Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС45637 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС45637 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС45637 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС45637 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-588

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС50701 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-588

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС50701 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-588

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС50701 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанню радіонуклідної діагностики супратенторіальних гліом головного мозку. В роботі оцінені можливості комплексної сцинтиграфії у діагностиці ступеня анаплазії пухлин на доопераційному етапі. Встановлено, що інтенсивність сцинтиграфічної візуалізації пухлин визначається васкуляризацією новоутворень та рівнем анаплазії пухлинної тканини. Локалізація гліом не впливає на виразність їх сцинтиграфічної візуалізації. Співставлення кількісних показників радіонуклідного та морфометричного досліджень виявили наявність кореляційної залежності між ними. Комплексна сцинтиграфія є більш точною у діагностиці ступеня злоякісності гліом порівняно з комп'ютерною томографією, магнітно-резонансною томографією та ангіографією. Одержані результати доводять високу інформативність радіонуклідного дослідження, яке дає унікальну, тільки йому властиву інформацію про характер новоутворення, що дозволяє більш чітко вибирати лікувальну тактику.

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення хірургічного лікування гліом супратенторіальної локалізації. Вперше на матеріалі 119 випадків комплексно досліджено особливості гліом лобово-скроневої ділянки мозку. Визначено топографічні варіанти нейроектодермальних пухлин цієї ділянки головного мозку та простежено шляхи їх переважного поширення. Вивчено характер взаємовідносин гліальних пухлин різного ступеня злоякісності з шарами стінок магістральних судин. Проведено об'єктивізацію ступеня злоякісності гліом за даними вивчення апоптозу.

Обстежено 214 хворих з поширеними доброякісними і злоякісними пухлинами порожнини носа, навколоносових пазух, орбіти й основи черепа. Вивчено 15 варіантів діагностичних алгоритмів із застосуванням рентгенівської комп'ютерної томографії (РКТ), спіральної РКТ і магнітно-резонансної томографії (МРТ). Оптимальна структура інтегративного алгоритму діагностики хворих на поширені новоутворення з гіпоцентром у порожнині носа і навколоносових пазухах: клініко-рентгенологічне обстеження (КРО) + РКТ / спіральна РКТ + МРТ; з гіпоцентром в орбіті чи основі черепа: КРО + МРТ + РКТ / спіральна РКТ. На основі вивченої семіотики РКТ дозволяє встановити тканинний генез пухлин у 1,4% спостережень, доброякісний чи злоякісний характер новоутворення - в 71%, МРТ - в 7,4% і 75% відповідно. Відповідність даних топографо-анатомічної РКТ-діагностики до результатів інтраопераційної візуальної верифікації: для новоутворень порожнини носа і навколоносових пазух - у 90,3%, основи черепа - в 86,1%, орбіти - 87,5% спостережень; для МРТ - новоутворень порожнини носа і навколоносових пазух - у 85%, основи черепа - в 92,8%, орбіти - 80,9%; для спіральної РКТ - пухлин порожнини носа і навколоносових пазух - в 95%, основи черепа - в 90,9%.

Дисертацію присвячено актуальним питанням комбінованого лікування гліальних пухлин головного мозку з використанням різних видів ад'ювантної моно- та поліхіміотерапії на експериментальному і клінічному матеріалі за допомогою статистичних, клінічних та морфологічних (світлова та електронна мікроскопія) методик досліджень. Серед препаратів, які використовувалися для монохіміотерапевтичного лікування, найвищу антибластичну активність проявили алкілуючі препарати ССNU та хлофіден. Використання циклічної монохіміотерапії показало її вищу антибластичну ефективність у порівнянні з іншими досліджуваними препаратами у режимі монохіміотерапії. Проведені клінічні випробування нових поліхіміотерапевтичних комплексів VDB, VDF показали їх високу ефективність у лікуванні гліальних пухлин мозку різного ступеня анаплазії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-3

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: РА307641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: головний мозок, вік, "місцева" імунна система головного мозку, нейрони, гліальні клітини, протипухлинна дія, цитотоксичний фактор
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-29

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу результатів дослідження топографії та мікрохірургічної анатомії пухлин ділянки III шлуночка виділено анатомотопографічні варіанти новоутворень, вивчено особливості васкуляризації пухлин залежно від їх переважної локалізації та гістологічної структури. Встановлено, що клінічні синдроми пухлин ділянки III шлуночка залежать від їх первинного місцерозташування і переважного поширення в найближчі структури мозку. Запропоновано метод доопераційної комплексної діагностики пухлин ділянки III шлуночка з використанням комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. На основі аналізу результатів, отриманих під час вивчення макро- та мікротопографічних особливостей пухлин, оптимізовано оперативні доступи, які забезпечують найбільш радикальне видалення новоутворень. Розроблено показання та протипоказання до хірургічного лікування хворих з пухлинами ділянки III шлуночка залежно від їх стану, анатомотопографічних співвідношень пухлин і прилеглих структур головного мозку, характеру росту і гістобіологічних властивостей новоутворень.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікування хворих з радіоіндуційованими внутрішньочерепними менінгеомами. Обгрунтовано патогенетичний зв'язок між рентгенівським опроміненням голови з приводу грибкових захворювань волосяної частини і виникненням внутрішньочерепних менінгеом. Подано характеристику особливостей клінічних проявів та інформативності інструментальних методів діагностики. Обгрунтовано раціональні доступи і методи видалення радіоіндуційованих внутрішньочерепних менінгеом. Проведено аналіз можливих післяопераційних ускладнень, пов'язаних з післярадіаційними змінами покровів і кісток черепа. Вивчено можливі ускладнення під час оперативних втручань при видаленні радіоіндуційованих внутрішньочерепних менінгеом, а також в післяопераційному періоді, які пов'язані з післярадіаційними змінами покровів і кісток черепа. Проведено оцінку найближчих результатів хірургічного лікування внутрішньочерепних менінгеом у осіб, що отримали рентгенівське опромінення голови.

Проведено клінічні спостереження 14 хворих з епібульбарними новоутвореннями, яким в комплексній терапії після хірургічного видалення пухлин було призначено підкон'юнктивальні ін'єкції віаферону протягом 7 - 8 днів. Гістоморфологічно у 8 хворих діагностовано доброякісні, а в 6 хворих - злоякісні пухлини. Спостереження за хворими протягом 6 - 14 місяців не виявило рецидивів захворювання. Обговорено механізм антипроліферативної дії рекомбінантного альфа-2а-інтерферону - віаферону.

Проведено удосконалення методики магніторезонансних (МРТ) дослідження структур задньої черепної ямки (ЗЧЯ) з використанням додаткових можливостей та програм, спеціального алгоритму згідно з належністю пухлин до внутрішньо- та позамозкових пухлин, гліом стовбуру мозку і метастазів ЗЧЯ. Розроблено спеціальний алгоритм для диференціальної діагностики пухлин мосто-мозочкового кута, в першу чергу, акустичним невріном, гліом стовбуру та навколостовбурових пухлин ЗЧЯ. За даними МРТ досліджень визначено семіотику різних груп і видів пухлин ЗЧЯ. Досліджено кореляцію форми та контурів пухлин з характером їх росту та ступенем злоякісності. Висвітлено критерії диференціальної діагностики різних груп і видів пухлин ЗЧЯ.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Досліджено клініко-неврологічні, комп'ютерно-томографічні та магнітно-резонансні ознаки даних пухлин, вивчено їх анатомо-топографічні особливості. Виявлено кілька варіантів розповсюдження епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Встановлено, що важливим чинником для хірургічного лікування даних пухлин є визначення анатомо-топографічних взаємовідносин капсули пухлини з черепними нервами та судинами. За результатами досліджень розроблено методику хірургічного лікування, яка дозволила значно покращити лікування епідермоїдних пухлин. Проаналізовано фактори ризику виникнення післяопераційного асептичного менінгіту та визначено методи його профілактики.

Дисертацію присвячено універсальній реакції - набряк-набухання головного мозку, різні варіанти якого часто виникають за наявності внутрішньочерепних пухлин, обгрунтуванню та впровадженню у клініку методу екстракорпоральної детоксикації та дегідратації ультрафільтрації крові. Розглянуто недоліки консервативного лікування набряку-набухання мозку в післяопераційний період у нейроонкологічних хворих, що сприяють повільному регресу набряку-набухання мозку та приєднанню гнійно-запальних ускладнень. Обгрунтовано включення у комплекс лікувальних заходів методу ультрафільтрації крові, що прискорює ліквідацію набряку-набухання мозку шляхом виведення зовні внутрішньо-клітинної рідини, зменшує ендогенну інтоксикацію, не викликає порушення гемодинаміки, електролітного та білкового складу крові, явищ гемоконцентрації. Доведено, що показанням до застосування ультрафільтрації крові є значний післяопераційний набряк-набухання мозку, який недостатньо піддається медикаментозній терапії.

  Скачати повний текст