На основі досягнень криміналістичної науки та суміжних наук досліджені основні ідеї ранньої профілактики насильницьких статевих девіацій, правопорушень, злочинів серед молоді. Розглянуто поняття норми та відхилень як передумови кризи у психосексуальному розвитку молоді; психологічну характеристику кризи психосексуального розвитку; форми статевих девіацій та їх психолого-кримінологічні особливості; попередження статевих відхилень як причин і умов статевих злочинів.

На підставі сучасних наукових даних розглянуто предмет і завдання судової психіатрії, проаналізовано види судово-психіатричної експертизи, провадження її у кримінальному та цивільному процесах, особливості цього провадження стосовно обвинувачених, потерпілих, свідків та засуджених осіб. Викладено питання профілактики суспільно небезпечних дій, проблеми осудності й неосудності, дієздатності та недієздатності. Висвітлено головні аспекти судово-психіатричної експертизи відповідно до положень Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Освещены проблемы общей и частной судебной сексологии. Изложены содержание, задачи, организация экспертизы и процессуальные положения в области сексологии. Подробно описаны судебно-медицинская, судебно-психиатрическая, судебно-психологическая и судебно-сексологическая экспертизы по вопросам, связанным с отправлением пола, с установлением девиаций сексуального поведения, в т.ч. экспертиза по поводу изнасилования, по поводу эротики и порнографии и др.

Обстежено 100 хворих на епілепсію травматичного генезу із сприятливим (48) та несприятливим (52) перебігом. В залежності від динаміки клінічної симптоматики виділено три варіанти формування несприятливого перебігу хвороби. Уточнено критерії судово-психіатричної оцінки хронічних та тимчасових психічних розладів у даної категорії хворих (диференційовано по виділених групах й підгрупах). Встановлено умови застосування юридичного критерію формули неосудності в найбільш складних, "пограничних" у експертному відношенні випадках: наявність значних змін особистості разом з помірним інтелектуальним зниженням, соціальна дезадаптація внаслідок вказаних порушень психіки, переважність психопатологічних механізмів у поведінці хворих, в тому числі - під час скоєння кримінальних дій, швидкопрогредієнтний тип перебігу хвороби та приєднання хронічного алкоголізму.

Подано опис видів судово-психіатричної експертизи, впровадження її у кримінальному та цивільному процесах. Висвітлено особливості даного впровадження відносно обвинувачених, потерпілих, свідків і засуджених осіб. Викладено головні аспекти судово-психіатричної експертизи відповідно до положень Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Розглянуто організаційно-правові та науково-практичні засади судової психіатрії, основні форми розладів психічного здоров'я, причини їх виникнення, клінічні прояви, діагностику психічних захворювань. Основну увагу приділено судово-психіатричній оцінці окремих психічних захворювань, що має місце під час розгляду кримінальних і цивільних справ.

Освещены актуальные проблемы судебной психиатрии. Проанализированы критерии невменяемости и пределы компетенции психиатра-эксперта. Исследована проблема классификации психических расстройств. Описана методология научных исследований в судебной психиатрии. Рассмотрены теоретические и практические вопросы развития и совершенствования судебно-психиатрической экспертизы в Украине.

Обстежено 869 хворих на епілепсію, які скоїли кримінальні діяння. Виявлено широкий діапазон клініко-динамічних проявів епілепсії, на фоні яких скоєно злочини. Визначено невисокий рівень соціальної адаптації та негативної соціальної особистісної орієнтації у більшості з них. Проаналізовано структуру кримінальних дій та виявлено високу суспільну небезпеку хворих на епілепсію. Показано взаємозв'язок особистісних, клінічних, соціальних факторів, алкогольної інтоксикації в генезі скоєння кримінальних дій та їх неоднозначну роль на різних клінічних етапах хвороби та за різних видів кримінальних дій.

Показано роль Організації Об'єднаних Націй, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Європейського Економічного Союзу, Кабінету Міністрів і Міністерства охорони здоров'я України у координації контролю за обігом психотропних речовин - бензодіазепінів. Проаналізовано режим контролю та кримінально-правове регулювання незаконного обігу транквілізаторів. Незаконний обіг психотропних речовин, що є лікарськими засобами, підпадає під дію статей 305 - 309, 313 - 320 Кримінального кодексу України.

Висвітлено загальні питання судової психіатрії, основи загальної психопатології, окремі форми психічних захворювань та їх судово-психіатричну оцінку. Розглянуто завдання судової психіатрії, правові положення та організаційні форми судово-психіатричної експертизи, питання осудності за результатами судово-психіатричної експертизи обвинувачуваних, психіатричної експертизи засуджених, свідків та потерпілих, судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі, питання недієздатності психічно хворих, заходи медичного характеру, що застосовуються до психічно хворих, які вчинили суспільно небезпечні дії. Розкрито загальні поняття про психічні захворювання, симптоматику психічних розладів.

Освещены общие вопросы судебной психиатрии, основы общей психопатологии, отдельные формы психических заболеваний и их судебно-психиатрическая оценка. Рассмотрены задачи судебной психиатрии, правовые положения и организационные формы судебно-психиатрической экспертизы, вопросы осужденности при судебно-психиатрической экспертизе обвиняемых, психиатричекой экспертизы осужденных, свидетелей и потерпевших, судебно-психиатрической экспертизы в гражданском процессе, вопросы недееспособности психически больных, меры медицинского характера, применяемые к психически больным, которые совершили общественно небезопасные действия. Раскрыты общие понятия о психических заболеваниях, симптоматике психических расстройств.

Рассмотрены результаты проведенного системно-структурного анализа сексуального поведения молодых сексуальных преступников. Показано, что преступное сексуальное поведение молодых людей определяется нарушением сексуального здоровья практически во всех компонентах и составляющих и имеет возрастные особенности.

Проведено порівняльний аналіз 30-ти випадків посмертної судово-психіатричної експертизи психічних розладів внаслідок злоякісних новоутворень та 20-ти випадків злоякісних новоутворень в загальноклінічній практиці. Надано рекомендації щодо експертної оцінки даного виду психічних розладів.

Проанализированы 135 случаев судебно-психиатрической экспертизы в гражданском процессе в аспекте проблемы ограниченной дееспособности. Предложены экспертные подходы к обоснованию ограничения дееспособности лица с психическими расстройствами.

Исследованы 90 лиц, проходивших стационарную судебно-психиатрическую экспертизу, у которых диагностирована шизофрения. При исследовании использованы модифицированные методики для определения нарушения самосознания, нарушения критики к общественно-опасным действиям. Предложен новый подход для решения вопроса вменяемости - ограниченной вменяемости - невменяемости, исходя из концепции континуума понятий: психика - сознание - самосознание - Я - концепция - критика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-324 + Р648.1 + Х893.413.2

Рубрики:

Психіатрія

Судово-психіатрична експертиза

Судово-психіатрична експертиза

Шифр НБУВ: Ж16472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.1-3 + Р648.1

Рубрики:

Наркоманії

Судово-психіатрична експертиза

Шифр НБУВ: Ж16472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто концепцію, згідно з якою обмежена дієздатність є функціонально-динамічною системою, яка формується в момент взаємодії суб'єкта з оточуючим середовищем. Ступінь обмеження здатності особи усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними є похідним від констеляції кількості і ступеня порушення психічних функцій та кількості фізичних та інформаційних характеристик зовнішніх стимулів.

Розглянуто основні питання, що стають перед судово-психіатричною експертною службою Російської Федерації у світлі нового законодавства.

Розглянуто структуру, кадрове забезпечення, загальний обсяг роботи судово-психіатричної служби України, визначено подальші тенденції її розвитку.

На підставі вивчення клініко-епідеміологічних аспектів здійснення дорожно-транспортних пригод у стані алкогольного сп'яніння або у разі залишкових явищ попередньої дії алкоголю можна зробити висновок, що разом з оптимізацією роботи кабінетів експертизи алкогольного сп'яніння необхідно розробляти заходи щодо медичної профілактики водіння у стані алкогольного сп'яніння.