Ключ. слова: глутаминсинтетаза, глутаматсинтаза, глутаматдегидрогеназа, 15N-аммоний, ассимиляция ионов аммония, L-метионинсудьфоксимин
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.11 + П213.7-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Phaseolus vulgaris L., донорно-акцепторные отношения, углекислотный газообмен, ассимиляты, фитогормоны
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.115,025 + Е50*696,025 + П213.7-273

Рубрики:

Загальна ботаніка

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фітогормони, абсцизова кислота, цитокініни, індолілоцтова кислота, гібереліноподібні речовини, первинний листок, клітинний ріст
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-264.5

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) на індукцію ризогенезу у живців квасолі та гвоздики ремонтантної, фітогормональний статус та активність окремих форм пероксидази в період активного коренеутворення. Концентрат ПТМБ, як і індолілоцтова кислота (ІОК), активно стимулює процес ризогенезу, сприяє підвищенню товарної якості посадкового матеріалу гвоздики. У живців, оброблених цими препаратами, відзначено зниження ендогенного рівня ІОК перед початком коренеутворення. Ця кислота (але не ПТМБ) сприяє збільшенню активності розчинної та іонозв'язаної пероксидази та її окремих ізоформ, що свідчить про "бар'єрні" функції цього ферменту щодо проникнення ІОК у клітину.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-3

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено активність ліпоксигенази й ультраструктуру клітин зародкової осі протягом перших 24 год проростання насіння квасолі. У ході вивчення зміни ліпоксигеназної активності в часі виявилося, що в перші 3 год проростання активність ферменту підвищується утричі у порівнянні із такою в сухому насінні. У подальшому зростання активності продовжується до 6-ї години проростання, після чого швидко знижується і на 18-ту годину досягає рівня активності у сухому насінні. Припущено, що ліпоксигенеза бере участь лише в ініціації процесу проростання насіння, спричинюючи зміни у структурі клітинних мембран. На підставі ультраструктурного аналізу препаратів зародкової осі встановлено, що протягом перших 24-х годин проростання відбуваються такі перебудови у структурі клітин, які виводять її зі стану вимушеного спокою в функціонально активний стан.

Ключ. слова: Phaseolus vulgaris L., свинець, хлорофіл, каротиноїди, стрес
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-275.9

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Phaseolus vulgaris L., свинець, селен, глутатіон, каталаза, пероксидаза , глутатіонпероксидаза
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-272.53

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фітогормони, абсцизова кислота, водний дефіцит, первинний листок, клітинний ріст
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-468.5

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фітогормони, абсцизова кислота, первинний листок, клітинний ріст
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-264.15

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Phaseolus vulgaris L., водний стрес, фітогормони, кінетин, листок, фізіологічно активні речовини
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13Fab*725.38 + П213.7-273.539

Рубрики:

Fabaceae Бобові

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив дегідратації й регідратації на ліпоксигеназну активність та ультраструктуру клітин ізольованої зародкової осі насіння квасолі на різних етапах проростання. Показано, що 4-годинне зневоднення зародкових осей після 6-годинної інкубації у воді (стійка до зневоднення фаза) істотно не впливає на ліпоксигеназну активність. Під час наступної регідратації ліпоксигеназна активність поступово знижувалася до рівня активності в 12-годинних зародкових осях (у разі нормального проростання). За дегідратації після 12 год інкубації у воді зафіксовано значне зростання ліпоксигеназної активності, пов'язане з розвитком необоротних деградаційних процесів у клітині. Під час дослідження субструктури клітин виявлено, що лабільнішими структурами цитоплазми є полірибосоми, ендоплазматичний ретикулум і диктіосоми, які формуються за гідратації й зникають у разі зневоднення. Дегідратація зародкових осей у чутливій фазі спричиняє плазмоліз клітин і необоротне руйнування їх мембранних структур.

Изучено распределение цитокининов в листьях, стебле, корнях и цветках фасоли в период репродуктивного развития. Показано уменьшение содержания зеатина и зеатинрибозида в листьях после начала цветения. В цветках и корнях уровень этих гормонов повышался после опыления. Предполагается, что увеличение концентрации активных форм цитокининов происходит за счет их транспорта из корней и связано с процессом закладки семян и плодов.

Вивчено основні біологічні та кількісні морфологічні ознаки продуктивності квасолі. Встановлено, що урожайність квасолі залежить від кущистості, кількості та маси бобів на рослинах, кількості продуктивних стебел. Встановлено позитивну кореляцію урожайності з масою насіння з рослини. Виявлено істотний зв'язок між масою бобів із рослини й насіннєвою продуктивністю. За цією ознакою доцільно проводити добір продуктивних рослин.

Висвітлено забур'яненість посівів квасолі звичайної за різних строків сівби. Проаналізовано видовий склад бур'янів. Встановлено негативний вплив забур'яненості на елементи продуктивності квасолі. Оцінено ступінь ураженості різних сортів квасолі хворобами та пошкодження шкідниками.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження та надано оцінку активності антиоксидантного захисту рослин внаслідок дії іонів свинцю. Визначено, що їх вплив змінює активність ферментів азотного обміну, концентрацію фотосинтетичних пігментів, зокрема, компонентів віолаксантинового циклу, встановлено залежність водного статусу рослин від даного процесу. Виявлено активацію антиоксидантної аскорбат-глутатіонової системи в результаті дії низьких концентрацій іонів свинцю та пригнічення її високими протягом періоду проростання та початкового росту рослин. Встановлено, що іони селеніту за низьких концентрацій позитивно впливають на ріст та розвиток рослин, активують процеси азотного метаболізму та фотосинтезу. Доведено, що за умов дії на рослини іонів свинцю антиоксидантний захист активується екзогенною реакцією селеніту та абсцизової кислоти. На поживних середовищах з ацетатом свинцю абсцизова кислота завдяки активації ферментів асиміляції аміаку та відновленню водного статусу стимулює ростову активність коренів і пагонів рослин. Вперше виявлено, що інтенсивність проростання насіння рослин за умов іонів свинцю залежить від рівня вимушеного спокою насіння та існування початкового рівня аскорбінової кислоти.

Вивчено неоднорідність насіння квасолі за морфолого-анатомічними особливостями, посівними якостями та врожайними властивостями. Розглянуто динаміку росту та розвитку рослин. Встановлено залежність тривалості періодів розвитку квасолі від погодних умов. Запропоновано новий спосіб відбору високопродуктивних фракцій за масою 1 000 насінин і тривалістю періоду цвітіння-достигання. Встановлено оптимальні строки збирання насіння квасолі сорту Первомайська. Досліджено вплив різних типів пошкоджень на посівні та врожайні властивості рослини. Проведено порівняння широкорядного та стільникового способів сівби. Випробувано сортування насіння за пружністю. Досліджено екологічно безпечні методи його обробки вогнем і повітряно-озоновою сумішшю.

  Скачати повний текст

Досліджено режими зрошення та агротехнічні заходи щодо вирощування квасолі на зрошуваних землях південного степу України. Встановлено оптимальний режим зрошення - диференційований, економічно доцільний рівень мінерального живлення - азотних - 90-120 кг і фосфорних - 60-90 кг діючої речовини і норми висіву квасолі для напіввитких сортів типу Красноградська 5 - 400 тис. схожих насінин на гектар, для кущових сортів типу Порумбіца - 500 тис. насінин на гектар. Додержання вказаних агрозаходів забезпечує одержання добрих урожаїв якісного насіння близько 30 ц/га і високі показники економічної ефективності.