Приведено результати вивчення змін розумової працездатності практично здорових осіб з різними рівнями нейротизму залежно від типу погоди за медичною класифікацією погодних умов І.І.Нікберга: I тип - сприятлива погода; II тип - умовно несприятлива; III тип - несприятлива. Встановлено, що на фоні низького рівня нейротизму спостерігається висока витривалість до несприятливої дії погоди та найвищий рівень працездатності. У осіб з високим рівнем нейротизму за несприятливої погоди погіршується перебіг процесів мислення та короткочасна зорова пам'ять, спостерігається розвиток гальмівних процесів у корі головного мозку з переважанням тривожних та депресивних станів, знижується увага. Особи із середніми значеннями нейротизму за погоди 3-го типу демонструють кращу розумову працездатність порівняно з особами із високим рівнем нейротизму, проте гіршу, ніж особи із низьким його рівнем. Найбільш сприятливим для виконання розумової роботи є перший тип погоди, менш сприятливим - другий, найменш сприятливим - третій.

Рассматриваются вопросы экологической защиты от вредного для здоровья человека влияния торсионных полей геопатогенных зон Земли, мониторов персональных компьютеров, телевизоров, другой электронной техники и современные устройства защиты от такого воздействия, приводятся результаты испытаний прибора "Форпост-1", созданного для этой цели. Исследуется состояние и проблемы компьютерной безопасности в разных странах, в частности, в Швеции, США, Германии, Австрии, Швейцарии, Австралии, Китае, Англии, Франции, России, Украине, Узбекистане.

Дисертацію присвячено вивченню функціональних змін в організмі операторів ВДТ при дії чинників виробничого середовища. Проаналізовано зміни функціонального стану ЦНС та зорового аналізатора у працівників обчислювального центру. З'ясовані особливості динаміки працездатності впродовж робочого часу. Розроблені профілактичні заходи, спрямовані на оптимізацію умов праці та підвищення опірності організму до комп'ютерних шкідливостей. Результати впроваджені в роботі обчислювального центру, роботі санітарно-епідеміологічної та медичної служби Львівської області.

Розглянуто проблему оптимізації праці користувачів відеотерміналів (ВДТ) (на прикладі операторів, які працюють на вводі інформації та в діалоговому режимі). Розроблено новий напрямок профілактики несприятливого впливу праці за ВДТ, який базується на оцінці комплексу факторів трудового процесу й виробничого середовища, їх вплив на функціональний стан і працездатність. Запропоновано професіографічну характеристику праці операторів ВДТ, ознаки ранньої діагностики професійно обумовлених захворювань, рекомендації з оптимізації умов праці та корекції функціонального стану.

Дисертацію присвячено вивченню функціональних змін в організмі операторів відеодисплейних терміналів за умов дії чинників виробничого середовища. Проаналізовано зміни функціонального стану ЦНС та здорового аналізатора у працівників обчислювального центру. З'ясовано особливості динаміки працездатності впродовж робочого часу. Розроблено профілактичні заходи, спрямовані на оптимізацію умов праці та підвищення опірності організму до комп'ютерних шкідливостей.

Изучали возрастные особенности умственной работоспособности человека с помощью математических моделей. Обследовано 150 женщин и 125 мужчин в пяти возрастных группах: 13 - 18, 19 - 29, 30 - 39, 40 - 49, 50 - 60 лет. Умственная работоспособность определялась специальным тестом на компьютере. Исследования показали, что высокий уровень умственной работоспособности определяется повышением скорости переработки информации. Предлагаются регрессионные возрастные модели определения умственной работоспособности.

У старших дошкольников обычных детских садов, учеников 1 - 2-х классов школы-гимназии, а также у старших дошкольников и учеников 2-х классов школы-интерната для детей-сирот исследован комплекс психофизиологических показателей и вычислен на их основе психофизиологический рейтинг. Показано развитие и совершенствование психофизиологических функций с возрастом. Влияние социальной изоляции угнетает развитие психофизиологических функций, особенно показателей функционального уровня системы и точности реакции.

Исследованы особенности умственной работоспособности у людей с различным уровнем вегетативной регуляции. Обследовано 32 оператора ЧАЭС в возрасте от 26 до 54 лет. Умственная деятельность изучена с помощью двух компьютерных тестов. Проведена регистрация и сделан анализ ритмокардиограмм в реальном времени. Показано, что эффективность операторской деятельности зависит от качества, продуктивности и скорости переработки информации. У обследованных с высоким уровнем умственной работоспособности наблюдается переход от детерминированного к стохастическому типу регуляции ритма сердца, а для обследованных с низким ее уровнем - от стохастического к детерминированному. Таким образом, рост детерминированности в организации системы регуляции ритма сердца связан со сменой алгоритма умственной деятельности, а также усилением напряженности психофизиологических функций организма.

Наведено методики вивчення розумової працездатності у практично здорових молодих людей та вплив на неї різних типів погоди помірно-континентального клімату. Досліджено особливості змін розумової працездатності у фізично тренованих і нетренованих осіб за неоднакових медико-метеорологічних ситуацій. Виявлено характерне реагування вищої нервової діяльності у представників із різним рівнем нейротизму й успішності у навчанні на коливання погоди. Розкрито особливості впливу занять різними видами спорту на розумову працездатність людини за сприятливих та несприятливих погодних умов.

Наведено основні відомості щодо правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів і засобів для збереження здоров'я та працездатності користувачів комп'ютерів. Розглянуто фактори, що впливають на стан користувачів. Проаналізовано функціонування системи людина - комп'ютер - середовище, сформульовано концепцію гармонізації взаємодії елементів заданої системи. Вміщено основні положення сучасних законодавчих та нормативних документів стосовно охорони праці користувачів комп'ютерів. Сформульовано рекомендації щодо застосування технічних засобів та медичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів комп'ютерів.

С помощью компьютерного теста изучены возрастные особенности переработки информации у лиц разных профессий, занимающихся умственным трудом: научных работников (74 человека), журналистов (34 человека) и операторов энергопредприятия (32 человека), подразделенных на две возрастные группы - 40 - 49 лет и 50 - 60 лет. Установлено, что у научных работников с возрастом система переработки информации становится более детерминированной, а у журналистов - более стохастической, что отражает особенности профессиональной адаптации в условиях возрастной инволюции. У операторов энергопредприятия вследствие однотипного вида деятельности не выявлено возрастных изменений системы переработки информации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.04 + Ю945.3-2

Рубрики:

Фізіологічні основи гігієни розумової праці

Психологія наукової і науково-технічної діяльності

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177 + Р124.04 + Ю939.131-355

Рубрики:

Загальна зоологія

Фізіологічні основи гігієни розумової праці

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі клінічних, психометричних і психофізіологічних досліджень розроблено уніфіковану методологію інтегральної оцінки психічної працездатності учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС. Надано характеристику психічної працездатності УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами, в тому числі осіб, яким діагностували гостру променеву хворобу. Визначено вплив порушень мотиваційної сфери, особистісних, емоційно-вольових і когнітивних розладів на стан їх психічної працездатності у віддалений період після аварії. Розроблено підходи до адекватної корекції даних порушень в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами.

Проанализированы результаты экспериментального исследования психофизиологических механизмов умственной деятельности человека. Представлены концептуальные положения о формировании функциональной организации системы переработки информации в условиях возрастной инволюции, а также освещены психофизиологические механизмы старения и витаукта. Раскрыты особенности переработки информации в условиях психомоторной и умственной деятельности. Охарактеризованы проблемы физиологического нормирования нагрузок в условиях умственной деятельности для различных возрастных групп.

Висвітлено проблеми нейрофізіологічної організації когнітивної діяльності. Описано вікові та статеві особливості кореляційних зв'язків у корі головного мозку у разі його стимуляції подразниками різної модальності. Проведено кореляційний аналіз викликаних потенціалів головного мозку під час дії стимулів різної модальності, науково-теоретичний аналіз циркадіанного біоритму людини. Викладено психологічні аспекти розумової праці людей різних професійних груп. Охарактеризовано стан периферичної гемодинаміки у чоловіків раннього репродуктивного віку під впливом іонізуючої радіації.

Освещены проблемы нейрофизиологической организации когнитивной деятельности. Описаны возрастные и половые особенности кореляционных связей в коре головного мозга во время его стимуляции раздражителями различной модальности. Проведен корреляционный анализ вызванных потенциалов головного мозга при действии стимулов разной модальности, научно-теоретический анализ циркадианного биоритма человека. Изложены психологические аспекты умственной деятельности людей разных профессиональных групп. Охарактеризовано состояние периферической гемодинамики у мужчин раннего репродуктивного возраста под влиянием ионизирующей радиации.

Выявлено определяющее влияние времени суток в отношении межсистемных взаимосвязей психофизиологических функций оператора, в то время как уровень активности сердечно-сосудистой системы (ССС) в значительной мере зависит также от утомления. Утреннее время суток потенцирует проявления бодрствования организма, вечернее - утомления. Более высокая активация организма в утреннее время проявляется в относительно меньшей выраженности изменений уровней активности функций под влиянием утомления и относительно большей активности центральных механизмов взаимодействий в организме. Накопившееся утомление потенцирует проявление суточных колебаний активности функций. Вторые последовательные ночные смены начинаются при более высокой активности ССС (по сравнению со вторыми дневными) и протекают на фоне возросшей разности между систолическим и диастолическим артериальным давлением (по сравнению с первыми ночными). Влияние утомления в течение смены проявляется в увеличении доли сосудов и снижении доли сердечного звена в саморегуляции кровообращения. В целом, эффективность умственной деятельности в меньшей мере зависит от действия изучаемых факторов, чем работа ССС. При этом кратковременная память чаще, чем внимание, связана с работой сердечно-сосудистой системы и более чувствительна к развитию утомления.

При обследовании 55 ранее не тренированных пожилых мужчин и женщин выявлено последовательное возрастание физической работоспособности под влиянием систематических занятий физическими упражнениями, которое сопровождалось после 3 - 6 мес занятий некоторым снижением оперативной памяти и избирательности внимания. В дальнейшем (через 2 - 3 года) развиваются противоположные (возрастающие по выраженности) изменения, сопровождающиеся возрастанием корреляции между показателями физической и умственной работоспособности. Стимулирующее влияние занятий на оперативную память более выражено у женщин, а на избирательность внимания - у мужчин.

На основі системного аналізу обгрунтовано якісні та кількісні гігієнічні критерії нервово-емоційного напруження як формувального фактора психофізіологічної адаптації підлітків. Встановлено, що рівень нервово-емоційного напруження відбиває динаміку, специфіку і тривалість пристосувального процесу, прямо впливаючи на формування комплексу професійно значущих функцій. Виявлено, що специфіка учбово-виробничої діяльності є головним чинником, що зумовлює ступінь нервово-емоційного напруження. На цій основі розроблено та впроваджено комплекс профілактичних заходів, орієнтованих на попередження нервово-емоційного перенапруження в підлітків, які навчаються операторським спеціальностям.

Изучены возрастные особенности психофизиологических механизмов умственной работоспособности у 275 человек, подразделенных на 7 возрастных групп: 13 - 14, 15 - 16, 17 - 18, 19 - 29, 30 - 39, 40 - 49 и 50 - 60 лет. Умственная работоспособность определена по значениям психофизиологических показателей с помощью компьютерного комбинаторного теста. Установлено два возрастных периода изменений психофизиологических функций человека: первый период (15 - 16 лет) характеризует их развитие, что проявляется в ослаблении детерминизма и возрастании стохастичности системы психофизиологической организации умственной работоспособности, второй (40 - 49 лет) - их инволюцию. Отмечено, что предотвращение инволюционных процессов возможно за счет ослабления детерминизма психофизиологической организации умственной работоспособности.