Вивчена адаптивна мінливість збудника туберкульозу пташиного виду в організмі морських свинок; людського і бичачого видів - в організмі курей; людського і пташиного видів - в організмі молодняка великої рогатої худоби.Встановлено, що в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивого хазяїна мікобактерії туберкульозу втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, характерних для виду збудника туберкульозу, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. У не властивих хазяїнів збудники туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, поступово адаптуючись, викликають захворювання з характерними патологічними змінами і навіть генералізований інфекційний процес з летальним кінцем.

В роботі висвітлені результати досліджень з епізоотології псевдомонозу сільськогосподарської птиці в Україні. Наведені матеріали з вивчення біологічних властивостей культур Pseudomonas aeruginosa, ізольованих від загиблої птиці в різних регіонах країни.

Розглянуто питання культивування лептоспір на стандартному середовищі Ігла у 10-разовому розведенні з 5 % сироватки крові вівці. Використання середовища Ігла, стерилізованого фільтрацією через стерилізаційні пластини з порами 0,22 мкм і автоклавуванням, дало однакові результати. За нагромадженням біомаси середовище Ігла у 10-разовому розведенні можна порівняти з середовищем Кортгофа, яке набуло широкого використання.

Наведено результати досліджень з використання різних методів очищення культур лептоспір від контамінуючої мікрофлори, механічних часток та осаду. Встановлено оптимальні схеми поєднання цих методів в конкретних випадках. Досліди виконували в лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин Інституту ветеринарної медицини УААН.

Узагальнено результати досліджень щодо взаємодії білка А з імуноглобулінами та відомості про його антигенні властивості. Це дозволяє з'ясувати особливості формування імунної відповіді на антигенні субстанції стафілокока для створення протистафілококового імунітету.

Ключ. слова: мікотоксини, коєва кислота, гриби, штами, аспергіли, біосинтез, ферментація
Індекс рубрикатора НБУВ: П841.939

Рубрики:

Окремі патогенні гриби

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено наслідки досліджень дезінтеграції лептоспір, бруцел, кампілобактерій, сальмонел, пастерел, ешеріхий, стрептококів, лістерій прискореними електронами, інфрачервоним лазерним опромінюванням, ультразвуком. Визначено оптимальні параметри їх дезінтеграції для виготовлення високоактивних бактеріальних діагностикумів.

Доведено, що комплекс активувальних факторів імунітету сприяє активації проліферації, диференціації, спеціалізації Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, а також підвищує збереженість поросят на 4 % - 12 % та їх продуктивні якості на 15 % - 22 %.

Розроблено дешевий і зручний метод очищення культур лептоспір за допомогою фурациліну 1:84000 та фурагіну 1:26000, 10 % яких додають до середовища Кортгофа з 5 % сироватки крові овець та витримують на середовищі дві доби. Установлено, що антибіотик широкого спектра дії - енрофлок in vitro на лептоспір діє бактерицидно аналогічно до стрептоміцину. У фазі логарифмічного росту лептоспіри чутливіші до впливу антибіотиків, ніж у стаціонарній фазі. Висвітлено методику отримання та використання овечої сироватки крові для культивування лептоспір. Удосконалено середовище Кортгофа для культивування лептоспіру, до складу якого введено 10 % середовища Ігла як стимулятора росту та виключено пептон і вітаміни. Зменшено вміст сироватки крові овець у сироватці з 10 до 5 % та збільшено накопичення біомаси на 37,2 % на відміну від традиційного середовища Кортгофа. Доведено можливість використання середовища Ігла в десятиразовому розведенні для культивування лептоспір на рівні з середовищем Кортгофа. Досліджено спосіб одержання високоочищеного альбуміну методом хроматографії з застосуванням макропористих кремнеземвмісних сорбентів маски "CX-50". Модифіковано твін-альбумінове середовище EMJH шляхом зниження вмісту альбуміну до 0,25 % та твіну до 0,025 % і додаванням 1 % середовища Ігла.

Наведено результати теоретичних розробок, проведених лабораторних та виробничих досліджень щодо діагностики, лікування та профілактики заразних захворювань, які мають науково-методичне та практичне значення. Розглянуто питання щодо паразитоценології, асоційованих інфекцій та асоціативних захворювань. Досліджено актуальні проблеми ветеринарної медицини у шовківництві щодо асоційованих інфекцій шовківничного шовкопряда. Викладено нову теорію паразитизму. Охарактеризовано сучасні протипаразитарні препарати широкого спектра дії. Доведено ефективність бровермектину у разі сетаріозу великої рогатої худоби. Вивчено вплив інсектицидів на стан здоров'я тварин. Відображено особливості перебігу сальмонельозу. Проаналізовано вплив герпетичної інфекції на перебіг гострих кишкових інфекцій.

Наведено стислі характеристики створених в Інституті сільськогосподарської мікробіології Української Академії аграрних наук біологічних препаратів, які у комплексі з іншими агротехнічними та ветеринарними заходами, спрямовані на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і захист рослин і тварин від інфекційних хвороб. Доведено ефективність застосування ризоторфіну в нових районах сіяння сої. Застосовано ризоторфін для підвищення врожаю люпину в зоні Полісся України. Висвітлено нову технологію вирощування люцерни. Збільшено продуктивність райграсу однорічного. Описано технологію прискореного розмноження насіннєвої картоплі.

Проведено епізоотологічний аналіз розповсюдження сибірки серед сільськогосподарських тварин в Україні за перід 1996 - 2000 рр. Вивчено імуногенні властивості вітчизняної вакцини проти сибірки зі штаму K-79Z, а також вплив даної вакцини на імунну систему двомісячних телят залежно від дози та способу введення. Досліджено стан імунної реактивності телят, щеплених протисибірковими вакцинами з штамів "55 - ВНИИВВиМ" і "СБ". Надано пропозиції для удосконалення заходів імунопрофілактики захворювання великої рогатої худоби в стаціонарно неблагополучних щодо сибірки пунктах.

Вивчено розповсюдження та особливості перебігу сибірки в Україні у період 1991 - 2000 рр. Проведено аналіз результатів досліджень щодо сибірки. Для виготовлення антигену використано стерильний фільтрат культурної рідини вакцинного штаму Bac. anthracis K-79Z з відповідним титром сибіркового білку - екзотоксином. Наведено порівняльну оцінку антигенів, виготовлених за різними технологіями, з окремих видів мікробів роду Bacillus. Розроблено та затверджено нормативну документацію на виготовлення та контроль якості антигену сибіркового стандартного (АСС). Зазначено, що дана технологія екологічно безпечна, економічна, енергоощадна та не шкідлива для здоров'я людей. Освоєно виробництво АСС за новою технологією. Впроваджено даний діагностикум у роботу діагностичних лабораторій ветеринарної медицини України. Застосування антигену надало можливість звільнити державу від закупівлі подібного за кордоном та щороку заощаджувати валютні кошти.

Вперше в Україні досліджено ферментативний гідролізат білків крові з відходів виробництва сироватки, придатний для виготовлення живильних середовищ для культур клітин. Удосконалено методику щодо одержання ферментативного гідролізату білків з використанням нехарчової білкової сировини на принципах безвідходної технології виробництва. Запропоновано технологічну схему одержання сироватки крові великої рогатої худоби нативної без консерванту та метод контрольної системи для визначення її ростової активності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П841.4

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості поширення деяких бактерій серед сільськогосподарських тварин різних видів - потенційних збудників харчових токсикоінфекцій (ешерихій, кокової мікрофлори, протею, сальмонел). Обгрунтовано необхідність спеціальної обробки продуктів, одержаних у разі вимушеного забою тварин.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження мінливості культурально-морфологічних та антигенних властивостей штамів B.ovis, родової та видової антигенності збудника інфекційного епідидиміту (ІЕ) баранів. Серед культур B.ovis визначено штами з високою активністю родових і видових R-антигенів. Визначено додаткові ознаки у разі селекції штамів. Розроблено способи одержання видової бруцелаовісної та родової бруцельозної R-сироваток з застосуванням штамів B.ovis. Запропоновано та впроваджено до практики "Набір компонентів для серологічної диференціації культур бруцел". Проведено серологічний моніторинг п'яти вівцегосподарств щодо бруцелаовісної та хламідійної інфекції. Виявлено тенденцію залежності виходу ягнят від рівня серопозитивності тварин. Визначено роль баранів-плідників репродуктивного віку у розповсюдженні збудників бруцелаовісної та хламідійної інфекції та підтриманні епізоотичного процесу. Досліджено серологічний статус тварин за умов змішаного перебігу ІЕ баранів і хламідіозу.

За результатами досліджень визначено ступінь поширення шиготоксинпродукуючих ешерихій серед великої рогатої худоби, свиней, птиці, оцінено їх антигенну структуру та спектр домінуючих сероварів. У виділених штамів вивчено чинники патогенності та встановлено ознаки належності до групи ентерогеморагічних ешерихій - збудників геморагічного коліту, гемолітичного уремічного синдрому й тромбоцитопенічного акроангіотромбозу. Встановлено етіологічну роль STEC у розвитку захворювань телят та поросят, які супроводжуються діареєю, та визначено їх антигенну структуру. З використанням сучасних діагностичних методів одержано об'єктивну інформацію щодо чинників патогенності виділених штамів. Проведено скринінг штаму O157:H7.

Вивчено питання трансоваріальної передачі адаптованих до організму курей мікобактерій теберкульозу людського й бичачого видів та збереження стабільності набутих ними ознак в організмі невластивого хазяїна. Встановлено, що восьмиразово пасажовані в організмі курей культури M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8) поряд з набутими властивостями, характерними для збудника туберкульозу птахів, виявляють ряд ознак, характерних для M. tuberculosis та M. bovis. Експериментально доведено, що під час адаптації до організму курей мікобактерії туберкульозу людського й бичачого видів зумовлюють інфікованість яєць, а під час інкубації таких яєць - високий відсоток загибелі ембріонів. Встановлено, що під час наступного попадання в організм курей адаптовані до їх організму мікобактерії туберкульозу людського й бичачого видів виявляють тенденцію до подальшої мінливості властивостей у напрямку збудника туберкульозу пташиного виду, у тому числі і за умов трансоваріального виділення. Показано, що при виділенні з яйцем адаптовані до організму курей M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8) є патогенними як для курей, так і для кролів та морських свинок. Доведено, що під час неодноразового послідовного введення в організм морських свинок адаптовані до організму курей M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8) відновлюють властивості, характерні для типових представників цих видів мікобактерій туберкульозу.