Вивчено особливості та закономірності утворення та видалення хлорорганічних сполук (ХОС) на водопровідних станціях та їх поведінку у водопровідних мережах. Проведено порівняльну гігієнічну оцінку різних хлорвмісних агентів щодо спроможності до утворення ХОС. Визначено умови та фактори, що вливають на цей процес. Обгрунтовано можливість використання для доочищення питної води від ХОС нових сорбентів. Проведено моніторинг хлорованої питної води в Україні щодо вмісту ХОС. Розроблено шкали визначення канцерогенного ризику для здоров'я людей від споживання хлорованої питної води з різним умістом хлороформу, трихлоретилену, чотирьоххлористого вуглецю та дибромхлорметану. Запропоновано заходи щодо запобігання або мінімізації забруднення питної води ХОС.

Розглянуто проблему хлорування питної води, зокрема, утворення побічних хлорорганічних сполук, які можуть проявляти канцерогенну, мутагенну та інші дії на організм людини.

Переважна частина населення України використовує питну воду (ПВ) з поверхневих джерел, насамперед р. Дніпро. Для забезпечення епідемічної безпеки ПВ на 90 % водопроводах світу використовуються хлор. Внаслідок хімічних реакцій органічних речовин, що містяться у воді поверхневих джерел, з хлором утворюється ряд хлорорганічних сполук (ХОС), серед яких переважають тригалометани (ТГМ), а серед останніх - хлороформ (ХФ), рівень якого як правило перевищує ГДК. У різних державах світу нормативи ХОС суттєво різняться. Необхідність порівняльної оцінки нормативів ХОС на підставі оцінки їх канцерогенного ризику визначило актуальність досліджень і мету роботи. Мета дослідження - порівняти нормативи ХОС у ПВ різних країнах світу на підставі оцінки їх канцерогенного ризику, запропонувати найбільш ефективні технологічні заходи щодо зменшення рівня ХОС у воді водопроводів з поверхневих джерел водопостачання. Виконано аналітичний огляд діючих нормативів ХОС у ПВ України, Росії, США, країн Європейського Союзу за останні 10 років. Розраховано канцерогенний ризик для здоров`я населення у зв'язку зі споживанням хлорованої ПВ, що містить ХОС та ХФ. На підставі розрахунків канцерогенного ризику підтверджено ГДК деяких ХОС, що застосовуються в Україні. Для досягнення вказаних ГДК ХОС запропоновано найбільш ефективні сучасні заходи щодо оптимізації методів знезараження ПВ з поверхневих вододжерел.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.531.1

Рубрики:

Гігієна хлорування води

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено, що під час хлорування води річок дніпровського басейну утворюються одночасно леткі ТГМ (тригалогенметани) і нелеткі ГОК (галогеноцтові кислоти) токсичні хлорорганічні сполуки (ХОС). При цьому пріоритетним є хлороформ (ХФ), а для ГОК - монохлороцтова кислота (МХОК). Зміст ХФ і МХОК у воді водопровідних станцій, де в технології водопідготовки використовується хлорування з преамонізацією, не перевищує встановлені нормативи. Використання в технології водопідготовки хлор-газу призводить до утворення в воді ХФ і МХОК (в окремих пробах) в концентраціях вище допустимих рівнів.

Определено, что при хлорировании воды рек днепровского бассейна образуются одновременно летучие ТГМ (тригалогенметаны) и нелетучие ГУК (галогенуксусные кислоты) токсичные хлорорганические соединения (ХОС). При этом приоритетным из числа образованных в воде ТГМ является хлороформ (ХФ), а для ГУК – монохлоруксусная кислота (МХУК). Содержание ХФ и МХУК в воде водопроводных станций, где в технологии водоподготовки используется хлорирование с преаммонизацией, не превышает установленные нормативы. Использование в водоподготовке хлор-газа приводит к образованию в воде ХФ и МХУК (в отдельных пробах) в концентрациях выше допустимых уровней.

Розв'язано актуальну проблему - наукового обґрунтування на підставі комплексних еколого-гігієнічних і медико-біологічних досліджень, рівнів вмісту та гігієнічної значущості забруднення хлорованої питної води небезпечними леткими (ТГМ) і нелеткими (ГОК) хлорорганічними сполуками. Вперше проведено моніторинг хлорованої питної води річкових водопроводів України на вміст нелетких ГОК і виконано порівняльну оцінку їх рівнів з рівнями летких ТГМ. Із 7-ми тригалогенметанів та 9-ти галогеноцтових кислот, що досліджувались у питній воді, визначено пріоритетні речовини обох класів. Установлено особливості та закономірності утворення хлорорганічних сполук (ХОС) на водопровідних станціях Дніпровського каскаду з урахуванням природних і технологічних чинників і досліджена поведінка цих речовин у водопровідних мережах. У модельних дослідженнях дана порівняльна гігієнічна оцінка реакційної спроможності різних хлорвмісних агентів щодо утворення летких і нелетких ХОС. Визначено умови й основні фактори, що впливають на процес їх утворення. Встановлено вплив ізольованої та комбінованої дії пріоритетних ТГМ (хлороформ) та ГОК (монохлороцтова кислота) з питною водою на теплокровний організм на підставі результатів хронічного санітарно-токсикологічного експерименту. Розраховано ймовірний канцерогенний ризик для здоров'я людини реальних рівнів хлороформу у питній воді. Обґрунтовано профілактичні заходи щодо попередження або мінімізації забруднення питної води ХОС.

Науково обґрунтовано підходи до розробки регіональної програми соціально-гігієнічного моніторингу питної водопровідної води на підставі гігієнічної оцінки впливу хлорорганічних сполук, які містяться у водопровідній хлорованій питній воді, на рівень загальної та екологічно-обумовленої онкологічної захворюваності серед міського населення промислового регіону та аналізу діючих у світі систем контролю за станом водопостачання. На підставі наукового аналізу визначено предмет та суб'єкти регіонального соціально-гігієнічного моніторингу питної водопровідної води, його кількісні та якісні складові, необхідна кратність досліджень, порядок оцінки отриманих результатів, алгоритм взаємодії суб'єктів моніторингу.