Для повышения информативности рентгенологического исследования при полиартикулярных поражениях разработаны и применены методы цифровой обработки и цветового кодирования рентгенограмм, позволяющие определить плотностную структуру тканей. Установлено, что цветовое кодирование рентгенограмм повышает чувствительность рентгенологического метода благодаря большему динамическому диапазону чувствительности глаза к цветному изображению. Использование цветового кодирования при ревматоидном полиартрите позволяет выявлять изменения степени минерализации эпифизов на нулевой стадии заболевания. С развитием ревматоидного полиартрита степень изменения нормального рисунка эквиденсит увеличивается.

Обстежено 56 хворих на ревматоїдний артрит (РА). Встановлено, що більш важкий перебіг захворювань пародонта у хворих на РА можна розглядати як прояви генералізованого остеопорозу в кістковій тканині щелеп, на тлі яких місцеві фактори (погана гігієна порожнини рота, наявність зубних відкладень) відіграють суттєву роль у прогресуванні патологічного процесу в пародонті. Вираженість та глибина уражень тканин пародонта корелює із клініко-рентгенологічною стадією ревматоїдного процесу. Обгрунтовується доцільність використання препаратів антирезорбтивної дії, призначення яких вплине на одну з головних патогенетичних ланок виникнення та прогресування патології тканин пародонта у хворих на РА.

В основу роботи покладено аналіз даних імунологічного дослідження і результатів лікування 32-х хворих на ревматоїдний артрит тривалістю захворювання понад 10 років й 30-ти здорових осіб, що склали контрольну групу. Встановлено позитивний клінічний ефект лікування у більшості хворих на ревматоїдний артрит пізньої стадії з І ступенем активності за санаторно-курортних умов із застосуванням ультразвуку, інфрачервоного лазерного випромінювання, бальнеотерапії. Фізичні методи лікування сприяли нормалізації кількісного складу популяцій і субпопуляцій лімфоцитів, стимулювали проліферативну відповідь мононуклеарних лейкоцитів на КонА, функціональну активність НК-клітин, підвищення експресії Fas-рецепторів на мембранах мононуклеарних лейкоцитів і здатність останніх до Fas-індукованого апоптозу.

В основу работы положен анализ данных иммунологического исследования и результатов лечения 32-х больных ревматоидным артритом с длительностью течения заболевания свыше 10 лет и 30-ти здоровых лиц, составивших контрольную группу. Установлен позитивный эффект лечения у большинства больных ревматоидным артритом в поздней стадии с І степенью активности в санаторно-курортных условиях с использованием ультразвука, инфракрасного лазерного излучения, бальнеотерапии. Физические методы лечения способствовали нормализации количественного состава популяций и субпопуляций лимфоцитов, стимулировали пролиферативный ответ мононуклеарных лейкоцитов на КонА, функциональную активность НК-клеток, повышение экспрессии Fas-рецепторов на мембранах мононуклеарных лейкоцитов и способность последних к Fas-индуцированному апоптозу.

Проанализированы клинико-биомеханические особенности развития поражений коленных суставов у больных ревматоидным артритом. Рассмотрены методы обследования при ревматоидных поражениях коленных суставов, вопросы дифференциальной диагностики синовита коленного сустава ревматоидного генеза, пато- и механогенеза деформаций коленного сустава у больных ревматоидным артритом, комплексного лечения больных с ревматоидным поражением коленных суставов, освещены основные этапы реабилитации больных.

Изложены причины и приведены механизмы развития ревматоидного артрита, освещены современные подходы к его диагностике и лечению. Описаны методы мониторинга побочных эффектов терапии, рассмотрены вопросы реабилитации больных. Особое внимание уделено проблеме остеопороза при ревматоидном артрите, его диагностике, профилактике и лечению.

Проаналізовано терапевтичну ефективність ультрафонофорезу антигомотоксичного препарату (АГТП) "Траумель С" на уражені суглоби та ін'єкційного методу його внутрішньосуглобового введення у сполученні з ультрафонотерапією у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Наведено динаміку основних клінічних показників лікування. Поряд з поліпшенням показників суглобового синдрому відзначено покращання загального стану хворих. Застосування АГТП "Траумель С" у комплексній терапії хворих на РА дозволяє знижувати дози глюкокортикоїдів і скорочувати кратність їх внутрішньосуглобового введення під час збереження клінічної стабільності ревматоїдного процесу.

Проанализирована терапевтическая эффективность ультрафонофореза антигомотоксического препарата (АГТП) "Траумель С" на пораженные суставы и инъекционного метода его внутрисуставного введения в соединении с ультрафонотерапией у больных ревматоидным артритом (АР). Приведена динамика основных клинических показателей лечения. Наряду с улучшением показателей суставного синдрома отмечено улучшение общего состояния больных. Использование АГТП "Траумель С" в комплексной терапии больных РА позволяет снижать дозы глюкоротикоидов и сокращать кратность их внутрисуставного введения при сохранении клинической стабильности ревматоидного процесса.

Проаналізовано імунокоригувальний вплив комплексної терапії і реабілітації хворих на ревматоїдний артрит з призначенням ультрафонотерапії (УФТ) на уражені суглоби і фонопунктури (ФП) на основні точки акупунктури (ТА) загального стану, на специфічні ТА наднирників і сполучної тканини. Переваги, досягнуті внаслідок використання у лікувально-реабілітаційних комплексах ультразвукової терапії і одержаний за цих умов виразний клінічний ефект на тлі імунонормалізувальної дії, зумовлює доцільність подальшого застосування запропонованих засобів реабілітації з залученням УФТ та ФП як методів патогенетичної терапії ревматоїдного артриту.

Проанализировано иммунокорригирующее влияние комплексной терапии и реабилитации больных ревматоидным артритом с использованием ультрафонотерапии (УФТ) на пораженные суставы и ее сочетания с фонопунктурой (ФП) на общеукрепляющие точки акупунктуры (ТА), специфические ТА надпочечников и соединительной ткани. Выявленные преимущества при назначении в лечебно-реабилитационных комплексах ультразвуковой терапии и достигаемый в этих условиях выраженный клинический эффект, на фоне иммунонормализующего эффекта, обосновывают целесообразность применения данных способов реабилитации с включением УФТ и ФП как методов патогенетической терапии ревматоидного артрита.

Приведены результаты исследования сравнительной эффективности аллогенной трансплантации эмбриональных стволовых клеток, а также клеток надпочечников и применения базисных противоревматических препаратов на гормональные, иммунологические, биохимические, нейрофизиологические и морфологические особенности течения ревматоидного артрита у крыс. Проанализировано модифицирующее действие основных базисных препаратов, глюкокортикоидов и трансплантации аллогенных эмбриональных стволовых клеток на течение заболевания, приводящего к уменьшению разрушения пораженных суставов.

Изучены особенности периферической гемодинамики у больных ревматоидным артритом путем сравнительной оценки основных реовазографических показателей с показателями здоровых людей. Выявлены достоверные отличия некоторых показателей в виде выраженной асимметрии кровенаполнения, уменьшения пульсового кровенаполнения сосудов, повышения сосудистого тонуса по сравнению с таковыми у пациентов контрольной группы. Установлена зависимость изменений пульсового кровенаполнения сосудов конечностей от длительности течения заболевания, степени активности процесса, что требует своевременной диагностики и лечения в целях предотвращения прогрессирования заболевания и профилактики развития осложнений.

The features of peripheral blood flow in Rheumatoid Arthritis patients by the comparative estimation of basic reovasographic indexes with indexes of healthy persons were performed. The reliable changes of indexes such as significant asymmetry of the blood filling, decreasing of the pulse blood filling of vessels, increasing of the vessels tonus on comparison with patients from the group of control were determined. Dependence between changes of regional pulse blood filling of vessels of the extremities and degree of activity, duration of the disease was set, that requires modern diagnostics and treatment with the purpose of prevention of progress of the disease and prophylaxis of development of complications.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.180.11-43

Рубрики:

Ревматичні артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж70142 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед хворих на ревматоїдний артрит відзначається висока розповсюдженість захворювань щитовидної залози аутоімунного генезу. У хворих на ревматоїдний артрит з високою активністю процесу та вісцерально-суглобовою формою захворювання спостерігається значна агресія до щитовидної залози, яка супроводжується її деструкцією та порушенням функції. Хворі на ревматоїдний артрит з активністю 1 ст. та суглобовою формою захворювання мають атрофічний варіант аутоімунного тиреоїдіту, який протікає з мінімальними клінічними проявами гіпотиреозу. Хворим на ревматоїдний артрит необхідно проводити скринінгове обстеження щитовидної залози.

Розглянуто проблему пошуку шляхів адекватного лікування ревматоїдного артриту (РА). Очевидно, що реалізація шляхів оптимізації лікування даної патології є неможливою без розшифрування фундаментальних механізмів ініціації та підтримки РА. Запропоновано можливість застосування продуктів ембріофетоплацентарного комплексу як модуляторів стану імунореактивності в разі РА, і, зокрема, керування процесами апоптозу.

The article presents the findings of the immunological study of 57 elderly patients with rheumatoid arthritis, which had been given for a long period of time methotrexat (MT) and sulfasaline (SF). It was established that MT and SF basic therapy have led to progressive decreasing in absolute and relative quantity and an average diameter of CD4+, CD8, CD16, CD19 lymphocytes. It also resulted in lowering proliferative response of mononuclear lymphocytes (ML) to mitogens, increasing spontaneous and Fas-induced apoptosis of ML. The study revealed peculiarities of cellular immunity alterations in the patients with rheumatoid arthritis who developed infectious complication of the basic therapy. A prognostic role and critical values of the absolute and relative content of natural killers, structure and size of nucleus of natural killers and cytotoxic T-cells, spontaneous and Fas-induced apoptosis with regard to the risk of infectious complications of MT and SF therapies was established in elderly patients with RA.

Clinical, laboratory, and immunoassay of 58 patients with rheumatoid arthritis first and second degree of activity was carried out. Low-energy helium-neon laser exposure and decimeter electromagnetic radiation (DMEM) of peripheral blood was given along with the use of non-steroidal antiinflammatory drugs and methotrexate. Peculiarities of this magnetic-laser effect on proliferation response and apoptosis of mononuclear leucocytes in vitro and in vivo have been revealed. It was also established that the application of DMEM-therapy brought patients with RA in shorter period of time to clinical improvement evaluated by ACR criteria.

Вивчено роль лікарських засобів, які використовуються в лікуванні хворих на ревматоїдний артрит, у розвитку генералізованих порушень мінеральної густини кісткової тканини. Оцінено вплив базисної терапії з використанням метотрексату і препаратів системної ензимотерапії на розвиток остеопенічного синдрому та його ускладнень у вигляді патологічних переломів у таких хворих.

Вивчено апоптотичну активність імунокомпетентних клітин в експериментальній моделі ревматоїдного артриту у мишей. Продемонстровано можливість застосування продуктів ембріофетоплацентарного комплексу як модуляторів апоптотичних процесів у разі аутоімунних захворювань.

У 68-ми больных ревматоидным артритом проанализированы изменения структурно-функционального состояния костной ткани в зависимости от активности воспалительного процесса. Установлены закономерности течения процессов рарефикации, темпы потерь костной массы у больных ревматоидным артритом соответственно степеням активности болезни. С помощью метода ультразвуковой денситометрии и эхоостеометрии исследованы структурно-функциональные изменения в костной ткани.

На моделі ад'ювантного артриту в щурів вивчено фармакологічну активність біофлавоноїдів (діосміну та гесперидину) та їх здатність зменшувати токсичність метотрексату в сукупності з лефлуномідом. Установлено, що біофлавоноїди в дозі 100 мг на 1 кг маси тіла сповільнюють прогресування ад'ювантного артриту, зменшуючи набряки ураженої кінцівки та підвищуючи поріг больової чутливості. У разі поєднання їх із метотрексатом і лефлуномідом підвищуються протизапальні ефекти базисних препаратів. Метотрексат (0,1 мг/кг) і лефлуномід (5 мг/кг) за одночасного застосування чинять гепато-, гемо- й ентеротоксичну дію. Діосмін та гесперидин у дозі 100 мг на 1 кг маси тіла суттєво зменшують токсичний вплив базисних препаратів на печінку, кишківник, тимус і кров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-52 + Р419.180.11-37

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Ревматичні артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми загострення хронічної патології шлунка та дванадцятипалої кишки, виникнення гастропатій за тривалого лікування (12 міс) ревматологічних хворих із використанням нестероїдних протизапальних препаратів. Установлено, що селективний інгібітор ЦОГ-2 мелоксикам має кращий профіль безпечності, ніж диклофенак. Гастродуоденопатії на тлі застосування мелоксикаму виникають у середньому на 3 міс пізніше, ніж у разі використання диклофенаку. У хворих на ревматоїдний артрит гастродуоденопатії виникли в 11,7 % випадків під час використання мелоксикаму й у 26,6 % у разі застосування диклофенаку. У випадку виникнення гастропатій унаслідок використання неселективних нестероїдних препаратів надалі рекомендовано застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2.