Індекс рубрикатора НБУВ: Р62-323.6

Рубрики:

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час дослідження активності мозку 80-ти осіб віком 16 - 28 років за здійснення нормальних рухів зареєстровано: адекватний зональний розподіл питомої ваги альфа-діапазону та високий рівень його інтенсивності в обох півкулях; чітку реактивність мозку; високі та значимі кореляційні зв'язки між лобними структурами та скронево-центрально-тім'яними; функціональну міжпівкулеву асиметрію з поширенням впливів лівопівкулевих лобних структур на обидві підвкулі. У процесі дослідження 76-ти осіб з хореїчними гіперкіназами реєстровано загальне зниження фонового рівня альфа-діапазону та порушення реактивності мозку, загальне посилення інтенсивності повільних діапазонів електроенцефалографії, зокрема, тета-діапазону, з переважанням в правій півкулі; відсутність в обох півкулях високих і значимих кореляційних зв'язків між лобними структурами та скронево-центрально-тім'яними. Низхідні супраспінальні регуляції нервово-м'язового апарату за нормальних рухів проявляються інтерференційною кривою ЕМГ з "повним насиченням" її патернів, у разі гіперкінез - зниженням "патернів насичення" та порушенням реципрокності у взаємодіях м'язів-антагоністів.

Цель - изучить клинико-нейрофизиологические соотношения в синдромологии тикозных гиперкинезов для уточнения структуры их патогенетической мозаики, оптимизации дифференциальной диагностики и терапии функциональных тиков. Под наблюдением находились 77 пациентов с тиками, которым, помимо соматоневрологического, проведено исследование биоэлектрогенеза головного мозга с помощью электроэнцефалографии (ЭЭГ), изучение состояния желудочковой системы головного мозга и внутричерепного давления с применением эхоэнцефалоскопии (ЭхоЭС) и церебральной гемодинамики методом транскраниальной доплеросонографии (ТКДСГ). Проведенное комплексное обследование показало, что у 93,51 % пациентов были первичные тики, в том числе классический синдром Туретта - у 10,39 %, невротические тики - у 15,59 %, а у подавляющего большинства (67,53 %) - "псевдоневротические", или "неврозоподобные" тики, развивающиеся на фоне донозологического преморбидного процессуального либо резидуального поражения церебральных структур, в первую очередь, стриарной системы, различной этиологии, о чем свидетельствуют выявленные у этих больных существенные нарушения биоэлектрогенеза, состояния желудочковой системы головного мозга и, в ряде случаев, церебральной гемодинамики. Выводы: проведение комплексного обследования, включающего ЭЭГ, ЭхоЭС и ТКДСГ, всех пациентов с тиками позволит оптимизировать дифференциальную диагностику, а следовательно, и терапию данного контингента больных.

Освещены вопросы клинической диагностики и систематизации дрожательных гиперкинезов. Обсужден синдромальный дифференциальный диагноз тремора, принципы клинического описания последнего, а также этиологическая классификация дрожания. Приведены основные клинические характеристики тремора покоя, а также постурального и интенционного дрожания и перечень заболеваний, при которых эти синдромы встречаются. Представлены критерии диагностики эссенциального дрожания, рубрального тремора, психогенного дрожания и других клинических форм дрожательных гиперкинезов (дистонический тремор, ритмическое кивание, ортостатический тремор и другие). Изложены современные представления о патогенезе дрожания. Описаны существующие терапевтические подходы, основанные на мировом опыте.

Зазначено, що до достовірних прогностичних факторів несприятливого перебігу хвороби Паркінсона належать: початок хвороби Паркінсона на домінантному боці тіла, вік початку захворювання після 60-ти років, домінування брадикінезії на початкових стадіях хвороби, помірний або низький ефект допамінергічних препаратів, помірна або висока важкість хвороби Паркінсона в перші три роки захворювання і ряд інвалідизуючих рухових і нерухових симптомів (падіння, застигання під час ходіння, розлади ковтання, галюцинації, сплутаність свідомості, інтелектуальні порушення). Серед паркінсонічних синдромів найбільш несприятливий перебіг мають кортикобазальна дегенерація, деменція з тільцями Леві і прогресуючий над'ядерний параліч. Відзначено, що мультисистемна атрофія та судинний паркінсонізм мають більш прогредієнтний перебіг порівняно з хворобою Паркінсона, але менш прогредієнтний перебіг порівняно з кортикобазальною дегенерацією, деменцією з тільцями Леві та прогресуючим над'ядерним паралічем.

За результатами комплексного клініко-неврологічного й нейрофізіологічного обстеження 120-ти хворих на тики показано, що домінуючою патологією серед них є функціональні тики. Встановлено їх патогенетичний поліморфізм зі значною кількісною перевагою неврозоподібних тиків - виявів донозологічного ураження кортико-стріарних утворень, які супроводжуються суттєвими порушеннями стану біоелектричної активності головного мозку, церебральної гемодинаміки та рівня внутрішньочерепного тиску. Розроблено алгоритм диференціальної діагностики функціональних тиків і комплексну диференційовану патогенетичну терапію неврозоподібних тиків. Показано її переваги перед традиційним лікуванням подібних гіперкінезів.

Одним з різновидів гіперкінезів, що характеризується швидкими, мимовільними, безладними рухами в кінцівках і тулубі, є хорея. При хореї відбуваються неритмічні скорочення різних по розташуванню і функції груп м'язів. Термін "хорея" застосовується для позначення як самостійних захворювань, при яких хореїчний гіперкінез є провідним симптомом, так і низки синдромів, що виникають при різних захворюваннях. Хорея як синдром може бути у складі таких спадкових екстрапірамідних захворювань, як гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона - Коновалова), синдром Леша - Ніхена, пароксизмальний хореоатетоз. Тому для встановлення таких діагнозів слід звертати увагу на наявність інших клініко-параклінічних проявів, притаманних саме цим патологіям, тобто хворий потребує проведення диференціальної діагностики.

Одним з різновидів гіперкінезів, що характеризується швидкими, мимовільними, безладними рухами в кінцівках і тулубі, є хорея. При хореї відбуваються неритмічні скорочення різних по розташуванню і функції груп м'язів. Термін "хорея" застосовується для позначення як самостійних захворювань, при яких хореїчний гіперкінез є провідним симптомом, так і низки синдромів, що виникають при різних захворюваннях. Хорея як синдром може бути у складі таких спадкових екстрапірамідних захворювань, як гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона - Коновалова), синдром Леша - Ніхена, пароксизмальний хореоатетоз. Тому для встановлення таких діагнозів слід звертати увагу на наявність інших клініко-параклінічних проявів, притаманних саме цим патологіям, тобто хворий потребує проведення диференціальної діагностики.

Систематизирована краткая информация об основных источниках и авторах, которые внесли вклад в исследование гиперкинезов во всем мире на протяжении периода от создания научной медицины. Описаны достижения в изучении тремора украинскими и одесскими учеными. История такого рода исследовательской деятельности в отношении экстрапирамидальных расстройств включает этапы: описательный, морфофункциональный, касающийся систем организма, участвующих в треморогенезе экстрапирамидной и других систем, которые участвуют в треморогенезе; нейрохимический; эффективного лечения, а также нейрогенетический.

Розглянуто проблеми вивчення тремора, інших гіперкінезів, рухових розладів і коморбідних станів за допомогою діагностичних і диференційно-діагностичних рейтингових шкал, опитувальників, тестів. Зазначено, що застосування такого роду методик всебічного обстеження дозволяє стандартизувати дрижальні гіперкінези, простежувати їх зміни в динаміці, у т.ч. для контролю ефективності лікування, а також в експериментальній роботі. Зауважено, що ряд наведених шкал і опитувальників спрямовані на вивчення повсякденної активності, соціальної адаптації, функціональних розладів, психовегетативного супроводу та інших немоторних проявів рухових розладів, що допомагає в уточненні діагнозу та виробленні адекватних стратегій терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.025 + Р62-323.6

Рубрики:

Травматичні психози

Невропатологія

Шифр НБУВ: РА433798 Пошук видання у каталогах НБУВ