Предложена методика определения параметров вентиляции, при которых содержание вредных примесей не превышает допустимую величину. Рассмотрен процесс удаления вредных примесей за счет естественной вентиляции с использованием управляемых параметров микроклимата.

Рассмотрены вопросы оценки поступлений радона-222 в воздух помещений здания от основных источников и пути их уменьшения с целью обеспечения родоновой безопасности объектов строительства, начиная с проектирования здания. Показаны основные мероприятия по уменьшению создаваемой объемной активности радона в воздухе помещений с учетом возможностей применения комплекса защитных мероприятий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.888к + У9(4УКР)441.357-28-212.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено питання забруднення повітря житлового середовища (ЖС) органічними хімічними сполуками на підставі застосування полімерних і синтетичних матеріалів у будівництві та побуті, обгрунтовано тип комбінованої дії основних хімічних забруднювачів житла (фенолу, стиролу, формальдегіду) з використанням експериментальних даних. Наведено нові дані про гігієнічне значення в ЖС газовиділень зі складних комплексів полімерних матеріалів (ПМ) і показано основні закономірності міграції хімічних речовин з ПМ у повітряне середовище житлових приміщень (ЖП). Розроблено математичні моделі прогнозування рівня хімічних речовин з ПМ за умов житла, вперше експериментально встановлено характер комбінованої дії основних забруднювачів повітря (фенолу, стиролу, формальдегіду) в концентраціях, що реально знаходяться в повітрі ЖП.

Розроблено методологічні засади моделювання освітлювальних установок зі світлодіодними джерелами світла, що забезпечують створення комфортного світлового середовища. Одержано математичні вирази, які визначають характер світлорозподілу світлодіодних світлових приладів залежно від кількості, розташування і світлотехнічних характеристик джерел світла. Розроблено методику досліджень світлоколірного впливу на спостерігача та математичні моделі його кількісного оцінювання. Встановлено зв'язок між домінантною хвилею випромінювання світлодіодів і фізіологічними показниками організму спостерігача, визначено межі їх комфортної дії.

Вперше на базі соціолого-гігієнічного опитування виявлено особливості режиму користування побутовими електричними машинами та приладами (ПЕМП) в побуті. Встановлено залежність оцінки ПЕМП як джерел шуму від характеру діяльності та відпочинку в житлі, віку, статі, стану самопочуття, умов мешкання людини. Вперше визначено добове дозоване акустичне навантаження на користувача від ПЕМП за типових умов експлуатації, еквівалентні рівні звуку від ПЕМП, що впливають на людину в помешканні. Доведено закономірності формування експозиційних рівнів шуму в житловому середовищі. Надано всебічну гігієнічну оцінку ПЕМП як джерелам шуму. Створено акустичну модель шуму середньостатистичного набору ПЕМП для експериментальних досліджень. Удосконалено принципи експериментального дослідження шумових ефектів на організм людини. Простежено закономірності формування біоефектів шуму низької та середньої інтенсивностей. Вперше виявлено особливості впливу на організм людини акустичного навантаження від ПЕМП. З використанням системного підходу на базі фізіолого-гігієнічного дослідження, опитування, акустичного та математичного моделювань встановлено пороговий рівень та дозу шуму ПЕМП. Удосконалено психофізіологічні критерії для оцінки шуму низької та середньої інтенсивностей на організм людини. Проаналізовано принципи, критерії оцінки та регламентації шуму ПЕМП у житловому середовищі.

Встановлено закономірності формування акустичного стану житлових приміщень від зовнішніх і внутрішніх джерел і внесок окремих компонентів у його формування. Удосконалено критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, встановлено причини масових порушень гігієнічних вимог до їх акустичного стану та рекомендовано заходи з усунення цих порушень. Встановлено, що основними причинами скарг населення на акустичні умови в житлі є: недостатні санітарні розриви від зовнішніх джерел, високі рівні звуку на фасадах житлових будинків (більше 55 дБА у денний та більше 45 дБА у нічний час доби), широке застосування за цього в будівництві не шумозахисних вікон (двокамерних склопакетів), які мають недостатню звукоізолюючу спроможність при закритому стані та в режимах вентиляції тощо.

Рассмотрена проблема энергетического загрязнения окружающей природной среды, в частности электромагнитного. Рассмотрено негативное влияние ЭМИ на биологические объекты окружающей среды и на человека. Даны рекомендации по обеспечению электромагнитной безопасности в местах жилой застройки.

Описано процес розроблення математичних моделей за допомогою нейронечіткого моделювання. Розглянуто етапи побудови нечіткої моделі для оцінювання рівня біокомфорту житла.

Розкрито особливості гігієни мікроклімату та повітряного середовища лікарняних приміщень, основні принципи створення чистих приміщень, принципові технологічні схеми систем кондиціювання і вентиляції повітря, конструктивні особливості медичних кондиціонерів. Детально описано спеціальне обладнання систем повітророзподільних пристроїв, повітряних фільтрів та установок знезараження повітря, що використовуються у лікарняних закладах.

Виділено основні чинники житлового середовища, що впливають на відчуття комфорту та здоров'я людини й оцінюються в межах показника рівня біокомфорту. Вдосконалено метод підготовки даних для розробки моделей, що передбачає формування синтетичної вибірки даних на основі доповнення експериментальних даних результатами нейронечіткого моделювання та дозволяє оцінювати параметри згідно висновків експертів. Вдосконалено метод обчислення температури внутрішньої поверхні стіни за рахунок поєднання існуючої функціональної залежності та розробленої нейронечіткої моделі, що враховує додатковий вплив несприятливих кліматичних чинників у різні періоди року. Розроблено компактні математичні моделі для обчислення інтегральних показників комфорту в житловому середовищі, що дозволило підвищити точність оцінювання якісних параметрів біокомфорту.

Проаналізовано небезпеку для людей у разі руйнування ртутних джерел світла. Проведено дослідження динаміки ртутних забруднень на об'єктах, які освітлюються розрядними джерелами світла, проаналізовано екологічний стан цих об'єктів.

Дисертація присвячена математичному моделюванню явища ослаблення статичного геомагнітного поля (ГМП) в приміщеннях житлових будинків і розробці рекомендацій з методів його нормалізації до безпечного рівня. На прикладі циліндричної феромагнітної колони проведено моделювання ослаблення ГМП за допомогою методу еквівалентних (фіктивних) магнітних зарядів і розв'язано задачу розрахунку індукції ГМП, ослабленого протяжними феромагнітними елементами. Визначено фізичні параметри феромагнітної колони, що впливають на інтенсивність ослаблення ГМП поблизу її поверхні, й умови зменшення до безпечного рівня інтенсивності ослаблення ГМП за рахунок зміни геометрії колони та зменшення початкової магнітної проникності її матеріалу. Здійснено розвиток методу ефективної магнітної проникності Аркадьєва для моделювання магнітного поля залізобетонних колон і міжповерхових перекриттів, армованих сталевим металопрокатом, та виконане числове моделювання інтенсивності ослаблення статичного ГМП в приміщеннях житлових будинків з несучими залізобетонними конструкціями та його верифікацію на основі результатів експерименту. Розроблено рекомендації щодо методів нормалізації ГМП під час проектування сучасних житлових будинків для створення безпечних і комфортних умов проживання населення за статичним ГМП.

Обгрунтовано гігієнічні критерії оцінювання якості повітря приміщень і прифасадного простору як показника функціонування систем вентиляції житлових будинків. Встановлено на основі аналітичних, експериментальних і розрахункових методів дослідження та науково обгрунтовано критерії гігієнічного оцінювання факторів фізичної (температура, швидкість руху повітря, інтенсивність турбулентності, різниця температур по вертикалі, температура огороджувальних конструкцій) та хімічної природи, комфортного перебування людини в приміщенні. Визначено ризики для здоров'я населення від хімічного забруднення відпрацьованого повітря витяжної вентиляції при експозиції людини на прибудинковій території житлових будинків. Удосконалено існуючі санітарно-епідеміологічні критерії їх оцінювання.