Розглянуто процес масопереносу кисню в біодискових фільтрах . Отримано аналітичний вираз для визначення концентрації кисню в ємності у будь-який момент часу. Він враховує розміри, кількість дисків, ступінь їх занурення у рідину, частоту обертання, товщину рідкої плівки та біоплівки, коефіцієнти масопереносу. Теоретичні результати порівняно з незалежними експериментальними даними інших дослідників.

Розроблено прямовказуючий кондуктометричний вимірювач об'ємного газовмісту в аеротенках систем біохімічного очищення стічних вод. Завдяки використанню диференціальної схеми вимірювань та системи автоматичного регулювання чутливості досягнуто незалежність калібрування приладу в п'ятиразовому діапазоні змінення провідності стічних вод. Для проведення вимірювань газовмісту за умов нестаціонарного руху газорідинного струменя застосовано аналогове запам'ятовування максимального відгуку. Прилад використано для вивчення параметрів газорідинних струменів, які виникають під час аерації води.

Проведений аналіз роботи станцій біологічного очищення стічних вод у містах Придніпров'я дав змогу виявити, що вони у більшості перевантажені і тому не забезпечують вимоги до ступеня очищення стічних вод від забруднення. Це дало підстави розробити деякі рекомендації щодо зменшення кількості твердих речовин, що потрапляють зі стічними водами до річки Дніпро. В основу цих пропозицій покладено удосконалення конструкції горизонтальних відстійників за рахунок установки вирівнювачів потоку швидкостей та аераторів, що дало змогу ліквідувати у цих спорудах зони застою, інтенсифікувати біоокиснювальні процеси. Впровадження цих рекомендацій забезпечило зниження кількості твердих речовин у стічних водах після біологічного очищення у 2 рази, а також значно знизило кількість амонійного азоту, БПК, ХПК. Запропоновано удосконалену технологічну схему на базі діючих, яка не потребує великих капіталовкладень.

Розглянуто питання застосування біологічних технологій у вирішенні екологічних проблем навколишнього середовища та його складових - очищення стічних вод, землі, повітря, переробки твердих, газоподібних відходів. Запропоновано класифікацію аеротенків, наведено основні технологічні схеми установок очищення стічних вод з їх застосуванням. Розкрито суть понять активного мулу, мулового індексу.

Рассмотрены вопросы использования биологических технологий при решении экологических проблем окружающей среды и ее составляющих - очищения сточных вод, земли, воздуха, переработки твердых и газообразных отходов. Предложена классификация аэротенков, приведены основные технологические схемы установок по очищению сточных вод с их использованием. Раскрыта сущность понятий активного ила, илистого индекса.

Наведено результати досліджень стосовно зниження емісії важких металів у навколишнє середовище з осадами комунальних очисних споруд. Розглянуто різні способи обробки надлишкового активного мулу, який вміщує важкі метали. Запропоновано технології знешкодження осадів стічних вод за рахунок вилучення і регулювання рухливості важких металів.

Приведены результаты исследований, касающихся снижения эмиссии тяжелых металлов в окружающую среду с осадками коммунальных очистительных сооружений. Рассмотрены различные способы обработки избыточного активного ила, содержащего тяжелые металлы. Предложены технологии обезвреживания осадков сточных вод за счет извлечения и регулирования подвижности тяжелых металлов.

The results of the investigations dealing with decreasing in heavy metal emission to the environment with the deposition of municipal sewage purification works are presented. The different methods of biological active sewage sludge treatment have beenconsidered. The technologies of rendering sewage sludge harmless at the cost of extraction and control of heavy metals mobility have been proposed.

На основі аналізу традиційних схем біологічної очистки стічних вод від сполук азоту та фосфору обгрунтовано варіанти, в яких поєднані переваги деяких схем та виключені їх недоліки. Наголошено на недостатньому науковому обгрунтуванні розглянутих схем, що ускладнює їх запровадження за проектування очисних споруд водовідведення.

Викладено історію розвитку та застосування природних технологій очистки стічних вод. Запропоновано класифікацію біоплато та конструкційні особливості їх різних типів. Обговорено можливі механізми видалення органічних забруднень, азота, фосфора, важких металів у біоплато. Визначено найперспективніші напрямки досліджень біоплато.

Розглянуто здатність вищих водних рослин видаляти забруднювальні речовини зі стічних вод. Запропоновано очистку різних категорій стічних вод за допомогою утепленого закритого біоплато гідропонного типу з вищими водяними рослинами та препаратом-біодеструктором. Описано типову конструкцію біоплато.

Сформульовано математичну задачу біологічного очищення стічних вод в окремій секції біоконвеєра. Враховано ключові макропроцеси, які зумовлюють видалення органічного забруднення. Виконано порівняльний аналіз значущості дифузійного та конвективного механізмів масопереносу. Наведено рекомендації відносно вибору технологічних параметрів.

На підставі аналізу фізичних аспектів функціонування псевдозріджених шарів і розрахункових залежностей розроблено інженерну методику розрахунку анаеробного біореактора з псевдозрідженим шаром завантаження. Запропоновано рекомендації з конструювання таких споруд для очистки стічних вод.

Приведено теоретичне обгрунтування біологічної очистки стічних вод у системі аеротенк - відстійник - регенератор. На підставі наведеної математичної моделі запропоновано методи розрахунку трансформації та вилучення зі споруд системи органічних забруднень, продуктів автолізу і активного мулу.

Запропоновано технологічну схему знезараження міських стічних вод, яка включає механічне та біологічне очищення та доочистку в інфільтраційному біоплато. Очистка здійснюється у літній період тільки у біоплато, що призводить до значного зниження енерговитрат. З метою "оздоровлення" річки Маньтанхе запропоновано очищати її воду у біоплато, що дозволило стабілізувати якість річкової води, наблизивши її до гігієнічних нормативів КНР. В ході проектування та будівництва споруд біоплато застосовано принципи ландшафтного дизайну, що дозволило покращити естетичні характеристики урбанізованих територій.

Розглянуто математичну модель біосорбера з псевдозрідженим завантаженням за умов врахування коефіцієнта рециркуляції. Визначено відсутність впливу рециркуляції на продуктивність апарату під час суттєвого зменшення його висоти.

Розроблено математичну модель симбіотичної асоціації двох груп бактерій, в якій в результаті життєдіяльності одних мікроорганізмів створюються умови для розвитку інших з урахуванням інгібування субстратом і продуктом. Проаналізовано можливість застосування асоціації молочнокислих і пропіоновокислих бактерій для очищення стічних вод молокопереробних підприємств.

Проведено системний аналіз шляхів надходження та використання кисню в процесах очистки стічних вод на установках "Біософ". Одержано кількісні показники механізмів надходження кисню в процесах аерації за цією технологією.

Досліджено закономірності біохімічного споживання кисню та його переносу із повітря в стічні води. На підставі рівнянь матеріального балансу одержано залежності для визначення поточного показника концентрації кисню та рівняння для визначення коефіцієнта масовіддачі в рідкій фазі з урахуванням біохімічного споживання кисню.

Зазначено, що в наш час в усьому світі, а особливо в Європі та Північній Америці, все ширше застосовуються біоплато для очиски комунально-побутових, промислових та дощових стічних вод. Стисло висвітлено досвід застосування та використання біоплато, а також дані щодо ефективності очиски стічних вод.

Розроблено та впроваджено у виробництво біотехнологію очищення висококонцентрованих стічних вод лакофарбового виробництва від органічних розчинників та йонів важких металів з використанням на початковій стадії обробки води окиснених сполук азоту та сірки як термінальних акцепторів електронів і залученням до біотехнологічного процесу гідробіонтів різних трофічних рівнів. Вирішено проблему біологічного очищення даних стічних вод, які неможливо було очищати в побудованих окситенках, що дозволяє значно знизити експлуатаційні витрати на обробку й уникнути утворення великих об'ємів надлишкового активного мулу. Якість очищеної води відповідає нормам ГДК для скиду в міську каналізацію.

Вивчено резистентність бактерій деструкторів поверхнево-активних речовин до ряду важких металів (Zn, Cd, Co, Cu, Ni, As). Показано можливість деструкції алкілсульфонату штамами бактерій, стійкими до іонів важких металів. Наведено дані щодо ефективності мікробної деструкції алкілсульфонату за присутності іонів важких металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.204.4

Рубрики:

Біологічні методи очищання стічних вод

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ