Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС41517 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС41517 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС41517 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС41517 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-542

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС44754 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-542

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС44754 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-542

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС44754 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-542

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС44754 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС47368 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ДС47368 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены произведения французского ученого Анри Эя, посвященные шизофреническим психозам, среди которых рассматриваются: парафрения с манией величия, экзальтацией и параноидная деменция; галлюцинаторные состояния шизофренического типа при эпидемическом хроническом энцефалите; группа шизофренических психозов и хронические делирантные психозы и др. Сделаны выводы о структурных взаимосвязях группы шизофрений и группы хронических бредовых психозов. Автором предпринята попытка проследить условия развития и начальные формы шизофрений, процесс протекания болезни до момента ее кризиса и заканчивая конечными формами, а также исследована клиническая проблема диагностики шизофрении в начальной стадии. Описаны группы шизофренических психозов и хронические делирантные психозы, некоторые аспекты параноидального и кататонического мышления, показано современное состояние проблем ранней деменции и шизофренических состояний.

Подано описання методики "Пропущені слова". Результати засвідчили, що хворі на шизофренію можуть розуміти семантичні відтінки слів, але здібність оперувати даними словами порушена.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-3

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: ВА594383 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поглиблено уявлення про значення та роль матері у сім'ї, зокрема, у житті її дитини; про взаємовідносини психічно хворої жінки зі своїми дітьми та з іншими членами сім'ї, сприйняття себе та оцінку своєї ролі у системі сімейних відносин. Виявлено особливості впливу порушень в емоційній сфері на оцінку жінками відносин з власними дітьми, їх сприйняття реальної моделі сім'ї та тієї, якій віддається перевага. Визначено фактори, які складають основу подібної оцінки. Незважаючи на відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки дисоціації в емоційній сфері у стадії ремісії. Проведено порівняльний аналіз материнсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хворих і психічно здорових жінок. Досліджено відсутність зв'язку оцінки сімейного функціонування з фактором проживання жінки у власній сім'ї або сім'ї своєї дорослої дитини. Чинник тривалості захворювання не є статистично значущим в процесі визначення психічно хворими жінками особливостей власного сімейного оточення. Виявлено збережені компоненти психічної діяльності, особистісні характеристики, здібності та схильності у сімейних відносинах, формування в них уявлення про свою хворобу. Проаналізовано прихильності та переваги, що дозволили значно підвищити ефективність лікування, скоротити інтенсивність рецидивів захворювання, оптимізувати психокорекційні заходи діяння, знизити негативний вплив психозу матері на членів її родини та на її дітей.

Вивчено особливості синдромокінезу, клінічних закономірностей формування та патопсихологічної структури постшизофренічних депресій (ПШД). Обстежено 91 хворого на ПШД (чоловіки віком 20-45 років). Визначено шість типів ПШД і чотири варіанти їх протікання у ремісіях. Доведено, що визначені типи ПШД підлягають певному синдромокінезу залежно від стадії захворювання. Тривожно-депресивний тип змінюється на дистимічний, астено-депресивний на депресивно-апатичний, депресивно-дистимічний на депресивно-іпохондричний. Протікання ПШД змінюється від ремітивного до континуального. Доведено, що типи ПШД формуються залежно від клінічної структури нападів; на патопсихологічному рівні депресивний афект характеризується різними змінами його сенсової основи. Встановлено, що ПШД - це складні процесуальні депресивні симптомокомплекси, які характеризують різний ступінь прогредієнтності шизофренії у ремісіях.

Досліджено вплив генотипових особливостей, обумовлених присутністю генокомплексу бронхіальної астми, на ризик прояву шизофренії, її клінічні прояви, сімейний статус, плідність, на частоту і характер небезпечних дій, а також на щомісячні екзацербації даного психозу. Вибір генотипового маркера бронхіальної астми базується на холінергічній гіпотезі шизофренії. Встановлено, що генотипові особливості шизофренії, які характеризуються присутністю генокомплексу бронхіальної астми, знижують ризик прояву даного психозу і впливають на клінічні прояви шизофренічного процесу. Доведено, що у даних хворих підвищена частота небезпечних дій, серед яких переважає гіперстенічний соматотип. Показано модифікуючий вплив статі та ваги плину бронхіальної астми на клінічні прояви шизофренічного процесу.

Досліджено клініко-морфологічні зіставлення у випадку гострого апендициту у хворих на шизофренію з урахуванням впливу на них ряду генетичних та середовищних факторів. Виділено найбільш інформативні клінічні симптоми деструктивного апендициту, а також фактори ризику його розвитку у цих пацієнтів. Імунологічні зрушення, які виявлено у хворих на шизофренію у разі розвитку у них деструктивного апендициту, зумовлюють необхідність активної діагностичної тактики та застосування імуномодуляторів у післяопераційному періоді. Урахування особливостей гострого апендициту та використання додаткових клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження дозволяють знизити кількість діагностичних помилок у випадку гострого апендициту у хворих на шизофренію.

Проаналізовано результати дослідження афективного компонента емоцій (емоційного переживання). Доведено, що у випадках параноїдної шизофренії значною мірою зруйновано афективний компонент позитивних емоцій. Відзначено, що зміни позитивних емоцій мають характер дефіцитарних внаслідок зниження їх частоти, інтенсивності, активуючого впливу. З'ясовано, що позитивні емоції сприймаються як менш приємні на відміну від негативних. Зроблено висновок, що під час хвороби збільшується частота зміни негативних емоцій, яка поєднується зі зменшенням інтенсивності й активуючого впливу.

Проаналізовано розлади емоційної сфери на основі двокомпонентної структури емоцій: емоція - це єдність відображуваного предметного змісту (предметний компонент) та емоційного переживання (афективний компонент). Встановлено, що в хворих на параноїдну шизофренію порушений предметний компонент позитивних і негативних емоцій: важливі ознаки об'єктів ігноруються, а несуттєві ознаки використовуються як емоційно-значущі. Зв'язок предметного й афективного компонентів надмірно лабільний, нестійкий. Афективний компонент позитивних емоцій у разі параноїдної шизофренії порушений у більшій мірі, ніж негативних. Зміни позитивних емоцій мають характер дефіцитарних, а негативних емоцій мають своєрідність: збільшення частоти поєднується зі зменшенням інтенсивності, активуючого впливу. На основі одержаних результатів розроблено критерії та запропоновано комплекс задач для діагностики емоційних порушень, зумовлених шизофренією.

За даними клініко-статистичного аналізу 108-ми історій хвороби за один одинадцятирічний сонячний цикл вивчено співвідношення психопатологічних і сексопатологічних порушень хворих на рекурентну шизофренію, встановлено взаємозв'язок між активністю ендогенного процесу та проявами сексуальних розладів. Установлено, що психопатологічним і статевим проявам характерна сезонність. Із загостренням основного процесу підсилюються сексуальні дисфункції. Із затуханням ендогенних порушень статеві розлади послаблюються. Також установлено збільшення за останнє десятиріччя випадків жорстоких по відношенню до статевого партнера сексуальних збочень.