Індекс рубрикатора НБУВ: Н825 + Щ118(4УКР36)

Рубрики:

Охоронні зони пам'ятників культури

Садово-паркова архітектура

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методичні підходи до регламентації архітектурно-просторового вирішення нового будівництва, визначення стандартів та показників забудови, особливо для районів міста з цінною історико-культурною спадщиною.

Узагальнено унікальний досвід НДІ пм'яткоохоронних досліджень щодо розроблення планів організації території заповідника як основної та вкрай необхідної науково-проектної документації, що визначає функціонування та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у м. Київ, Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" у м. Переяслав-Хмельницький Київської області та Державного історико-культурного заповідника "Посулля" у с. Пустовійтівка Роменського району Сумскої області. Зазначено, що комплекси цих пам'яток мають універсальне історико-культурне значення, і метою розроблення планів організації території заповідників є забезпечення збереження пам'яток та об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища, ефективного використання їх для культурного поступу українського суспільства.

Висвітлено архітектурно-містобудівні основи формування буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини. Науково обгрунтовано новий територіальний об'єкт - буферна зона пам'яток та ансамблів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розроблено методи "номінаційно-експертного супроводу" об'єкта Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, визначення параметрів буферних зон і їх складових елементів. На підставах узагальнених наукових засад містобудівного використання буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини розширено типологію об'єктів Всесвітньої культурної спадщини (містобудівні ансамблі, урбоцентри) із введенням нових критеріїв їх територіальних параметрів (малі, середні, великі, надвеликі). За здійсненою класифікацію буферних зон, їх функціональними особливостями, засобами використання (цільового, багатоцільового) та за морфотипами об'єктів (домени, морфорайони, урбоцентри тощо) розроблено концепцію їх перетворення з урахуванням вимог збереження цілісності й автентичності. Запропоновано метод визначення параметрів буферних зон, що має на меті визначення розмірів площі території для різних категорій зон (прямого, багатофункціонального, комбінованого використання). Удосконалено методичну основу оцінки візуального впливу містобудівних перетворень на сприйняття об'єкта у межах буферних зон, в основу якого покладено дальність сприйняття видимого горизонту з урахуванням висоти об'єкта, висоти спостерігача, інших критеріїв оцінки (обраховується за відповідною формулою). Зазначено, що ефективним упровадженням основних положень і висновків дослідження стало виконання архітектурної частини досьє об'єкта "Резиденція митрополитів Буковини і Далмації", його менеджмент-плану, а також офіційне включення цього об'єкта до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (28.06.2011 р.).