Изучена адаптационная способность системы эйкозаноидов плазмы крови при острой пробе с фуросемидом у больных с ранними стадиями артериальной гипертензии (РСАГ). Установлено, что система плазменных эйкозаноидов включается в реакцию на острую пробу с фуросемидом у здоровых и больных РСАГ. Высокая реактивность эйкозаноидов при пограничной артериальной гипертонии, которая считается обратимой стадией артериальной гипертензии (АГ), может быть патогенетическим маркером дальнейшего развития АГ.

Используя результаты эхокардиографического исследования 892-х больных с сердечно-сосудистой патологией проведен сравнительный анализ критериев диагностики гипертрофии левого желудочка (ЛЖ), базирующихся на определении толщины его стенок и рассчете индекса массы миокарда ЛЖ. Установлено, что использование индекса массы мокарда ЛЖ позволяет уточнить наличие гипертрофии ЛЖ у 22,9 % больных, в том числе у 48,3 % пациентов - с эксцентрической гипертрофией. Отмечено что определение типа ремоделирования ЛЖ предоставляет дополнительную информацию об особенностях его структурной перестройки и позволяет стратифицировать категории лиц, нуждающихся в различных видах медико-социальной поддержки. Сделан вывод, что изменение методологических подходов к эхокардиографической оценке гипертрофии ЛЖ дает возможность усовершенствовать диагностику выраженности функциональных нарушений и тяжести ограничений жизнедеятельности вследствие артериальной гипертензии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-433.7

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-43

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показатели суточного мониторирования артериального давления изучены у 37 больных гипертонической болезнью женщин менопаузального возраста, работающих на железнодорожном транспорте. Установлено, что у женщин, которые не принимают постоянно антигипертензивные препараты, почти в 3 раза чаще встречаются патологические гистограммы суточного профиля артериального давления. Климактерический синдром ухудшает лечение гипертонической болезни, вследствие чего увеличиваются суточные колебания артериального давления, особенно оно повышается ночью.

Зазначено, що рівень пульсового артеріального тиску (АТ) сьогодні є одним з найпростіших і найзначиміших маркерів підвищеного ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із серцево-судинною патологією. Між величиною пульсового АТ та швидкістю поширення пульсової хвилі по аорті існує сильний позитивний взаємозв'язок, який дозволяє використовувати рівень пульсового АТ як інформативний діагностичний маркер підвищення жорсткості великих артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-436.1

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-436.1

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-433.7 + Р124.432.414

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Профілактика професійних отруєнь і уражень оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-43 + Р410.030-43

Рубрики:

Цукровий діабет

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-433.7

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-43 + Р410.030-43

Рубрики:

Бронхіальна астма

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробити новий маркер електричної негомогенності шлуночків на підставі вивчення особливостей порушень взаємозв'язку між електричною активністю й cтруктурно-функціональними змінами серця у хворих середнього та похилого віку з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією та практично здорових осіб. Обстежено 133 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії і 48 здорових осіб віком 45 - 74 роки. Проведено ехокардіографію, ЕКГ високого підсилення (ЕКГ ВП), передсердну векторелектрокардіографію (ВКГ). У хворих з ГХ віком 45 - 59 років частота виявлення пізніх потенціалів шлуночків (ППШ) становила 39,1 %, віком 60 - 74 роки - 33,3 %, що достовірно вище у порівнянні з віковим контролем - відповідно 11,5 % і 13,6 %. Частота виникнення ППШ залежить від типу гіпертрофії лівого шлуночка: у пацієнтів з ГХ вони частіше реєструються у разі гіпертрофії за ексцентричним типом. У хворих з ГХ старшого віку частота виявлення ППШ зростала зі зниженням біоелектричної активності передсердь. Виявлені патологічні зміни ЕКГ ВП вказують на наявність передумов електричної нестабільності шлуночків у хворих старшого віку з ГХ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-43 + Р415.160.23-43

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 72 больных гипертонической болезнью (ГБ) и 68 - хроническим гломерулонефритом (ХГН). Всем больным проводили суточное мониторирование артериального давления (АД). Полученные результаты свидетельствуют, что изменения АД при ГБ и ХГН имеют четкие различия. Выявлены достоверно повышенные цифры индекса времени при ХГН по сравнению с таковыми при ГБ. Достоверно сниженная вариабельность АД с достоверно сниженным значением величины утреннего повышения АД при ХГН могут служить критерием дифференциальной диагностики ГБ и ХГН.

У 32-х хворих на гіпертонічну хворобу II стадії (ГХ II стадії) із супутнім цукровим діабетом II типу (ЦД II типу) і у 20-ти хворих на ГХ II стадії (група порівняння) вивчено особливості ремоделювання серця та судин за допомогою методу ехокардіографії з розрахунком маси міокарда лівого шлуночка (ЛШ), визначенням типу геометрії ЛШ, показників трансмітрального діастолічного кровотоку в імпульсному доплерівському режимі та величини комплексу інтима - медіа загальних сонних артерій з використанням методу доплерехографії. Встановлено, що для хворих на ГХ II стадії і ЦД II типу є характерними вища частота розвитку гіпертрофії ЛШ, формування переважно ексцентричного типу геометрії ЛШ (у 50,0 % випадків) з раннім і більш вираженим порушенням діастолічної функції шлуночка та більш значне ремоделювання стінки судин з прискореним утворенням атеросклеротичних бляшок.

Досліджено особливості дерматогліфічних показників, асоційованих з гіпертонічною хворобою (ГХ). Вивчались дерматогліфічні показники у 296-ти хворих на ГХ та 456-ти здорових мешканців м. Харкова. Проаналізовано 92 дерматогліфічні позиції. Виявлено дерматогліфічні особливості, асоційовані з ГХ залежно від статі пробанда та наявності у нього спадкової обтяженості на ГХ, які можуть бути успадковані родичами пробанда та бути маркерами схильності до цього захворювання. Запропоновано використання визначених дерматогліфічних особливостей за медико-генетичного консультування для виділення осіб підвищеного ризику розвитку ГХ.

В современных исследованиях наглядно продемонстрировано, что гипертрофия левого желудочка может рассматриваться в качестве суррогатной конечной точки при артериальной гипертензии. Тем не менее существует важная методологическая проблема, касающаяся способов получения исходных данных при эхокардиографии, выбора формулы для расчета массы миокарда левого желудочка, метода индексации и пороговых критериев гипертрофии. В данном обзоре предпринята попытка анализа многочисленных методов распознавания гипертрофии левого желудочка с целью выяснения их преимуществ и слабых сторон. Тот факт, что множество методологических подходов в настоящее время используются одновременно, отражает недостаточность современных знаний об адекватной оценке массы левого желудочка и прогностическом значении различных диагностических критериев гипертрофии. Практический аспект данной статьи заключается в том, чтобы оградить врачей от поспешных заключений относительно наличия (или отсутствия) гипертрофии левого желудочка у пациентов с артериальной гипертензией.

Изучены возможности применения пробы с реактивной гиперемией для верификации стадии артериальной гипертензии (АГ) и ее осложнений. В исследование было включено 39 больных АГ I - III ст., у 9 развилась хроническая сердечная недостаточность II ФК (NYHA). Инфаркт миокарда в анамнезе был у 23 % больных. Контрольную группу составили 9 практически здоровых людей. Сосудисто-двигательную функцию эндотелия плечевой артерии изучали с помощью дуплексного ультразвукового сканирования датчиком 7,5 МГц на аппарате Ultramark 9 "ATL" (США) в триплексном режиме по методике, описанной D. S. Celermajer et al., 1992. Полученные данные свидетельствуют в пользу того, что на ранних стадиях АГ эндотелиальная функция сохранена. Ее изменения начинаются у больных АГ II ст., но они компенсированы за счет гуморальных и нервных компонентов авторегуляции. С прогрессированием заболевания, и в особенности при присоединении ишемической болезни сердца эндотелиальная дисфункция усугубляется и эндотелий теряет авторегулирующие возможности, которые при пробе с реактивной гиперемией проявляются парадоксальной вазоконстрикцией на фоне повышенного кровотока после окклюзии, и замедленным восстановлением исходных показаний кровотока и сосудистого тонуса. Доплерография постокклюзивного кровотока и динамики диаметра плечевой артерии является одним из маркеров, отображающим стадию АГ.

Приведены данные по оценке состояния органов-мишеней у больных с артериальной гипертензией (АГ) II стадии при нормальном и нарушенном ритме артериального давления (АД). Суточное мониторирование АД проводили с использованием регистратора АВРМ-04. Для уточнения состояния сердца как органа-мишени проводили эхокардиографическое исследование по стандартной методике на аппарате SIM 7000 "Challenge" в В- и М-режимах. Обследовано 64 больных с АГ II стадии. У обследованных пациентов с нарушенным суточным ритмом АД в виде недостаточного снижения систолического АД (меньше 10 %) выявляют прогностически неблагоприятные изменения суточного профиля АД, наиболее выраженные в ночное время, более выраженные и частые изменения органов-мишений в виде гипертрофии левого желудочка и микроальбуминурии. Прогрессирование гипертрофии левого желудочка зависит не только от абсолютных значений АД в разные периоды суток, но и от его суточного профиля. Нарушения суточного ритма АД в виде его недостаточного снижения в ночное время может служить дополнительным предиктором прогноза сердечно-сосудистых осложнений у больных с мягкой и умеренной АГ.