Обговорюються питання створення науково-методичного забезпечення розрахунку аерогазодинамічних характеристик ракет-носіїв. Приведена коротка характеристика методичного та програмного забезпечення, розробленого в IТМ НАН України та НКА України для проведення аеродинамічних розрахунків ракет-носіїв у проектах АКРК "Світязь-1" та "Оріль" космічної програми України.

Розглядаються основнi характеристики та конструктивнi особливостi єдиної експлуатованої на даний момент авiацiйно-космiчної системи "Пегас". Приводяться данi про компоновочну схему, систему наведення та керування, технологiю та використанi матерiали, енергетичнi характеристики, типову програму польоту та особливостi наземного обслуговування авiацiйно-космiчної системи.

Викладено методичні основи визначення амплітуд коливань рідинних ракет-носіїв. Задача розв'язується шляхом моделювання нелінійної динаміки системи "рідинна ракетна двигунна установка - корпус ракети". Результати моделювання динаміки вітчизняних ракет-носіїв порівнюються з даними політних випробувань.

Приведено огляд конструкцій головних аеродинамічних обтічників (ГАО) різних космічних ракет-носіїв (РН), призначених для комерційних пусків, перелік основних вимог до них. Зроблено висновок про перспективність застосування ГАО РН "Зеніт-2", що є універсальним для РН середнього класу у зв'язку з можливістю трансформування його розмірів до різних космічних апаратів.

Проаналізовано вплив акустичного випромінювання з боку рушійних установок на похибки гіроскопічного горизонту, зокрема його дію на рідинний маятниковий перемикач системи корекції гірогоризонту.

Проаналізовано механізм взаємодії акустичного випромінювання з боку ракетних двигунів із приладами керування ракет-носіїв (РН).

Встановлено закономірності виникнення хвильових процесів у пружних підвісах приладів керування космічних апаратів під впливом акустичного випромінювання. Проаналізовано динаміку носіїв кінетичного моменту за умов старту з поверхні Землі або з малого об'єму.

На основі аналізу існуючих в Україні проектів авіаційно-космічного ракетного комплексу (АКРК) визначено проблеми, які потрібно вирішити для забезпечення високих тактико-технічних та експлуатаційних характеристик комплексу повітряного базування на стадії його проектування. Для визначення вимог до конструкції перспективного АКРК запропоновано методику оцінки динамічних навантажень ракет-носіїв при їх повітряному старті з літака-носія.

Розкрито механізм пружної взаємодії акустичного випромінювання ракет-носіїв із двостепеневим поплавковим датчиком кутових швидкостей та проаналізовано умови виникнення акустичної девіації приладу.

Предложен подход к обоснованию облика, проектных параметров и технических характеристик ракет-носителей по критерию чистого дисконтированного дохода. Получена зависимость для прогнозирования стоимости пуска.

Розроблено математичну модель для числових розрахунків спектра власних коливань рідинних ракет-носіїв пакетної компоновки. Для опису динамічної моделі механіко-гідравлічної системи використано елементи зі зведеними кусково-однорідними (балкового типу) розподіленими й зосередженими параметрами жорсткості та інтерційними характеристиками, для коливних мас рідини - механічні осцилятори. Наведено результати розрахунків власних частот і форм коливань конструктивного варіанта ракети-носія для початкової стадії польоту. Вивчено вплив інерції обертання і деформації зсуву елементів балкового типу на розрахункові величини власних частот коливань. Досліджено збіжність скінченноелементних розрахунків.

Освещены вопросы, связанные с созданием научно методического обеспечения исследования газодинамических процессов, сопровождающих функционирование различных объектов ракетно-космической техники. Приведен обзор созданных в ИТМ НАНУ и НКАУ методов и средств теоретического и экспериментального определения аэрогазодинамических параметров полных компоновок ракет-носителей, возвращаемых летательных аппаратов; исследования газодинамики минометного старта и термостатирования отсеков ракет-носителей на стартовых позициях и активном участке траектории; а также отдельных вопросов, связанных с гидрогазодинамикой систем двигателей малой тяги при их работе в импульсных режимах.

Розглянуто задачу забезпечення усталеності руху ракети-носія (РН) і необхідної точності керування. Забезпечено регулювання за кутами атаки та ковзання для зменшення аеродинамічних навантажень на корпус РН і для зменшення діапазону кутів повороту керуючих органів, потрібного для керованості першого ступеня. Оцінено кути атаки та ковзання за інформацією від встановлених на гіростабілізаторі гіроінтеграторів (або встановлених на корпусі РН акселерометрів). Здійснено передстартове моделювання руху РН з урахуванням результатів зондування вітру для зменшення можливості невиправданого скасування пуску, якому передувала відповідна підготовка.

Розглянуто особливості двох найвідповідальніших (з точки зору безпеки) об'єктів керування - атомних електростанцій і ракет-носіїв. Виділено загальний напрямок розвитку систем керування (СК) цими об'єктами та порівняно принципи забезпечення безпеки цих СК. Запропоновано деякі рекомендації щодо вдосконалення розробки СК.

Изложен методический подход к решению задачи надежного запуска ракет-носителей с плавучей платформы с точки зрения нагружения и прочности в рамках проекта "Морской старт". Приведены принятые на основе физических соображений допущения относительно расчетной схемы. Как показало сравнение с экспериментальными данными, полученными в ходе предстартовой подготовки, используемая расчетная схема позволяет достаточно точно определить нагружение ракеты-носителя во время стоянки перед стартом.

Изложена методика разработки и применения методов холодных технологических испытаний при диагностировании исходного технического состояния пневмогидравлических систем ракет-носителей в производстве.

Сформульовано узагальнену математичну постановку задачі динаміки просторових конструкцій ракет-носіїв (РН) із порожнинами, що містять коливні рідинні маси. Описано уточнену модель механіко-гідравлічної системи РН на базі просторових елементів балкового типу, а також приєднаних твердих тіл і пружних балок з урахуванням апроксимацій об'ємів рідини як сукупності пружно-масових осциляторів і "квазізатверділої" рідини. Запропоновано ефективну методику обчислення еквівалентних жорсткісних та інерціальних параметрів елементів, що входять до динамічної моделі рідинних РН. Описано високоефективні алгоритми розрахунку власних частот і форм коливань РН. Розроблено програмний комплекс, що дозволяє здійснювати моделювання вільних коливань рідинних РН тандемної та пакетної схем. Методом розрахунків досліджено власні частоти та форми вільних коливань нової конструкції РН "Циклон-4" пакетної компоновки. Одержано результати динамічних характеристик РН "Циклон-4" для різних фаз польоту.

Разработана модель диагностирования пневмогидравлических систем ракет-носителей на жидком топливе как основе создания испытательного стенда и увязки средств диагностирования с бортовыми системами при холодных технологических испытаниях. Изложена методика формирования диагностических параметров пневмогидросистем ракеты-носителя на примере функционально-параметрических характеристик отдельного тракта. Методика апробирована при изготовлении летных образцов изделий и может быть использована при разработке средств и алгоритма диагностирования для пневмогидравлических систем ракет-носителей различного класса.

Рассмотрены две методики принятия решения о продолжении или отмене пуска при предстартовой подготовке ракеты-носителя. Один из подходов основан на использовании имитационного моделирования, а другой - на предположении нормального распределения времени выполнения технологических процессов. В качестве критерия принят технико-экономический риск. Рекомендации для лица, принимающего решение, оказались идентичными в обоих случаях.

Запропоновано моделі для визначення техніко-економічних характеристик систем комерційних ракет-носіїв за критерієм чистого доходу. Як параметр, що зв'язує дохід і собівартість з технічними характеристиками, використано надійність. Розглянуто можливість обгрунтування ціни запуску з урахуванням конкурентоздатності, яка оцінюється з урахуванням системи пріоритетів суб'єкта, що приймає рішення.