Розглянуто переваги, недоліки та напрямки використання електроконтактного нагріву. Запропоновано схему відновлення поршневих пальців двигунів з використанням електроконтактного нагріву.

Розглянуто чинники, які впливають на якість сплавлення основного та присадного матеріалів. Сплановано експеримент для визначення оптимальних режимів наплавлення та температури попереднього підігріву. Складено кореляційні рівняння, що описують вплив режимів наплавлення на розмір і структуру зони термічного впливу, структуру наплавленого шару. Визначено оптимальну область параметрів наплавлення для промислового впровадження.

Описано технологію відновлювання твердості поверхневого шару шийок вала після механічної ремонтної операції за допомогою методу іонно-імпульсного азотування.

Проаналізовано роботу колінчастих валів двигуна внутрішнього згоряння автомобіля, матеріалів клапанів і розроблено технологію лазерного зміцнення робочої поверхні клапана.

Висвітлено питання вдосконалення технології ремонту автомобільних дизельних двигунів ЯМЗ і КамАЗ шляхом підвищення якості гільз циліндрів. Розглянуто вплив оптимальних технологічних параметрів термомеханічної обробки й механічних властивостей зміцненої робочої поверхні на ресурс та ремонтопридатність гільз циліндрів. Із використанням методів планування проведено експериментальне зміцнення матеріалу за виробничих умов. Надано оцінку ефективності удосконалення технології ремонту автомобільних двигунів шляхом підвищення якості гільз циліндрів, зміцнених термомеханічною обробкою.

Доведено залежність оперативних показників ремонтної технологічності (РТ) від структури технологічного процесу (ТП). Розвинено теоретичні засади становлення структури відновного ТП, обгрунтовано нову систему показників РТ спрацьованих деталей машин. Розроблено алгоритм і програму структурного моделювання ТП відновлення для ПЕОМ. Одержано залежності відносних оперативних енергомісткості і тривалості відновлення колінчастих валів ЗМЗ-53 від структурних прикмет ТП, конкретизовано термін РТ.

Доведено позитивний вплив вібраційного розкочування з наступним деформуючим протягуванням (ВРДП) на якість та властивості обробленого поверхневого шару: підвищується твердість, зностійкість та одержується номінальний розмір. Установлено взаємозв'язок між технологічними режимами ВРДП і параметрами регулярного мікрорель'єфу, що дає змогу керувати процесом обробки. На базі фізико-математичної моделі зміцнення запропоновано аналітичні залежності для оцінки напружено-деформованого стану поверхневого шару.

Описан способ электрохимико-механической макроприработки поверхностей сопряжений шейки коленчатого вала - подшипников скольжения и цилиндропоршневой группы автотракторных двигателей. Определена компенсация неточности замыкающего звена размерной цепи кривошипно-шатунного механизма. Проанализированы особенности электрохимико-механической приработки (доводки) (ЭХМП(Д)) основных сопряжений двигателя внутреннего сгорания (ДВС), последовательность технологического процесса ЭХМП(Д) основных сопряжений ДВС и перспективы совершенствования данного процесса.

Исследовано применение индукционной термообработки для поверхностного упрочнения гильз ДВС и связанной с этим их деформацией. Выполнены тепловые расчеты величины остаточной пластической деформации по высоте гильз с применением метода конечных элементов, используя ПК.

Выполнен анализ систем массового расхода воздуха. Исследованы неисправности элементов систем впрыска топлива. Определена ремонтопригодность расходомеров воздуха.

Розраховано масу порошкового матеріалу для електроконтактного напікання кулачка розподільного вала двигуна КАМАЗ-740.10. Це надасть можливість встановити необхідну кількість матеріалу для відновлення кулачка залежно від умов процесу.

Наведено дані досліджень проблеми відновлення виробництва вітчизняних комбайнових і автотракторних двигунів і підвищення якості їх ремонту у межах нових парадигм. Показано, що для цього слід застосувати технологію відособленого ремонту двигунів, передбачити побудову аналітичних портретів початкового стану їх складових і змоделювати динаміку змін матеріалів деталей, поверхневих вторинних структур і оливи.

Изложено решение проблемы потребности в запасных частях к силовым агрегатам с учетом будущих условий эксплуатации автомобилей.

Для повышения качества деталей при ремонте двигателей предложено использовать альтернативные технологические среды и процессы, основанные на принципах прерывистости действия технологических факторов - нагрузки, скорости скольжения, температуры и электрического тока.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.381-31 + О35-06 + О35-083

Рубрики:

Автотракторні двигуни (автомобільні та тракторні двигуни)

Шифр НБУВ: Ж68816 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - підвищення ефективності процесу відновлення сідел клапанів в авторемонтному виробництві за рахунок збільшення точності та зниження трудомісткості обробки шляхом розробки нового технологічного обладнання, а також застосування більш сучасного різального інструмента та матеріалу. На основі створених математичних моделей встановлено теоретичні залежності показників якості формоутворення під час розточування трьох внутрішніх конічних поверхонь профільним орієнтованим інструментом від режимів обробки та запропоновано ефективний метод для вирішення завдання дефектації сідел клапанів. За допомогою проведених експериментальних досліджень на базі розробленого авторемонтного обладнання та застосування сучасного різального матеріалу розроблено практичні рекомендації шодо підвищення точності формоутворення та зниження трудових витрат у відновлювальному ремонті сідел клапанів газорозподільного механізму двигуна внутрішнього згоряння.

Розглянуто ресурсозберігальний спосіб відновлення блок-картера за умов господарства. Обгрунтовано використання полімерних матеріалів для відновлення постілі корінного підшипника. Вдосконалено технологічний процес відновлення постілі за рахунок уникнення механічної обробки після нанесення композиції, заміни хонінгування на поверхнево-пластичну деформацію. Це надає можливість покращити структуру поверхні, додає твердості втулці, знижує спрацювання деталі. Встановлено, що епоксидна композиція має задовільні антифрикційні та адгезійні властивості, витримує знакозмінні навантаження і не змінює фізичних властивостей за зміни температури під час роботи двигуна.

Проведено аналіз ефективності процесу відновлення сідел клапанів за допомогою оцінювання продуктивності розробленого технологічного обладнання та її порівняння з показниками трудомісткості оброблення відомих виробників оснащення в сучасному авторемонтному виробництві.

Розглянуто деякі особливості впливу результатів ремонтних дій на гільзи циліндрів на основі зміни характеристик двигунів. Проаналізовано вплив ремонтних змін діаметрів циліндрів на енергетичні характеристики двигунів. Обгрунтовано теоретичні залежності для розрахунку зовнішніх швидкісних характеристик двигунів із ремонтними розмірами циліндрів. Доведено, що збільшення діаметрів циліндрів до ремонтних розмірів призводить до збільшення потужності та крутного моменту двигуна.

Мета дослідження - підвищення ефективності роботи підприємств технічного сервісу шляхом об'єднання технологічних процесів ремонту (ТПР) у спільному потоці (СП) з урахуванням закономірностей зміни параметрів вхідних потоків замовлень і дотримання гарантійної тривалості ремонту. Запропоновано новий підхід до створення ремонтно-технологічного обладнання на основі агрегатно-модульного принципу компонування. Визначено критерій оптимізації параметричних рядів виробничих структур технологічних дільниць ремонту (ТДР). Обгрунтовано визначення і запропоновано систему показників для оцінювання організаційно-виробничої сумісності процесів ремонту у СП. Встановлено залежності параметрів і показників ефективності ТПР від такту для підприємств моно- та поліпредметної спеціалізації. Сформовано параметричні ряди ТДР головок блоків циліндрів. Розраховано показники організаційно-виробничої сумісності процесів ремонту головок блоків циліндрів двигунів ЯМЗ у СП з урахуванням закономірностей надходження та обслуговування вхідних потоків замовлень на ремонт. Визначено очікуваний економічний ефект від впровадження результатів досліджень у виробництво.