Рассмотрены проблемы системного анализа задач управления чрезвычайными природными ситуациями (ЧПС) на магистральных автомобильных дорогах (МАД). Сформулирована общая постановка задачи управления ЧПС на МАД. Предложена декомпозиция общей задачи на частные: мониторинга, предупреждения и ликвидации последствий ЧПС на МАД. Разработаны их математические модели. Даны примеры идентификации последствий оползней на МАД и оценки возможных планов ликвидации их последствий.

Вперше розроблено моделі моніторингу небезпеки надзвичайних природних ситуацій на магістральних автодорогах (НПСМА), що, на відміну від існуючих, дозволяють приймати ефективні рішення за високого ступеня невизначеності початкової інформації. Вперше розроблено моделі ідентифікації наслідків НПСМА, оцінювання можливих планів ліквідації цих наслідків з вибором з них ефективного плану, необхідних функціональних підрозділів та їх ресурсів для ліквідації наслідків НПСМА, що, на відміну від існуючих, за рахунок багатокритеріальної оцінки й оптимізації, дозволяють приймати ефективні рішення залежно від міри невизначеності початкової інформації. Удосконалено моделі планування реалізації робіт з ліквідації наслідків НПСМА в частині урахування одночасно ресурсних і часових критеріїв та обмежень, а також ризиків, що дозволяє приймати ефективні планові рішення залежно від вимог, що висуваються, та заданого рівня ризиків.

Приведены результаты анализа напряженных состояний при возникновении заторов с целью проектирования многополосных автомагистралей и управления насыщенными транспортными потоками.

Доведено взаємозв'язки інтенсивності, швидкості та щільності на першій, другій і третій смугах шестисмугової швидкісної автомагістралі для врахування під час проектування автотранспортних коридорів в Україні. Проведено порівняння теоретичних рівнянь з емпіричними, що дозволяє користуватись наведеними рівняннями під час розрахунків пропускної спроможності кожної смуги руху.

Розглянуто визначення радіусів кільцевих обходів і кута відхилення обхідних автомобільних доріг. Для визначення радіуса кільцевого обходу рекомендовано використати собівартість автомобільних перевезень вантажів з урахуванням фактора прискорення їх доставки для доріг, що забезпечують різні швидкості.

Представлены условия оптимальности и метод решения задачи о построении в неодносвязной многоугольной области кратчайшей гладкой трассы, составленной из дуг окружностей, отрезков и сопрягающих их клотоид, что может быть применено для скоростных трасс.

Представлен анализ состояния автомобильных магистралей и дорог федерального значения в России. Предложены математические модели распределения интенсивности движения по трем полосам шестиполосной автомагистрали в зависимости от среднего значения коэффициента загрузки. Для решения задач по определению перспективной интенсивности и числа полос движения на автомобильных магистралях рекомендовано использовать теорию риска.

Разработана структурная модель технологии управления проектами мониторинга и ликвидации чрезвычайных природных ситуаций на магистральных автомобильных дорогах.

З урахуванням перспективної інтенсивності руху транзитного транспорту та проектної швидкості руху згідно з рекомендаціями щодо раціонального сполучення геометричних елементів траси визначено параметри траси обхідних автомобільних доріг.

Розроблено функціональні залежності "радіус центрального острівця - швидкість" та "інтервал - швидкість" в транспортному потоці на кільцевих розвТязках автомобільних доріг на одному рівні. На основі отриманих залежностей встановлено мінімально необхідний інтервал руху між автомобілями на смугах руху кільцевого проїзду та пропускну здатність з урахуванням складу транспортного потоку та коефіцієнта подовжнього зчеплення. Розроблено алгоритми розрахунку необхідного інтервалу часу у процесі виконання маневрів руху на кільцевій розвТязці автомобільних доріг на одному рівні, довжини "зони переплетення" потоків за зміни смуг руху на кільцевому проїзді. Розроблено метод проектування кільцевих розвТязок автомобільних доріг на одному рівні на основі практичної пропускної здатності та встановлено межі їх застосування.

Представлены модели выбора проекта ремонта автомагистрали на основе прецедентов и модели выбора прецедентов состояния дороги и проекта ремонта.

Удосконалено метод обгрунтування будівництва обходів населених пунктів з урахуванням екологічних показників. В ході теоретичного дослідження застосовано метод аналізу ієрархії. Розроблено структурну модель та ієрархічну систему ранжування критеріїв під час обгрунтування будівництва обходів населених пунктів з урахуванням екологічних показників. Удосконалено математичну модель розповсюдження шкідливих складових відпрацьованих газів автомобілів для обгрунтування необхідності будівництва обходів населених пунктів. Виконано експериментальні дослідження з визначення інгредієнтного та параметричного (акустичного) забруднення навколишнього природного середовища під час руху транспортних потоків. Удосконалено метод визначення радіусу обхідних автомобільних доріг для населених пунктів, витягнутих у довжину.

Обгрунтовано еколого-географічні засади дослідження приавтомагістральних смуг транспортного коридору Львів - Краковець. Запропоновано методичні прийоми вивчення закономірностей поширення та акумуляції важких металів у грунтово-рослинному покриві та оцінено їх геохімічні особливості. Визначено відстані розсіювання хімічних елементів з урахуванням різниці в гіпсометричних рівнях, швидкості та напрямку вітру. У грунтово-рослинному покриві встановлено такі важкі метали: Pb, Zn, Co, Cu, Ni, Mo, Cr, Mn, V, Ba, Sr, Zr, Fe, Ti, Sn. Розраховано різні типи акумулятивних коефіцієнтів, які підтверджують накопичення автомобільних полютантів у придорожніх смугах та суміжних територіях. Вивчено загальне біологічне та роздільне (кореневою та листяною поверхнею) поглинання та виокремлено породи, яким властиві найвищі коефіцієнти акумуляції. Досліджено екзогенні процеси та складено карту їх поширення. Виявлено поховані грунти дефляційного типу. Розроблено алгоритм оптимізаційних заходів покращення екологічного стану природних придорожніх комплексів.

Розглянуто роль транспортних магістралей у загальній транспортній системі Донецького регіону. Наведено правові документи і наукові роботи, що досліджують актуальність Європейських напрямків транзитних автомобільних перевезень. Вибрано магістралі для аналізу транспортних потоків.

Проаналізовано державну програму та концепцію розвитку автомобільних доріг загального користування. Розглянуто існуючі методи обгрунтування будівництва обходів населених пунктів з урахуванням режимів руху транспортних потоків і пропускної здатності автомобільних доріг. Обгрунтовано будівництво обходів населених пунктів із застосуванням методу аналізу ієрархій. Визначено зони проектування обхідних доріг та розраховано екологічно допустиму інтенсивність руху автомобільного транспорту. Здійснено експериментальні дослідження щодо урахування інгредієнтного та параметричного (акустичного) забруднення у процесі обгрунтування будівництва обходів населених пунктів. Викладено метод обгрунтування будівництва обхідних автомобільних доріг з урахуванням еколого-енергетичних показників.

Мета роботи - комплексне дослідження пропускної здатності перехрестя магістральної та об'їзної вулиць у місті Кривий Ріг, яке використовується учасниками дорожнього руху для зменшення часу проїзду між Саксаганським та Центральноміським районами міста. Об'єктом дослідження виступає Х-подібна транспортна розв'язка, яка складається з проспекту Миру з 6 смугами руху, та примикаючої вулиці Гетьманської з 2 смугами з одного боку від проспекту, 4 смугами - з іншого. Предметом дослідження є показники часу проїзду перехрестя та довжини транспортних заторів. Використано польові дослідження, метод комп'ютерного імітаційного моделювання та аналіз статистичних залежностей та показників. Наукову цінність представляє розроблена комп'ютерна імітаційна модель перехрестя у програмному середовищі PTV VISSIM з урахуванням режиму світлофорної сигналізації та одержаних у польових умовах показників інтенсивностей руху. За результатами моделювання встановлено, що за напрямками з південної частини міста по вулиці "пр. Миру" та зі східної частини міста по вулиці Гетьманська утворюється значна черга транспортних засобів. У першому напрямку така черга (139 м) обумовлена необхідністю зупинки транспортних засобів перед перехрестям і недостатнім часом включення дозволяючого сигналу світлофору (30 с) для закінчення водіями маневру. У другому напрямку черга (156 м) утворюється через недостатню ширину проїзної частини (3,5 м). Для підвищення пропускної здібності проблемних ділянок перехрестя розроблені практичні рекомендації щодо розширення проїзної частини по вулиці Гетьманська на 2 м, для забезпечення 2-х смугового руху транспортних засобів (по 2,75 м на смугу), та розроблено нову 3-х фазну циклограму режиму світлофорного регулювання. Проведений аналіз альтернативного варіанту будови та регулювання перехрестя показав, що з'являється можливість скоротити час руху транспортних засобів з південної частини міста по вулиці "пр. Миру" на 130 с, та зменшити довжину черги у напрямку з південної частини міста по вул. "пр. Миру" на 14 м, й зі східної частини міста по вулиці Гетьманська - на 18 м.

Визначено узагальнені положення теорії щодо розрахунку пропускної спроможності автомагістралей з урахуванням розподілу інтенсивності, швидкості та щільності по смугах руху, залежностей між ними. Визначено пропускну спроможність ділянки одиничної довжини смуги руху як максимальну питому інтенсивність. На основі теорії черг визначено коефіцієнт затримок автомобілів при зміні смуги руху. Формалізовано загальний показник розподілу затримок на перегоні автомагістралі від зміни смуг руху. Визначено емпіричні рівняння, що описують закономірність зміни інтенсивності під впливом щільності на першій, другій і третій смугах руху в одному напрямі в діапазонах вільного, насиченого та заторового станів. Встановлено взаємозв'язок між інтенсивністю і швидкістю, і впливу зміни швидкості на інтенсивність. Раніше така залежність не вивчалася. Доведено, що пропускна спроможність зростає від крайньої правої (першої) смуги руху і далі відповідно зі зростанням швидкості руху по суміжних смугах. Наведено рекомендації з визначення пропускної спроможності багатосмугових автомагістралей.