Рассмотрены задачи динамики воздушных судов (ВС) с учетом упругости, а также проектирования систем автоматического управления демпфированием упругих колебаний на основе полученных новых результатов в теории планирования эксперимента, идентификации, моделирования, оценивания. Приведены алгоритмы синтеза основного контура упругих ВС по результатам наружных испытаний, а также адаптации систем активного управления.

Изложены принципы построения и основы теории контуров автоматизированного и автоматического управления полетом воздушных судов. Освещены типовые элементы и схемы построения каналов управления, математические модели эксплуатационных динамических воздействий и реакции динамических систем на детерминированные и случайные воздействия. Приведено математическое описание воздушных судов как объектов управления. Рассмотрены законы управления и принципы их построения. Особое внимание уделено цифровым системам управления.

Запропоновано системи автоматичного керування польотом повітряних суден, наведено методи аналізу статичних і динамічних характеристик систем, що працюють за умов впливу різного роду збурень. Розглянуто повітряні судна як об'єкти керування, розкрито засади теорії побудови контурів стійкості та керованості, автоматичного та автоматизованого керування кутовим рухом і рухом центра мас на різних етапах польоту.

Предложены системы автоматического управления полетом воздушных суден, приведены методы анализа статистических и динамических характеристик систем, работающих в условиях влияния различного рода возмущений. Рассмотрены воздушные судна как объекты управления, раскрыты основы теории построения контуров стойкости и управляемости, автоматического и автоматизированного управления угловым движением и движением центра масс на различных этапах полета.

Розв'язано задачу оцінки меж зміни вихідного сигналу реле на стійкість одного класу нелінійних нестаціонарних систем, знайдено математичний опис сигналу на виході нелінійного нестаціонарного об'єкта, що входить у структурну схему системи керування рухом літальних апаратів, розв'язано обернену задачу робастної стійкості для даної системи.

Одержано залежності, які дозволяють проаналізувати вплив зміни характеристик вхідного сигналу на значення параметрів автоколивань одного класу нелінійних нестаціонарних систем. Одержано рівняння, розв'язок яких дозволяє здійснювати уточнений розрахунок значень параметрів автоколивального режиму системи керування креновим рухом літального апарата.

Формирование обобщенного показателя качества логико-динамической системы авионики осуществлено на основе прямых методов оценок, т.е. с использованием переходных процессов в реальном масштабе времени и без разрыва обратных связей. С помощью частных показателей качества сформирована область безотказной работы с подобластью настройки системы автоматического управления полетом.

Проаналізовано методи структурно-параметричної ідентифікації автоматизованої системи керування дистанційно-пілотованим літальним апаратом для оперативного природоресурсного та екологічного моніторингу довкілля. Використання найкращого методу ідентифікації дозволить ефективно синтезувати систему керування подібним літальним апаратом.

Запропоновано динамічну систему автоматичного супроводження літального апарата за напрямком з використанням вузькосмугової фільтрації і модернізованого частотно-часового методу вимірювання. Представлено результати попередніх розрахунків.

  Скачати повний текст

Розроблено ефективні й економічні підходи щодо побудови областей стійкості лінійних дискретних систем керування у просторі параметрів, які нелінійно входять до складу характеристичного рівняння системи, запропоновано методи побудови меж областей стійкості нелінійних дискретних систем. Створено метод побудови областей стійкості та якості лінійних дискретних систем керування у просторі параметрів, один з яких лінійно, а другий нелінійно входять до складу коефіцієнтів характеристичного рівняння шляхом розв'язання задачі дискретного D-розбиття за одним параметром, що лінійно входить до складу коефіцієнтів, без побудови кривих D-розбиття, а з використанням одержаних аналітичних виразів. Розроблено числовий метод побудови областей стійкості та якості лінійних дискретних систем керування у просторі параметрів, які нелінійно входять до складу коефіцієнтів характеристичного рівняння, що зводиться до перебору тільки одного нелінійного параметра за фіксованих інших без визначення умови стійкості у кожній точці перебору. Для нелінійних дискретних систем автоматичного керування розроблено більш ефективний щодо економії машинного часу числовий метод розширення області притягання, попередньо визначеної з допомогою другого методу Ляпунова. Запропоновано аналітичну форму геометричного критерію Ципкіна для встановлення абсолютної стійкості нелінійної дискретної системи стійкою лінійною імпульсною частиною.

Розроблено принципи побудови сумісних перетворювачів герметричних параметрів наближення до землі. Досліджено математичні методи, розроблено програмне забезпечення числового моделювання електростатичних полів ємнісних перетворювачів. Визначено функції перетворення ємнісних пристроїв вимірювання геометричних параметрів наближення до землі шляхом математичного моделювання. Проаналізовано структуру систем керування маловисотними режимами польоту з ємнісними вимірювачами. Побудовано алгоритм розрахунків координат силових ліній електростатичного поля. Запропоновано структурні схеми систем керування маловисотними режимами польоту повітряних суден з використанням ємнісних вимірювачів геометричних параметрів наближення до земної поверхні.

  Скачати повний текст

Рассмотрены вероятностно-статистические методы анализа результатов летных и статистических испытаний, а также данных эксплуатационного контроля высоконадежных отказоустойчивых систем управления для определения оценок основных показателей надежности функционирования аппаратных и программных средств, использующих классический и байесовский подходы параметрической и непараметрической оценок. Описаны математические модели надежности с учётом процессов автоматического восстановления. Освещены особенности программного обеспечения бортовых систем управления.

Розглянуто питання застосування математичного апарату диференціальних Т-перетворень (ДТП) до задач автоматичного керування (ЗАК) рухом літальних апаратів (ЛА). Розкрито основи теорії ДТП та особливості її використання у ЗАК. Особливу увагу приділено питанням побудови спектральних моделей руху ЛА з застосуванням ДТП, зокрема, динамічних об'єктів, авіаційно-космічної системи, аеростатичного ЛА.

Рассмотрены вопросы применения математического аппарата дифференциальных Т-преобразований (ДТП) к задачам автоматического управления (ЗАУ) движением летательных аппаратов (ЛА). Раскрыты основы теории ДТП и особенности её использования в ЗАУ. Внимание уделено вопросам построения спектральных моделей движения ЛА с применением ДТП, в частности, динамических объектов, авиационно-космической системы, аэростатического ЛА.

Розроблено та програмно реалізовано методику побудови багатовимірних робастних систем управління польотом (СУП) з використанням методу структурно-параметричного синтезу на базі спостерігача зниженого порядку Люенбергера та застосуванням процедури оптимізації, а також із врахуванням багатокритеріальності задачі. Розроблено методику синтезу багатовимірних СУП за доступною інформацією частини фазового вектора на основі gamma-оптимального підходу методом лінійних матричних нерівностей (ЛМН). Розроблено єдину методику синтезу гібридної чітко-нечіткої СУП на основі gamma-оптимального підходу методом ЛМН. Наведено методику синтезу гібридної чітко-нечіткої СУП з елементами самонавчання й адаптації нечіткого контуру за еталонною моделлю.

Розглянуто питання розробки методологічних основ забезпечення функціональної стійкості автоматизованої системи управління повітряним рухом (АСУПР) і включає сукупність узгоджених математичних моделей, методів і методик, що дозволяють реалізовувати принципи функціональної стійкості за проектування перспективних та удосконаленні існуючих систем управління повітряним рухом. Особливою рисою даних моделей є запровадження нових етапів стратегії забезпечення функціональної стійкості системи - етапу виявлення існуючих ресурсів (області надмірності) та етапу формування процедури оптимального (субоптимального) використання надмірності, що дозволяє динамічно виявляти існуючу надмірність у системі та реалізовувати її для вирішення проблемних ситуацій. Проведено аналіз існуючих структур АСУПР і виявлено низький рівень функціональної стійкості систем. Разом з тим виявлено протиріччя між вимогами до підвищення ефективності АСУПР, що має потребу в додаткових витратах і вимогами на зменшення витрат за модернізації, а також між вимогами на зменшення часу на модернізацію, що знижує ефективність системи та вимогами до збільшення ефективності АСУПР. Для вирішення проблеми розроблено й обгрунтовано методологічні основи забезпечення функціональної стійкості автоматизованої системи управління повітряним рухом, які являють собою сукупність математичних моделей, наукових методів, способів, підходів, підпорядкованих вирішенню поставленої проблеми та включають в себе концептуальні, теоретичні та технологічні основи забезпечення функціональної стійкості АСУПР.

Відмічено труднощі синтезу системи автоматичного керування заходом на посадку сучасного літака з довільним кутом підходу до злітно-посадочної смуги. Однією з особливостей даного режиму є те, що пілот не завжди може вчасно прийняти рішення про продовження заходу на посадку або вихід на друге коло. В якості реалізації показано можливість синтезу системи керування польотом літака в боковій площині за умов заходу на посадку з використанням певних графічних залежностей за допомогою комп'ютерної технології "MATLAB".

Использован дуальный наблюдатель в адаптивных системах автоматического управления. Описан новый принцип построения таких систем, способных значительно повысить качество их работы. Приведены результаты экспериментальных исследований переходных процессов в таких системах управления с дуальным наблюдателем в разных условиях.

Проаналізовано існуючі підходи до побудови систем управління, а також деяких авіаційних комплексів. Визначено найбільш перспективні напрямки розвитку літальних апаратів, зокрема систем автоматичного управління.

Отображены некоторые аспекты построения интеллектуальных систем автоматического управления летательного аппарата, основанных на применении компактных нечетких графов.