Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-542

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Представлены сведения о происхождении, свойствах и функциях дендритных клеток. Проанализированы результаты доклинического изучения данных первых клинических испытаний эффективности использования дендритных клеток в специфической иммунотерапии пациентов с онкологическими заболеваниями.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Протипухлинні антибіотики класу антрациклінів широко застосовуються для лікування багатьох типів пухлин і є стандартними складовими численних комбінованих протоколів хіміотерапії. В огляді літератури проаналізовано відносну ефективність і сприйнятливість епірубіцину і доксорубіцину, які застосовують самостійно та у складі комбінацій. У багатьох порівняльних дослідженнях на основі оцінки кількості регресій пухлинного процесу і медіани виживання хворих з'ясовано однакову ефективність хіміотерапії за схемами, до яких входять епірубіцин або доксорубіцин у звичайних дозах, за різних типів пухлин (рак молочної залози, рак яєчників, недрібноклітинний та дрібноклітинний рак легенів, м'якотканинні саркоми, неходжкінські лімфоми). У двох великих багатоцентрових порівняльних дослідженнях доведено, що еквімолярні стандартні дози епірубіцину і доксорубіцину в комбінації з флуороурацилом і циклофосфамідом (FEC-50 проти FAC-50) сприяють досягненню ефекту лікування приблизно у 55 % хворих з медіаною виживання 15 - 20 міс. У разі застосування в еквімолярних дозах епірубіцин менш токсичний (особливо щодо впливу на гематологічні та серцеві показники), ніж доксорубіцин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные экспериментальных и клинических исследований, обосновывающих целесообразность использования интерферона-альфа (ИФН) в качестве элемента оптимизации комплексного лечения, направленного на снижение метастатического риска и повышение качества жизни онкологических больных. Проанализированы как традиционные механизмы противоопухолевого действия ИФН (антипролиферативное, иммуномодулирующее), так и менее известные. Рассмотрены, в частности, такие эффекты ИФН, как подавление экспрессии онкогенов и активация генов - супрессоров опухолевого роста, конкурентные взаимоотношения с факторами роста - промоторами пролиферации опухолевых клеток, антиангиогенное действие ИФН. Приведены сведения об участии ИФН в апоптических процессах, развивающихся в опухолевых клетках при химиолучевом лечении. Обсужден антитоксический эффект ИФН и проанализировано участие ИФН в предотвращении метастатического всплеска, обусловленного хирургическим стрессом. На основании данных экспериментальных и клинических исследований вынесены на обсуждение некоторые рекомендации по применению ИФН при онкопатологии.

Лекарственная терапия злокачественных опухолей является необходимым компонентом лечения онкологических больных. Возможности ее не одинаковы при разных опухолях человека. Целесообразность и эффективность использования данной терапии демонстрируется в статье на примере лечения больных с некоторыми опухолями.

Представлена информация о лекарственном средстве месна ("АСТА Медика АГ") как уропротекторе, применяемом совместно с противоопухолевыми препаратами, в том числе с ифосфамидом, при лечении больных с лимфомами, раком легкого, молочной железы и других локализаций.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

В обзоре анализируются молекулярные и клеточные механизмы, опосредующие интра- и экстравазацию опухолевых клеток, образование микрометастазов, ангиогенез (необходимое условие роста солидных опухолей) и активный рост вторичного опухолевого узла. Особое внимание уделено экзо- и эндогенным регуляторам апоптоза и их роли в метастазировании опухолей. Обсуждаются перспективы терапии онкологических больных, связанной с направленной индукцией апоптоза опухолевых клеток и блокадой ангиогенеза.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Освещены цели и возможности неспецифической иммунотерапии больных с онкопатологией в зависимости от периода лечения. Сформулированы принципы неоадъювантной, адъювантной иммунотерапии и применения иммунотропных препаратов в период ремиссии. Приведена классификация иммунотропных препаратов в зависимости от их влияния на систему иммунитета. Описаны основные эффекты использования иммунотропных средств микробного происхождения и препаратов тимического происхождения.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано состояние уровня развития аппаратуры, предназначенной для электромагнитной гипертермии злокачественных опухолей. Показано, что с учетом роста в Украине числа заболеваний, частично вследствие аварии на ЧАЭС, становится актуальной программа мобилизации научно-технической и производственной базы для широкого использования гипертермии в онкологии и других областях медицины. Обоснована целесообразность создания отечественной универсальной многопрофильной установки микроволновой гипертермии с функциональными возможностями, отвечающими требованиям мирового уровня. Предложен новый путь решения этой проблемы, обеспечивающий высокую экономическую эффективность.

Приведены данные о создании противоопухолевых вакцин на основе современных технологий и перспективности их применения. Большое внимание уделено механизмам взаимодействия опухолевых и иммуннокомпетентных клеток. Проанализированы результаты экспериментальных и клинических исследований по применению противоопухолевых вакцин и пути их дальнейшего усовершенствования.