Дисертацію присвячено побудові наукових принципів і розробці на їх основі нових конструкцій силосів, які відповідають вимогам ефективності та експлуатаційної надійності. Запропоновано фізичну модель процесу руху сипучого матеріалу всередині ємності під час розвантажування та формування його тиску на стіни силосів. Здійснено її експериментальне та теоретичне обгрунтування. Встановлено граничні значення підвищення тиску сипучого матеріалу на стіни силосів під час розвантаження. Обгрунтовано гіпотезу про підвищений нагрів і руйнування стін силосів у процесі позацентрового розвантаження гарячого сипучого матеріалу. Запропоновано методики розрахунку несучої здатності стін силосів, їх жорсткості з урахуванням виникнення тріщин за твірними. Розроблено нові конструкції силосів з раціональним формуванням технологічних впливів, впроваджені в процесі нового будівництва та реконструкції.

Розроблено багатофакторні моделі, що дозволяють визначити трудомісткість виконання робіт по підсиленню конструкцій залізобетонних силосних корпусів, користуючись результатами візуального обстеження конструкцій.