Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-3

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-37 + Р410.140.45-3

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-37

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-3

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено відомості щодо патофізіологічної взаємодії стопи та хребта в осіб з остеохондрозом хребта та статичною плоскостопістю. Висвітлено клінічні та функціональні наслідки взаємовпливу однієї патології на іншу.

Представлены сведения о патофизиологическом взаимодействии стопы и позвоночника у лиц с остеохондрозом позвоночника и статическим плоскостопием. Освещены клинические и функциональные последствия взаимовлиянии одной патологии на другую.

In given article are presented information about pathophysiological relationship foots and spine beside persons with osteohondrosis of the spine and static flatfoot. As well as about clinical and functional consequence influence one pathology on another.

Подано відомості про значення впливу статичної форми плоскостопості на формування різноманітних синдромів остеохондрозу хребта та частоту їх проявів.

Представлены сведения о значении влияния статического плоскостопия на формирование различных синдромов остеохондроза позвоночника и частоту их проявлений у лиц с данными деформациями.

In given article are presented information about importance of the influence of the static form of flatfoot on shaping different syndrome osteohondrosis and frequencies of their manifestations beside persons with data deformation.

Проведено иридологическое исследование 493-х больных остеохондрозом позвоночника. Выявлено, что клинические проявления остеохондроза коррелируют с плотностью соединительной ткани радужной оболочки глаза. Методы иридодиагностики можно использовать для профилактики и разработки схем лечения остеохондроза.

Приведен сравнительный анализ результатов биохимического обследования показателей метаболизма соединительной ткани больных пожилого (55 - 75 лет) и более молодого (35 - 54 года) возраста с дистрофически-деструктивными заболеваниями позвоночника. Отмечено, что имеются существенные различия в метаболическом статусе соединительной ткани между больными данных возрастных групп. Указана необходимость дифференцированного подхода к назначению ортопедического лечения у лиц пожилого возраста с учетом особенностей обмена соединительной ткани.

На основі проведених клінічних і рентгенологічних досліджень надано одержані результати та міркування про структурно-функціональні порушення в разі дистрофічно-деструктивних захворювань хребта у людей, старших 50-ти років.

Досліджено стан мінерального обміну та мінеральної щільності кісткової тканини у хворих з моторно-евакуаторними розладами з боку кишечнику на тлі дегенеративно-дистрофічних змін у хребті. Виявлено, що зміни в кальцієвому обміні залежать від нозологічної форми кишкової патології, стану кісткової тканини.

Ключ. слова: остеохондроз, неврологические нарушения, тиамин, рибофлавин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-3

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обсужден вопрос методов оценки уровней нейрометамерных поражений и их влияние на формирование синдрома артериальной гипертензии у больных с остеоартрозом в сочетании с остеохондрозом и у больных на фоне только остеохондроза позвоночника в случаях, когда антигипертензивное медикаментозное лечение было малоэффективным. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что ирритационные нейрометамерные изменения в зонах автономной иннервации вертебробазилярного бассейна, малых чревных нервов, иннервирующих почки, надпочечники, сердце и другие органы, могут существенно влиять на формирование разновидностей синдрома артериальной гипертензии, что необходимо учитывать при выборе метода оптимальной коррекции артериальной гипертензии.

Розроблено новий напрямок у прогнозуванні клінічного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань диспластичного генезу на прикладі остеохондрозу хребетного стовпа. На підставі комплексної оцінки клінічних проявів остеохондрозу хребта в 1 446-ти хворих різного віку та стану сполучної тканини доведено провідну роль дисплазії у виникненні даної патології. Встановлено, що остеохондроз хребта як захворювання маніфестує у разі наявності дисплазії сполучної тканини II - III ступенів (96,8 %). З метою прогнозування розвитку ранніх дегенеративно-дистрофічних змін патологію опорно-рухової системи у школярів (974), новонароджених (85) та їх батьків розглянуто у зіставленні зі станом сполучної тканини. З урахуванням виявленого рівня дисплазії у 64,5 % обстежених дітей спрогнозовано виникнення перших клінічних ознак дегенеративно-дистрофічних проявів у більш молодому віці, ніж у батьків.

Установлено, що больові некомпресійні синдроми хребтового походження суб'єктивно проявляються болями з гострою симпаталгічною, соматалгічною та хронічною симпаталгічною компонентами. З'ясовано, що зміни характеру больового синдрому відповідають динаміці предметних проявів корінцевої патології (етапам прогредієнції страждання). Уперше описано неупереджені ознаки клінічних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів, а також високоінформативні критерії їх діагностики. З використанням нейровізуальних методів дослідження систематизовано структурні зміни складників хребтових сегментів у разі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта та визначено його різновиди. Виявлено патогенетичні механізми формування структурних змін складників хребтових сегментів, а також особливості патогенезу вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів у аспекті їх клінічної диференціації. Запропоновано здійснювати визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби не тільки за функціональним станом, а також враховувати прогностичні критерії, особливості нейровізуалізації структурних порушень хребтових сегментів та вплив факторів ризику розвитку хвороби, взаємопов'язаних з виконанням службових обов'язків військової служби.

Представлено результати обстеження жінок віком 40 - 69 років у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами остеохондрозу хребта (ОХ). Виявлено особливості клінічних проявів ОХ, клімактерічного синдрому (КС) і структурно-функціонального стану кісткової тканини в обстежених хворих залежно від віку, тривалості постменопаузального періоду та локалізації ОХ. Уточнено особливості дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, структурно-функціонального стану кісткової тканини та впливу замісної гормональної терапії у жінок з синдромом Тернера. Запропоновано препарат "Гранули кверцетину" для зниження виразності хронічного больового синдрому в хребті та КС, поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами ОХ, остеопенічним синдромом або остеопорозом.

Висвітлено особливості розвитку й перебігу неврологічних проявів шийно-грудного остеохондрозу у хворих з урахуванням функціонального стану їх статевої системи та фізіологічних засобів захисту. Описано методи диференційованого лікування. Обстежено 156 жінок і 78 чоловіків з врахуванням неврологічного статусу, пульсометрії, біохімічних тестів для визначення інтенсивності запальних та дегенеративних проявів у тканинах хребта, адаптаційних реакцій, становища менструальної функції у жінок (кольпоцитодіагностика), загального стану здоров'я за допомогою цитобіофізичного методу (визначення електронегативності ядер живих букальних клітин). На підставі одержаних даних виявлено більш поліморфний перебіг захворювання у жінок на відміну від чоловіків, значимість порушень менструальної функції у розвитку та перебігу вертебрального остеохондрозу. Відзначено, що фізіологічні засоби захисту у жінок мобілізуються більш активно, ніж у чоловіків. З метою потенціювання дії медикаментів на патогенетичні прояви у хворих (біль, явища запалення, дегенеративно-дистрофічні процеси у тканинах хребта) і одночасної активізації стану саногенетичних механізмів і адаптогенних реакцій обгрунтовано вибір фізичних чинників - міліметрових хвиль, низькочастотних магнітних полів, що діють за законом "випадковості" та імпульсного лазерного випромінювання в інфрачервоному діапазоні.

Проаналізовано клінічний перебіг головного болю напруги на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта. За даними комплексного обстеження даної категорії хворих виявлено особливості поєднаного перебігу вищезгаданих захворювань, які виражаються в істотному погіршанні стану як клінічних, так і параклінічних показників.

На підставі клініко-рентгенологічного обстеження та комплексного лікування 248-ми пацієнтів із загостренням поперекового остеохондрозу хребта виявлено характерні клінічні ознаки нейроортопедичних проявів цього захворювання і запропоновано принципи їх лікування. Звернено особливу увагу практичних лікарів на необхідність під час обстеження хворих зі скаргами на біль у тазостегнових і колінних суглобах обов'язково оцінювати ходу, стан хребта й нижніх кінцівок і наявність вертеброгенних рефлекторних синдромів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-3

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оценено информативное значение индекса Кердо у больных с нарушениями вегетативной регуляции при остеохондрозе шейного отдела позвоночника. Количество информации в следующих показателях: содержание адреналина и норадреналина в моче, активность ацетилхолинэстеразы в капиллярной крови, систолическое, диастолическое давление и частота сердечных сокращений у больных с неврологическими синдромами остеохондроза шейного отдела позвоночника оказались большими, чем значение количества информации в индексе Кердо при соответствующих патологии. Выявлена достаточная информативность индекса Кердо для определения уровня и направленности нарушений вегетативной регуляции у больных с неврологическими синдромами остеохондроза шейного отдела позвоночника.