На основі удосконаленого методу дискретних вихорів та кінематичних даних, отриманих за допомогою високошвидкісної кінозйомки, побудовано двовимірну нелінійну обчислювальну модель роботи крил бджіл під час вентилювання ними вулика. Розглянуто випадки ізольованої бджоли, бджоли на посадочній площадці та ізольованого ланцюга бджіл. Отримано миттєві інтегральні та усереднені динамічні характеристики крила, а також вихорові картини, поля швидкості, лінії рівних швидкостей, тисків, миттєві лінії течії. Для розрахунку миттєвих ліній течії було отримано аналітичні вирази для функції течії від вихору в каналі та ізольованого ланцюга вихорів. Числове моделювання показало, що у кожній маховій напівплощині формується циркуляційна течія, яка виносить повітря з вулика. Порівняльний аналіз отриманих результатів дав підставу для припущення щодо роботи крил комах у режимах вентиляції та польоту, які грунтуються на інерційно-вихоровому принципі.

Аналіз результатів проведених досліджень свідчить про помітну тенденцію до зниження питомої активності бджолиного меду за радіоцезієм у порівнянні з 1991 роком.

Показано, що одним із джерел забруднення бджолиних стільникв бета-активними речовинами є білковий та вуглеводний корм, який використовується для вирощування личинок; міграція бета-активних речовин в бджолині стільники проходить по ланцюгу: грунт - пилок та мед - кал личинок та кокони - стільники.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-28,025

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж69750 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано динамiку репродукцiї трутнiв та спiввiдношення кiлькостi бджолиного та трутневого розплоду, вирощуваного українськими степовими бджолами, впродовж пасiчницького сезону.

Наведено показники, що характеризують зміну фізіологічного стану медоносних бджіл, динаміку їх вирощування та продуктивності.

Встановлено, що на початку літнього періоду у черевці, грудній частині та голові медоносних бджіл, які утримуються в екологічно забруднених зонах, збільшений вміст заліза та свинцю. Нагромадження цинку, міді, хрому та кадмію у них залежить від частини тіла та екологічно забрудненої зони.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-273.9

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено вміст деяких макро- та мікроелементів у медоносних бджіл у різні періоди їх росту. Досліджено біохімічний склад найпоширеніших ботанічних сортів квіткового пилку щодо вмісту окремих макро- та мікроелементів, білків і ліпідів. Науково обгрунтовано доцільність застосування для годівлі бджіл тимчасових замінників перги з використанням Ca, P, Mg, Fe, Mn, Zn, Cu, Co, Ni, що позитивно впливає на активність каталази у калі комах, екстер'єрні зміни та якість зимівлі. Запропоновано новий спосіб корекції метаболічних процесів в організмі бджіл у період їх підготовки до зимівлі. Вивчено статеву, вікову та сезонну залежність депонування окремих макро- та мікроелементів в організмі бджіл. Визначено рівень токсичних доз деяких неорганічих сполук мікроелементів. Встановлено, що застосування таких мікроелементів як залізо, кобальт, марганець, мідь, цинк у складі тимчасових замінників перги покращує перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі бджіл у зимовий період. Експериментально встановлено, що рентабельність дослідної групи у разі внесення кормової домішки до складу тимчасових замінників перги у порівнянні з контрольною збільшується на 8 %.

Вивчено рефлекс щодо місця розташування гнізда у різних стаз медоносної бджоли. У порівняльному аспекті охарактеризовано стази та визначено різницю між ними. На основі знань біологічних особливостей хомінгу розроблено способи, які забезпечують збереження льотних бджіл у разі переміщення бджолиних сімей на близькі відстані та під час формування відводків без зміни стаціонару. Установлено, що поведінка під час хомінгу у різних стаз медоносної бджоли має певні особливості. Виявлено різницю властивостей сприймання органа зору, точності потрапляння у місце розташування льотка, характеру орієнтувального польоту. Доведено, що за умов дотримання певних заходів бджолині сім'ї на пасіці можна переносити не поступово по 0,5 м кожного дня, а відразу на відстань до 30 м. З урахуванням здатності бджіл переключатись літати на інше місце, розроблено способи формування відводків зі збереженням льотних бджіл без перевезення на інший стаціонар.

Досліджено вміст важких металів, неетерифікованої й аніонної форм жирних кислот, а також жирних кислот загальних ліпідів у бджолиному обніжжі, тканинах медоносних бджіл і бджолиних стільниках (язиках), одержаних з вуликів, розміщених на територіях біля вугільних шахт і збагачувальних комбінатів і гірничо-видобувного комбінату та цементного заводу. Визначено концентрацію важких металів у поліфлорних і гречаних медах. Зафіксовано вірогідне зростання вмісту заліза, цинку, міді, нікелю, кадмію та свинцю в бджолиному обніжжі, тканинах медоносних бджіл і бджолиних стільниках, одержаних з вуликів, розміщених на забруднених територіях. За цих умов у бджолиному обніжжі, тканинах медоносних бджіл і бджолиних стільниках (язиках) знижується рівень неетерифікованих форм жирних кислот, але підвищується - аніонних, що призводить до зміни вмісту жирних кислот загальних ліпідів.

Досліджено жирнокислотний склад квіткового пилку та маточного молочка. Вивчено вікову та сезонну динаміку депонування загальних ліпідів і співвідношення їх класів у деяких тканинах медоносних бджіл. Наведено нові дані щодо патогенезу за нозематозу медоносних бджіл. Визначено, що кількість загальних ліпідів в грудних м'язах хворих і клінічно здорових бджіл практично однакова. Встановлено зниження вмісту загальних ліпідів у жировому тілі. З'ясовано, що за рахунок різкого зниження розміру жирового тіла, кількість загальних ліпідів черевця без екскрементів зменшується у хворих бджіл у 1,3 раза, у порівнянні із здоровими особинами. Запропоновано спосіб відбору бджолиних сімей для якісної зимівлі. Показано, що кількість фосфоліпідів у м'язах сильних сімей на 33,6 % є вищою, у порівнянні з показниками слабких.

Надано дані про вміст жирних кислот у тканинах організму медоносних бджіл у кінці літнього періоду. Встановлено достовірне збільшення вмісту насичених, на тлі зменшення поліненасичених, жирних кислот у тканинах цілого організму медоносних бджіл у кінці літнього періоду, відібраних із зон підвищеного екологічного ризику Львівщини, у порівнянні з умовно екологічно чистою зоною. Загальний вміст жирних кислот та співвідношення окремих поліненасичених і насичених жирних кислот у тканинах організму медоносних бджіл значно коливаються, залежно від агроекологічних умов довкілля, і визначаються інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.

Надано дані про вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів у тканинах голови, грудних м'язів і черевця медоносних бджіл у кінці весняного періоду. Встановлено, що найбільший вміст загальних ліпідів виявлено в тканинах бджіл грудного відділу з пасіки умовно екологічно-чистої зони. У співвідношенні окремих класів ліпідів у тканинах грудей виявлено найнижчий рівень фосфоліпідів для всіх досліджених екологічних зон. Виявлені відмінності досліджених показників в організмі розглянуто у контексті з сезонними особливостями ліпідного обміну в організмі бджіл та їх розмноженням.

Надано дані про вміст окремих важких металів і жирних кислот (ЖК) у стільниках медоносних бджіл залежно від екологічних умов довкілля. Встановлено вірогідно нижчу концентрацію заліза, цинку, міді, нікелю та свинцю у стільниках, одержаних із дослідних вуликів, розміщених на відстані 15 і 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження, у порівнянні з стільниками контрольної пасіки. Загальний вміст ЖК і співвідношення окремих поліненасичених і насичених ЖК у зразках "язиків" з цієї зони значно коливалися залежно від агроекологічних умов довкілля та визначалися інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.

Установлено, що у тканинах голови медоносних бджіл, які утримуються на екологічно забруднених територіях, у кінці літнього періоду зменшується загальний вміст неетерифікованих форм насичених жирних кислот (ЖК) із парним і непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу, мононенасичених ЖК родин n-7 і n-9 і поліненасичених ЖК родин n-3 і n-6, але зростає - аніонних. У кінці літнього періоду найінтенсивніше зменшується вміст неетерифікованих форм насичених, моно- та поліненасичених ЖК і, навпаки, збільшується концентрація аніонних форм насичених моно- і поліненасичених ЖК у тканинах голови медоносних бджіл, які утримуються на території з інтенсивним рухом транспорту та роботою промислових підприємств.

Досліджено оптимальну силу батьківських сімей під час вирощування ранніх трутнів. Встановлено, що для виведення ранніх трутнів батьківські сім'і доцільно формувати з осені. Мінімальна їх сила має бути 8 вуличок з обов'язковою підстановкою в середину бджолиного гнізда стільника з частиною трутневих комірок площею 8 - 10 кв., що сприятиме одержанню статевозрілих ранніх трутнів на 3 тижні раніше. За відсутності трутнів в інших сім'ях ранні трутні, виведені в племінних сім'ях, створюватимуть трутневий фон, який гарантуватиме чистопородне спаровування бджолиних маток і в подальшому вони братимуть участь у насиченні трутневого фону навколо пасіки.

Проаналізовано дані про вміст мінеральних елементів і жирних кислот у стільниках медоносних бджіл. Установлено збільшення кількості нікелю, свинцю, заліза і відносного вмісту основних моно- і поліненасичених жирних кислот у стільниках, одержаних із вуликів передгірської та гірської зон у порівнянні зі зразками з низинної зони. Загальний вміст жирних кислот і співвідношення окремих поліненасичених і насичених жирних кислот у стільниках медоносних бджіл коливаються залежно від агроекологічних умов довкілля та визначаються інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.