Узагальнено та систематизовано дані про збудників хламідійних інфекцій. Розкрито клініко-епізоотичні особливості прояву інфекцій у сільськогосподарських тварин. Описано методи їх лаборатоної діагностики, зокрема, морфологічні, молекулярно-генетичні, імунологічні. Увагу приділено профілактиці та лікуванню хламідіозів сільськогосподарських тварин.

Обобщены и систематизированы данные о возбудителях хламидийных инфекций. Раскрыты клинико-эпизоотические особенности проявления инфекций у сельскохозяйственных животных. Описаны методы их лабораторной диагностики, в частности, морфологические, молекулярно-генетические, иммунологические. Уделено внимание профилактике и лечению хламидиозов сельскохозяйственных животных.

Розроблено та впроваджено схеми лікувально-оздоровчих заходів проти хламідіозу свиней, ефективність яких підтверджено результатами досліджень за методом ПЛР. Вказані схеми базуються на дво-триразовому використанні антибіотиків тетрациклінового ряду пролонгованої дії з інтервалом ін'єкціювання 5 - 7 діб. Контроль ефективності проведеної терапії здійснено повторними дослідженнями за допомогою методу ПЛР біологічних проб від свиней не раніше, ніж через 30-добовий інтервал, доцільність якого пояснюється тим, що за вказаний термін відбувається повна заміна циліндричного епітелію слизової оболонки полового тракту, що є місцем локалізації збудника хламідіозу. Ці схеми пройшли випробування в семи сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Полтавщини та Дніпропетровщини.

Вивчено клінічні прояви та патологічні і патоморфологічні зміни в разі орнітозу голубів різних вікових груп. У даному випадку визначено, що найбільш сприятливими до захворювання є пташенята, летальність серед яких може сягати 30 - 50 %. Найбільше ж виражені патологічні зміни виявляються в селезінці та печінці.

Проведено епiзоотологiчний монiторинг хламiдiйної iнфекцiї сiльськогосподарських тварин 24 пiдприємств рiзних форм власностi Чорнобаївського району Черкаської областi за перiод з 2004 по 2007 рр. Дослiдженнями встановлено значне поширення зазначеної iнфекцiї серед свиней та великої рогатої худоби. у рядi господарств хламiдiйна iнфекцiя перебiгала у великої рогатої худоби в асоцiацiї iз парагрипом-3, iнфекцiйним ринотрахеїтом, рота- та коронавiрусними iнфекцiями, а в свиней - рота- та парвовiрусними iнфекцiями. Мала мiсце вона i серед дикої фауни.

У поросят віком до двох місяців, хворих на хламідіоз, легені містять сіро-білі, м'ясистої консистенції ділянки, що виступають над загальною поверхнею органа; на гістологічному рівні зареєстровано набряк та інфільтрацію лімфоцитами і моноцитами міжчасточкової сполучної тканини, серозний ексудат в альвеолах. У серці характерними є концентричний набряк міокарда, зерниста дистрофія та некроз міокардіоцитів.

Для свиней даної вiкової групи (4 - 6 мiсяцiв) характерними є пневмонiї гнiйно-некротичного характеру. В статевiй системi на макроскопiчному рiвнi вiдбувається потовщення й ущiльнення стiнки матки та яйцеводiв. При ураженнi суглобiв найважчi змiни виявляють у скакальних суглобах.

За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції досліджено зразки біологічного матеріалу від поросят-гнотобіотів із лабораторного досліду з експериментального відтворення хламідіозу, відібраних на 11-у, 22-у та 35-у добу після зараження. Відмічено розвиток інфекційного процесу вже на 11-у добу після зараження та його динаміку за позитивними результатами у "контактних " тварин.

Установлено, що розвиток хламiдiйного запалення суглобiв свиней характеризується iнтенсивним збiльшенням вмiсту хондроїтинсульфату i сiалових кислот та моноцитозом синовiальної рiдини.

Зазначено, що у випадку хламідійної інфекції у свиноматок є характерними зміни статевої системи у вигляді проліферативно-некротичного ураження слизової та м'язової оболонок стінки матки, склероз яєчників. У всіх хворих тварин переважають пневмонії гнійно-некротичного та проліферативного характеру з різним ступенем важкості. Спостерігаються зміни в кровотворних органах, а саме: запальні процеси в лімфатичних вузлах тазової порожнини, а також дистрофічні зміни в паренхіматозних органах.

У поросят вiком до семи дiб за наявності хламiдiозу характерними ознаками є набряк мiокарда, стiнки сечового мiхура, вогнищева пневмонiя з лiмфоїдною iнфiльтрацiєю мiжальвеолярних перегородок. Зареєстровано слабке заселення лiмфоїдних фолiкулiв селезiнки, лiмфатичних вузлiв та стiнки шлунково-кишкового тракту лiмфоцитами.

Вивчено етіологію спалаху хламідіозу, ускладненого герпесвірусною інфекцією з гострим перебігом у новонароджених телят та хронічним перебігом у дорослого поголів'я великої рогатої худоби в тваринницьких господарствах Херсонської області; встановлено епізоотичну ситуацію господарств; виявлено клінічні ознаки, патоморфологічні зміни і використано лабораторні методи досліджень. Розроблено схеми лікування тварин антибіотиками тетрациклінового ряду з наступною їх вакцинацією і використанням вакцини проти хламідіозу із профілактичною метою.

Представлено результати патолого-анатомічних і гістологічних досліджень різних органів білих мишей, заражених хламідійною суспензією (відібраною від мертвонароджених поросят). Для дослідів зроблено 10 % суспензію на фізіологічному розчині. Патолого-анатомічні зміни у вигляді дистрофічного та некротичного уражень виявлено в паренхіматозних елементах серця, печінки, нирок. До специфічних змін віднесено: тотальну метаплазію епітелію шлунка, у внутрішній та середній оболонках матки - розростання волокнистої сполучної тканини.

Представлено результати патоморфологічного дослідження органів статевої системи дорослих свиней при хламідіозі. Показано, що ураження тканин та органів статевої системи статевозрілих тварин має прояв у вигляді некрозів слизової та м'язової оболонок матки, фібриноїдного набухання сполучної тканини стінки матки, яйцеводів. У сім'яниках характерними є некротично-запальні процеси з явищами проліферації, тромбоз судин, атрофія та вакуолізація сперматогенного епітелію. Крім того, в деяких випадках відбувається руйнування канальців, кровонаповнення та переродження стінок міжканальцевих артерій.

У випадку спонтанного та експериментального хламідіозу поросят характерним є набряк міокарда, стінки сечового міхура, гепатоз, нефроз. Особливістю прояву хвороби в експерименті є виразний набряк стінки, а нерідко - брижі кишечника, виражена реакція лімфатичних вузлів, реуіонарних до місця введення хламідійної суспензії, масивні підкапсулярні крововиливи та відкладення гемосидерину. В переважній більшості випадків вияву хвороби характерним є спустошення лімфоїдних фолікулів та еозинофілія.

Наведено результати досліджень щодо застосування та науково-експериментального обгрунтування методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для діагностики хламідіозу свиней з застосуванням наборів реагентів, призначених для діагностики даної хвороби в людини. Розроблено методи відбору проб клінічного матеріалу для ПЛР-аналізу від свиней різних статевих і вікових груп та вивчено діагностичну цінність даного методу. Проведено випробування методу ПЛР для діагностики хламідіозу свиней в лабораторному та польових дослідах, запропоновано схеми оздоровчих заходів проти цієї інфекції. Наведено методичні рекомендації щодо діагностики хламідіозу свиней методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням набору фірми "Літех".

Наведено результати дослідження мінливості культурально-морфологічних та антигенних властивостей штамів B.ovis, родової та видової антигенності збудника інфекційного епідидиміту (ІЕ) баранів. Серед культур B.ovis визначено штами з високою активністю родових і видових R-антигенів. Визначено додаткові ознаки у разі селекції штамів. Розроблено способи одержання видової бруцелаовісної та родової бруцельозної R-сироваток з застосуванням штамів B.ovis. Запропоновано та впроваджено до практики "Набір компонентів для серологічної диференціації культур бруцел". Проведено серологічний моніторинг п'яти вівцегосподарств щодо бруцелаовісної та хламідійної інфекції. Виявлено тенденцію залежності виходу ягнят від рівня серопозитивності тварин. Визначено роль баранів-плідників репродуктивного віку у розповсюдженні збудників бруцелаовісної та хламідійної інфекції та підтриманні епізоотичного процесу. Досліджено серологічний статус тварин за умов змішаного перебігу ІЕ баранів і хламідіозу.

Визначено розповсюдженість хламідіозу серед сільськогосподарських і промислових тварин на території Черкащини. Встановлено хронічну та гостру форми перебігу даної патології, підтверджено можливість її міжвидової передачі. У порівняльному аспекті оцінено ефективність використання методів світлової та люмінесцентної мікроскопії для діагностики хламідіозу. Доведено низьку діагностичну цінність реакції зв'язування комплементу, розроблено модифікований варіант реації імуноферментного аналізу з використанням рекомбінантного білка. Виділено та вперше ідентифіковано з визначенням роду за допомогою полімеразної ланцюгової реакції чотири штами хламідій, підготовлених для офіційного депонування. Показано спорідненість штамів хламідій, виділених від великої рогатої худоби за імунологічними характеристиками, встановлено їх значну віддаленість від тих, які були одержані від свиней. Вперше описано таку клінічну ознаку хвороби як артрити у корів.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдження, перебіг, симптоматику, патоморфологічні та гістоморфологічні зміни спонтанного урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби, удосконалено існуючі методи лікування хворих тварин та розроблено науково обгрунтовану систему профілактичних заходів. Встановлено, що хламідіоз великої рогатої худоби в південному регіоні України має більш широке поширення у порівнянні з фактичними статистичними даними ветеринарного обліку та звітності. Визначено, що хламідіоз корів перебігає у трьох формах: типовій, стертій і безсимптомній. Виявлено, що характер патоморфологічних змін за урогенітального хламідіозу у великої рогатої худоби залежить від форми перебігу хвороби; гістоморфологічні зміни за цього виявляються в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри і матки. З'ясовано, що ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології фармазином-200, тетравітом, тимоліном і супозиторіями хламіциду складає 95,0 %, а з використанням егоцину L.A., тетравіту і тимоліну на 10,0 % нижча, тобто 85,0 %.

Вивчено епізоотичну ситуацію та клінічний прояв хламідіозу великої рогатої худоби (ВРХ) в етіологічній асоціації хламідій з вірусами. Виділено культуру від ВРХ, проведено її ідентифікацію у порівнянні з референтним штамом хламідій. Проаналізовано спектр патогенності виділеного штаму хламідій для курячих ембріонів, що розвиваються, білих щурів, білих пацюків, морських свинок, вагітних морських свинок, вивчено здатність цих штамів розмножуватися в клітинних культурах. Здійснено порівняльну оцінку ефективності РЗК і реакції ІФА за умов серологічної діагностики хламідіозу ВРХ. Наведено результати етіотропної терапії хламідіозу телят, що передбачає застосування препарату "Оксиветин", показано її ефективність.