Представлені матеріали, отримані вченими України та інших країн, які потрапили в зону впливу аварійних викидів Чорнобильської АЕС. Аналізується стан соснових деревостанів на площах, де заборонена лісогосподарська діяльність. Приведені основні закономірності міграції радіонуклідів і їх розподілу в лісових біогеоценозах. Досліджені темпи та напрямки накопичення радіоактивних елементів у продукції лісового господарства. Обговорюються результати досліджень по вивченню впливу хронічного радіоактивного опромінення на формування генеративної сфери лісоутворюючих порід та по застосуванню методів фітоіндикації при характеристиці екологічного стану лісових масивів.

Висвітлюються основні положення теорії руху колісних і гусеничних лісових машин. Розглядається взаємодія колісного і гусеничного рушіїв з опорною поверхнею, аналізуються сили та моменти, що діють на лісову машину, рівняння її прямолінійного поступального руху і сучасні методи його розв'язання. Подано основи теорії криволінійного руху колісних і гусеничних машин, тяговий розрахунок лісових самохідних машин і викладені загальні питання їх вертикальної динаміки та крутильних коливань в трансмісії.

Визначено соко- та смолопродуктивність листяних (береза плосколиста, береза даурська, клен ясенолистий, клен сріблястий, клен цукровий) та хвойних (сосна Банкса, сосна Веймутова, сосна жорстка, сосна чорна) інтродукованих порід. Наведено результати аналізу соку листяних порід на вміст цукрів.

Раскрыта сущность устойчивого лесопользования. Осуществлена типизация ноосферных функций леса по сфере их использования. В процессе исследования разработана классификация, состоящая из 2 типов, 4 подтипов, 14 классов, 38 подклассов, 76 групп и 217 видов отдельных функций леса. Разработанные типизация и классификация ноосферных функций леса рассматриваются как первый этап (исходная база) обоснования теоретических основ устойчивого лесопользования, становления его как отдельного междисциплинарного научного направления.

На основі архівних матеріалів показано деякі аспекти господарювання в лісах Осмолоди 1842 - 1940 рр. До 1898 року лісоексплуатація тут була надто інтенсивною. Починаючи з 1898 року ведення господарства в лісах Осмолоди регламентувалось 10-річними планами, які включали розміри річних лісосік та проведення лісовідновних робіт і ведення мисливського господарства.

На основі аналізу конструкцій існуючих лебідкових механізмів та методів їх розрахунку запропоновано математичну модель розрахунку приводів із врахуванням змінності динамічних навантажень, що діють на елементи приводу, а також представлено новий привід вдосконаленої конструкції. Отримано теоретичні результати, перевірені експериментально, що дають змогу дати рекомендації для вибору методів розрахунку та обгрунтувати деякі параметри приводів канатних установок.

Дисертацію присвячено питанням підвищення працездатності ланцюгових відрізних пил за рахунок тангенційного армування твердим сплавом зуба пили та використання нових типів заточок. Запропоновано ряд методик визначення кінематики, завантаження різальних кромок, зміни геометричних параметрів вздовж різальної кромки інструменту. Розв'язана об'ємна задача пружного напруженого деформованого стану зуба армованого твердим сплавом методом кінцевих елементів. Визначена оптимальна товщина пластини для тангенційного армування зубів ланцюгової відрізної пили. Для різних типів заточок визначено характер зміни сил різання. Згідно з промисловими випробуваннями, запропоновані удосконалені конструкції різального зуба інструмента, що дало можливість підвищити стійкість інструменту в 10...50 разів в залежності від умов роботи та зменшити сили різання до 50%.

Дисертація присвячена питанням розробки і дослідження безшатунного і сфероїдального малопотужних нетрадиційних двигунів з високими потужнісними, економічними і вібраційно-шумовими показниками. В роботі розвинено новий напрям в удосконаленні двигунів щодо найважливіших техніко-економічних показників. Розроблені основи розрахунку кінематики, динаміки і робочого процесу цих нетрадиційних двигунів, а також вперше подана нова методика розрахунку кінематичної точності безшатунного двигуна, які зробили певний внесок в розвиток теорії двигунів внутрішнього згоряння. Наводяться дані щодо ефективного зниження вібрації і шуму дослідної ланцюгової пили з безшатунним двигуном.

Подано класифікацію недеревних ресурсів лісу, систематизовано напрямки та проаналізовано обсяги їх використання. Розглянуто можливості збільшення заготівель.

Розглянуто теоретичні засади і практичні завдання стратегії лісокористування за сучасних умов на принципах збалансованого екорозвитку. Показано шляхи регенерації природного середовища в Україні, збереження і відтворення лісових ресурсів держави.

Розглянуто деякі лісівничо-екологічні аспекти лісозаготівлі в Карпатах. З метою зменшення негативних наслідків лісозаготівлі пропонується вести пошук нових природоохоронних технологій рубання лісу.

Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

Наведено дані щодо радіоактивного забруднення недеревної продукції лісів 12 областей України. Зазначено, що у Лісостеповій і Степовій зонах 24% зразків лісових ягід та їстівних грибів за вмістом радіоцезію перевищують гранично допустимий рівень (ДР-97), в Українському Поліссі вміст цього елемента перевищує граничні межі у 60% зразків. Це необхідно враховувати для визначення колективної дози внутрішнього опромінення населення певних регіонів.

Показано, що існуюча екологічна ситуація вимагає суттєвих змін в управлінні, організації і веденні рекреаційного господарства області. Для вирішення комплексу проблем рекреаційного природокористування запропоновано розробляти науково-обгрунтовані прогнози можливих наслідків рекреаційної діяльності та заходи попередження негативного впливу на природні ресурси.

Розглянуто теоретичні засади й особливості практичного застосування перелікових способів визначення запасів і сортиментної структури деревостанів з рубкою та без рубки модельних дерев, зокрема, за об'ємними, збіговими, сортиментними, товарними таблицями. Наведено назви та висвітлено зміст перелікової таксації, а також поняття щодо переліку дерев, його різновиди. Подано способи визначення середніх запасотвірних ознак деревостанів за переліком і обміром дерев. Описано організацію та технологію підготовчих, польових і камеральних робіт з відведення, різні способи таксації, матеріальної та грошової оцінки лісосік.

  Скачати повний текст

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

Дисертацію присвячено вивченню біологічної смолопродуктивності дерев інтродукованих видів (сосни Банкса, сосни Веймутова, сосни жорсткої та сосни чорної) за умов Малого Полісся. Досліджено залежність смолопродуктивності дерев від морфометричних показників стовбура та крони, а також значень показників будови деревини, виявлено чинники для відбору високосмолопродуктивних особин. Отримано рівняння залежності кількості вертикальних смоляних ходів у деревині інтродуцентів від ширини річного шару. Проведено кількісний та якісний аналіз живиці досліджуваних видів. Визначено вплив сумісної дії комплексу факторів, а також частку їх впливу на смолопродуктивність дерев.

Розроблено теоретичні засади розрахунку канатного оснащення, вантажних кареток і приводів за умов міцності та довговічності. Зазначено, що кривою провисання канату є ланцюгова лінія, а за критерій оптимізації вантажної каретки прийнято коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між колесами. Вперше розроблено методику розрахунку спарених канатних систем та математичну модель установки як складної пружної системи. З використанням аналізу та синтезу обгрунтовано її параметри для забезпечення ефективної роботи. На підставі виконаних досліджень запропоновано методи розрахунку основних елементів і розроблено конструкції підвісних канатних установок (мобільні короткодистанційні, багатопрольотні з приводом, що переміщуються вздовж траси, та спарені канатні системи) для розв'язання проблеми механізації лісозаготівель за гірських умов.

Розглянуто способи використання недеревної продукції лісу на підставі досягнень сучасної науки та передового досвіду. Розкрито шляхи раціонального використання лісових кормових угідь для потреб тваринництва, технології збору, заготівлі дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, їстівних рослин, а також технології їх переробки на продукти харчування за умов цехів лісових підприємств. Висвітлено питання технології підсочування берези та використання березового соку, заготівлі та первинної переробки лікарських рослин, розвитку бджільництва за умов лісу, роботи підсобних тваринницьких господарств, а також використання лісового фонду для ведення мисливського господарства.

Рассмотрены способы использования недревесной продукции леса на основе достижений современной науки и передового опыта. Раскрыты пути рационального использования лесных кормовых угодий для нужд животноводства, технологии сбора, заготовки дикорастущих плодов, ягод, орехов, грибов, съедобных растений, а также технологии их переработки в продукты питания в условиях цехов лесных предприятий. Освещены вопросы технологии подсочки березы и использования березового сока, заготовки и первичной переработки лекарственных растений, развития пчеловодства в условиях леса, работы подсобных животноводческих хозяйств, а также использования лесного фонда для ведения охотничьего хозяйства.