З використанням методів математичної статистики досліджено вплив природних умов і технічних параметрів діючих шахт на чисельність трудящих, які втратили працездатність і здоров'я на виробництві. Встановлено залежності між чинниками, що характеризують вуглевидобувне виробництво, та інвалідізацією його робітників.

Освещены современные проблемы остеоартроза (ОА) у горнорабочих угольных шахт. Представлены данные эпидемиологических исследований, рассмотрены вопросы строения суставов и артикулярного хряща, методы диагностики данного заболевания. Проанализированы особенности клиники, патогенеза, не- и медикаментозного лечения ОА у шахтеров разных профессиональных групп (проходчиков, подземных горнорабочих, горнорабочих очистного забоя, подземных электрослесарей, крепильщиков) с учетом горногеологических условий шахт. Показано роль микрокристаллов синовиальной среды суставов, метаболических факторов в патогенезе ОА у шахтеров.

Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1-4 + Р412.307

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.426.6 + Р124.506.1-4

Рубрики:

Професійні захворювання порожнини рота, зубів і щелеп

Гігієна праці у вугільній промисловості

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії комплексу основних фізичних виробничих чинників (ФВЧ) з метою профілактики їх несприятливого впливу на організм гірників вугільних шахт. Вивчено умови праці, зроблено комплексну гігієнічну оцінку основних шкідливих і небезпечних ФВЧ вугільних шахт: шуму, вібрації, пилу та іонізуючої радіації, мікроклімату, викидонебезпечності, підвищеного барометричного тиску та його перепадів. Визначено функціональний стан організму гірників (до- та післязмінні обстеження) та піддослідних (у камеральних експериментах), котрі зазнають впливу комплексу ФВЧ. Досліджено характер впливу ФВЧ на стан здоров'я за даними експериментів і показниками захворюваності (у т. ч. професійної) гірників. Обгрунтовано гігієнічні критерії підвищеного професійного ризику для гірників вугільних шахт. Розроблено систему оцінки, контролю та оздоровлення умов праці, прогнозування та профілактики їх несприятливої дії.

Визначено особливості клініко-рентгенологічного перебігу і взаємозв'язок периферичного остеоартрозу (ОА), спондилоартрозу й остеохондрозу хребта у шахтарів різних професійних груп з урахуванням силового навантаження на колінні суглоби. Доведено роль порушень перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, метаболізму NO, ейкозаноїдів, глюкокортикоїдних і статевих гормонів у патогенезі захворювання та розвитку вторинного реактивного синовіту, залежність цих показників від гірничогеологічних умов шахт. Показано ефективність комплексного використання нестероїдних протизапальних препаратів, антиагрегантів, поліферментних сумішей, хондромодифікаторів, голкорефлексотерапії, електромагнітного поля, променів лазера, бальнео- та пелоїдопроцедур у прохідників, підземних гірників, гірників очисного вибою, підземних електрослюсарів і кріпильників, що страждають на ОА.

Досліджено поширеність, визначено рівні та основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на вугільних шахтах Донбасу. Вперше визначено фоновий рівень інфразвуку на підземному шахтному комплексі (98-102 дБ Лін). Уточнено ризик виникнення порушень функціонального стану організму гірників вугільних шахт на підставі їх зіставлення з експозиційними стажовими дозами шуму та вібрації та з урахуванянм гігієнічної значущості інфразвуку та віброакустичних коливань низькочастотного діапазону. Вперше для вугільних шахт розроблено санітарно-технічні та медико-біологічні заходи щодо профілактики порушень стану здоров'я гірників з урахуванням нових даних про шкідливу дію інфразвуку і віброакустичних факторів низькочастотного діапазону.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики неврологічних порушень і комплексного лікування гірників з гострим отруєнням рудниковим газом на підставі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих. Визначено частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 1991 - 2004 рр. у гірників вугільних шахт Донеччини. Проаналізовано динаміку їх розповсюдження, виявлено коливання даного показника від мінімальної до максимальної кількості (у 2000 р. зареєстровано 3 випадки, у 2001 р. - 32). З'ясовано, що переважна більшість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні та восени. Досліджено основні клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохімічні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом. Вперше доведено ефективність використання в комплексному лікуванні даної групи пацієнтів альфа-ліпоєвої кислоти у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації. Розроблено схему комплексного лікування та реабілітації гірників вугільних шахт з гострими отруєннями рудниковим газом.

  Скачати повний текст

Досліджено ранні порушення церебральної гемодинаміки (ЦГ) за умов окремого впливу контузійного, опікового та токсичного компонентів шахтного вибуху у разі зміни системного кровообігу та наявності попередньої дії преморбідних виробничих чинників. Встановлено, що тривале моделювання на організм щурів комплексу шахтних преморбідних чинників призводить до більш глибоких порушень ЦГ у початковому періоді окремої дії контузійного, опікового та токсичного компонентів вибухової шахтної травми, ніж необтяжене вибухове шахтне ураження. Виявлено, що у разі обтяженого токсичного шахтного ураження компенсаторні спроможності організму щодо ЦГ проявляються менше, ніж для системної. Розроблено оптимальні засоби корекції визначених порушень ЦГ вибухового походження.

Здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну науково-технічну проблему - запобігання травматизму від обвалювань пород в очисних гірничих виробках вугільних шахт, яке базується на врахуванні геомеханічних особливостей процесу руйнування вуглевміщувальних бічних пород внаслідок зміни їх напружено-деформованого стану, встановленні ступеня впливу діючих факторів на травматизм від обвалювань, розробці прогресивних засобів і способів запобігання обваленням і травматизму. Установлено функціональну залежність показників травматизму під час обвалювання пород від типу структури покрівлі вугільного пласта. Розкрито основні закономірності прояву травматизму у разі обвалювань пород залежно від складу покрівлі, глибини ведення гірничих робіт і потужності безпосередньої покрівлі вугільного пласта, кількості порушень вимог нормативних документів. Результати дослідження використано як складові нормативних документів, що регламентують порядок застосування розроблених засобів і способів запобігання травматизму від обвалювань пород. Завдяки впровадженню результатів роботи у вугільній промисловості України досягнено зменшення кількості травмованих від обвалювання пород на 20 % і одержано економічний ефект 11 943 тис. грн.

Вивчено особливості порушень мікроциркуляції за умов вибухового шахтного травмування та за дії його окремих компонентів (термічного, токсичного, контузійного). Установлено, що комплексна дія шахтних виробничих факторів призводить до вазоконстрикції у брижах спричиненої, головним чином, діяльністю теплорозсіювальних механізмів. У разі вибухової шахтної травми, за винятком опікової, відбувається збільшення мезентеріального кровотоку. У випадках травм, обтяжених попередньою дією шахтних виробничих факторів, порушення мезентеріального кровотоку збільшуються внаслідок циркуляторної гіпоксії та надлишку продуктів тканевого обміну, що виникли до травми. З'ясовано, що збільшення мікроциркуляції у брижах за цих випадків може суттєво обтяжувати розлади центральної та церебральної гемодинаміки, що виникають у разі вибухового шахтного травмування. Спостережено вазоконстрикцію у брижах за дії його термічного компонента, пролонговану за часом та обумовлену не тільки дією термічного фактора, а й адаптацією до теплового стресу, яка забезпечує перерозподіл кровотоку у напрямку життєво важливих органів за випадків травм, обтяжених попередньою дією шахтних виробничих факторів. Визначено, що патогенетичні зміни мікроциркуляції у разі виникнення комбінованого шахтного травмування та за дії його окремих компонентів мають різний напрямок. Показано, що корекція діазепамом параметрів мікроциркуляції найбільш ефективна за обтяженої опікової вибухової травми та токсичного ушкодження, що обумовлено центральною стрес-протективною дією даного препарату.

Вирішено актуальну проблему галузі охорони здоров'я за допомогою удосконаленої системи профілактики пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт України та на основі застосування сучасної системи діагностики захворювання. Досліджено умови праці у даних шахтах з визначенням концентрацій загального пилу, та його складових - респірабельної фракції пилу та кварцу в персональних пробах повітря, розкрито їх головну роль у розвитку пневмоконіозу. Визначено частоту та особливості клінічного перебігу захворювання у шахтарів, фактори ризику його розвитку. Проведено порівняльний аналіз і висвітлено ефективність методів функціональної діагностики (спірометрії, бодіплетізмографії та визначення дифузійної здатності альвеолярно-капілярної мембрани) для діагностики початкових ознак порушення бронхолегеневої функції у разі пневмоконіозу, викладено показники, що є біомаркерами патологічних змін. Запропоновано метод визначення дифузійної здатності альвеолярно-капілярної мембрани у пробі з фізичним навантаженням для діагностики початкових порушень легеневої функції. Досліджено залежність даної функції за пневмоконіозу від рентгенологічних змін. Визначено генетичні маркери ризику розвитку пневмоконіозу та обгрунтовано підходи щодо застосування молекулярно-генетичних методів дослідження для профілактики захворювання працівників за умов впливу пилу. Створено інтегративну систему діагностики пневмоконіозу на різних рівнях медико-санітарного обстеження працівників за даних умов.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію активації механізмів здійснення професійної діяльності гірників за принципом компромісного оптимуму, межі якої встановлено з урахуванням соціального значення результату діяльності та оцінки працюючими особистих можливостей організму. Виявлено фізіологічні закономірності формування рівня вегетативного забезпечення діяльності під впливом факторів трудового процесу та змін адаптаційних можливостей організму, обумовлених віком і станом здоров'я гірників. Встановлено регламент безпечної дії на гірників нагрівного мікроклімату під час виконання ними робіт. Розроблено математичну модель для розрахунку допустимого рівня функціонального напруження організму працюючих шляхом регулювання енергетичних і часових параметрів праці. Викладено методи оцінки та прогнозування відповідності функціонального стану організму вимогам професійної діяльності за підземних умов вугільних шахт і запропоновано медико-фізіологічні підходи щодо підтримання працездатності гірників, спрямовані на підсилення процесів відновлення, усунення порушень регуляції та підвищення стійкості організму до факторів трудового процесу.

Наведено гігієнічне обгрунтування підходів до реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями. Проаналізовано особливості профзахворюваності та розкрито медико-соціальну значущість хронічної попереково-крижової радикулопатії як одного з найбільш поширених захворювань у гірників, робота яких пов'язана з постійним впливом виробничих чинників ризику. На підставі результатів порівняльного оцінювання шкідливих чинників виділено основні причини виникнення та прогресування попереково-крижових радикулопатій у гірників (умови та важкість праці, стаж в основних професіях). Досліджено ефективність використання традиційного комп'ютерного витягування у сполученні з лазеро- та магнітотерапією у процесі лікування попереково-крижових радикулопатій у гірників. Доведено більшу ефективність запропонованого комплексу реабілітації у порівнянні з традиційною фізіотерапією. Наведено рекомендації щодо використання даної методики у процесі реабілітації гірників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1-4 + Р123.01

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Фізіологічні норми харчування

Шифр НБУВ: РА379522 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше виявлено сезонний розподіл частоти виникнення гострих отруєнь метаном з перевагою влітку та восени. Вперше доведено, що це гостре отруєння у гірників супроводжується порушенням біохімічних та імунологічних показників. Дістало подальшого розвитку знання про формування вегетативних порушень у цих постраждалих. Вперше встановлено ефективність вторинної профілактики з комплексним використанням препарату солкосерил у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації у постраждалих гірників з гострим отруєнням метаном. Вперше розроблено схему з вторинної профілактики наслідків гострих отруєнь метаном у постраждалих гірників вугільних шахт, яка спрямована на зниження числа постраждалих з віддаленими наслідками цього гострого отруєння.