Розглянуто проблеми проведення профілактики артеріальної гіпертензії, зокрема, раціонального харчування як основного профілактичного фактора.

Освещены основные принципы рационального, а также зондового и парентерального лечебного питания при различных формах сосудистых заболеваний головного мозга - дисциркулярной энцефалопатии гипертонического и атеросклеротического генеза, инсультов. Рассмотрены особенности питания в постинсультном периоде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-51

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано влияние диет с различным содержанием молочных продуктов, фруктов, овощей, зернобобовых (сои, овса, муки грубого помола), рыбных продуктов, орехов на величину артериального давления и распространенность гипертонической болезни (ГБ), частоту инсультов. Показана роль при этом таких нутриентов, как жиры пищи, их жирнокислотный состав, белки пищи, углеводы и их химическая структура, минеральный компонент пищи (натрий, кальций, калий, магний), пищевые волокна, фитоэстрогены. Представлены данные о связи особенностей питания, его нутриентного состава с основными патогенетическими звеньями ГБ. Обосновано применение диеты с высоким содержанием низкожировых молочных продуктов, фруктов и овощей, с включением зернобобовых, орехов и рыбных продуктов для профилактики и лечения ГБ.

Підвищення артеріального тиску - це захисна реакція організму на порушення енергетичного метаболізму. Тому для його стабілізації запропоновано новий підхід - корекцію енергетичного метаболізму за допомогою БАД "Енергетин". Корекція дає можливість зменшити медикаментозне навантаження або позбутися його взагалі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-51 + Р410.11-51

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 91-го хворого віком 32 - 53 роки (24 чоловіки, 67 жінок) з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ) і супутнім ожирінням без ознак хронічної серцевої недостатності вивчено вплив 10 - 12-добового курсу розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ) на стан вегетативної нервової системи (ВНС), центральної та церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції. В процесі РДТ на тлі зниження маси тіла достовірно знижувався артеріальний тиск (АТ), що супроводжувалось покращанням загального стану хворих. Не встановлено істотних вікових і статевих відмінностей клінічного й антигіпертензивного ефектів РДТ. Як у випадку м'якої, так і у випадку помірної форм АГ АТ знижувався за рахунок зменшення ударного об'єму. Скоротлива функція міокарда в процесі РДТ не змінювалась, але знизилися ступінь напруженості адаптаційних механізмів ВНС і симпатична активність. Динаміка мозкового кровообігу свідчила про нормалізацію значень основних гемодинамічних показників. Зміни спектра ліпідів крові характеризувалися зниженням загального холестерину та альфа-холестерину за незмінності індексу атерогенності.

Обследовано 102 больных эссенциальной гипертензией, которых разделили на сольрезистентных, сольчувствительных и парадоксальных реакторов. Для сольчувствительных больных характерны худшее восприятие соленого вкуса и большая экскреция натрия. Маркеры потребления поваренной соли коррелируют только с величиной солевой реактивности артериального давления, причем эта связь выражена гораздо больше у сольчувствительных лиц, которые, однако, менее объективно оценивают количество потребляемой поваренной соли и солевой аппетит.

Вивчено клінічну ефективність розвантажувально-дієтичної терапії в поєднанні з альфа-токоферолом у хворих на ожиріння із супутньою артеріальною гіпертензією. Метод дозволяє в короткі терміни домогтися зменшення маси тіла, нормалізації артеріального тиску, зникнення або зменшення симптоматики основного та низки супутніх захворювань.

Зазначено, що незважаючи на розробку превентивних і лікувальних заходів, стандартів ведення хворих, артеріальна гіпертензія (АГ) залишається одним із найбільш поширених хронічних захворювань людини. За даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров'я України на 1 січня 2011 р., 32,2 % дорослого населення країни страждають на АГ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною "вакциною" протии АГ, а застосування немедикаментозних заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50 %. Викладено основні дієтологічні рекомендації для хворих на АГ, їх обгрунтованість з урахуванням патогенетичних аспектів формування АГ і розвитку атеросклеротичних змін з метою підвищення якості медикаментозного лікування, профілактики кардіоваскулярних ускладнень.

Цель работы - обзор доказательной базы касательно эффективности диетических интервенций по уменьшению потребления поваренной соли (ПС) и целесообразности их назначений в лечении артериальной гипертензии (АГ). Проведен анализ данных научной литературы за последние 10 лет, цитируемых по системам Google Scholar, Webof Science, Scopus, с учетом результатов не менее 20 рандомизированных международных клинических исследований с суммарным количеством участников свыше 300 тысяч относительно употребления ПС, риска возникновения АГ и кардиоваскулярных осложнений. Средний уровень потребления ПС в Украине и мире значительно превышает допустимые нормативы, что ассоциируется с высокими показателями сердечно-сосудистой смертности. Определены стратегические направления диетического менеджмента по редукции потребления ПС в Украине. Выводы: приверженность больных АГ к рациону с низким содержанием натрия является высокоэффективным и экономически выгодным инструментом нефармакологического антигипертензивного лечения, однако требует от врачей и смежных специалистов углубленного разъяснения данной методики пациентам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-51 + Р415.202.1-51

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ