Бабезіоз собак у випадках ускладнення увеїтом супроводжується вираженою активацією системи еозинофільних гранулоцитів, зменшенням фагоцитарної активності та індексу фагоцитозу.

  Скачати повний текст

Викладено матеріали щодо розповсюдження бабезіозу собак в Україні. Наведено дані динаміки захворювання цих тварин протягом року та їх сприйнятливості до збудника залежно від віку, статі та породи. Проведено морфологічні та біохімічні дослідження крові собак як у випадку спонтанного, так і експериментального бабезіозу, а також дослідження сечі хворих тварин. Доведено наявність морфофункціональних змін у печінці, підшлунковій залозі, нирках. З'ясовано, що порушення мінерального обміну в організмі тварин проявляються гіпонатріє-, каліє-, магніє- хлоремією. Показано, що у хворих на бабезіоз собак в перший період гострої фази хвороби розвивається імунодефіцитний стан як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету. Вивчено білковий обмін у хворих на бабезіоз собак, що свідчить про розвиток диспротеїнемії та фоні гіпоальбумінемії. На базі патолого-морфологічних досліджень виявлено ураження серця, печінки, підшлункової залози, нирок. Доведено, що терапевтично ефективною та безпечною для тварин дозою диміназен ацетурату є 1,75 мг/кг маси тіла в 3,5 % водному розчині. Запропоновано спосіб комплексного лікування бабезіозу собак. Розроблено методику одержання гіперімунної протибабезіозної сироватки крові та доведено, що її профілактичне застосування запобігає розвитку гострого перебігу хвороби у собак.

  Скачати повний текст

Розроблено й одержано антиген для серологічної діагностики бабезіозу собак. Вивчено динаміку титру антитіл за експериментального зараження тварин збудником бабезіозу та за умов застосування протибабезіозної гіперімунної сироватки крові з профілактичною та лікувальною метою. Досліджено морфологічні зміни крові за умов бабезіозу собак для їх можливого використання у процесі діагностики та для прогнозування зазначеного протозоозу. Проведено порівняльну характеристику за показниками активності, специфічності й антикомплементарними властивостями виготовленого антигену з антигенами, виготовленими за іншими методиками. З використанням одержаного антигену вивчено динаміку антитілоутворення за умов експериментального бабезіозу та у разі застосування собакам виготовленої гіперімунної протибазезіозної сироватки. Доведено, що застосування цієї сироватки крові зумовлює циркуляцію комплементозв'язувальних антитіл у крові протягом трьох тижнів, що доводить їх лікувально-профілактичні властивості.

Вперше встановлено залежність ступеня ураження печінки та нирок від стадії перебігу бабезіозу в собак: за інтенсивності інвазії 5 - 8 % проявляються ознаки гепатопатії, а за інтенсивності 9 % і більше - розвивається патологія печінки та нирок. Встановлено поєднаний перебіг патології, який слід класифікувати як гепаторенальний синдром. Теоретично й експериментально обгрунтовано патогенез синдрому, в основі якого функціональна недостатність гепатоцитів, синдроми цитолізу та холестазу, порушення ренального кровообігу, зниження фільтраційної й екскреторної функцій нирок, свідченням чого є олігурія, гемоглобінурія, протеїнурія, лейкоцитурія, циліндрурія, гіперазотемія та креатинінемія. Розроблено інформативні методи діагностики патології печінки та нирок у собак за гепаторенального синдрому, спричиненого бабезіозом. Визначено методи відновлення функціонального стану печінки та нирок за бабезіозу у собак.

Наведено дані біохімічних показників сироватки крові коней за бабезіозу. Одержані результати дали можливість проаналізувати динаміку біохімічних показників сироватки крові хворих тварин до й після лікування, у порівнянні з контрольною групою. Виявлено підвищення активності одного з інформаційно-діагностичних ензимів - АсАТ та загального білірубіну, що свідчить про розвиток гепатодистрофії у хворих тварин. Ріст активності в крові АсАТ та АлАТ уже після лікування, з одночасним зниженням рівня білка, вказує на прогресування деструктивних змін у печінці, а, отже, на токсичний вплив хіміопрепаратів.

Бабезіоз собак відтворено на цуценятах-гнотобіотах за умов Полтавської дослідної станції ІВМ НААН України. Проведено біохімічні дослідження плазми крові дослідних тварин, відзначено зміни активності індикаторних для печінки ферментів АсАТ і АлАТ: у дослідних цуценят-гнотобіотів активність АсАТ була підвищена, а АлАТ - знижена. Спостерігалося збільшення у дослідних тварин кількості креатиніну, сечовини, білірубіну, сечової кислоти, активності ГГТП та зменшення глюкози й активності А-амілази.

У лікуванні гострого увеїту коней, що перебігає у формі іриту, цикліту та іридоцикліту лептоспірозної етіології, слід поєднувати етіотропну терапію фармазином та інстиляцію в око атропіну (загальноприйнятий спосіб) із застосуванням амізону (удосконалений спосіб). Ефективність за наведеними вище способами лікування іриту, цикліту та іридоцикліту для традиційної схеми лікування склала 67,7; 57,1; 50,0 %, тоді як аналогічний показник при застосуванні тієї ж схеми з додаванням амізону становив 83,3; 85,7; 80,0 %.

Зазначено, що бабезіоз є одним із актуальних захворювань собак в Україні. Лабораторна діагностика його загальноприйнятою методикою неефективна у разі малої паразитемії. Це спонукає до пошуку нових методів виявлення кровопаразитів. Наведено результати випробування нової методики лабораторної діагностики бабезіозу собак. Для встановлення лабораторного діагнозу на бабезіоз і використання методики в наукових цілях вона потребує подальшого вдосконалення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.611.3-953

Рубрики:

Бабезіози тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні проведено комплексне діагностичне обстеження коней. Досліджено гематологічні та цитогенетичні зміни показників крові коней української верхової породи за власними модифікаціями. Встановлено особливості клініко-морфологічних змін у коней у разі анаплазмозно-бабезіозній інвазії, ураженість тварин збудниками кровопаразитарних хвороб (Babesia cabаlli, Babesia equi та Anaplasma phagocytophilum (Ehrlichia equi)) залежно від віку. Проведено статистичну обробку одержаних результатів досліджень, що надало можливість проаналізувати динаміку морфологічних показників крові хворих тварин до та після лікування, тварин-носіїв у порівнянні з контрольною групою. Встановлено залежність частот клінічних проявів у разі змішаної інвазії від віку, вірулентності збудників, реактивності організму тварин. Найбільш високу інвазованість збудниками зафіксувано у коней 12-ти років. Відмічено відмінності в динаміці кількості еритроцитів, лейкоцитів і рівня гемоглобіну у разі різної тривалості і тяжкості перебігу. Зафіксовано збільшення кількості моноцитів та лімфоцитів у крові тварин дослідних груп. У спонтанно інвазованих тварин відзначено різке зниження кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, окрім носіїв. Проте у коней після лікування і тварин-носіїв вміст гемоглобіну знижувався повільніше і швидше відновлювався. У коней за суміжної інвазії кровопаразитами встановлено порушення генетичного гомеостазу, що проявляється підвищеним рівнем клітин із мікроядрами, кількісними порушеннями каріотипу за типом анеуплоїдії та підвищенням частоти утворення хроматидних фрагментів. Згідно з результатами цитогенетичного аналізу оцінено рівень соматичної мінливості у коней української верхової породи за суміжної інвазії збудниками кровопаразитарних хвороб. Рекомендовано проведення комплексного та цитогенетичного моніторингу коней за умов небезпеки інвазування їх збудниками кровопаразитарних хвороб.

У собак, хворих на бабезіоз, за різних стадій хвороби встановлено патологію печінки (гепатопатію), що характеризується болючістю в ділянці печінкового поля, гепатомегалією, іктеричністю кон'юнктиви, гіпоальбумінемією, гіпербілірубінемією, збільшенням активності АлАТ, АсАТ та ГГТП. Тритижневий курс лікування собак за бабезіозу з ознаками жовтяниці із застосуванням глюкози, аскорбінової кислоти, глутаргіну, контрикалу, катозалу, панангіну, лазиксу та есенціале форте забезпечує поступове, неповне відновлення функціонального стану печінки.

Наведено результати клінічного дослідження терапевтичної ефективності препарату трифузол 1 %, розчин для ін'єкцій на собаках різних порід, віку, маси тіла, як симптоматичний засіб під час комплексного лікування бабезіозу, викликаного Babesia canis. Встановлено, що покращання загального клінічного стану, зникнення інтоксикаційних процесів, нормалізація гематологічних показників та одужання хворих тварин наступало швидше у собак, яким підшкірно застосовували препарат трифузол 1 %, у дозі 3 мл на 10 кг маси тіла. У рекомендованій виробником дозі та способі застосування препарат добре переносився цільовими тваринами, побічної дії не проявляв.

Наведено інформацію про розповсюдження бабезіозу серед домашніх собак м. Київ, досліджених у 2014 р. - першій половині 2017 р. Серед 2030 оглянутих собак Babesia canis було виявлено у 416 тварин. Поширеність інфекції становила 20,5 %. Показано залежність кількості випадків бабезіозу від температури навколишнього середовища. Найвищий рівень інфікування собак спостерігався навесні (квітень - травень) та восени (вересень - жовтень). Найпоширенішим вектором бабезіозу собак у Києві виявився іксодовий кліщ Dermacentor reticulatus.

Наведено результати оцінки клініко-біохімічної ефективності трансфузії кріоконсервованої еритроцитарної маси для собак, хворих на гостру форму бабезіозу. Кріоконсервовану еритроцитарну масу одержували швидким зануренням еритроцитів у рідкий азот і наступним відігрівом на водяній бані. Як кріопротектор використовували 17,5 % розчин гідроксиетильованого крохмалю 200. Дослідження проводили на трьох групах тварин - контрольній і двох дослідних (тварини з гострою формою бабезіозу і базовим медикаментозним лікуванням; тварини з гострою формою бабезіозу, базовим медикаментозним лікуванням і трансфузією кріоконсервованої еритроцитарної маси). Встановлено, що застосування трансфузії кріоконсервованої еритроцитарної маси призводить до підвищення рівня гематокриту і гемоглобіну, а також кількості еритроцитів вже через добу. На десяту добу ці показники близькі до контрольних величин і майже вдвічі перевищують гематологічні показники тварин з базовим медикаментозним лікуванням. Біохімічні дослідження сироватки крові собак, хворих на бабезіоз, за першу добу захворювання виявили гіперазотемію, гіперкреатинінемію і збільшення активності індикаторних ензимів печінки. У хворих собак за 10 діб після базового курсу терапії у поєднанні з гемотрансфузією кріоконсервованої еритроцитарної маси відбувається нормалізація активності аланінамінотрасферази, кількості білірубіну та сечовини. Кількість креатиніну та активність аспартатамінотрансферази і лактатдегідрогенази в цій групі дослідних тварин повертаються до фізіологічної норми. Показано, що гемотрансфузія кріоконсервованої еритроцитарної маси високо ефективна у лікуванні собак за гострого перебігу бабезіозу та сприяє нормалізації гематологічних і біохімічних показників.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.611.3-953-7 + П855.6

Рубрики:

Бабезіози тварин

Протимікробні та протиінвазійні (протипаразитарні) ветеринарні засоби

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надзвичайно розповсюдженою кровопротозойною хворобою собак регіону Центрального Полісся України є бабезіоз. Збудники паразитують в еритроцитах хворих тварин, зумовлюючи їх руйнування. Рештки зруйнованих клітин, вивільнені фактори еритроцитів сприяють реакції з боку лімфоїдних тканин. Постійна патогенна стрес-стимуляція органів системи мононуклеарних фагоцитів збудниками захворювання, особливо селезінки, призводить до гіперпластичних змін - спленомегалії. Мета роботи - визначити механізм формування спленомегалії, спричинений бабезіозом та патогенний вплив зміненої селезінки, встановити клінічні ознаки, стан організму під час цього ускладнення, обгрунтувати рекомендації щодо лікування хворих тварин. Матеріалом дослідження слугували собаки, хворі на спонтанний бабезіоз, з ускладненням хвороби на спленомегалію. Проводили клінічні і лабораторні дослідження для встановлення загального стану функціонування організму хворих собак. Виявлено виражену сезонну активність спалахів бабезіозу. Ускладнення перенесеного бабезіозу спленомегалією відмічено в середньому у 7 % хворих собак. Основну кількість їх зареєстровано наприкінці осінньої хвилі спалаху бабезіозу в зимовий період. Спленомегалія є віддаленим наслідком дії збудника та патологічних реакцій, відповідно на його вплив. Клінічно ускладнення проявляється збільшенням селезінки в розмірах, периспленітом. Розлади шлунково-кишкового тракту зумовлені компресійним впливом селезінки і часто гепатомегалією, що розвивається паралельно до гіперплазії селезінки. Лабораторні дослідження свідчать про завершення запалення і розвиток гіперплазії селезінки, запальні процеси, а також дистрофічні зміни у печінці, ниркову недостатність, що сукупно визначає симптомокомплекс псевдогепаторенального синдрому. Гіперпластично змінена селезінка загрожує наростанням несприятливих явищ позапечінкової портальної гіпертензії, компресійних порушень органів черевної порожнини, септичного розплавлення органу. Такий стан визначає необхідність проведення спленектомії для збереження здоров'я та життя тварини.

На основі комплексних досліджень (клінічних, гематологічних, анатомічних, гістологічних, морфометричних, статистичних) вперше в Україні викладено структурну організацію лімфатичних вузлів, селезінки, серця, легень, печінки, нирок собак за гострого перебігу бабезіозу. Вивчено характер і ступінь уражень органів і систем у собак за розвитку патології. За результатами органометричних досліджень з'ясовано, що абсолютна та відносна маси досліджуваних органів у хворих собак є достовірно вищими щодо таких показників у групі контрольних тварин. Морфологічними дослідженнями встановлено, що в організмі хворих тварин \i B. canis \i0 зумовлює порушення гістоархітектоніки та кількісні зміни структури лімфатичних вузлів (дифузний набряк кіркової та мозкової речовини з накопиченням серозного ексудату, зменшення кількості лімфатичних вузликів у 8,5 раза, збільшення середньої площі сполучнотканинної строми у 1,4 раза), селезінки (деформацію лімфатичних вузликів та їх некроз, зменшення площі червоної пульпи у 1,1 раза), серця (потовщення кардіоміоцитів), легень (зменшення площі дихальної поверхні 13,85 %), печінки (накопичення білірубіну в цитоплазмі гепатоцитів і збільшення їх об'єму у 3,2 раза), нирок (деформацію ниркових тілець і їх некроз). Зазначено, що одержані результати на клітинному, тканинному, органному рівнях доповнюють і поглиблюють сучасні уявлення про морфологічні зміни, які виникають в організмі тварин внаслідок патогенної дії збудника бабезіозу. Доведено, що ступінь таких змін залежить від його вірулентності та резистентності організму.

Узагальнено світові наукові досягнення стосовно класифікації, вивчення біологічних властивостей і життєвого циклу найпростіших роду Babesia, а також обумовленого ними епідемічного процесу. Висвітлено особливості імунного захисту проти бабезій, патогенезу та клінічних проявів бабезіозу в людей. Розглянуто сучасні методи лабораторної діагностики, етіотропної терапії та принципи профілактики цього гемопаразитозу. Викладено результати досліджень щодо вдосконалення мікроскопічного методу діагностики бабезіозу, який запропоновано для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров'я України.