За результатами досліджень щодо оцінки мікроклімату корівників у холодний період року зроблено висновок: основні показники повітряного середовища не відповідають зоогігієнічним нормативам. Внаслідок заходів щодо оптимізації мікроклімату в дослідному корівнику (за розрахунками потреби у вентиляції, нормалізації теплового балансу й освітленості приміщень) вдалося підвищити основні показники повітряного середовища корівника у холодний період року до меж зоогігієнічних норм для утримання тварин.

Викладено результати досліджень по впливу підлог і стін різних конструкцій і застосування сучасних санітарно-гігієнічних засобів на підвищення морфофункціонального статусу молочної залози та якості молока у корів, здоров'я нетелів та подальшу продуктивність і маститостійкість первісток. Експериментально доведено та теоретично обгрунтовано доцільність застосування масажу вимені нетелів і первісток, що дозволяє у значній мірі компенсувати негативний вплив несприятливих умов утримання. Застосування безприв'язно-боксового утримання нетелів з організацією масажу вимені сприяє більш повному розвитку морфологічних, морфометричних ознак вимені, що підвищує продуктивність і якість молока у тварин та зменшує захворюваність їх маститом на 31,5%.

На підставі проведеного оцінювання запропонованих способів утримання сухостійних корів української чорнорябої молочної породи у гігієнічному аспекті розроблено нові теоретичні підходи щодо реконструкції існуючих виробничих приміщень, згідно вимог ВНТП - АПК - 01.05. Доведено, що для забезпечення оптимальних умов утримання у зимово-стійловий період худоби різних статево-вікових груп в одному приміщенні доцільно проводити реконструкцію корівників. Потребу у скотомісцях для тварин у приміщенні за цього необхідно визначати за кількістю днів перебування корів у технологічній групі залежно від їх фізіологічного стану та віку з урахуванням загальних коефіцієнтів, рекомендованих відомчими нормами технологічного проектування для спеціалізованих підприємств з виробництва молока. На підставі дослідження мікроклімату реконструйованих тваринницьких приміщень доведено, що найбільш оптимальним способом утримання корів у сухостійний період є безприв'язний в окремій секції з комбікормом, який дає змогу дотримуватися гігієнічних вимог, сприяє збільшенню молочної продуктивності корів після отелення на 15 - 19 % і маси тіла новонароджених телят - на 11,2 %. Доведено, що безприв'язне утримання сухостійких корів у окремій ізольованій секції, обладананій комбібоксами, або прив'язане в окремій ізольованій секції забезпечує більш оптимальні значення температури повітря, сприяє зниженню рівня вуглекислого газу на 0,06 - 0,08 %, відносної вологості - на 16 - 20 %, мікробного забруднення повітря - у 2,1 - 2,3 раза, рівня виробничих шумів - 6,5 - 7,9 раза, покращує ефективність використання виробничих площ та внутрішнього обладнання приміщення.

  Скачати повний текст

Подано технологічну та зоогігієнічну оцінку шлакобетонних підлог із гумокордним покриттям та гумокордних годівниць, виготовлених на основі відходів Сумського ВАТ "Гумотехніка" та Сумського ЗАТ "Підприємство теплових мереж". Науково обгрунтовано технологічні та зоогігієнічні якості підлог та годівниць, що мають різні теплозахисні властивості. Визначено вплив підлог та годівниць на фізіологічний стан, здоров'я та продуктивність тварин, а також економічну ефективність підлог та годівниць. На підставі проведених зоогігієнічних досліджень встановлено, що запропонована шлакобетонна підлога з гумокордним покриттям та гумокордна годівниця відповідають основним зоогігієнічним вимогам. Вони теплі, міцні, зручні в експлуатації, сприяють створенню комфортних умов для утримання тварин. Утримання корів у стійлах з новими типами підлог та годівниць не впливає негативно на здоров'я та продуктивність тварин, позитивно впливає на якість отриманої продукції.

Наведено матеріали уточнення санітарно-захисної зони проектованого корівника в Рівненській області з урахуванням існуючої інфраструктури ферми та її регіону. Встановлено, що основним критерієм уточнення зони виступає рівень хімічного забруднення приземного шару атмосферного повітря, що формується за рахунок поширення продуктів життєдіяльності великої рогатої худоби. Запропоновано використовувати реальну санітарно-захисну зону як оптимізуючий показник при розширенні (модернізації) виробництва.