У роботі проаналізовано результати ендоваскулярного хірургічного лікування та спостереження за клінічним перебігом захворювання 90 пацієнтів із 92 мішковидними аневризмами вертебро-базилярного басейну. Визначена тактика лікування артеріальних аневризм у залежності від їх розмірів, форми, локалізації, супутньої судинної патології та зв'язку з оточуючими анатомічними структурами. Після проведених 78 ендоваскулярних операцій у 65 хворих повного виключення аневризм з кровообігу вдалося досягти в 48 випадках. Стійкі неврологічні порушення в післяопераційному періоді виникли у двох (3%) хворих. Смертність внаслідок операцій склала 15%. У віддаленому післяопераційному періоді померли 2 пацієнти (3%). У 3 хворих (5%) ендоваскулярні втручання були безрезультатними. Хороші та відмінні результати були досягнуті в 47 випадках (72%), де аневризми були вимкнуті з кровообігу тотально. Ендоваскулярний метод в нейрохірургії став альтернативою прямому хірургічному втручанню і до теперішнього часу є єдиним в Україні, з застосуванням якого можливе ефективне лікування хворих з мішковидними аневризмами вертебро-базилярного басейну.

Подано клінічну характеристику патологічної звивистості основних судин, що постачають кров у головний мозок, описано патологічну звивистість донорських по відношенню до основних судин, яка також може викликати пригнічення кровопостачання головного мозку. Розроблено тактику лікування та види оперативних втручань залежно від локалізації процесу, його протяжності, ступеня порушення мозкового кровообігу. Проведено оцінку ефективності різноманітних методів хірургічного лікування хворих залежно від локалізації ураження та клінічних ознак пригнічення кровопостачання головного мозку.

Досліджено вплив трансплантації ембріональної нервової тканини (ТЕНТ) на відновлення структурно-морфологічних ушкоджень нейронів за умов гострого порушення мозкового кровообігу за типом ішемії. Розроблено та впроваджено нову модель гострої гемісферної ішемії мозку у щурів, що істотно відрізняється від існуючих. Перевагами даної моделі є простота виконання та відсутність побічних ефектів моделювання. Виявлено динаміку відновлення дистрофічних ушкоджень внаслідок гострої ішемії клітинних елементів мозку, що свідчить про більш швидкий та повний регрес патологічних змін нейроцитів у разі застосування ембріональної нервової тканини як засобу лікування. Зазначено, що ТЕНТ хоча і стримує, але не перешкоджає розвитку гліозу в осередку ішемічного ушкодження головного мозку. На електронно-мікроскопічному рівні зафіксовано позитивний вплив застосування ембріональної нервової тканини на нормалізацію структурно-морфологічних ушкоджень клітинних органел (мітохондрій, ядерного хроматину), що вказує на поліпшення енергопродукуючої та білоксинтезуючої функцій нейроцитів. Встановлено: незважаючи на повне відновлення довжини синаптичної щілини, кількість синаптичних везикул значно менша за норму. Це може пояснити недостатнє функціонування мозкової тканини у постішемічному періоді.

Розглянуто питання обгрунтування та впровадження до практичної медицини антиноцицептивного внутрішньовенного знеболювання, здатного усувати повторну ішемію головного мозку та синдром реперфузії під час реконструктивних операцій на брахіцефальному стовбурі у хворих з оклюзивними ураженнями екстракраніальних артерій. Вивчено стан кисневого, метаболічного, гуморального та гормонального гомеостазу для встановлення наявності антиноцицептивної здібності під час реконструктивних операцій на судинах дуги аорти за різних варіантів каліпсолового наркозу, атаралгезії, програмованих полінаркозу та наркозу. Проведено порівняльну оцінку адекватності даних методів анестезії. Досліджено нейропротекторний ефект пірацетаму у разі його застосування внутрішньоваротидно під час операції. Обгрунтовано та визначено на підставі антиноцицептивної концепції знеболювання мережний спосіб попередження вторинних ішемічних пошкоджень у ході хірургічної реконструкції екстракраніальних артерій. Визначено, що мережна церебропротекція з енергоактивацією нейропередачі може бути досягнута внаслідок впливу її агоністів разом з блокаторами NМДА-рецепції та повільних кальцієвих каналів на ГАМК-ергічну рецепцію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3с05

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ) лобної долі мозку ендоваскулярним методом. З метою підвищення ефективності та радикальності виключення АВМ розроблено нову рідку емболізуючу композицію "Емболін". проведено ендоваскулярну емболізацію у 75 хворих з АВМ лобної долі. Аналіз всіх постемболізаційних ангіограм показав повне виключення АВМ у 32 хворих, субтотальне - у 39, часткове - у 4. Вдосконалення методики ендоваскулярних операцій з використанням "Емболіну" дозволило збільшити радикальність виключення АВМ на 30 %, зменшити кількість повторних втручань - на 50 %. Ендоваскулярне виключення АВМ лобної долі головного мозку можна вважати альтернативою хірургічному втручанню у випадках глибоко розташованих, широко розповсюджених, а також у випадку АВМ, локалізованих у функційно важливих зонах.

Досліджено новий напрямок у малоінвазивних методах оперативних втручань, що базується на застосуванні ендоскопічної асистуючої техніки з використанням сучасного ендоскопічного устаткування. Встановлено, що застосування ендоскопічної асистуючої техніки дозволяє зменшити показники летальності, знизити частоту рецидивів гематом і покращити якість лікування хворих. Запропоновано методи традиційної кістково-пластичної, обмеженої, мінімальної трепанації та біпортальний доступ з використанням ендоскопічної асистуючої техніки, ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0 + Р636.770.3

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами експериментів встановлено, що накладення сонно-яремного анастомозу призводить до формування системи артеріовенозного скиду, що включає судинну систему артеріовенозного свища та систему периферичного артеріовенозного скиду та супроводжується порушенням системного, периферичного та мозкового кровообігу. Встановлено, що компенсаційно-адаптаційні механізми, розвиток яких пов'язаний з морфофункціональною перебудовою судинного русла та колатеральним кровообігом у головному мозку, можуть тривалий час підтримувати ауторегуляцію мозкової гемодинаміки. Визначено, що експансивний характер розвитку системи артеріовенозного скиду призводить до виснаження компенсаційно-адаптаційних механізмів і декомпенсації системного та мозкового кровообігу.

Проаналізовано можливості сучасних методів дослідження, на підставі яких розроблено оптимальний алгоритм діагностичних заходів під час обстеження хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу. Встановлено диференційовані показання до проведення хірургічної реконструкції сонних артерій залежно від характеру, локалізації процесу, структурних змін головного мозку, стану мозкової гемодинаміки та цереброваскулярного резерву. Показано доцільність скорочення оптимальних термінів проведення оперативних втручань у хворих на ішемію головного мозку, аргументовано ефективність хірургічного лікування протягом другого-третього тижня після мозковосудинної катастрофи. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування доведено доцільність проведення втручань у хворих зі стенозом екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії понад 50 %, оклюзіями та подовженнями артерій. Обгрунтовано диференційований вибір типу операції. Проведено інтраопераційний моніторинг мозкового кровоплину в хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу за допомогою транскраніальної доплегрографії, на підставі аналізу отриманих за його допомогою даних визначено несприятливі гемодинамічні фактори під час втручання.

Висвітлено проблему хірургічного лікування патологічної звивистості брахіоцефальних артерій у хворих на хронічну ішемію головного мозку. Проаналізовано результати розробленого комплексного обстеження 123-х хворих з патологічною звивистістю. З метою діагностики та подальшого лікування хворих на хронічну ішемію головного мозку застосовано розроблений алгоритм обстеження хворого. Остаточним методом діагностики патологічної звивистості є субстракційна дигітальна ангіографія. Операцією вибору у разі патологічної звивистості внутрішньої сонної артерії є резекція надлишку артерії з реімплантацією її в загальну сонну артерію. У випадку патологічної звивистості хребетної артерії виконується резекція звивистості з реімплантацією у підключичну артерію. Розроблено програму діагностики та лікування патологічної звивистості брахіоцефальних артерій, яка дозволяє одержати позитивні результати в 91 % хворих, віддалені - у 86,4 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0 + Р636.770.3

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структуру та основні етіопатогенетичні чинники гіпертензивних внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) в осіб молодого та середнього віку. На підставі результатів зіставлення клінічних та інструментальних даних визначено особливості клінічного перебігу ВШК, обумовлених артеріальною гіпертензією в осіб зазначеного віку та уточнено принципи діагностичної тактики. Вивчено інформативність сучасних методів діагностики та розроблено діагностичні критерії та алгоритми обстеження даних хворих в динаміці перебігу захворювання. Визначено типові клінічні симптомокомплекси, проаналізовано їх залежність від локалізації та масивності крововиливу в шлуночки мозку. Розроблено принципи лікувальної тактики та визначено прогностичні критерії залежно від клінічного перебігу гіпертензивних ВШК в осіб молодого та середнього віку.

Розроблено лікувально-реабілітаційні програми для хворих, оперованих на екстракраніальних відділах брахіоцефальних артерій з урахуванням змін клініко-параклінічних показників. Запропоновано систему етапної реабілітації цих категорій хворих. Вивчено структуру чинників, що сприяють формуванню оклюзійно-стенозувальних уражень екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій шляхом дослідження морфологічних змін стінок видалених сегментів артерій. Розроблено комплекси довгострокової етапної медикаментозної реабілітації на підставі оцінки тяжкості стану хворих з урахуванням ступеня цереброваскулярної недостатності, характеру перебігу основного захворювання, супутньої патології, післяопераційних невроологічних ускладнень і даних морфологічних досліджень. Науково обгрунтовано доцільність їх призначення.

Вивчено ангіоструктуру церебральних мальформацій та мозкової гемодинаміки у випадку великих і гігантських супратенторіальних артеріовенозних мальформацій та створено робочу класифікацію цієї патології залежно від форми клінічного перебігу. Розроблено алгоритм дослідження, що містить сучасні методи - комп'ютерну та магніторезонансну ангіографію, селективну дігітальну субтракційну ангіографію. Для хірургічного лікування застосовано різні ендоваскулярні методи. Проаналізовано одержані результати оперативного лікування залежно від їх локалізаційних і ангіоструктурних особливостей, доопераційних неврологічних розладів, ступеня радикальності проведених ендоваскулярних втручань. Показано, що у процесі хірургічного втручання поетапне вимкнення артеріовенозних мальформацій (АВМ) через усі джерела кровопостачання дозволяє поступово адаптувати судинну систему головного мозку до нових умов кровообігу, які виникають після зменшення об'єму мальформації та забезпечують адекватний період шунтувального кровообігу мозку на фізіологічний (перфузійний). За цих умов не знайдено значних розбіжностей ефективності застосування твердотілих або рідких емболічних матеріалів. Зроблено висновок, що проведення тест-оклюзії або суперселективної проби Вада обов'язкове для підбору емболізуючих речовин. Відзначено, що застосування сучасних методів діагностики, технології суперселективних ендоваскулярних втручань дозволяє підвищити радикальність втручання, зменшити летальність та одержати позитивні результати лікування у 94,5 % хворих.

Установлено частоту захворювань на ішемічну хворобу серця () ІХС пацієнтів, що підлягають операції з приводу атеросклеротичного ураження екстракраніальних судин головного мозку, оптимізовано хірургічну тактику відповідно до одержаних даних, проаналізовано ранні та віддалені результати хірургічного лікування. За період з 1999 по 2003 рр. з приводу атеросклеротичного ураження брахіоцефальних артерій у Київській центральній міській клінічній лікарні прооперовано 205 хворих. У 135-ти (65,9 %) з них діагностовано ІХС. Усім хворим з ураженням брахіоцефальних судин проведено доопераційне виявлення супровідної ІХС та її лікування. Розроблено нові методики операцій і застосування місцевого операційного знеболення відповідно до показань. Гарні та задовільні результати одержано у 92,7 % хворих у ранньому післяопераційному періоді та у 62 % випадків у віддаленому періоді. У 65,9 % хворих, що підлягають операції на брахіоцефальних артеріях, спостережено поєднане ураження коронарних судин, що слід розцінювати як окреме захворювання, котре вимагає певної хірургічної тактики. Зазначено, що всім пацієнтам до операції на брахіоцефальних артеріях з метою виявлення супровідної ІХС доцільно виконувати ЕКГ, Ехо-КГ, навантажувальні тести, а за показаннями і КВГ. За наявності поєднаного ураження коронарних і екстракраніальних артерій вважаємо доцільним першим етапом виконувати операції на артеріях головного мозку. Також потрібно медикаментозне лікування до та після операції з метою корекції клінічних проявів ІХС. У разі поєднаної патології частіше, ніж у хворих без супровідної ІХС, виникає потреба в додаткових інтраопераційних методах церебропротекції у

зв'язку з недостатністю колатерального мозкового кровоплину. Розроблені нові методи операцій (шунтування внутрішньою сонною верхньою щитоподібною артерією чи транспозиція щитошийного стовбура в хребтову артерію) дали змогу зменшити застосування внутрішнього тимчасового шунтування, а відповідно, і пов'язаних з ним ускладнень.

На підставі аналізу церебральної гемодинаміки, структурних змін мозку та досвіду каротидних ендартеректомій у пацієнтів зі значним неврологічним дефіцитом після ішемічного інсульту (II) визначено показання і протипоказання до хірургічного відновлення кровоплину по каротидних артеріях.

Обстежено 745 хворих з патологією брахіоцефальних артерій, з них 320-х (43 %) чоловіків і 425-х (57 %) жінок віком від 27-ми до 73-х років. Атеросклеротичний стеноз та оклюзію брахіоцефальних артерій діагностовано у 284-х (38,2 %), патологічну звивистість на тлі атеросклерозу та гіпертонічної хвороби - у 162-х (21,7 %), патологічну звивистість, спричинену аортоартеріїтом і фіброзно-м'язовою дисплазією, - у 197-ми (26,4 %), гіпоплазію артерій - у 49-ти (6,6 %) та аортоартеріїт - у 53-х (7,1 %) пацієнтів. Хірургічне лікування з приводу хронічної судинно-мозкової недостатності призначено хворим з порушенням мозкового кровообігу I - IV ступеня, якщо доведено ураження брахіоцефальних артерій. Виконано 11 видів оперативних втручань залежно від характеру патології. Застосовано комплексну інтраопераційну програму захисту головного мозку. Виконано 867 реконструктивних операцій. Безпосередньо хороші та задовільні результати одержано у 629-х (91,2 %) хворих. У віддалені строки обстежено 450 пацієнтів: добрі показники мали 64,8 % оперованих, задовільні - 22,3 %, стан не поліпшився - у 30 (6,2 %), померли 28 (6,2 %) хворих. Програма комплексного обстеження та хірургічного лікування дала змогу значно поліпшити наслідки лікування хворих з хронічною ішемією головного мозку.

Розроблено алгоритм виявлення та діагностики стенозувальних уражень брахіоцефальних артерій, визначено ступінь стенозу цих артерій, у разі якого показники фонових доплерівських характеристик кровоплину достовірно відрізняються від норми, вивчено резерви мозкової гемодинаміки у хворих з різними стадіями хронічної недостатності мозкового кровообігу, визначено покази до хірургічного лікування згідно з одержаними даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3

Рубрики:

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ