Розглянуто спеціалізацію, виробничі ресурси та перспективи розвитку сільського господарства у зоні Полісся, соціально-економічну ситуацію в агропромисловому комплексі України та шляхи подолання кризового стану, питання щодо використання агровиробничого потенціалу земель з забезпеченням сталої продуктивності агроекосистем. Здійснено соціально-демеграфічний моніторинг сільського населення. Викладено завдання аграрної науки у зв'язку зі змінами клімату. Наведено наукове обгрунтування технологій виробництва основних видів конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. Висвітлено особливості ведення альтернативного землеробства, шляхи підвищення родючості грунтів і врожайності культур. Особливу увагу приділено управлінню продуктивним процесом в адаптованому землеробстві.

Рассмотрена специализация, производственные ресурсы и перспективы развития сельского хозяйства в зоне Полесья, социально-экономическая ситуация в агропромышленном комплексе Украины и пути преодоления кризисного состояния, вопросы использования агропроизводственного потенциала земель с обеспечением стабильной продуктивности агроэкосистем. Осуществлен социально-демографический мониторинг сельского населения. Изложены задания аграрной науки в связи с изменением климата. Приведено научное обоснование технологий производства основных видов конкурентоспособной сельскохозяйственной продукции. Освещены особенности ведения альтернативного земледелия, пути повышения плодородия почв и урожайности культур. Особое внимание уделено управлению производительным процессом в адаптированном земледелии.

Розкрито засади інтенсивного ведення тваринництва, бджільництва та рибництва у Поліссі, викладено шляхи створення міцної кормової бази. Значну увагу приділено комплексній механізації й енергетичному забезпеченню агропромислового комплексу, а також ветеринарній медицині, стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції. Запропоновано методику біологічної оцінки сільськогосподарської продукції. Описано особливості ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях. Охарактеризовано обладнання для енергетики. Показано роль біологічно активних речовин у біотехнології відтворення тварин. Проаналізовано стан і перспективи птахівництва. Розглянуто питання вирощування риби у ставових рибних господарствах, захисту рослин від шкідливих організмів.

Раскрыты основы интенсивного ведения животноводства, пчеловодства и рыбоводства в Полесье, изложены пути создания мощной кормовой базы. Особое внимание уделено комплексной механизации и энергетическому обеспечению агропромышленного комплекса, а также ветеринарной медицине, стандартизации и сертификации сельскохозяйственной продукции. Предложена методика медико-биологической оценки сельскохозяйственной продукции. Описаны особенности ведения сельскохозяйственного производства на загрязненных радионуклидами территориях. Охарактеризовано оборудование для энергетики. Показана роль биологически активных веществ в биотехнологии воспроизводства животных. Проанализированы состояние и перспективы птицеводства. Рассмотрены вопросы выращивания рыбы в прудах рыбных хозяйств, а также защиты растений от вредителей.

Проаналізовано сучасний стан створення агротехнологій, визначено основні їх недоліки та наведено шляхи переходу від техногенно - інтенсивних технологій - до інформо - комунікаційних. Показано роль нанотехнологій в енергозбереженні при агровиробництві.

Обгрунтовано світоглядні засади, теорію та методологію сталого розвитку та безпеки агро-продовольчої сфери (АПС). Виявлено проблеми економічної та екологічної безпеки АПС. Розкрито значення соціальної складової сталого розвитку агро¬продовольчої сфери та визначено його політико-управлінський аспект. Зазначено, що в управлінському вимірі сталий розвиток АПС можна ідентифікувати через систему об’єктно-суб’єктних відносин, де як об’єкт виступає АПС як система, суб’єкт — людська спільнота, а відносини — прямі та зворотні зв’язки між об’єктом і суб’єктом. Наголошено, що сталий розвиток досягається у цій системі взаємовідносин завдяки балансу між ресурсами розвитку, у тому числі й природними та людськими потребами за умов їх задоволення. Зазначено, що відсутність законодавчо затверджених інтегральних показників сталого розвитку АПС значно ускладнює розв’язання протиріччя між суспільними очікуваннями та законами ринку. Зауважено, що у цьому сенсі можна стверджувати, що відсутність ефективного державного управління сталим розвитком унеможливлює його як такий за ринкових умов, оскільки метою суб’єктів господарювання є, передусім, отримання прибутку, а питання соціального та екологічного розвитку відходять на другий план. Зроблено висновок, що формою реалізації моделі сталого розвитку АПС за певних умов може бути кластерна організація сільського простору. Визнано, що неефективність державного управління сталим розвитком АПС зумовлена, передусім, недоліками методичного характеру.