту з міждисциплінарною інтеграцією стоматологів різного профілю.

Проведено дослідження вмісту пародонтальних кишень за допомогю цитологічного і мікробіологічного методу у хворих на генералізований пародонтит за шизофренії. Виявлено специфіку мікробного пейзажу та клітинного вмісту. Матеріали дослідження використано як критерії ефективності місцевої фармакотерапії запальних процесів пародонта на фоні шизофренії.

Протягом багатьох років стоматологи визнавали важливість належного стану порожнини рота для загального здоров'я їх пацієнтів. Як лікарі, так і пацієнти повинні знати, що захворювання пародонта можуть впливати на загальний стан здоров'я і навпаки, деякі системні захворювання та стани сприяють розвитку та прогресуванню пародонтиту. Останні результати досліджень вказують на можливий зв'язок між хронічними інфекціями порожнини рота, такими як пародонтит і системними хворобами, зокрема, цукровий діабет, серцево-судинні, легеневі, шлунково-кишкові захворювання, а також патологія вагітності. До системних факторів і факторів зовнішнього середовища, які можуть впливати на розвиток і прогресування пародонтиту більшою мірою, ніж пародонтальні патогени, належать цукровий діабет, паління, стрес і генетична схильність. Підтверджено ці взаємозв'язки та досліджено фактори, що лежать в основі патогенезу таких захворювань та станів.

Представлено віддаленні результати лікування генералізованого пародонтиту в працівниць кондитерського виробництва. Одержано позитивний лікувальний ефект, який підтверджувався кращим клінічним станом тканин пародонта та динамікою індексів ПІ, ГІ, РМА, проби Шіллера - Писарєва.

Проаналізовано клінічний випадок та надано результати проведеного спільно з лікарями-стоматологами різних спеціалізацій лікування пацієнта з поєднаними захворюваннями зубощелепової системи, що обумовлювало виникнення ускладнень внаслідок сумарних структурно-функціональних змін.

Виявлено клініко-імунологічні особливості генералізованого пародонтиту (ГП) в залежності від частоти загострень хронічного запального процесу у пародонті. Встановлено суттєву роль імунних порушень у патогенезі прогресування ГП, склад пристінкової та пародонтогенної мікрофлори пародонтальних кишень у пацієнтів з різним ступенем гігієни ротової порожнини у разі ГП. Проаналізовано патогенетичну значущість підвищеного вмісту С-реактивного білка та зсувів рівня цитокіну у ротоглотковому секреті у разі ГП. Обгрунтовано доцільність використання комбінації пробіотику субаліну та імуноактивного препарату ербісолу в комплексному лікуванні хворих на ГП. Зазначено, що використання комбінації цих препаратів забезпечує більш швидкий зворотний розвиток загострення місцевого запального процесу у пародонті та зменшує прояви вторинного імунодефіцитного стану. Запропоновано спосіб імунореабілітації осіб з частими загостренням ГП із застосуванням сучасного комбінованого імуноактивного препарату рослинного походження алфагіну.

У зв'язку з несприятливою дією ксенобіотиків цементного виробництва на органи порожнини рота вивчено показники перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і рівень активності ензимів системи антиоксидантного захисту в ротовій рідині робітників. Виявлено підвищення процесів ПОЛ і активності ензимів у працівників цементного виробництва, що свідчить про їх вищу чутливість до впливу патологічного процесу в пародонті й, очевидно, ушкоджувальної дії чинників виробничого середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122

Рубрики:

Пародонтит

Шифр НБУВ: Ж25689 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відомі різні способи моделювання як пародонтиту, так і первинного гіперпаратиреозу в експерименті. Однак, кожну з цих патологій розглянуто окремо без урахування особливостей взаємодії патогенетичних факторів. Запропоновано спосіб моделювання гіперпаратиреозу за допомогою трансплантації додаткових прищитоподібних залоз та місцевого - "перекисного" пародонтиту, що в поєднанні спричинило швидше виникнення пародонтиту, який характеризувався тяжчим перебігом та супроводжувався вираженим остеопорозом та лізисом кісткової тканини.

Виконано порівняльний аналіз структури мікробіоценозу ротової порожнини у здорових людей і у хворих з хронічним генералізованим пародонтитом (ХГП) та з ХГП на тлі червоного плоского лишаю. Виявлено глибокі кількісні та якісні зміни структури біоценозу та його суттєву перебудову у хворих з ХГП і з ХГП на фоні червоного плоского лишаю. Визначений склад мікрофлори характеризується як дисбактеріоз ротової порожнини, який було діагностовано у всіх обстежених з ХГП.

Выполнен сравнительный анализ структуры микробиоценоза полости рта у здоровых людей и у больных с хроническим генерализованным пародонтитом (ХГП) и с ХГП на фоне красного плоского лишая. Определены глубокие количественные и качественные изменения структуры биоценоза и его существенная перестройка у больных с ХГП и с ХГП на фоне красного плоского лишая. Выявленный состав микрофлоры характеризуется как дисбактериоз полости рта, диагностируемый у всех обследованных с ХГП.

Досліджено ефективність та проведено порівняльну оцінку впливу протизапальних зубних паст R.O.C.S. Bionica і Splat Medical Herbs на гігієнічний стан порожнини рота та профілактику рецидивів запальних процесів у пародонті після базового лікування. Встановлено, що зубна паста R.O.C.S. Bionica має більш виражені протизапальні та очищувальні властивості у порівнянні з пастою Splat Medical Herbs. Клінічно доведено, що використання зубної пасти Splat Medical Herbs понад 14 діб призводить до сухості слизової оболонки рота та збільшення чутливості зубів, що негативно вливає на перебіг генералізованого пародонтиту.

Обстежено 56 осіб віком від 35 до 52 років, які поступили в стоматологічну клініку для внутрішньокісткової дентальної імплантації, серед них 22 практично здорових людини і 34 хворих на генералізований пародонтит. Проведені в передопераційному періоді клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження дозволили встановити, що ініціаторами виникнення в ясенних тканинах неактивного запального процесу є порушення з боку функціонування цитокінової системи, активного - погіршення оксидантного, антиоксидантного потенціалу сироватки крові та імунологічного статусу. Вперше показано, що стандартні хірургічні втручання, які застосовуються при установці імплантатів, можуть сприяти у пацієнтів формуванню або подальшому поглибленню негативних імунних і антиоксидантних ефектів. На 2-у добу після проведення внутрішньокісткової дентальної імплантації у прооперованих відзначені більш виражені зміни параметрів про- та протизапальних цитокінів, підвищення активності процесів перекисного окиснення ліпідів на фоні зниження антиоксидантної активності крові. Виявлені порушення після операції носили односпрямований характер, але виявилися більш вираженими під час виникнення активних запальних ускладнень у зоні рани, ніж при малоактивних проявах періімплантиту.

Изучена эффективность озонотерапии в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом по результатам цитоморфометрии мазков-отпечатков из пародонтального кармана. Оценен исходный цитоморфометрический статус пациентов курильщиков и некурящих. Установлена большая отягощенность воспалительного процесса у курильщиков по сравнению с некурящими. Курение приводит также к снижению эффективности лечения заболеваний пародонта. Озонотерапия в комплексном лечении генерализованного пародонтита на ранних стадиях как у курящих, так и у некурящих пациентов повышает эффективность лечения.

Представлено дані клінічних та інструментальних досліджень стоматологічного статусу жінок-провідників пасажирського сполучення залізничного транспорту Полтавської дистанції шляху "Південна залізниця" на предмет виявлення захворювання на пародонтит. Дослідження проведено на базі поліклінічного відділення ДЗ "Відділкова клінічна лікарня ст. Полтава" СТГО "Південна залізниця" в період січень - грудень 2011 р. У ході вивчення умов та характеру праці жінок-провідників пасажирського сполучення залізничного транспорту Полтавської дистанції шляху Укрзалізниці виділено основні шкідливі чинники - шум, вібрація, вплив електромагнітного поля промислової частоти, несприятливий мікроклімат тимчасових робочих місць, висока нервово-емоційна напруженість праці, стресові ситуації, висока тривала концентрація уваги, зсув біологічних ритмів, що викликає появу хроноадаптивних механізмів (у провідників дальнього сполучення), нераціональне харчування. Статистично підтверджено, що тривала дія (більше 10 років) вказаного комплексу чинників призводить до розвитку патологічних станів та росту захворюваності на пародонтит у вказаної категорії працівників.