Проведено дослідження крові котів із захворюваннями нирок. Найбільш інформативними при постановці діагнозу "нефрит" є зміни концентрації сечовини та креатиніну, що характеризують ступінь патологічного процесу в нирках та величину клубочкової фільтрації.

Рассмотрена морфологическая картина почек домашних кошек при хронической почечной недостаточности. В процессе патоморфологического анализа во всех гистологических препаратах почек исследуемых животных были обнаружены морфологические изменения, отвечающие картине диффузного нефросклероза.

У домашнiх кiшок, хворих на полiкiстоз нирок, встановлено стромальнi змiни органа, вивчено структуру кровоносного русла та змiни в нефронах.

Досліджено вміст глікозаміногліканів (ГАГ) у сечі здорових котів, а також у тварин, що мають сечокам'яну хворобу, на різних етапах лікування. Показано, що через 6 місяців після початку лікувальних заходів має місце дивергенція результатів досліджень (клінічний аналіз сечі, визначення суми фракцій ГАГ, ультразвукові дослідження). У тварин, що видужали, спостережено нормалізацію концентрації суми фракцій ГАГ.

Встановлено, що в динаміці перебігу нефриту найбільш інформативними в сечі є зміни концентрації сечовини та креатиніну. Включення в схему лікування антибіотика тилару 50 % значно прискорює процес одужання тварин, нормалізує біохімічні показники сечі кішок та відновлює фільтраційну функцію нирок.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.61-953-6

Рубрики:

Хвороби сечових органів тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто морфологічну картину гломерулонефриту в домашніх котів. Виділено низку патоморфологічних змін у ниркових клубочках, канальцях та інтерстиції у нирках котів, які загинули внаслідок прогресування даного захворювання. З'ясовано, що у ниркових клубочках спостерігаються наступні патологічні зміни: потовщення капсули клубочків та серозний ексудат у її просвіті, атрофія окремих клубочків, лімфоцитарні інфільтрати навколо клубочків, проліферація мезангіальних та ендотеліальних клітин клубочкових капілярів, склероз окремих капілярних петель клубочка, синехії судинних петель із капсулою та периваскулярний склероз. У ниркових канальцях виявлялася гідропічна, зерниста дистрофія, атрофія й розростання сполучної тканини, у інтерстиції - набряк і лімфо-гістіоцитарна інфільтрація тканини.

Наведено результати дослідження показників білкового обміну в організмі собак з гострою нирковою недостатністю. Одержані дані науково обгрунтовують використання амінокислот та мікроелементів як засіб патогенетичної терапії собак з гострою нирковою недостатністю і свідчать про їх вищу ефективність, у порівнянні зі стандартною схемою лікування, із застосуванням допаміну та фуросеміду.

Уперше визначено роль глікозаміногліканів (ГАГ) у патогенезі сечокам'яної хвороби домашніх кішок, а також інформативність їх визначення у комплексній діагностиці урогенітіазу та взаємозв'язок з клінічними, ультрасонографічними та біохімічними показниками. Установлено ліміти вмісту ГАГ у сечі здорових і хворих на уролітіаз домашніх кішок, що дозволило удосконалити діагностику захворювання та контролювати ефективність лікувально-профілактичних заходів. Виявлено позитивний ефект застосування сулодексиду у комплексному лікуванні хворих тварин.

Вперше встановлено показники рівня екскреції оксипроліну й уронових кислот із сечею, а також вміст середніх молекул у сироватці крові клінічно здорових домашніх котів. На підставі визначення оксипроліну та уронових кислот у сечі виявлено патогенетичні ланки хронічної ниркової недостатності (ХНН) домашніх котів за участю компонентів сполучної тканини - колагену та протеогліканів. Встановлено припустимі коливання рівня середніх молекул у сироватці крові як показників ендогенної інтоксикації у котів, хворих на ХНН. Вперше клінічно обгрунтовано значення показників метаболізму сполучної тканини нирок - оксипроліну й уронових кислот сечі, а також середніх молекул крові у комплексній діагностиці ХНН домашніх котів, розраховано й клінічно обгрунтовано доцільність застосування індексів крові та сечі у котів із ХНН з метою оцінювання фільтраційної, концентраційної та реабсорбційної функцій нирок. Вперше включено у схему комплексного лікування синдрому ХНН домашніх котів препарати антиішемічної дії (солкосерил, пентоксифілін).

Визначено зв'язок між клінічними, ультрасонографічними та біохімічними показниками. Розраховано та клінічно обгрунтовано значення індексів сечі та крові, що характеризують основні функції нирок домашніх котів у нормі та за гломерулонефриту, з урахуванням добового діурезу. Розроблено й апробовано схеми лікування котів, хворих на гломерулонефрит, досліджено в динаміці показники крові та сечі під час лікування. Встановлено фізіологічні ліміти артеріальної та венозної систем нирок клінічно здорових домашніх котів і їх зміни за гломерулонефриту.

  Скачати повний текст

Вивчено показники функціонального стану нирок кішок, хворих на полікістоз на різних стадіях. Висвітлено особливості показників сечі та крові кішок за умов полікістозу нирок, інформативність сучасних спеціальних методів досліджень, у тому числі комп'ютерної томографії, у комплексній діагностиці цієї патології визначено зв'язок між клінічними, ультрасонографічними та біохімічними показниками. Встановлено ефективність застосування терапії за умов полікістозу нирок, ускладненого перебігом пієлонефриту. Розкрито інформативність комп'ютерної томографії для діагностики полікістозу нирок у кішок. Встановлено патогенетичний вплив кістозних утворень на артеріальну систему нирок. Обгрунтовано ефективність комплексного лікування, що включає антибактеріальну, імуностимулювальну та вітамінотерапію, за полікістозу нирок, ускладненого пієлонефритом.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.611-953

Рубрики:

Нефрит тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.617-954-6

Рубрики:

Цистит тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами досліджень встановлено, що порушення функціонального стану нирок на II - IV стадіях хронічної ниркової недостатності (ХНН) у собак і домашніх котів супроводжується розвитком гіперазотемії, гіпербеталіпопротеїнемії, гіперхолестеролемії цитолітичного синдрому та холестазу. На розвиток фіброзу у нирках і печінці вказує зростання концентрації хондроїтинсульфатів. Концентрація сечовини у сироватці крові домашніх котів на всіх стадіях ХНН перевищує ступінь її зростання у собак, а концентрація креатиніну на III - IV стадіях має різноспрямований характер. Вміст холестеролу у сироватці крові котів, на відміну від собак, підвищується вже на II стадії ХНН. У собак на більш ранніх стадіях ХНН (II - III) спостерігається значний ступінь азотемії й віща активність лужної фосфатази. У котів більш виражена гіперліпідемія та цитоліз гепатоцитів, а на IV стадії - фібротизація нирок і печінки. Суттєвої різниці між показниками сечі не встановлено.

За гострого перебігу пастерельозу кролів у кірковій зоні нирок характерним є кровонаповнення клубочків, вогнищевий екстракапілярний гломерулонефрит і перилобулярний інтерстиційний нефрит, зерниста та гідропічна дистрофія, некроз нефроцитів. У кістозно розширених просвітах канальців - аморфна речовина з підвищеним умістом білків. У мозковій зоні виразним є кровонаповнення судин, гідропічна дистрофія та коагуляційний некроз нефроцитів. У просвіті більшості канальців відбувається скупчення еозинофільної речовини. Зареєстровано ознаки катарального пієлонефриту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.61-953-6 + П872.61-954-6

Рубрики:

Хвороби сечових органів тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що патології передміхурової залози виникають у 17,4 % псів від загальної кількості досліджуваних самців. Найбільш поширеними патологіями були гіперплазія передміхурової залози, яка зареєстрована у 45,5 %, кісти простати - 21,1 %, хронічний і гострий простатит 16,5 і 8,1 % відповідно. Крім того, у 5,5 % випадках визначено аденокарциному, у 1,5 % - абсцес простати та парапростатичні кісти. Зазначені патології розвивалися переважно у самців старших 6 років. Інтактні пси є більш схильними до розвитку патологій простати. Найчастіше хвороби передміхурової залози діагностовано у таких порід: німецька вівчарка, доберман, боксер, ротвейлер.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.61-953 + П872.61-954

Рубрики:

Хвороби сечових органів тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ