Наведено результати комплексної фармакотерапії за клінічного перебігу хронічного бронхіту у працівників машинобудівної промисловості. Основну групу склали ті, що працювали за шкідливих умов, контрольну - без профшкідливих умов. Комплексна фармакотерапія сприяла усунененню підвищеної температури тіла, значному зменшенню скарг (загальної слабкості, стомлюваності тощо), кашель спостережено у 13-ти (65 %) хворих основної групи, контрольної - (42,1 %). Відзначено, що після проведеної фармакотерапії загальна кількість скарг була більшою у хворих на хронічний бронхіт з основної групи.

Приведены результаты комплексной фармакотерапии при клиническом течении хронического бронхита у работников машиностроительной промышленности. Работающие во вредных условиях труда составили основную группу, работающие без профвредностей - контрольную. Комплексная фармакотерапия способствовала ликвидации повышенной температуры тела, значительному уменьшению жалоб (общей слабости, утомляемости и других), кашель продолжался у 13-ти (65 %) больных основной группы, контрольной - у 8-ми (42,1 %). Отмечено, что после проведенной фармакотерапии общее количество жалоб было выше у больных хроническим бронхитом основной группы.

Розглянуто причини розвитку професійної патології ЛОР-органів на сучасному виробництві. Розкрито особливості впливу на організм людини шуму, вібрації, токсико-хімічних і алергізувальних речовин. Наведено інформацію про професійні захворювання слухового аналізатора, нейросенсорну приглухуватість, ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, порушення голосового апарату від перенапруги, а також деякі варіанти професійного раку гортані внаслідок впливу таких канцерогенних речовин, як нікель і його сполуки, шестивалентний хром, етилхлоргідрин, фенол-формальдегідні смоли.

Рассмотрены причины развития профессиональной патологии ЛОР-органов на современном производстве. Раскрыты особенности влияния на организм человека шума, вибрации, токсико-химических и аллергенных веществ. Приведена информация о профессиональных заболеваниях слухового анализатора, нейросенсорной тугоухости, поражения слизистой оболочки верхних дыхательных путей, нарушения голосового аппарата от перенапряжения, а также некоторых вариантах профессионального рака гортани вследствие влияния таких канцерогенных веществ, как никель и его соединения, шестивалентный хром, этилхлоргидрин, фенол-формальдегидные смолы.

Дослідження імунної системи у робітників машинобудівної промисловості, хворих на хронічний бронхіт (ХБ), показують, що під дією шкідливих факторів в організмі хворих відбуваються зміни імунного статусу, гуморального імунітету. Пригнічення імунітету, в свою чергу, призводить до загострення захворювання. Для зміцнення імунітету потрібно зменшити або припинити дію шкідливих факторів на дихальні шляхи хворих на ХБ, які працюють за шкідливих умов. Вивчення стану імунної системи у хворих на ХБ машинобудівної промисловості потрібно і для запобігання розвитку професійних захворювань і переведення таких хворих на роботу, не пов'язану зі шкідливими факторами.

Гігієнічно оцінено умови праці працівників основних професій підприємства авіаційного машинобудування; досліджено стан слухового аналізатора з застосуванням тональної аудіометрії, реєстрацією коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів та акустичної імпедансометрії у 52 працівників "шумових" професій із початковою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) і 20 соматично й отологічно здорових осіб як контрольної групи. Встановлено, що на робочих місцях робітників ряду професій реєструються підвищені рівні шуму. За даними суб'єктивної аудіометрії обстежених працівників розподілено на 2 групи: 1 - з симетричним порушенням слухової функції за типом звукосприйняття, у яких слух на тони в області конвенціонального діапазону частот знаходився в межах норми, а в розширеному був порушеним (28 осіб); 2 - із порушенням слухової функції також і в конвенціональному діапазоні частот (24 особи). Одержані дані свідчать про доцільність обстеження центральних відділів слухового аналізатора у працівників "шумових" професій із початковими порушеннями слуху за типом звукосприйняття, оскільки вони дозволяють виявити слухові порушення в ранні доклінічні терміни, та своєчасно розпочати лікувально-профілактичні заходи і тим самим попередити розвиток СНП.

На підставі власних і літературних даних про сучасний стан виробництва свинцевих акумуляторів і виплавки вторинного свинцю в Україні, а також даних аналізу гігієнічних досліджень, проведених упродовж різних років, сформульовано основні концептуальні положення сучасних гігієнічних вимог у разі використання свинцю в акумуляторному виробництві та його рекуперації.

Наведено результати порівняльного аналізу нових технологій виробництва свинцевих акумуляторних батарей, запроваджених на підприємствах національної акумуляторної корпорації (НАК) "ІСТА" для визначення основних виробничих чинників, що формують умови праці робітників основних професій на підприємствах НАК ("ЗАТ "ІСТА-ЦЕНТР" і ДДЗ "ЕНЕРГОАВТОМАТИКА"). На підставі досліджень гігієнічно оцінено умови праці робітників за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для оцінки професійного ризику.

Дисертацію присвячено вивченню захворюваності на алергічні враження шкіри працівників машинобудівних заводів та розробці методів їх лікування та профілактики.Проведено дослідження характеру загальної дерматологічної захворюваності, захворюваності на алергічні дерматози (екзема та алергічний дерматит), визначені основні хімічні алергени виробництва, досліджено в експерименті виразність їх токсичних та алергічних властивостей. Наводяться результати комплексних досліджень у групі працівників, які отримували традиційне лікування, а також в основній групі, де використовували розроблений комплексний метод лікування, в основі якого знаходиться залежний від стану стійкості капілярів шкіри дозований вплив вакуумом з наступним електрофоретичним введенням аскорбінової кислоти. За показниками захворюваності, тривалості періоду непрацездатності, тривалості одного випадку захворювання, результатами клінічно-лабораторних досліджень стану імунологічної системи організму працівників, функціональних показників шкіри (pH, опір електричному струмові, пороги температурної та больової чутливості) доведено високу ефективність розробленого комплексного методу лікування алергічних дерматозів.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності планування заходів запобігання виробничого травматизму на машинобудівних підприємствах на основі багатокритеріальної оптимізації технічних, економічних та соціальних показників механоскладального виробництва. Запропонована методика системної оцінки виробничої травмонебезпеки технологічного та допоміжного обладнання, транспортних засобів та споруд машинобудівного цеху; планування альтернативних заходів запобігання виробничого травматизму; структурно-параметричної оптимізації плану заходів з охорони праці, що в повній мірі забезпечує ефективність рішень, які дозволяють підвищити рівень безпеки праці при мінімальних витратах і з врахуванням найбільшої продуктивності роботи технологічного обладнання.

Вперше визначено зміни, які відбуються в системі здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за підприємствами машинобудування, з урахуванням соціально-економічних перетворень в державі. Визначено професійні ризики серед працюючих у машинобудуванні в Україні. Висвітлено закономірності формування професіональної захворюваності серед працівників машинобудування за останні 15 років. Обгрунтовано критерії й інформативні показники для оцінювання рівня безпеки промислових підприємств за проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами праці та станом здоров'я працюючих.

Проведено дослідження з фізіолого-гігієнічної оцінки умов праці у ході дослідно-промислового виробництва нанокристалічного порошку титанату барію за допомогою методу безперервного термічного синтезу. Встановлено, що для умов праці зайнятого в цьому процесі оператора характерна наявність у повітрі робочої зони пилу нанокристалічного порошку титанату барію, титаніл-оксалату барію, оксиду та діоксиду вуглецю, дії шуму та нервово-емоційного навантаження. У складі пилу нанокристалічного порошку титанату барію, який надходить у повітря робочої зони, превалюють агломерати, розмір яких вимірюється сотнями й тисячами нанометрів. У повітрі, яке видаляється з виробничого встаткування й викидається в атмосферне повітря, виявлені наночастинки розміром від 50 до 100 нанометрів. Для профілактики можливого негативного впливу пилу нанокристалічного порошку титанату барію на працівників необхідне проведення токсикологічних і гігієнічних досліджень з обгрунтування величини його ГДК для повітря робочої зони. Необхідна розробка методів очищення від наночастинок повітря, яке виводиться з виробничого обладнання системою витяжної вентиляції.

Проаналізовано професійну діяльність військового радіотелеграфіста та встановлено ряд особливостей його роботи, виділено професійно важливі якості, які сприяють підтримці його високої працездатності, а також, що заважають діяльності. Проведення опитування фахівця щодо дії чинників трудового середовища допомогло встановити ступінь напруженості праці за параметрами гігієнічної класифікації. У результаті було встановлено, що з багатьох характеристик середовища обстежувана група фахівців розшаровується на дві чітко виражені підгрупи, на які впливають виражені дії чинників напруженості праці. Додаткові дослідження напруженості праці по модифікованому опитувальнику Karasek дозволили виявити деякі чинники середовища, що підвищують емоційну напругу працівника. Також встановлено, що дія чинників, які характеризують умови праці, не є вираженою.

Проведено гігієнічну оцінку умов праці та досліджено біологічний вік представників основних професій великого машинобудівного підприємства. Встановлено, що на постійних робочих місцях представників деяких професій реєструються підвищені рівні шуму. За результатами оцінки біологічного віку виявлено прискорені темпи старіння робочих "шумних" професій в порівнянні з робітниками цього ж підприємства, на робочих місцях яких шум не перевищував допустимого рівня (контрольна група). Одержані дані свідчать про те, що інтенсивний рівень виробничого шуму на постійних робочих місцях може бути причиною передчасного старіння робочих. Це обумовлює можливість та доцільність використання біологічного віку як інтегрального критерію оцінки професіонального ризику виробничого шуму для здоров'я робочих.

Проведена гигиеническая оценка условий труда и исследован биологический возраст представителей основных профессий крупного машиностроительного предприятия. Установлено, что на постоянных рабочих местах представителей ряда профессий регистрируются повышенные уровни шума. По результатам оценки биологического возраста выявлены ускоренные темпы старения рабочих "шумных" профессий в сравнении с работниками этого же предприятия, на рабочих местах которых шум не превышал допустимых уровней (контрольная группа). Полученные данные свидетельствуют о том, что интенсивный уровень производственного шума на постоянных рабочих местах может быть причиной преждевременного старения рабочих. Это обусловливает возможность и целесообразность использования биологического возраста в качестве интегрального критерия оценки профессионального риска производственного шума для здоровья рабочих.

На основі комплексного підходу до вивчення питань збереження працездатності та здоров’я військового радіотелеграфіста виявлено особливості професійної діяльності та досліджено умови праці операторів - радіотелеграфістів, які працюють за 24-годинним графіком. Виявлено шкідливі чинники трудового середовища, що формують високий ступінь напруженості праці радіотелеграфіста. Показано, що напруженість його праці згідно до чинної "Гігієнічної класифікації праці..." 2001 р. належать до класу 3.2. - 3.3. Доведено, що у наслідок дії комплексу несприятливих чинників у значного відсотка операторів формується ряд скарг, що характеризують погіршення стану їх здоров’я. Встановлено достовірні зміни показників варіабельності серцевого ритму наприкінці добового чергування, які вказують на підвищення фізіологічної вартості професійної діяльності у осіб з "помірною" та "вираженою" втомою. Виявлений період зміни (з 22:00 до 4:00 год.), де спостерігається найвищий рівень змореності та найбільше виявляється "негативне" забарвлення емоційного стану військовослужбовців. Чергування за існуючим добовим графіком формує десинхроноз функцій організму радіотелеграфіста. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на профілактику розвитку втоми, підтримки високої ефективності праці військових радіотелеграфістів. Запропоновано комплекс адекватних психофізіологічних прийомів та двоетапний алгоритм для оцінювання рівня втоми у операторів-радіотелеграфістів, що працюють за добовим графіком чергувань.

Вперше визначено особливості адаптації організму жінок 25 - 45-ти років до умов промислового виробництва та виділено "критичні" вікові групи робітниць з високим рівнем функціональної напруги організму та низьким рівнем адаптивних можливостей (36 - 45-ти років). Вперше під час проведення фізкультурно-оздоровчих заходів серед робітниць промислового виробництва використано диференційований підхід до них з урахуванням віку, психофізіологічних особливостей професійної діяльності, поточного рівня фізичного стану й адаптивних можливостей організму. Доповнено наукові дані про фізіологічні зміни в організмі жінок даного віку під впливом занять фізичними вправами та засобів оздоровчо-профілактичної спрямованості, які сприяли підвищенню економічності функціонування системи кровообігу, оптимізації стану її регуляторних механізмів, зростанню стійкості організму до умов гіпоксії, покращанню психофізіологічного статусу робітниць промислового виробництва. Розширено наукові знання про можливість використання сучасних комп'ютерних технологій в процесі оцінювання функціонального стану осіб, які зайняті в промисловому виробництві.

Мета робота - встановити клініко-епідеміологічну характеристику професійної захворюваності в галузі транспортного машинобудування промислового комплексу АР Крим. Обстежено із застосуванням загально-клінічних, санітарно-гігієнічних, клініко-епідеміологічних та статистичних методів 217 пацієнтів із професійними захворюваннями, а також вивчено умови праці 675 практично здорових, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах на підприємствах галузі транспортного машинобудування АР Крим. У структурі професійної захворюваності домінують токсико-пилова бронхолегенева патологія та хвороби шумовібраційного генезу, при цьому поширеність ХОЗЛ, нейросенсорної приглухуватості та вібраційної хвороби практично однакова. Найчастіше професійні хвороби реєстрували у працівників зі стажем роботи 10 - 14 років. Доведено, що більшість пацієнтів працювали в умовах підвищених концентрацій фіброгенного пилу в поєднанні з перевищенням граничнодопустимого рівня (ГДР) шуму. Крім того, виявлено перевищення ГДР вібрації і підвищення середньозмінної температури повітря в робочому приміщенні. Більшість захворілих виконували роботи третьої та другої категорій. Висновки: у робітників транспортного машинобудування переважають захворювання, зумовлені вібрацією та шумом, а бронхолегеневу патологію реєструють у третини обстежених, на відміну від національних показників, де вона домінує. У виробничому середовищі тих, що захворіли, вміст фіброгенного пилу, рівні шуму та вібрації значно перевищують загальноукраїнські.

Вопросам мониторинга психофизиологических функций операторов уделяют гораздо меньше внимания, чем вопросам профессионального отбора. Стратегически профессиональный отбор принципиально не может обеспечить качественный прогноз уровня профессионального долголетия и наличие высокой эффективности труда на протяжении продолжительного времени. Поэтому периодическое психофизиологическое освидетельствование специалиста с установлением тенденций изменения его профессиональных возможностей и формированием их среднесрочного прогноза становится весьма актуальным. Цель работы - выявить особенности изменения психофизиологических характеристик организма оператора, работающего в условиях с повышенной опасностью, при осуществлении их мониторинга. На ряде тепловых электростанций, близких по своей мощности и оборудованию, обследовано 180 машинистов энергоблоков мужчин разного возраста и состояния здоровья. Проводилось тестирование комплекса психофизиологических характеристик, артериального давления, частоты сердечных сокращений, а также самочувствия, активности и настроения. Теоретический анализ и рассмотрение эмпирических данных позволили обосновать наличие нескольких этапов закономерного изменения уровня профессиональной пригодности работников в процессе их многолетней деятельности, в частности, формирования "скрытой" профессиональной непригодности у стажированных специалистов. Установленные явления дают четкое обоснование необходимости осуществления мониторинга психофизиологических характеристик специалистов для увеличения их профессионального долголетия, сохранения здоровья, уменьшения уровня травматизма, сохранения работоспособности. Выводы: установлено, что в процессе профессиональной деятельности у оператора закономерно изменяются уровни развития его профессионально важных качеств под действием двух противоположно направленных психофизиологических механизмов: за счет возрастных изменений, постепенно ухудшающих их проявления, и профессиональной тренировки - улучшающей или стабилизирующей их уровень. Закономерно протекающие у работника трансформации функций его организма требуют проведения мониторинга психофизиологических характеристик для своевременного применения адекватных организационных мероприятий. Показано, что в процессе трансформации психофизиологических качеств стажированных работников у них возникают предпосылки развития "скрытой" профессиональной непригодности, характеризующейся высоким уровнем профессионально важных качеств и появлением негативных отклонений ряда характеристик функциональных резервов организма. Наличие такого специфического вида отклонений в состоянии стажированных работников требует усиленного внимания при формировании заключения по результатам мониторинга их психофизиологических характеристик. Условно выделено три этапа становления профессионально важных качеств в процессе их формирования и определены их примерные возрастные границы: этап "врабатывания или первичной адаптации к работе" - 20 - 29 лет; этап "стабильной работоспособности" - 30 - 39 лет; этап "формирования скрытой непригодности к профессиональной деятельности" - 40 и более лет.

The article describes the prerequisites for creating an automated system for planning measures to prevent occupational injuries at machine-building enterprises. The results of a study of occupational injuries based on statistical data depending on the employee's experience, gender, working conditions, days of the week and month are given for the leading machine-building enterprises. The research of the influence of technical and economic indices of machine-building enterprises of the Western region of Ukraine on industrial injuries is described. It has been established that out of all significant technical and economic indicators of machine-building enterprises, only 3 factors significantly impact the level of occupational injuries: stock armament, energy armament, and occupational health and safety costs. The practical value of research results is to adjust plans to prevent injuries, taking into account situations with the highest probability of employee emergencies. Further research will develop and implement an automated system for planning injuries at the machine-building enterprise.

Умови праці працівників, зайнятих процесом плавлення металів, оцінюються як шкідливі, а за деякими факторами - як небезпечні. Дослідження пилу в повітрі робочої зони підтверджують наявність часток крупнодисперсної фракції. Мета дослідження - оцінка вмісту промислового ультрадисперсного аерозолю на робочому місці плавильника металу та сплавів у машинобудівному виробництві. Для дослідження фізичних властивостей промислового ультрадисперсного аерозолю використовували прилад NanoScan SMPS Скануючий класифікатор наночасток, Модель 3910. Визначали кількість, площу поверхні, об'єм та масову концентрацію частинок розміром від 10 до 416 нм на робочих місцях плавильників при відкритому та вакуумному способі плавлення. Як контрольна група були взяті працівники адміністративного корпусу. Висновки: підтверджена наявність частинок нанорозмірного діапазону на робочих місцях працівників, зайнятих процесом плавлення металів. Їхня концентрація залежить від методу плавлення та технологічних операцій, які виконує плавильник під час плавлення. Тому визначення вмісту ультрадисперсного промислового аерозолю на робочому місці працівників є важливим етапом при ідентифікації небезпеки та оцінці професійного ризику для здоров'я працюючих з метою застосування ефективних методів профілактики.