Висвітлено експериментальні та теоретичні дослідження роботи бетонних та залізобетонних згинальних елементів із змішаним армуванням за малоциклових навантажень високих рівнів. Запропоновано метод оцінки напружено-деформованого стану бетонних та залізобетонних елементів за вказаних умов. Здійснене впровадження запропонованих конструкцій забезпечило економію загальних витрат сталі від 10 до 22 %, електроенергії на натягання напружуваної арматури на 40...50 %, зниження витрат праці та собівартості конструкцій на 10...15 %.

Приведено результати експериментальних досліджень моменту утворення тріщини косозігнутих залізобетонних балок. Експериментально обгрунтовано застосування екстремального критерію для визначення граничних фібрових деформацій розтягу в таких балках.

Розроблено конструкції і досліджено напружено-деформований стан (НДС) залізобетонних згинальних елементів, підсилених новою важільно-стрижневою системою, що дозволяє раціонально перерозподіляти зусилля між стиснутою і розтягнутою зонами згинального елемента, компенсуючи напруження від дії зовнішнього навантаження. Запропоновано удосконалений розрахунковий апарат, комп'ютерну програму для визначення НДС, несучої здатності та деформативності таких конструкцій. Проведено повнофакторний числовий експеримент на 150-ти підсилених балках з різними комбінаціями параметрів підсилення, виявлено їх раціональне співвідношення. Випробувано дослідні зразки підсилених та еталонних балок. Запропоновано конструкцію впровадження у виробництво для підсилення існуючих ребристих плит покриття, а розрахунковий апарат - у проектну практику.

Исследована прочность нормальных сечений двухслойных каутоно-бетонных балок. Актуальность исследований обусловлена необходимостью повышения эксплуатационных качеств строительных конструкций, в том числе эксплуатирующихся в агрессивных средах. Экспериментальные исследования проведены на балках с разными толщинами слоев каутона и цементного бетона, а также процентом продольного армирования. В результате исследований установлена степень влияния слоя каутона на несущую способность балок.