Розроблено алгоритми та програмні засоби попередньої обробки даних одноканального магнітокардіографа (цифрова фільтрація, усереднення, візуалізація даних вимірювань) і просторово-часового аналізу магнітокардіосигналу та його джерел. Наведено результати досліджень щодо локалізації аритмогенних тканин у серці людини та запропоновано заходи щодо виявлення пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Викладено принцип та значення стрес-ехокардіографії з добутаміном у діагностиці ішемічної хвороби серця, виявленні життєздатного міокарда і визначенні прогнозу хворих, що перенесли інфаркт міокарда. Приведені методика проби, вимоги до лабораторії, персоналу, показання до проби, діагностичні критерії, побічні ефекти, обмеження і протипоказання.

Висвітлено особливості застосування у практичній кардіології методу черезстравохідної електрокардіостимуляції для діагностики порушень ритму серця, її роль у виборі та оцінці ефективності антиаритмічного препарату, а також у вирішенні питань працездатності певного контингенту хворих на ішемічну хворобу серця.

Ключ. слова: сердечная недостаточность, натрийуретические пептиды, диагностика, прогностическое значение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-433.76 + Р410.09-433.76

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: суправентрикулярная экстрасистолия, электрокардиография высокого разрешения, длительность фильтрованного зубца P, структура и функция левого предсердия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-433.71

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стресс-эхокардиография с добутамином позволяет диагностировать коронарный атеросклероз, а также оценить степень ишемии. Представлены результаты обследования 80-ти пациентов, у 61-го из которых отмечены поражения венечных артерий разной степени. Проведен сравнительный анализ показателей гемодинамики, изменений электрокардиограммы при проведении стресс-эхокардиографии с добутамином у пациентов с разным суммарным поражением артерий сердца. Определены стресс-эхокардиографические критерии умеренного и выраженного поражения артерий сердца по величине суммарного пикового индекса сократимости и количеству сегментов с индуцированными нарушениями сократимости. Показано, что в сегментах левого желудочка (ЛЖ) с кровоснабжением из разных бассейнов венечных артерий нарушения сократимости развивались в разной степени. Установлено, что степень нарушений глобальной и региональной сократительной функции ЛЖ прямо взаимосвязана со степенью поражения венечного русла.

У 80 больных ишемической болезнью сердца (ИБС) II ФК в возрасте 60 - 74 лет с помощью метода суточного мониторирования электрокардиограммы и артериального давления (АД) изучены особенности суточных ритмов сердечно-сосудистой системы (ССС). Показано, что у больных ИБС пожилого возраста нарушены суточные ритмы ССС: практически отсутствует ночное снижение ЧСС и АД, в 15 % случаев наблюдается инверсия ритмов. Кроме того, у больных ИБС в отличие от практически здоровых людей того же возраста наблюдается более быстрый рост ЧСС и АД в утреннее время суток. Такие изменения суточных ритмов способствуют развитию ишемии миокарда в ночное и утреннее время суток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-433.71

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено патогенетичні механізми розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) в хворих з різними формами ішемічної хвороби серця. Встановлено, що ексцентрична гіпертрофія міокарда (ГМ) лівого шлуночка (ЛШ) у разі стабільної стенокардії на фоні артеріальної гіпертензії (АГ) часто супроводжується псевдонормалізацією діастолічного наповнення, що вказує на гірший прогноз. У всіх хворих на постінфарктний кардіосклероз (ПІК) на фоні ГМЛШ зареєстровано діастолічну дисфункцію: найменша величина співвідношення E/A спостерігається за умов верхівкової гіпертрофії; найменший час ізоволюмічної релаксації та найбільший час уповільнення Є відзначаються у разі переважної гіпертрофії ЗСЛШ. З'ясовано, що псевдонормалізація діастолічного наповнення ЛШ переважає серед хворих на ХСН на фоні ГМЛШ. У пацієнтів з ПІК без ХСН вірогідне збільшення кінцевого діастолічного об'єму спостерігається лише у разі незначної гіпертрофії ЛШ, а зниження фракції викиду - у разі вираженої гіпертрофії ЛШ. Визначено, що систолічна дисфункція серед хворих на ПІК переважає за відсутності ГМЛШ та наявності ХСН, дисфункція папілярних м'язів найчастіше відбувається за умов асинергії нижньої та задньобічної стінок ЛШ. Розширення мітрального кінця в більшості випадків відзначається за умов акінезії чи дискінезії базальних сегментів ЛШ і найчастіше є причиною мітральної регургітації у хворих на ішемічну кардіоміопатію та ХАЛШ. Доведено, що існує взаємозв'язок між локалізацією аневризми, індексом сегментарної скоротливості та глобальною систолічною та діастолічною функціями ЛШ. Визначено, що асиметричне стоншення сегментів стінок ЛШ, наявність

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-433.71

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: ДС50194 Пошук видання у каталогах НБУВ