Скачати повний текст

Рассмотрены вопросы практического применения механики разрушения для исследования характера работы и несущей способности железобетонных (бетонных) конструкций. На основе механики разрушения решены задачи, удовлетворительный ответ на которые не может быть получен на основе теории железобетона. Отмечено, что к таким задачам относятся определение несущей способности бетона на выкалывание, теоретическое обоснование испытания бетона методом отрыва со скалыванием, определение предельной высоты сжатой зоны бетона в изгибаемом элементе. На основе обработки 700 экспериментальных данных с бетонами 100 разных составов подтверждена линейная зависимость между вязкостью разрушения бетона и его прочностью на растяжение, установлен коэффициент корреляции между указанными характеристиками бетона.

Запропоновано методику побудови лінеаризованих діаграм "згинаючий момент - кривизна". Розвинено застосування чисельно-аналітичного методу граничних елементів, що дозволяє враховувати змінення жорсткостей елементів та їх ділянок. Результати розрахунків залізобетонних статично невизначених рамних конструкцій з використанням запропонованої методики практично збігаються з експериментальними даними та даними інших авторів.

Розроблено методику оцінювання напружено-деформованого стану та розрахунку несучої здатності трубобетонних елементів з урахуванням дійсних їх фізико-механічних властивостей, геометричних параметрів і способу завантаження на основі моделі складеного тіла. Увагу приділено аналізу існуючих теорії міцності та методів оцінювання напружено-деформованого стану трубобетонних конструкцій з урахуванням об'ємної роботи осердя й оболонки, а також теоретичному моделюванню й експериментальному дослідженню роботи трубобетону під навантаженням. Проведено експериментальні дослідження стиснутих коротких і довгих трубобетонних елементів з урахуванням гнучкості, способу завантаження, виду контакту між компонентами трубобетону та величини ексцентриситету стискаючого зусилля. Застосовано фотограмметричні методи вимірювання для визначення деформованого стану дослідних зразків. Упровадження результатів дослідження здійснено через проектування та будівництво трубобетонних конструкцій у вигляді стійок каркасів для об'єктів цивільного та громадського призначення. Порівняння техніко-економічних показників запроектованих конструкцій дозволяє судити про їх конкурентоздатність у порівнянні з традиційними конструкціями.

Описано загальні відомості про залізобетонні безнапірні труби та конструктивні рішення по збільшенню їх несучої здатності. Запропоновано зміну форми поперечного перерізу та використання сталефібробетону для виготовлення безнапірних труб.

Рассмотрены принципы расчета железобетонных балок на действие поперечной силы по нормативным методикам, заложенных в действующие отечественные, международные и некоторые другие национальные нормативные документы. Обозначены принципиальные различия в расчетах но нормативным документам, использующим одинаковые подходы к методам расчета, установлены параметры соответствия в разных методах расчета.

Наведено пропозиції щодо визначення інженерними розрахунками несучої здатності позацентрово стиснутих елементів з симетричним армуванням за дії знакозмінних навантажень на основі деформаційної моделі з використанням дволінійних діаграм стану бетону і арматури.

Запропоновано методику розрахунку несучої здатності плит, обпертих по контуру, розроблено на основі кінематичного способу методу граничної рівноваги з урахуванням обривів робочої арматури.

Запропоновано методику оцінювання несучої здатності залізобетонних елементів за похилими перерізами. Представлено розрахункові залежності, побудовані на загальній основі - визначенні опору залізобетону зрізу. Встановлено категорії технічного стану за залишковою несучою здатністю.

Приведены экспериментальные данные и их анализ по оценке несущей способности и деформативности фрагментов внутренних стеновых панелей из керамзитоперлитобетона на многокомпонентном вяжущем.

Розглянуто основні методи дослідження пошкоджених залізобетонних елементів і їх доцільність в використанні. Так як, більшість методів є придатні лише для певних дефектів і пошкоджень через велику складність в розрахунках і врахуванні багатофакторності.

This paper reports the improved and verified procedure for calculating reinforced concrete beams affected by damage to stretched reinforcement when loaded. The main results from testing the reinforced concrete beams with damage in the stretched zone in the form of one hole in the reinforcement in the middle of the beam are given. The variable parameter of the study was the level of load resulting in the damage. It acquired values of 0, 30 %, 50 %, 70 % of the bearing capacity of control undamaged samples. Overall, the results of testing 12 samples are given. A new procedure has been proposed for taking into consideration changes in the mechanical characteristics of stretched reinforcement arising from its damage. This makes it possible to more accurately establish the bearing capacity of reinforced concrete bended elements affected by damage to their reinforcement during operation. The analysis of the calculation, compared with experimental quantities, led to a conclusion that the strain model could determine when the bearing capacity of reinforced concrete beams without damage and with damage to working reinforcement is exhausted. Based on the improved algorithm, the principle of using a strain model was proposed to establish when the bearing capacity of damaged samples, taking into consideration the effect of the load level, is exhausted. The theoretical estimation, considering when the bearing capacity is exhausted, showed results that are 3 - 21 % less than the experimental values, which ensures reliability of calculation of such structures. The proposed calculation provides a new approach to determining the bearing capacity of reinforced concrete beams damaged during operation. That, in turn, makes it possible to more accurately determine the residual bearing capacity of structures and increases the safety of their operation.