Проаналізовано сучасний стан проблеми наркоманії в Україні та країнах СНД. Наведено загальні характеристики наркоманії та токсикоманії, основних наркотичних та психоактивних речовин. Розглянуто питання симптоматики найбільш розповсюджених отруєнь (передозувань) психоактивними речовинами. Визначено основні чинники дитячої та підліткової наркотизації, напрямки профілактики наркоманії і токсикоманії серед дітей та підлітків. Представлено перелік законодавчих та нормативних актів України стосовно забезпечення умов здорового способу життя населення.

Проанализировано современное состояние проблемы наркомании в Украине и странах СНГ. Приведены общие характеристики наркомании и токсикомании, основных наркотических и психоактивных веществ. Рассмотрены вопросы симптоматики наиболее распространенных отравлений (передозировок) психоактивными веществами. Определены основные факторы детской и подростковой наркотизации, направления профилактики наркомании и токсикомании среди детей и подростков. Представлен перечень законодательных и нормативных актов Украины относительно обеспечения условий здорового образа жизни населения.

Досліджено церебральний метаболізм і механізми пошкодження головного мозку у хворих на алкогольний делірій. За допомогою методики югулярної оксиметрії та глюкометрії встановлено, що стан гострого делірійного затьмарення свідомості супроводжується закономірними змінами в церебральному кисневому гомеостазі та вуглеводному метаболізмі. Розкрито роль гіпоксії в пошкодженні головного мозку у хворих даної категорії. Доведено, що у хворих на алкогольний делірій провідним чинником пошкодження головного мозку в період психомоторного збудження є енергодефіцит, викликаний порушенням церебральної утилізації глюкози. Встановлено, що ендогенна інтоксикація є важливим чинником патогенезу алкогольного делірію. Проведено порівняльний аналіз варіантів інтенсивної фармакотерапії алкогольного делірію. На підставі результатів дослідження доведено, що оптимізована методика інтенсивної терапії дозволяє одержати кращий клінічний ефект - зменшення терміну виведення хворого з психотичного стану і запобігання розвитку вираженого церебрального енергодефіциту.

З використанням системного підходу розроблено типологію сім'ї та класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я у разі алкоголізму в жінок. Виявлено емоційні та поведінкові розлади у дітей, особистісні відмінності хворих і членів їх сімей. Визначено закономірності формування та функціонування сім'ї за цієї патології у жінок, взаємозв'язки між порушенням сімейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виникненням та перебігом алкоголізму. Розроблено систему сімейної психотерапії та психокорекції сексуальної дезадаптації подружжів.

На основі комплексного вивчення особливостей формування алкогольної залежності під впливом чинників ризику та виявлених медико-організаційних недоліків обгрунтовано функціонально-структурну модель оптимізованої системи профілактики алкоголізму. Її якісно новими елементами стали - озброєння лікаря загальної практики - сімейної медицини нескладними для засвоєння методиками короткотермінових інформаційних втручань та "аудит"-тестування, і розширення цільової аудиторії впливу за рахунок родичів та близьких осіб, що вживають алкоголь із шкодою для здоров'я.

Вживання алкоголю призводить до багатьох розладів здоров'я і до інших проблем. Сімейний лікар і його медперсонал відіграють незамінну роль у ранньому виявленні небезпечного та шкідливого вживання алкоголю у своїх пацієнтів. Мета дослідження - аналіз актуальних положень консультування пацієнта з проблемою вживання алкоголю у клінічній практиці сімейного лікаря, а також формування даної навички у процесі викладання на підставі Європейського клінічного протоколу (Хорватія) з ведення даної проблеми у первинній медичній практиці. Ризики і наслідки вживання алкоголю є надзвичайно гострою проблемою для здоров'я через його поширеність і суворість. Управління такими проблемами вимагає цілісного підходу пацієнтів, сімей і всього суспільства, установ та організацій. У цьому дуже важливу роль відіграють усі лікарі, особливо сімейні лікарі зі своїми колективами, які є незамінними у профілактиці та, головним чином, у ранньому виявленні небезпечного і шкідливого вживання алкоголю. Кожен лікар незалежно від спеціальності повинен засвоїти основний підхід у розв'язанні проблем із вживанням алкоголю. Основними завданнями лікарів у цій ситуації є наступні: запитати, проаналізувати, надати пораду, одержати згоду і комплаєнс з пацієнтом, надати допомогу згідно з протоколом, а також організувати подальші дії.